ІІ. 6. Розв’язання проблемних і творчих питань

Даний вид самостійної роботи практикується на всіх етапах вивчання курсу “Історії України” при первинному (ознайомчому) етапі, закріпленні та узагальненні отриманих знань, при подальшому оперуванні ними.

Як правило, для самостійного вирішення студентами проблемних питань відводиться час на практичних заняттях. Головною метою цього є максимальна активізація мислення студентів, перетворення семінару з механічного викладення фактичного матеріалу в динамічний, цікавий пізнавальний процес.

Суттєво важливим є питання про час постановки проблеми для самостійного розв’язання її студентами, бо саме це впливає на характер пізнавальної діяльності – сприйняття та осмислення.

Можливим є варіант постановки декількох проблемних питань на початку семінарського заняття.

Постановка проблеми наприкінці семінару стимулює більш глибоке осмислення матеріалу, сприяє його кращому закріпленню, дозволяє перевірити ступінь засвоєння студентами теми, що обговорювалася.

Нарешті, проблемні питання можуть ставитися протягом усього семінару, що особливо ефективно стимулює самостійне мислення студентів.

Постановка перед студентами проблеми, що потребує вирішення, формулювання проблемної ситуації під час обговорення теми семінарського заняття – це вихідна позиція для проведення евристичної бесіди (від грец. heurisko – знаходжу) – методу навчання, який передбачає теоретичне дослідження наукового питання на підставі системи логічних прийомів і сприяє розвитку активного мислення. Головні цілі евристичної бесіди полягають:

● підвести студентів до осмисленого і переконливого рішення проблемної ситуації,

● навчити їх „мислити голосно”– надавати оцінку подіям, порівнювати історичні факти, аргументовано, переконливо відстоювати власну точку зору,

● спростити засвоєння матеріалу, який осягається через мислення (історичні поняття, закономірності суспільного розвитку тощо),

● розвинути здібність до самостійного історичного мислення,

● викликати та зміцніти інтерес до історії.

Структура евристичної бесіди включає чотири головні компоненти:

■ формулювання проблемного питання (причому викладачеві доцільно робити це разом зі студентами);

■ правильне чи помилкове рішення проблеми, його обґрунтування та можливу дискусію між студентами;

■ виправлення помилок і пошук позитивного вирішення проблеми;

■ самостійне підведення студентами остаточних підсумків бесіди на підставі встановлених фактів.

Вирішення проблемних питань слід обов’язково поєднувати з іншими видами самостійної роботи, зокрема навчальними посібниками, картами, таблицями, художніми творами, що спрощує знаходження правильного рішення, актуалізує необхідні знання, демонструє зв’язки між історичними подіями та явищами і, врешті-решт, робить відповідь студентів логічною, аргументованою та образною.

Методичне значення творчих завдань полягає ще й у тому, що, самостійно виконуючи їх, студенти максимально активізують свій розумовий потенціал – проводять вибірковий аналіз історичних фактів, установлюють причино-наслідкові зв’язки, обґрунтовують висновки, виходячи з власних характеристик та оцінок, намагаються робити наукові припущення.

Слід особливо зауважити, що під час розробки творчих завдань важливо чітко усвідомлювати роль і місце історії України у всесвітньому історичному процесі, причетність українського народу до значних подій світового значення, їх органічний, міцний взаємозв’язок.

ІІ.7. Організація і проведення екскурсій

Навчальна екскурсія (від лат. excursio – вилазка) – це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати безпосереднє вивчення історичних явищ і подій у музеях та історичних місцях і може ефективно використовуватися в організації самостійної роботи студентів.

Метою екскурсій є пізнання історії, формування світогляду, виховання патріотизму.

Екскурсії виконують важливі функції наочності, оскільки факти, висновки, узагальнення пов’язані з безпосереднім спостеріганням студентами справжніх історичних об’єктів та експонатів – у цьому специфіка пізнавальної діяльності та емоційного сприйняття навчального матеріалу через екскурсії.

Науково-педагогічні можливості навчальної екскурсії полягають у тому, що вона дозволяє:

● активізувати пізнавальну діяльність,

● удосконалити розвиток мислення та уяви,

● стимулювати зацікавленість молоді історичним минулим свого народу,

● конкретизувати історичні поняття,

● залучити різноманітні джерела історичних знань,

● найкращим чином репродукувати історичні обставини та реконструювати минуле,

● встановити зв’язок між давнім і сучасним життям,

● розширити кругозір,

● підвищити культурний рівень студентів,

● сприяти патріотичному й естетичному вихованню молоді.

Методисти рекомендують дві головних форми екскурсії.

1.Навчальні екскурсії є обов’язковими для студентів, оскільки проводяться замість семінарського або лекційного заняття і присвячені окремій програмній темі з курсу історії, а тому потребують відповідної насиченої музейної експозиції.

2.Позанавчальні екскурсії не входять до академічного навчального часу, є додатковими заняттями і можуть проводитися в невеличких краєзнавчих музеях, музеях навчальних закладів, залах бойової слави, біля історико-культурних пам’ятників, на місцях історичних подій.

Можна виділити наступні етапи самостійної роботи студентів під час екскурсійних занять:

■ попередня бесіда викладача з теми, місця й мети екскурсії, яка передбачає обов’язкове опитування студентів відносно їх поінформованості щодо історії та експозиції музею;

■ надання студентам спеціальних завдань (як індивідуальних, так і колективних), зокрема, самостійно здобути загальну інформацію стосовно екскурсійної теми, знайти й проаналізувати відповідні історичні джерела та уривки з художньої літератури, встановити головні віхи життя й діяльності історичних постатей;

■ самостійна робота студентів під час екскурсії – це конспектування розповіді екскурсовода, формулювання риторичних запитань, виділення істотних сторін побаченого;

■ підсумкова (післяекскурсійна) робота студентів передбачає оглядові доповіді, колективне обговорення на підставі питань чи завдань відповідно до теми екскурсії.

Самостійна робота під час реалізації екскурсійного методу навчання може полягати й у проведенні екскурсій особисто студентами, що потребує серйозної підготовки й особливої допомоги та контролю з боку викладача.

 

 

ІІ.8. Самостійна робота студентів в інформаційній

Мережі Internet

Однією з головних задач сучасної вищої освіти є комп’ютеризація, реалізація якої потенційно сприяє підвищенню якості навчання. Мережа електронних засобів комунікації передбачає можливості вільного доступу до різноманітних інформаційних джерел і задоволення зростаючих інформаційних потреб сучасної молоді шляхом залучання усіх ресурсів міжкультурного спілкування. З інноваційними технологіями навчання сьогодні пов’язані реальні перспективи підготовки у вищий школі України конкурентоспроможних фахівців.

Одним з актуальних завдань при вивченні курсу історичних дисциплін є виховання у студентів здатності удосконалювати і розвивати практичні уміння з оволодіння новими інформаційними технологіями і за їх допомогою самостійно здобувати необхідні знання.

Налагодити ефективну самостійну роботу студентів з використанням інноваційних технічних засобів, зокрема дозволяє Internet, який сприяє:

▲ стимулюванню пізнавальної діяльності студентів,

▲ успішному засвоєнню ними програм навчальних дисциплін,

▲ розширенню інформаційного простору,

▲ зміцненню вміння користуватися сучасними інноваційними розробками.

При цьому можна практикувати наступні форми самостійної роботи з інформаційними технологіями:

1. Пошук інформації в мережі – користування базами даних, інформаційно-пошуковими та інформаційно-довідковими системами, автоматизованими бібліотечними системами, електронними журналами тощо;

2. Організацію діалогу в мережі – використання електронної пошти (за її допомогою можна, наприклад, влаштовувати віртуальні дискусії), користування графічними редакторами синхронних і відстрокованих телеконференцій та ін.;

3. Створення тематичних web-сторінок – використання html- редакторів і графічних редакторів.

Але найбільш оптимальним сьогодні вважають такий вид організації самостійної роботи студентів, як web-квест – розроблений у 1995 р. у державному університеті Сан-Дієго дослідниками Б. Доджем і Т. Марчем вид дослідницької діяльності, для виконання якої студенти здійснюють самостійний пошук інформації в мережі за вказаними адресами з метою найкращого розподілу навчального часу, здобуття фактичних даних, розвитку критичного мислення, здібностей до аналізу, синтезу, оцінки отриманих знань.

По-суті, web-квест є своєрідною web-сторінкою і повинен складатися з таких елементів:

● вступ, де зазначаються терміни проведення певної самостійної роботи і задається вихідна ситуація;

● завдання різного ступеня складності для самостійного виконання;

● посилання на ресурси мережі, які надають можливість знайти і „скачати” необхідний матеріал: електронні адреси, тематичні чати, книги або методичні посібники, що знаходяться в бібліотеках;

● поетапний опис процесу виконання певного завдання з поясненням принципів переробки інформації, допоміжними питаннями, що натякають на правільні рішення, причинно-наслідковими таблицями, схемами, діаграмами;

● висновки, які містять орієнтовні результати виконання завдання, шляхи подальшої самостійної роботи із зазначеної теми і ті галузі, де можливо застосувати отримані результати і навички.

Приклад web- квесту.

Тема: ”Місце, роль і перспективи України у Співдружності Незалежних Держав (СНД)”.

Учасники web-квесту (9 студентів): „Президент України”, „Президент Росії”, „міністри іноземних справ обох держав”, „лідери парламентських фракцій Верховної Ради”.

Мета: довести соціально-економічну і політичну доцільність або недоцільність членства України в СНД.

Головні дії учасників: а) віртуальні переговори і листуванняміж „представниками верховної влади” України й Росії щодо обраної проблеми, б) обговорення її на „засіданні Верховної Ради” і висловлювання позицій „керівниками” парламентських фракцій стосовно членства нашої держави в СНД з використанням найбільш переконливої аргументації, яка потенційно притаманна певній фракції, в) улаштування міжфракційних дебатів.Робота студентів повинна базуватися на самостійно здобутих історичних даних, а також на допоміжній науковій інформації з економіки, політології, соціології, географії, міжнародного права тощо.

Висновки: встановлення позитивних і негативних результатів членства України в СНД, полярних точок зору щодо проблеми та причин цих розбіжностей, окреслення шляхів досягнення компромісу між Україною і Росією та запобігання міжнародної напруги в майбутньому, доведення зацікавленості України та держав СНД у зміцненні різнобічних зв’язків у будь-якому форматі співробітництва.

Взагалі, форми web-квесту можуть бути дуже різними. Найпопулярнішими є:

♦ самостійне створення студентами бази даних за певною навчально-науковою проблемою,

♦ написання інтерактивної історії окремої історичної події,

♦ створення документа, в якому аналізується складне наукове питання,

♦ інтерв’ю on-line з віртуальним персонажем – історичною постаттю, політичним або науковим діячем (запитання і відповіді студент розробляє самостійно),

♦ створення своєрідного мікросвіту, в якому студенти можуть пересуватися за допомогою гіперпосилань, моделюючи фізичний простір.

Регулярне практичне застосування всіх видів самостійної роботи з використанням новітніх інформаційних технологій не тільки підвищить інтелектуальний рівень студентів, а й збагатить їх професійні навички, допоможе в майбутньому краще адаптуватися до вимог сучасного ринку праці.