ЩОБ МАТИ ХОРОШИЙ СЛУХ, СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ ПОРАД



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЩОБ МАТИ ХОРОШИЙ СЛУХ, СЛІД ДОТРИМУВАТИСЯ ТАКИХ ПОРАД



Завжди тримати свої вуха у чистоті (їх слід чистити щотижня, це треба робити спеціальною гігієнічною паличкою, на яку намотана вата). Після того, як вам мама, почистить вухо, а згодом ви самі зможете це робити, використану паличку слід викидати. Вушка потрібно мити щодня, коли вмиваєтеся вранці і ввечері.

У прохолодні пори року, особливо коли надворі вітер, виходячи з дому, обов'язково потрібно одягати на головукапелюшок і стежити, щоб він завжди закривав вуха. Якщо ви цього не робитимете, можете застудити свої вуха й потра­пити до лікарні.

3. Щоб зберегти хороший слух, не слід голосно вмикати телевізор, магнітофон, радіо. Дуже високий звук може призвести до зниження гостроти вашого слуху. Тому звук має бути не надто гучним та не надто тихим, коли вам постійно потрібно напру­жувати свій слух, а нормальним.

4. Школярі дуже люблять купатися, плавати, пірнати, особливо влітку десь на річці, морі. Але під час купання, особливопірнання, вода (а вона дорого ж часто буває брудною) може потрапити у вушко і спричинити біль. Тому, щоб цього уникнути, під час купання у вушко слід встав­ляти спеціальні ватні тампончики. Попросіть дорослих, щоб вони вам їх поставили.

Хто може доповнити поради?

Гра. Закрийте свої вушка руками. Навкруги тиша. Тепер відкрийте їх. Що ви чули із закритими вухами? А що чуєте тепер? Що можна почути в будинку, квар­тирі, де ви живете? Що можна почути на вулиці? В лісі?

Намалюємо на папері все те, що ми чує­мо вдома, в лісі, на вулиці. Намалюйте ті предмети, від яких іде якийсь звук.

Пригадати тварин, яких ви знаєте. Чи у всіх однакові вуха? Поміркуймо і скажімо, у яких тварин вуха найбільші (слон, вухас­тий собака, заєць та інші). У кого вони най­менші (комахи)? Прочитати вірш, розпові­сти казку про звірів та їхні вуха.

Впізнай за голосом. Учні стають у коло. Один із них виходить на середину кола і затуляє руками очі чи заплющує їх. Решта учнів рухаються по колу і співають пісні. За сигналом учні зупиняються, хтось із грав­ців промовляє (можна змінити голос): «Ти загадку відгадай, хто покликав, упізнай!». Ведучий розплющує очі і називає ім'я того, хто говорив.

Якщо ім'я назване правильно, той, кого назвали, стає всередину, і гра триває.

 

Тема. Дивитися і бачити: очі-оченята

Дізнатися все про очі допоможуть загад­ки. Послухайте їх:

Одне одного не бачать,

Але можна і пробачить:

Нерозлучні довгі роки,

Хоч розбіглись в різні боки…

(Очі)

Заплющте очі. Що ви бачите? Що відчу­ваєте? А тепер розплющте. Що змінилося? Чи сподобалося вам сидіти із заплющеними очима? Коли краще: коли очі розплющені чи заплющені? Чому?

Міркуємо: очі в нас для того, щоб бачити все те, що відбувається навколо нас: світло чи темно зараз, розрізняти кольори навко­лишніх предметів, бачити якого вони роз­міру, відстань між ними — далеко вони від нас чи близько.

Для чого ще нам потрібні очі? Відповіді: «щоб впізнавати», «бачити, що можна їсти, а що ні», «щоб бачити, що малювати», «щоб не впасти на східцях і ні на кого не наштов­хнутися».

Очі виказують настрій. Я дивлюся на вас. скажу, який у вас настрій: радісний, сумний, байдужий, веселий.

Очі, як і вуха, теж слід доглядати і оберігати.

 

ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ЗА ОЧИМА

 

1. Завжди тримати очі в чистоті, мити їх щодня вранці і ввечері чистою водою.

2. Не можна, навіть граючись, сипати пісок, землю, пил в очі іншим дітям та собі. Якщо в око потрапляє якийсь бруд чи маленька комаха, негайно треба звернутися до дорослого з проханням промити око і витягти комаху. Поплакати, щоб разом із сльозинками витік і бруд. Нічого не робіть самі з очима.

3. Не слід читати чи роздивлятись книги у темряві, за поганого освітлення, у тран­спорті. Читати не можна й лежачи. Слід робити перерви під час читання, малюван­ня, щоб ваші очі могли перепочити.

4. Не сидіти дуже близько біля телевізо­ра чи дивитись його в темряві. Це погано впливає на ваш зір.

5. Очі бояться прямого сонячного про­міння. Не можна довго дивитися на сонце, а влітку слід носити захист окуляри.

6. Граючись з іншими дітьми, не тикай­те пальцями, палицями в очі іншим. Виможете поранити свого товариша.

7. Слід регулярно відвідувати лікаря, який перевірятиме ваш зір і даватиме пора­ди щодо його збереження. Ваші очі— це помічник у навчанні. Через очі до мозку передаються знання.

 

Загадка: «Солоне, а не сіль, біжить, а не річка; блищить, а не золото. Коли б відгада­ти, та менше їх знати».

Так, це сльози. Чому така кінцівка у загадці? Звідки течуть сльози? На нижній повіці ока в куточку (внутрішньому) є мале­сенька дірочка. Це сльозова протока, в якій утворюються сльози і через яку вони виті­кають назовні. Не можна торкатися брудни­ми руками очей, щоб не забруднити око і сльозову протоку, інакше виникне запален­ня ока і вам доведеться лікуватись.

Сльози мають важливе значення для ока. Разом із сльозами з ока вимивається бруд. Але є ще одна частина ока, яка його оберігає й захищає. Це верхня й нижня повіки. Адже ви заплющуєте очі, коли вітер несе пил вам в очі, ви їх також заплющуєте, щоб не бризкала вода в очі, коли ви купає­тесь. Коли ви заплющуєте очі?

 

Тренінг очей. Лисонько, де діти? Учні стають у коло, ведучий — всередину. Потім вони відвертаються й заплющують очі. В цей час ведучий ходить по колу і непомітно заздалегідь визначеним дотиком призначає лисицю, інші — зайці. За сигналом усі роз­плющують очі, але ніхто не знає, хто ж лисиця. Ведучий спершу кличе: «Лисонько, де ти?» Лисиця не повинна видавати себе ані словом, ані рухом, так і другий раз, а тре­тій - лисиця відповідає: «Я тут» — і кида­ється ловити зайців. «Зайця», який присів на п'ятки, ловити не можна. Піймані «зайці» виходять з гри.

 

Піжмурки. З групи учнів обирається за допомогою лічилки ведучий, який жмурить­ся, відвертається і заплющує очі. Той, кому випало жмуритися, промовляє: «Раз, два, три, чотири, п'ять. Я йду шукати. Хто не заховався, я не винний». Коли він побачить учня, який погано заховався, кричить: «На гарячім місці!» - та біжить « застукувати ». Каже: «Друга курка – жмурка !» - тоді учень, якого застукали, йде жмуритися, а інші ховаються.

 

 

Тема. Носики – курносики

Послухати уривок з однієї відомої казки (здогадатися, з якої) і правильно її закінчити.

«Якось тесля Джепетто захотів зробити дерев'яну ляльку. Не встиг він вистругати її з поліна, як лялька почала розмовляти й роз­махувати руками. А коли закінчив роботу, вона стала походжати кімнатою, як справ­жнісінький живий хлопчик.

Джепетто назвав його Пінокіо. Усе було б добре, та Пінокіо виявився хвальком та брехунцем. Щоразу, коли він брехав, у ньо­го довшав і довшав... (ніс)».

Діти, то що ж довшало у Пінокіо? Так, це ніс. Поговоримо про ніс. Погляньте один на одного. Які у вас носи? Вони всі різні: кир­патенькі, гострі, качечкою, картоплинкою, великі та маленькі, білесенькі та у веснян­ках.

А для чого потрібен ніс? Для того, щоб дихати. Через носові проходи повітря, яке ми вдихаємо, потрапляє в легені. В леге­нях повітря стає чистим і потрапляє через кров в організм. Проходячи через ніс, повітря очищується від пилинок: приди­віться до носиків сусідів і побачите неве­личкі волосинки всередині носика. Саме на них і осідає пил, який потрапляє разом з повітрям, що ми вдихаємо. Ніс забруд­нюється, і його слід чистити й мити. Для цього ви постійно повинні носити із собою носові хустинки.

Запам'ятати, що разом з повітрям і пилом, який є в ньому, до нашого носа, а потім в організм може потрапити небез­печна інфекція, яка викликає хворобу. Передаються хвороби дихання, грип, ангі­на, нежить. Ці інфекції потрапляють від іншої хворої людини, з якою спілкуємося. Під час спілкування хвора людина може кашляти, чхати і разом з краплинками, які потрапляють в повітря при чханні чи каш­лі, вдихаємо повітря. Коли ви захворіли на такі хвороби, слід залишатися вдома, щоб не заразити інших.

Корисно знати правила поведінки з хво­рою людиною. Тримати ніс у чистоті, не можна засувати в ніс сторонні предмети,наприклад, кульки, шпильки.

Яку ще функцію, крім дихання, виконує наш ніс? Допомагає розрізняти запахи. Назвати предмети, які поширюють запахи (квіти, парфуми, дим, гази, продукти харчу­вання).

 

Тренінг дихання. Кулька. Уявити, що надуваєте повітряну кульку. Покласти руку на живіт. Надути живіт, наче велику пові­тряну кулю. М'язи живота напружуються. Це напруження неприємне. Не будемо надувати велику кулю. Зробити спокійний вдих животом так, щоб рукою відчути неве­лике напруження м'язів. Плечі підводити не можна. Вдих — видих! М'язи живота роз­слабилися, зробилися м'якими. Тепер легко зробити новий вдих. Повітря саме легко потрапляє всередину і вдих вільний, ненапружений.

Промовляти:

Ось як кульку надуваємо!

А рукою перевіряємо (вдих).

Кулька лопнула, видихаємо,

Наші м'язи розслабляємо.

Дихаємо легко... рівно... глибоко...

Насос і м'яч. Один з учасників гри (може бути й дорослий) стає «насосом», інші — «м'ячами». Спочатку «м'ячі» сто­ять. Розслаблено тіло, напівзігнуті ноги. Корпус нахилений вперед, голова нахи­лена. Коли «насос» починає надувати «м'ячі», супроводжуючи свої дії звука­ми, учні випрямляються, надувають щоки і піднімають руки. «М'ячі» надуті. Ведучий витягує шланг «насосів» із «м'я­чів». Учні із силою промовляють звук «ш-ш-ш-ш», повертаються у початкове положення.

Учнів можна поставити парами, у яких один буде «насосом», а інший — «м'ячем». Ролі змінювати.

 

 

Тема. Язичок-смаковичок

Хто живе у роті? Відгадати про нього загадку: «Завжди в роті, а не проковтнеш». (Язик.)

Навіщо язик? Звичайно, не для того, щоб дражнитись і показувати його— це дуже негарно, і виховані діти так не роблять.

Язик потрібен для того, щоб ви могли розмовляти, жувати їжу, яку споживаєте. За допомогою язика ви відчуєте смак їжі: солодкий, гіркий, солоний, кислий.

Пригадаймо, який смак у полуниці, солі, лимона, перцю гіркого, чаю, цукерки, кави, щавлю, моркви, яблука.

Що, крім язика, є в роті? Відгадати допо­може загадка:

У лисички Любки

Дуже гострі... (Зубки.)

Скільки їх у вас? Порахуйте. Скільки їх у дорослої людини? Учні, що станеться із зубами, якщо за ними не доглядати?

ПРАВИЛА ДОГЛЯДУ ЗА РОТОМ, ЯЗИКОМ ТА ЗУБАМИ

Щодня вранці і ввечері чистити зуби та язик і полоскати рот. Для чищення зубів
знадобиться зубна щітка, дитяча зубна пас­та або порошок. Необхідно чистити зуби,
про язик не забути. Його теж слід легенько почистити щіточкою, адже на ньому, як і на зубах, залишається наліт від їжі, який зава­жає вільно дихати і розпізнавати смак їжі. Наліт на язику означає, що ви захворіли.

Щоб зуби були здоровими, не можна їсти багато цукерок, тістечок. Цукор, який у них є, погано впливає на ваші зуби. Не можна пити надто багато газованої солодкої води, яку ви всі так полюбляєте. Частинки, які є у воді, руйнують емаль ваших зубів і призводять до захворювань. Починають боліти зуби.

Послухати вірш і сказати, чи насправді у хлопчика болять зуби. Чому він так вва­жає?

Ой, болить у мене зуб,

Бо не хоче їсти суп.

Хоче меду, хоче грушку.

Хоче теплую пампушку.

А як ще дасте сметани —

Вмить боліти перестане!

Слід запам'ятати, що ніколи не можна брати пальці до рота, особливо коли вони брудні. Бруд, який є на ваших руках, може потрапити в рот, спричинити різні захво­рювання. Перш ніж сісти за стіл, необхідно з милом вимити руки, помити продукти хар­чування. Це слід робити, навіть якщо вам не терпиться швиденько з'їсти смачну полуничку, яблучко чи вишеньку.

 

ВПРАВИ ДЛЯ ЯЗИКА

Сердитий язик. Язик впирається у верх­ні зуби, потім опускається. Він намагається виштовхнути зуби назовні, потім розсла­бляється, неначе спить.

З язичком трапилося щось:

Він штовхає зуби!

Немов хоче їх за щось

Виштовхнути за губи!

Він на місце повертається

І чудово розслабляється.

Горошина. Язик притискається до щоки і натискає на неї, наче за щокою захована горошина. Язику незручно бути в такомуположенні, і ви повертаєте його на місце. Він розслабляється, відпочиває.

Гірка. Утримуючи кінчик язика за нижніми зубами, вигнути його гіркою. Неприємно так довго тримати язик.

Спинка язика у нас

Стане гіркою в цей час!

їй розтанути звелю,

Бо напруги не люблю.

Язик на місце повертається

І чудово розслабляється!

Впізнай за смаком. У мішечку, який при­ніс учитель, є різні шматочки продуктів. Серед учнів обирають 2—3 особи, які вихо­дять до дошки, заплющують очі і відкрива­ють рот. Вчитель кожному кладе в рот по шматочку продуктів, а учні, не розплющу­ючи очей, називають, що вони з'їли і який у нього смак.

 

 


 

Конспект заняття



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.248.200 (0.013 с.)