СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.



СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1. МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.

“ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА” ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

Питання для обговорення:

1. Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу “Вступ до мовознавства”.

2. Місце мовознавство в системі наук.

3. Методи дослідження мови: описовий, порівняльно-історичний, зіставний, структурний методи.

 

Практичні завдання

1. Проаналізуйте підходи авторів різних підручників зі «Вступу до мовознавства» до визначення об’єкта, предмета, завдання мовознавства. Уточніть, що є спільним у постанові цих питань. Назвіть, які розбіжності існують у підході до визначення об’єкта, предмета та мети вивчення мовознавства.

2. Поясніть думку В.М.Русанівського.

“Мова – складний об’єкт пізнання. Щоб вивчити її всебічно, треба використовувати багато методів, створювати багато теорій. Але при цьому повинен зберігатися єдиний підхід до всієї сукупності мовних явищ” [Донець, Мацько 1989, с. 6].

3. Зробіть аналіз речень за безпосередніми складниками. Зверніть увагу на наявність артиклів у мовах германської та романської груп.

Укр. Семирічний хлопчик йде до нової школи.

Рос. Красивая девушка работает в модельном агенстве.

Англ. A little girl runs to her mother.

Нім. Das sechsjährige Mädchen geht langsam in die Schule.

Фр.Un jeune homme n’a pas réussi à son examen.

4. Зробіть компонентний аналіз наступних лексем.

Укр. стілець, крісло, табуретка, диван, ліжко.

Рос. пуф, канапе, кушетка, шезлонг, стул.

Англ. chair, seat, bench, foot-stool, divan.

Нiм. Sofa, Stuhl, Bett, Schemel, Ottomane.

Фр. chaise, lit, fauteuil, fauteuil-lit, escabeau.

Компоненти: 1) предмет меблів, 2) на ніжках, 3) зі спинкою,
4) для сидіння, 5) на 1 персону, 6) для декількох персон, 7) з ручками для спирання ліктів, 8) з м’яким сидінням, 9) може бути використаним для лежання.

Таблиця №1

Українська мова

Лексема Предмет меблів На ніжках Зі cпинкою Для сидіння На 1 персону Для декількох персон З ручками для ліктів Для лежання
Стілець                
Крісло                
Табуретка                
Диван                
Ліжко                

Таблиця №2

Російська мова

Лексема Предмет меблів На ніжках Зі cпинкою Для сидіння На 1 персону Для декількох персон З ручками для ліктів Для лежання
Пуф                
Канапе                
Кушетка                
Шезлонг                
Стул                
                   
                   

Таблиця №3

Англійська мова

Лексема Предмет меблів На ніжках Зі cпинкою Для сидіння На 1 персону Для декількох персон З ручками для ліктів Для лежання
Chair                
Seat                
Bench                
Foot-stool                
Divan                

Таблиця №4

Німецька мова

Лексема Предмет меблів На ніжках Зі cпинкою Для сидіння На 1 персону Для декількох персон З ручками для ліктів Для лежання
Sofa                
Stuhl                
Bett                
Schemel                
Ottomane                

Таблиця №5

Французька мова

Лексема Предмет меблів На ніжках Зі cпинкою Для сидіння На 1 персону Для декількох персон З ручками для ліктів Для лежання
Chaise                
Lit                
Fauteuil                
Fauteuil-lit                
Escabeau                

5. Перекладіть на українську мову.

“…Итак, метод сравнительной грамматики применим не для восстановления индоевропейского языка в том виде, как на нем говорили, а лишь для установления определенной системы соответствий между исторически засвидетельствованными языками” (А.Мейе) [Звегинцев 1956, с. 388].

Порівняння наступних лексем (укр. город, рос. город, чеськ. hrad, лит. gardas, гот. gards, давньосканд. gerdi, дінд. grhas) дало можливість вченим реконструювати індоєвропейську праформу *gordъ. Назвіть лексеми-кореляти у мовах, які ви вивчаєте.

6. Прокоментуйте думку вченого. Прокоментуйте її. Чи погоджуєтесь Ви з нею.

“Коли тим чи іншим методам починають надавати загально-методологічного, філософського значення, мирному співіснуванню напрямів кладеться кінець, бо інакше наукова терпимість, необхідна для прогресу, обертається на безпринципність, яка може тільки гальмувати розвиток науки” (Ф.П.Філін) [Донець, Мацько 1989, c. 78].

 

Семінарське заняття 2. Природа, сутність, функції та будова мови

Питання для обговорення:

1. Природа і сутність мови.

2. Функції мови.

3. Мова і суспільство.

4. Мова і мислення.

5. Мова як знакова система. Структура мови. Синхронія і діахронія.

6. Мова і мовлення.

Практичні завдання

1. Перекладіть на українську мову. Прокоментуйте думки вчених щодо природи мови.

“Язык есть как бы внешнее проявление духа народа; язык народа есть его дух, и дух народа есть его язык – трудно себе представить что-либо более тождественное” (В.фон Гумбольдт) [Звегинцев 1956, с.71].

“Языки, эти образованные из звуковой материи природные организмы, притом самые высшие из всех, проявляют свои свойства природного организма не только в том, что все они классифицируются на роды, виды, подвиды и т.д., но и в том, что их рост происходит по определенным законам” (А.Шлейхер) [Звегинцев 1956, с.95].

“Психический элемент является важнейшим фактором всякого культурного развития, фактором, вокруг которого группируются все остальные, а психология – главной основой всякой подлинно культуроведческой дисциплины. Однако это еще не означает, что психический элемент является единственным фактором; нельзя построить культуры на одной психической основе. […] Как только мы вступаем в область исторического развития, мы имеем дело наряду с психическими факторами также и с физическими”(Г.Пауль)[Звегинцев 1956, с. 160].

“[…] по отношению к звукам слов, как к звукам речи, языковедение связывается с известным отделом физиологии, именно с физиологией звуков речи. Что касается значений звуков в словах, то исследование природы значений слов принадлежит той науке, которая изучает духовные явления и называется психологией, т.е. по отношению к значениям слов языковедение связывается с психологией” (Ф.Ф.Фортунатов) [Звегинцев 1956, с. 198].

“[…] в языке сочетаются в неразрывной связи два элемента: физический и психический […]. Силы и законы и вообще жизнь языка основываются на процессах, отвлеченным разбором которых занимаются физиология (с анатомией – с одной, и с акустикой – с другой стороны) и психология” (И.А.Бодуэн де Куртенэ) [Звегинцев 1956, с. 229].

2. Прокоментуйте думку Ф. де Соссюра щодо відмінності між мовою й мовленням. Порівняйте із параметрами, за якими вони розрізняються сучасними вченими, авторами підручників, за якими ви навчаєтесь.

“[…]изучение языковой деятельности распадается на две части; одна из них, основная, имеет своим предметом язык, т.е. нечто социальное по существу и независимое от индивида; это наука чисто психическая; другая, второстепенная, имеет предметом индивидуальную сторону речевой деятельности, т.е. речь, включая говорение; она психофизична” (Ф. де Соссюр) [Звегинцев 1956, с. 333].

3. Прочитайте уривки. Визначте, які мовні функції у них реалізуються. Встановіть засоби вираження мовних функцій.

Укр.1) Не зневажай душі своєї цвіту,

Бо з нього виросло кохання наше!

Той цвіт від папороті чарівніший –

Всі скарби творить, а не відкриває (Л. Українка).

2) Нев’януча творчість Чехова, Коцюбинського, Горького, Стефаника переконує нас у тому, що тільки твори, сповнені глибоких і чесних думок, зігріті гарячою внутрішньою поетичністю, живуть довгим і плідним життям на радість своєму народові (О.Гончар) [Донець, Мацько 1989,c. 82 – 83].

Рос. 1) Русский народ создал огромную изустную литературу: мудрые пословицы и хитрые загадки, веселые и печальные обрядовые песни, торжественные былины… Напрасно думать, что эта литература была лишь плодом народного досуга. Она была достоинством и умом народа. Она становила и укрепляла его нравственный облик, была его исторической памятью (А.Толстой) [Донець, Мацько 1989, c. 34].

2) И сердце бьется в упоенье,

И для него воскресли вновь

И божество, и вдохновенье,

И жизнь, и слезы, и любовь (А.С. Пушкин).

Англ. 1) The gray cub's eyes had not been open long, yet already he could see with steady clearness. And while his eyes were still closed, he had felt, tasted, and smelled. He knew his two brothers and his two sisters very well. He had begum to romp with them in a feeble, awkward way, and even to squabble, hislittle throat vibrating with a queer rasping noise, (the forerunner of the growl), as he worked himself into a passion. And long before his eyes had opened, he had learned by touch, taste, and smell to know his mother – a fount of warmth and liquid food and tenderness (J. London).

2) Those evening bells! Those evening bells!

How many a tale their music tells,

Of love, and home, and that sweet time,

When last I heard their soothingchime! (Th. Moore).

Нім. 1) Die Defektologie ist ein Gebiet der Wissenschaft, das sich mit defektiven Menschen und entsprechenden heilpädagogischen Massnahmen und präventiven Massnahmen befasst. Die Defektologie als theoretische Grundlage der Bildung und Erziehung anomaler Kinder entwickelte sich im Rahmen der pädagogischen Wissenschaften. Wir haben zu fragen: Wer ist ein defektiver Mensch? Zu den defektiven Kinder rechnen wir zum Beispiel Schwachsinnige, Taubstumme, Blinde, Körperbehinderte, Schwererziehbare, Arbeitsscheue u.a.

2) Du meine heilige Einsamkeit,

du bist so reich und rein und weit

wie ein erwachender Garten.

Meine heilige Einsamkeit du –

Halte die goldenen Türen zu,

vor denen die Wünshe warten (R.M. Rilke)

Фр.1) Le mot – une combinaison de sons liée à un certain contenu – est l’unité principale du langage. Cette unité représente la plus petite cellule ayant une existence individuelle. C’est par cela que le mot se distingue des morphèmes (radicaux et affixes) qui n’ont pas d’existence propre mais font partie du mot-même. Le mot est la forme optimale, la plus commode et la plus économique, qui sert à assimiller et à conserver l’information affluant du monde extérieur.

2) Les sanglots longs

Des violons

De l’automne

Blessent mon cœur

D’une langueur

Monotone

Tout suffoquant

Et blême, quand

Sonne l’heure

Je me souviens

Des jours anciens

Et je pleure; (P. Verlaine).

4. Письмово перекладіть на українську мову. Надайте приклади із української та іноземної художньої літератури до основних думок празьких струтуралістів..

“Особый характер литературного языка проявляется в той роли, которую он играет, в частности, в выполнении тех высоких требований, которые к нему предъявляются, по сравнению с народным языком: литературный язык отражает культурную жизнь и цивилизацию (работу и результат научной, философской и религиозной мысли, политической и социальной, юридической и административной). Эти функции литературного языка способствуют расширению и изменению (интеллектуализации) и его словаря; необходимость говорить о материях, не имеющих отношения к практической жизни, и о новых понятиях требует новых средств, которыми народный язык не обладает; равным образом необходимость говорить о некоторых предметах практической жизни точно и систематично приводит к созданию слов-понятий и выражений для логических абстракций, так же как и к более точному определению логических категорий посредством лингвистических средств выражения” (Тезисы Пражского лингвистического кружка) [Звегинцев 1956, с. 435].

5. Ознайомтесь із точками зору Е.Бенвеніста та Г.А.Уфімцевої на соссюрівське тлумачення знакової природи мови. У чому, на їх думку, полягає основна помилка Ф. де Соссюра? Висловість ваше ставлення до цих думок (Див.: Соссюр Ф. де. Курс общей лингвистики [Звегинцев 1956, c. 327-334]).

“Когда Соссюр определил язык как систему знаков, он заложил основы языковой семиологии. Однако теперь мы видим, что, хотя знак действительно соответстует означивающим единицам языка, принцип знака нельзя считать единственным принципом языка в его функционировании для познания. Соссюр не игнорировал высказывания, но оно, очевидно, вызывало у него серьезные затруднения, и он отнес его к “речи”(“parole”), что ничуть не помогало решению проблемы, так как вопрос именно в том и состоит, чтобы выяснить, можно ли, и если можно, то как, от знака переходить к речи.

[…] нужно преодолеть соссюровское понимание знака как единственного принципа, от которого будто бы зависит структура языка и его функционирование. Это преодоление должно идти в двух направлениях:

во внутриязыковом (интралингвистическом) анализе – в направлении нового измерения означивания, означивания в плане речевого сообщения, названного нами семантическим и отличного от плана, связанного со знаком, то есть семиотического;

в надъязыковом (транслингвистическом) анализе текстов и художественных произведений – в направлении разработки метасемантики, которая будет надстраиваться над семантикой высказывания.

Это будет семиология „второго поколения”, и ее понятия и методы смогут содействовать развитию других ветвей общей семиологии” [Бенвенист 1974, с. 89].

“Из соссюровского определения языкового знака следует далее, что обозначение как односторонняя материальная сущность не может быть квалифицирована как языковой знак, ибо последний складывается в результате осознания носителями языка ассоциативной связи между определенным понятием и акустическим образом (представлением) некоей звуковой последовательности. Если бы это было не так, язык перестал бы служить средством обобщения, познания и общения ”[Уфимцева 1986, с. 45].

Практичні завдання

1. Письмово перекладіть на українську мову. Висловіть ваше ставлення до цих гіпотез походження людської мови.

“[…] язык так же не мог быть результатом непосредственного откровения, как он не мог быть врожденным человеку; врожденный язык сделал бы людей животными, язык-откровение предполагал бы божественность людей. Остается только думать, что язык по своему происхождению и развитию – это человеческое приобретение, сделанное совершенно естественным образом. Ничем иным он не может быть; он – наша история, наше наследие ”(Я.Гримм) [Звегинцев 1956, с. 58].

“[…] только основные черты воззрений Дарвина имеют применение к языкам. Область языков слишком различна от царств растительного и животного, чтобы совокупность рассуждений Дарвина до малейших подробностей могла иметь для нее значение. Но в области языков тем более неопровержимо происхождение видов путем постепенного разрознения и сохранения более развитых организмов в борьбе за существование. Оба главные начала Дарвинова учения разделяют со многими другими великими открытиями то свойство, что они оказываются справедливыми даже в таких сферах, которые первоначально не были принимаемы в соображение”(А.Шлейхер) [Звегинцев 1956, с. 103].

2. З’ясувавши сутність різних гіпотез генезису мови, заповніть таблицю.

 

Гіпотеза Представники, прихильники Сутність (стисло) Позитивні риси Недоліки
Звуконаслідувальна        
Ономатопоетична        
Вигукова        
Соціального договору        
Трудових вигуків        
Жестів        
Теорія Ф.Енгельса        
Божественного (інопланетного, космічного) походження        
Моногенезу        
Полігенезу        
Інші        

3. Поясніть, чим зумовлені в українській мові наступні явища.

а) поява таких слів: дилер, лізинг, слухавка, самміт, гривня, маркетинг, менеджер та ін.

б) зникнення наступних із активного вживання: райком, колгосп, карбованець, партапарат тощо.

Наведіть аналогічні приклади появи чи зникнення слів у російській та іноземних мовах.

4. Наведіть приклади розбіжностей у лексико-семантичних системах.

а) англійської мови Великої Британії та США (Австралії, Канади);

б) німецької мови ФРН та Австрії (Швейцарії, Ліхтенштейну);

в) французької мови Франції та Канади (Швейцарії, Бельгії).

Чи можлива, на Вашу думку, диференціація цих мов у майбутньому?

5. Назвіть основні тенденції розвитку мов у Європі на різних історичних етапах. Особливу увагу зверніть на формування національних мов в Україні, Великій Британії, Німеччині, Франції та на особливості функціонування цих мов на сучасному етапі. Якими є, на Ваш погляд, можливими тенденції щодо їх подальшого розвитку?

Основні етапи історичного розвитку суспільства Основні тенденції розвитку мов
Первіснообщинний лад  
Рабовласницький лад  
Феодалізм  
Становлення капіталізму  
Соціалістичне суспільство  
Сучасний етап  
Перспективи подальшого розвитку  

 

Практичні завдання

1. Зробіть письмовий аналіз підходів різних вчених до класифікації мов.

2. Висловіть своє ставлення до думки вченого.

“Изучение языков дикарей подтверждает то, что дает нам история. В этих языках представлено лингвистическое состояние, на котором не отразилось почти совсем или в очень небольшой степени то, что мы называем культурой. Они изобилуют конкретными и частными категориями и этим отличаются от языков культурных народов, в которых все меньше частных категорий и все больше категорий общих и абстрактных…” (Ж.Вандриес) [Звегинцев 1956, с. 406].

3. Назвіть мови, представники яких проживають на території України, Великої Британії, Німеччини, Франції. Позначте їх на картах цих країн (Додатки №№1-4).

4. Позначте на карті територіально віддалені і разом з тим генетично споріднені мови (Додаток №5). Чим можна пояснити географічну віддаленість?

5. Позначте на карті країни, де поширені англійська, німецька та французька мови (Додаток №6). Поясніть причини поширення цих мов.

6. Проаналізуйте випадки використання аналітичних та синтетичних форм. Доведіть на прикладах рідної та іноземних мов, що вивчаєте, той факт, що не буває чистого типу мови.

Укр. працюватиму, буду працювати, написав, закінчив писати, гарна, гарний, більш освітлений, найбільший, в університет, про університет, в університеті.

Рос.хороший, лучший, наилучший, рисовал, нарисовал, начал рисовать, удобно, удобнее, на фабрику, на фабрике, о фабрике, красивая, самая красивая, прекрасная.

Англ. new, newer, the newest, more tired, most interesting, the boy's story, the story of boy, I work, I worked, I shall work.

Нім. in die Schule, in der Schule, ich schreibe, ich habe geschrieben, ich schrieb, jung, junger, gut, besser, am besten, sie schrieb, die Frau, die Frauen, der Frau, das Mittel, die Mittel.

Фр.je vais écrire, j’écrirai, nous avons parlé, nous parlâmes, nous venos de parler, petit, plus petit, moindre.

7. Нижченазвані мови диференціюйте за сім’ями і групами відповідно до генеалогічної класифікації. Які з них є державними і в яких країнах? Позначте на карті (Додаток №7).

Киргизька, бенгалі, курдська, в’єтнамська, маорі, польська, португальська, фінська, марійська, угорська, ірландська, італійська, іспанська, санскрит, арабська, болгарська, естонська, румунська, англійська, тохарська[Донець, Мацько 1989, c. 26-27].

 

Практичні завдання

1. Опрацюйте подані нижче висловлення визначних мовознавців і виділіть, які основні риси фонем знайшли своє відображення у цих висловленнях.

“... ф о н е м а є сума узагальнених антропофонічних властивостей відомої фонетичної частини слова, неподільна при встановленні корелятивних зв’язків у межах однієї мови і кореспондентних зв’язків у межах кількох мов. Інакше: фонема є фонетичне неподільне з точки зору порівнюваності фонетичних частин слова” (Бодуен де Куртене І.О.)[Донець, Мацько 1989, с. 55].

“... фонему провізорно можна визначити таким чином: це найкоротший елемент загальних акустичних уявлень даної мови, здатний асоціюватися в цій мові зі смисловими уявленнями” (Щерба Л.В.) [Донець, Мацько 1989,с. 56].

“Найкоротші мовні одиниці в тих їх сторонах, які не залежать від фонетичного положення, не обумовлені позицією, вживаються в тотожній позиції і служать у мові для розмежування звукової оболонки словоформ, інакше кажучи, утворюють самостійні фонеми. В протилежність цьому найкоротші мовні одиниці в своїх залежних від фонетичного положення, обумовлених позицією сторонах, не вживаються в тотожній позиції, не мають безпосередньо розрізнювальної функції і тому утворюють не самостійні фонеми, а лише різновиди однієї і тієї ж фонеми.

Зі сказаного випливає, що фонемою є найкоротша звукова одиниця як незалежна за своєю якістю величина і тому сама по собі достатня для розрізнення звукових оболонок словоформ” (Аванесов Р.І.). [Донець, Мацько 1989, с. 57].

2. Перекладіть на українську мову. Чи погоджуєтесь ви із такою думкою Л. Єльмслева щодо концепції Ф. де Соссюра?

“Суть не в звуках или знаках и значениях как таковых, а во взаимных соотношениях между ними в речевой цепи и в парадигмах граматики. Эти именно соотношения и составляют систему языка, и именно эта внутренняя система является характерной для данного языка в отличие от других языков, в то время как проявление языка в звуках, или письменных знаках, или значениях остается безразличным для самой системы языка и может изменяться без всякого ущерба для системы. Можно, впрочем, указать на тот факт, что эти взгляды де Соссюра, вызвавшие настоящую революцию в традиционном языковедении, интересовавшемся только изучением звуков и значений, тем не менее вполне соответствуют популярному пониманию языка и совершенно покрывают представления рядового человека о языке ” (Л.Ельмслев) [Звегинцев 1956, с. 419].

3. Користуючись класифікацією фонетичних процесів [Кочерган 2000, с. 133-141], наведіть приклади позиційних та комбінаторних змін в українській, російській та іноземній мовах. Встановіть універсальні та специфічні риси в рідній та в тій іноземній мові, що вивчаєте.

 

Фонетичні процеси Українська мова Російська мова Іноземна мова
І. Позиційні      
1. Редукція      
2. Протеза      
ІІ. Комбінаторні      
1. Акомодація      
2. Асиміляція      
2.1 повна      
2.2 часткова      
2.3 прогресивна      
2.4 регресивна      
2.5 контактна      
2.6 дистанційна      
3. Дисиміляція      
4. Гаплологія      
5. Діереза      
6. Епентеза      
7. Метатеза      
8. Субституція      

4. Охарактеризуйте наголос української та тієї іноземної мови, що вивчаєте. Наведіть приклади енклізи та проклізи.

5. Виділіть спільні й відмінні риси вокалізму української та англійської (німецької, французької) мов.

6. Користуючись класифікаційними схемами [Донець, Мацько 1989, с. 40-41, с. 48 – 50], визначте, якими диференційними рисами розрізняються перші звуки слів.

Укр. бал – зал, бік – тік, бар – пар, бік – рік, біль – міль, бас – вас, бам – гам, пень – день, піч – ніч, масло – гасло.

Рос. зал – жал, быль – пыль, бей – пей, ток – сок, змей – смей, щель – мель, лом – ром, дверь – зверь, моль – боль, жар – шар, жесть – честь.

Англ. day – gay, goat – coat, bull – pull, tell – sell, boy – joy, thing – wing, row – bow.

Нім. Mutter – Butter, machen – lachen, dein – sein, Wache – Sache, wollen – sollen, Zeit – weit.

Фр.dose – rose, foule – poule, lancer – danser, gris – pris, oser – user, cause – pause, couleur – douleur [Донець, Мацько 1989, с. 60].

7. Зіставте орфографічний запис і звучання наведених нижче слів [Донець, Мацько 1989, с. 96 – 97].

Укр. Рос. Англ.

інтерв’ю интервью interwiew

джаз джаз jazz

джем джем jam

три три three

стиль стиль still

тінь тень ten

сіть сеть set

Укр. Рос. Нім.

абзац абзац Absatz

штраф штраф Strafe

єгер егерь Jäger

яр яр Jahr

зона зона Sohn

шпиль шпиль Spiel

трюк трюк trug

Укр. Рос. Фр.

абонемент абонемент abonnement

азарт азарт hasard

букет букет bouquet

бюро бюро bureau

буфет буфет buffet

десерт десерт dessert

журі жюри jury

8. Запишіть свої ім’я та прізвище фонетичною транскрипцією українською, російською мовами. Зробіть транслітерацію українського та російського варіантів свого імені та прізвища засобами алфавіту тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте. Поясніть розбіжності.

Зразок:

укр. Грищенко Ганна [гришченко ганна];

рос. Грищенко Анна [гришченка анна];

англ. Hryshchenko Hanna – Grishchenko Anna;

нім. Hryschtschenko Hanna – Grischtschenko Anna;

фр. Hrychtchenko Hanna – Grichtchenko Anna.

 

Практичні завдання

1. Перекладіть текст українською мовою. Назвіть основну думку, ілюструючи власними прикладами.

“Значение слова и понятие, им обозначаемое, также не совпадают, хотя значение слова участвует в выражении и обозначении понятия, как и представление.... под значением слова вообще разумеются две различные вещи, из коих одну, подлежащую ведению языкознания, назовем ближайшим, другую, составляющую предмет других наук, – дальнейшим значением слова. Только одно ближайшее значение составляет действительное содержание мысли вовремя произнесения слова”(Потебня А.А.) [Донець, Мацько 1989, с. 115].

2. Які з наведених слів передають поняття, а які – ні. Аргументуйте власну думку.

Укр. ага, Україна, еге, край, киш, киць, няв, початок, птаство, студент [Донець, Мацько 1989, с. 115];

Рос. ой, цветок, цып-цып, тетрадь, кукареку, сова, учёный, ну, нет, кис;

Нім.Tisch, Blume, nein, klatsch, Schule, ah, zu, Schüler, Kuckuck, o weh;

Англ. took-took, bus, cure, figure, moo, cock-a-doodle-doo, hat, clink,cluck, image;

Фр. livre, oui, cocorico, ration, enfant, cui, chien, hou, table, cotcotcodet, non.

3. Ознайомтесь із думкою вченої про специфіку переносного слововживання. Наведіть приклади до кожної позиції авторки.

Специфіка образних значень (при зіставленні загальномовних і художніх (образних)) полягає в тому, що: 1) загальномовні переносні значення формуються за одним принципом (або чітко виявленою ознакою), а художні – за кількома (або суб’єктивним сприйняттям); 2) перші – діахронні (часто словникові), а другі – синхронні, тимчасові, контекстні, індивідуальні, 3) загальновживані переносні значення – одиниці мовної системи, як правило, не мають стильового обмеження, а художні переносні значення – одиниці цілісної художньої системи твору й не діють поза нею, 4) першим властива функція узагальнення, другим – функція художньо-чуттєвої конкретизації й типізації, тобто вони й одиничні й живописні, подають цілісне охоплення предмета, 5) загальновживані переносні значення у вживанні переважно однозначні, а художні – багатозначні, хоча й усвідомлюються в цілісному вигляді, диференціюючись на значну кількість різновидів (тропи, фігури тощо) [...] [Денисова 1996, с. 25-26].

4. Чи є нижчезазначені слова омонімами? Мотивуйте свої відповіді [Донець, Мацько 1989, c. 124 –125].

Англійські слова: Аrm – “рука”, “сила”, “влада”; arm – “рід військ”, “військова професія”. Arch – “арка”, “звід”, “дуга”, “веселка”; arch – “головний”, “заклятий”, “хитрий”, “лукавий”. Peat – “торф”, “брикет торфу”; peat – “дівчина”, “красуня”. Pit – “яма”, “впадина”; pit – “фруктова кісточка”. Рen – “перо”, “ручка з пером”; pen – “невеликий загін для тварин”; pen – “самка лебедя”; pen – “в’язниця”; pen – “півострів”. Tartar – “татарин”, “мегера”, “фурія”; “tartar” – винний камінь.

Німецькі слова: Аll – “весь”, All – “всесвіт”. Alt – “старий”, Alt – “альт”. Аnsehen – “дивитися на...”, Ansehen – “повага”, “авторитет”. Atlas – “збірник географічних, історичних карт”; Atlas – “шовкова тканина”. Aufklärer – “просвітитель”, Aufklärer – “розвідник”. Blei – “свинець”; Blei – “олівець”; Blei – “лящ”.

Французькі слова:Adresse – “адреса”; adresse– “спритність”, “вправність”. Аrrière – “попутний вітер”; arrière – “задня частина, корма”; arrière – “відстала дитина”. Atlas (міф.Atlant); atlas – “satin”; atlas – “перший шийний хребець”.[…]. Sort – “доля”, sort – “рід, сорт”. Тarte – “солодкий пиріг”, tarte – “винний камінь”.

5. Якими відтінками значень розмежовуються подані синоніми? [Донець, Мацько 1989, c. 127].

Англійські: Access, entrée; adapt, adjust, accommodate, reconcile; discuss, argue, debate, dispute.

Французькі:appartement, logement, logis, studio; avantage, profit, paletot; principal, capital, essentiel; voyage, tournée, croisière.

Німецькі: der Versuch, das Experiment; die Vorthalle, das Vestibül; die Aktentasche, die Mappe; die Fachschule, das Technikum; studieren, lernen; liegen, sich befinden; das Zentrum, die Mitte.

6. До поданих слів доберіть антоніми тією іноземною мовою, яку ви вивчаєте: гарний, чорний, щастя, мертвий, війна, сміятися, швидко.

7. Якими евфемізмами можна замінити слова смерть, померти? Наведіть аналогічні приклади англійською (німецькою, французькою) мовою.

8. Поділіть подану нижче лексику на активну та пасивну. Обґрунтуйте свою думку.

Укр. кіт, червоний, кіднепінг, книга, фонема, навіть, чувак, відійти у вічність, відкинути копита, кайф, боярин, дивитися, час, корида.

Рос.братан, брифинг, жизнь, психушка, говорить, произносить, артерия, баксы, икэбана, быть в положении, „шестерка”, приказать долго жить.

Англ. fist, kulak, jacket, busch, bark, turban, cup, blacken, to be no more, foot-gear, grammar, goosey, grand, mater, paper.

Нім. sagen, Schlachter, Mensch, Bedeutung, Hund, Kernkraft, Kopeke, übergeben, Lump, machen, Lunch, Lunge, schreiben, in anderen Umstanden, Bindestrich.

Фр. gueule, travallier, dessiner, valeur, être foutu, fric, livre, pneumonie, jean, pont, léxicologie.

9. Зіставте зміст словникових статей про слова світло, ядро, земля та їхні кореляти в іноземних мовах, що вивчаєте, у тлумачних і термінологічних словниках.

10. Прочитайте подані нижче речення. Поясніть, під впливом яких факторів колоративні прикметники помаранчевий / оранжевий набули нового значення.

Укр.З-за лісу незабаром підвівся оранжевий ущерблений місяць (Шиян). – Промені сонця помаранчевого кольору малюють якийсь гротеск на стіні (Вільде). – […] аби хоч у такий спосіб засвідчити свою причетність до Помаранчевої революції […] (Просвіта. – 29-31 грудня). – Почали виходити збірки „помаранчевих” віршів та літературних творів (Просвіта. – 29-31 грудня).

Рос.Политики, которые стоят за событиями „оранжевой” революции, называют себя оппозицией (Аргументы и факты. – Декабрь 2004).

Наведіть аналогічні приклади іноземною мовою, яку вивчаєте.

11. Складіть тези до праці В.В. Виноградова “Об основных типах фразеологических единиц в русском языке” [Березин 1981, c. 230-235].

12. Ознайомтесь із класифікацією фразеологізмів Л.А.Булаховського. Порівняйте її із класифікацією В.В.Виноградова.

“Відрізняють ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці. Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм вжитком є цільні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно передані іншими мовами і потребують при перекладі заміни схожого стилістичного забарвлення. В українській мові ідіомами є, наприклад: гнати чимдуж (щодуху); часто-густо; кохатись у чомусь; робити абияк; ум за розум зайшов (пор. паралельний російський вираз); вхопити шилом патоки; джмелів слухати “лежати від удару кулаком тощо”; пасти задніх.

При перекладі цих виразів навіть близькоспорідненою мовою, як російська, їх доводиться передавати не точними, а приблизними відповідниками: гнать во все лопатки (во всю прыть); сплошь да рядом; питать пристрастие (к чему-нибудь); делать спустя рукава (как попало).

При перекладі більш віддаленими мовами свою ідіоматичність виявлять, наприклад: притягти до відповідальності кого-небудь – фр. diriger des poursuites contre… (буквально „спрямувати переслідування проти”); нім. vor Gericht ziehen (буквально „притягти до суду”);[…]; англ. просто to have (one) up, to prosecute (one); зазнати неуспіху фр. faire fias



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.11.178 (0.065 с.)