Вимоги до змісту розділів дипломної роботи

Зміст дипломної роботи визначається її темою і відтворюється у плані, розробленому студентом за допомогою наукового керівника на підставі вивчення відповідних нормативних документів та необхідних літературних джерел. Зміст дипломної роботи повинен містити: вступ, три розділи, кожен з яких включає два або більше параграфів; висновки; список літературних джерел та додатки. Короткий зміст дипломної роботи наводиться в анотації державною, іноземною та російською мовами. Обсяг кожного з трьох ідентичних текстів анотації різними мовами у межах 150 слів.

Перелік умовних позначень пояснює всі використані в роботі умовні позначення, символи, сполучення і терміни, що рідко зустрічаються.

У вступі обґрунтовується актуальність і практична значущість обраної теми дипломної роботи, особливості постановки і вирішення питань стосовно конкретного дослідження. Крім того, слід чітко визначити мету та завдання роботи, предмет та об'єкт дослідження, а також надати характеристику інформаційних джерел та використаних методів дослідження.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 5 сторінок.

У теоретичному розділі визначаються роль та місце досліджуваних явищ і процесів у діяльності підприємства (організації, фірми), відповідно до обраної теми, розкриваються орієнтовно такі питання: основні категорії та терміни, система показників, існуючі методи та методичні підходи щодо вивчення обраної проблеми, вибір системи показників і методичних підходів як інструменту для аналітичного розділу. Розділ виконується з використанням різних літературних джерел, порівнянням точок зору авторів на проблему, що досліджується. Обов’язковим є посилання на літературне джерело. В цьому розділі визначаються роль та місце досліджуваних явищ і процесів у діяльності підприємства (організації, фірми).

У ньому також обґрунтовується теоретична база обраної теми дослідження, здійснюється огляд літературних джерел, наукових досягнень, тощо. На основі вивчення наукової та навчально-методичної літератури, в тому числі іноземної, розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, зазначається, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються meaning власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються значення окремих документів. Доцільним є теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження. Методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Аналітичний розділ, як правило,включає три підрозділи, що забезпечують логічну послідовність дослідження. Вони мають стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння, використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Цей розділ містить детальний соціально соціально-економічний аналіз діяльності підприємства, що є об’єктом дослідження, опис, характеристику сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Загальна характеристика підприємства та дослідження господарської діяльності підприємства повинні розкривати такі питання: історична довідка та організаційно-правова форма, потужність та асортимент продукції, сировинна база та збут продукції, схема та організаційна структура управління, інфраструктура та виробнича структура підприємства.

Аналіз основних показників роботи підприємства потребує здійснення оцінки діяльності об’єкта дослідження в динаміці за кілька останніх років (не менше трьох).

Студенту необхідно здійснити аналіз фінансового стану, зробити висновки, а також акцентувати увагу на проблемних питаннях діяльності підприємства, особливо тих, що визначаються темою роботи.

Ключовими словами назви параграфів цього розділу є наступні:

- Характеристика…..

- Сучасний стан…..

- Аналіз……

- Дослідження…..

- Особливості…..

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів. Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивного та негативного впливу. Текст доцільно ілюструвати реальними документами, що наводяться у додатках, та обов'язково стисло коментувати їх.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практик.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів пошуку первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики. За достовірність інформаційної бази несе відповідальність студент. Достовірність цифрового матеріалу, який використовується для аналізу діяльності підприємства, визначається статистичною звітністю підприємства, що подається в дипломі у вигляді додатків. Правильність розрахунків перевіряється керівником.

В аналітичних розрахунках доцільне застосування економіко-математичних методів (наприклад, кореляційно-регресійного аналізу). Результатом даного розділу мають бути виявлені резерви, на яких потім базуватиметься розроблення та обґрунтування пропозицій рекомендаційного розділу.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких здійснюється кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Використання кількісних математичних методів в економічних дослідженнях дає можливість:

По-перше, виділити та формально описати найбільш важливі й суттєві закономірності функціонування економічних систем і об'єктів у вигляді моделей.

По-друге, на основі сформульованих за певними правилами логіки вхідних даних і співвідношень, методами дедукції зробити висновки, які адекватні до об'єкта дослідження стосовно зроблених припущень.

По-третє, математичні методи дають можливість отримати дедуктивним шляхом нові дані про об'єкт дослідження.

По-четверте, використання мови математики дозволяє компактно описати основні положення економічної теорії, сформулювати їх змістовний апарат і робити відповідні висновки.

Моделі можуть будуватися для досягнення таких цілей:

- Виявлення функціональних співвідношень – визначення кількісних залежностей між вхідними факторами моделі та вихідними характеристиками об'єкта дослідження. Подібного роду моделі за своїм характером є описовими і присутні при побудові математичних моделей будь-яких видів.

- Аналіз чутливості – встановлення з великого числа наявних факторів тих, які значною мірою впливають на вихідні характеристики об'єкта дослідження. Моделі аналізу чутливості повинні обов'язково передбачати можливість варіації ряду факторів і можуть бути використані так само для оцінки точності розв'язків, отриманих за допомогою моделей будь-яких типів.

- Прогноз – оцінка поведінки об'єкта на часовому інтервалі при деякому допустимому поєднанні зовнішніх умов. Переважно задачі прогнозу є динамічними відносно вхідних параметрів і в якості незалежної змінної виступає час. Моделі прогнозу також є описовими.

- Оцінка – визначення, наскільки адекватно об’єкт дослідження буде відповідати критеріям. На відміну від розглянутих вище типів моделей, моделі оцінки включають розрахунки інтегральних характеристик – критеріїв, які формалізують мету дослідження. Моделі оцінки займають проміжне місце між описовими і оптимізаційними моделями. В них задані критерій і його певне «критичне» значення, але проводиться не оптимізація, а лише порівняння розрахункового значення з «критичним», після чого приймається рішення про задоволення характеристик об'єкта поставленим вимогам.

- Порівняння – співставлення альтернативних варіантів систем або співставлення декількох прийнятних принципів чи методів дій. Число варіантів припускається незначним, у зв'язку з чим оцінюються всі варіанти, тобто здійснюється прямий перебір всієї множини.

- Оптимізація – точне визначення такого поєднання змінних управління, при якому забезпечується екстремальне (максимальне або мінімальне, залежно від змісту критерію оптимальності) значення цільової функції. Суттєва різниця від наведеного вище випадку – наявність спеціального блоку оптимізації, який дозволяє цілеспрямовано і найбільш ефективно з обчислювальної точки зору переглядати множину альтернативних варіантів.

Як свідчить економічна теорія, в економіці діють певні стійкі кількісні закономірності, що піддаються формалізованому математичному опису. Кількісний аспект оцінки функціонування економічної системи на мікро- і на макрорівнях ґрунтується на використанні інструментарію математичних методів, серед яких в магістерських роботах можуть бути використані такі:

– кореляційно-регресійний аналіз досліджуваних показників (ці моделі можуть бути парними і множинними, лінійними і нелінійними) і економічний аналіз отриманих результатів;

– побудова виробничої функції (за допомогою кореляційно-регресійного аналізу) і її економічний аналіз;

– трендові моделі прогнозування економічних показників (можуть бути з адитивною і мультиплікативною компонентою);

– дерево цілей і його кількісне обчислення;

– дерево рішень;

– оптимізаційні моделі, серед яких виділимо найбільш поширені: оптимізація виробничої програми; оптимізація завантаження виробничих потужностей; оптимізація розподілу випуску продукції серед виробничих підрозділів підприємств;

– матричне моделювання на рівні народного господарства і підприємства;

– транспортні задачі, в тому числі планування роботи транспорту на перспективу;

– сітьове планування (сітьові графіки);

– моделі управління запасами сировини і готової продукції;

– факторний аналіз досліджуваних показників (дослідження впливу окремих факторів на результуючий показник) за допомогою методів продовження, розширення і скороченні факторних систем, а також при використанні методів: диференційного нарахування; індексного методу; ланцюгового методу; методу простого додавання нерозкладного залишку; методу зважених кінцевих різниць; логарифмічного методу і інтегрального методу оцінки факторних впливів.

Обсяг другого розділу - у межах 35-40% загального обсягу дипломної роботи.

Завданням третього рекомендаційного розділу є розроблення конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація тощо).

Викладення матеріалу рекомендується подавати у такій послідовності: зробити підсумок виявлених в аналітико-дослідницькому підрозділі проблем, з’ясувати резерви, які можуть бути використані для їх подолання, на цій основі розробити конкретні рекомендації щодо вдосконалення діяльності підприємства у відповідності до обраного напрямку дослідження. Дані рекомендації повинні містити конкретний перелік заходів з виділенням першочергових. Розроблення пропозицій можливе з використанням економіко-математичних методів.

Після цього необхідно здійснити обґрунтування доцільності (розрахунки ефективності) впровадження окремих заходів. Обґрунтування доцільності базується на розрахунку й порівнянні очікуваних витрат і результатів та зміни показників діяльності. Рекомендується використовувати загально відомі методи обґрунтування ефективності заходів, дозволяється застосовувати статичний підхід (недисконтовані методи). В останньому підрозділі необхідно показати результуючий вплив запропонованих заходів на основні показники діяльності підприємства, в тому числі на ті показники, що характеризують проблему дослідження.

Ключовими словами у назвах параграфів рекомендаційного розділу є:

- Основні напрямки здійснення….

- Пропозиції щодо удосконалення….

- Стратегія розвитку….

- Удосконалення…

- Оптимізація…

- Розроблення…….

- Проектування….

- Економічна ефективність….

Детальні пропозиції щодо удосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: з розгорнутим обґрунтуванням, як наслідок висновків з аналізу, що проведено у другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичного значення.

Рекомендований обсяг третього розділу – 30-40% загального обсягу дипломної роботи магістра.

Висновки являють собою стислу форму результатів проведеного дослідження: коротко наводяться основні теоретичні положення (формулювання проблеми), оцінка результатів дослідження та пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності. Бажано висновки та пропозиції аргументувати результатами розрахунків. Пропозиції повинні бути чіткими, бажано виділяти їх за пунктами. Вони повинні відповідати критеріям цільової ефективності, практичної значущості, оптимальності. Висновки не можуть містити пропозицій, які не були розглянуті у третьому розділі.

В цілому, саме висновки підтверджують, що завдання, які поставлені в дипломній роботі, виконані і мета – досягнута.

Список літературних джерел подається в алфавітному порядку.

Вони розміщуються у такій послідовності:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови Уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії, брошури, підручники, статті, тези доповідей тощо (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

Відомості про включені до списку літературні джерела, слід подавати згідно з діючими вимогами державного стандарту України для наукових робіт.

Наприклад, станом на 2014р., літературні джерела необхідно представляти так:

1. Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР: [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http: www.rada. gov.ua

2. Литвиненко Л.Л. Практичні аспекти інвестиційно-інноваційної діяльності авіатранспортних підприємств України / Л.Л. Литвиненко: тези доповідей Міжнар. наук.-практ. конф. [Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури], (м. Львів, 19-21 травня 2011 року) / Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Національний університет «Львівська політехніка». – Львів, 2011. – С. 59-60.

3. Янчук М.Б. Основні напрямки державної політики щодо інтеграції авіаційного сектору України в систему транс’європейських транспортних мереж / М. Б. Янчук // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2010. – № 30. – С. 145-148.

4. Fan T., Vigeant-Langlois L., Geissler C., Bosler B., Wilmking J. Evolution of global airline strategic alliance and consolidation in the twenty-first century // Journal of Air Transport Management. – 2001. – №7.– Р. 349-360.

5. Forbes S. J., Lederman M. Adaptation and Vertical Integration in the Airline Industry // American Economic Review. American Economic Association Publications – 2009. – Р. 1831-1849.

6. Антощишина Н.І. Теоретичні положення формування інтегрованої цінності авіакомпанії [Електронний ресурс] / Н.І. Антощишина − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/

7. Офіційний сайт авіакомпанії «wizzair» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wizzair.com/about_us/company_information/language =RU

Список літератури послідовно нумерується. За присвоєним порядковим номером в тексті дипломної роботи магістра студент здійснює посилання на літературне джерело, не використовуючи його повну назву. Наприклад, [12, с. 145-148] – 12 – № літературного джерела в списку літератури; с. 145–148 сторінки у літературному джерелі, де йдеться про питання, що висвітлюється.

В Додатках надається основна вихідна звітність підприємства (форма № 1, форма № 2 тощо), а також інша інформація (проміжні розрахунки до обґрунтування, до аналітичних таблиць тощо).