ТЕМА 6. Країни Східної Європи в

"системі міжнародних відносин нового типу"

Зміст теми:

"Система міжнародних відносин нового типу". Сателітизація країн Східної Європи. Становлення режимів "народної демократії". План Маршала та східноєвропейські країни. Створення Комінформу та РЕВ. Радянсько-югославський конфлікт. Подальша сталінізація країн Східної Європи. Польські та угорські події 1956 року. Реакція СРСР. Спроби повернути Югославію до соцтабору. РЕВ і ОВД наприкінці 50-х – у 60-ті роки. Конфлікт з Албанією та загострення радянсько-румунських відносин. "Празька весна" 1968 року. Військова інтервенція ОВД у Чехословаччину: підготовка, здійснення і наслідки. "Доктрина Брежнєва". Особливості міжнародних відносин країн Східної Європи в 70-ті роки.

 

Література:

· Гибианский Л.Я. Советский Союз и новая Югославия. 1941 – 1947 / Л.Я. Гибианский. – М., 1987.

· Гиренко Ю. Сталин – Тито / Ю. Гиренко – М., 1991.

· Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года / П. Кальвокоресси. Т.1. — М.: Моск. рабочий, 2000.

· Коппель О.А. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ФАДА, ЛТД, 2008.

· Коппель О.А. Міжнародні системи та глобальний розвиток (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ВПЦ Київський університет, 2006.

· Лидерство и конкуренция в мировой системе: Россия и США [Отв. ред. А.Д. Богатуров, Т.А. Шакленина]. — М.: Красанд, 2010.

· Мартиненко А.К. Міжнародні відносини 1945 – 1975 років: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А.К. Мартиненко, Б.А. Мартиненко — К.: Ліра, 2007.

· Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ ст.: Курс лекцій / М.Й. Марущак. — Львів, 2003.

· Мировая политика и международные отношения: Учебное пособие / [ред. С.А. Ланцов, В.А. Ачкасов]. — СПб.: Питер, 2007.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки). – К., 1999.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000. – К., 2002.

· Мусатов В.Л. СССР и венгерские события 1956 г. / Л.В. Мусатов // Новая и новейшая история. – 1993. – №1.

· Осмысление истории. – М., 1996.

· Открывая новые страницы. Международные вопросы: события и люди. – М., 1989.

· Политические системы в СССР и в странах Восточной Европы. 20 – 60 - е гг. – М., 1991.

· Системная история международных отношений. 1918-1991 г.г.: в 4 т. / [ред. А.Д. Богатуров]. — М: Моск. рабочий, 2007.

· Советская внешняя политика в ретроспективе (1917 – 1991) / [Отв. ред. А.О. Чубарьян]. — М.: Наука, 1993.

· Современные международные отношения / [Ред. колл. А.Д. Богатуров и др.]. – М.: Росспєн, 1998.

· Современные международные отношения. Учебник / [ред. А.В. Торкунов]. — М.: Росспєн, 2001.

· СССР и страны народной демократии: Становление отношений дружбы и сотрудничества. 1944 – 1949 гг. – М., 1985.

· СССР и страны Центральной и Юго-Восточной Европы в середине и второй половине 40-х гг. // Советское славяноведение. – 1991. – №6.

 

Основні терміни і поняття:

"Система міжнародних відносин нового типу", сателітизація, режим "народної демократії", Комінформ, РЕВ, ОВД, "Празька весна", "Доктрина Брежнєва".

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена

 

Б) Семінарське заняття: " Система міжнародних відносин нового типу" країн соціалістичного табору (2 год.)

План:

1. Радянсько-югославський конфлікт: причини, хід, наслідки.

2. Польські та угорські події 1956 року. Конфлікт з Албанією та загострення радянсько-румунських відносин.

3. РЕВ і ОВД: організаційні принципи, цілі та етапи діяльності.

4. "Празька весна" і "Доктрина Брежнєва".

 

Методичні поради:

Вивчаючи тему, студенти повинні дати визначення поняттям "система міжнародних відносин нового типу", сателітизація, "режим народної демократії". Слід звернути увагу на те, що вже у 1944 – 1948 роках почалася перебудова господарського і суспільно-політичного життя держав Східної Європи за радянським зразком та їх сателітизація — підпорядкування інтересам СРСР. Які важелі впливу використовувала Москва для цього? Яку роль відіграло Інформаційне бюро комуністичних і робітничих партій?

Слід звернути увагу на той факт, що на 1948 рік далі за інших у копіюванні сталінської моделі суспільного розвитку просунулася ФНРЮ. Але саме з цією країною СРСР вступив у гострий конфлікт, котрий у 1949 році завершився розривом двосторонніх відносин. Чим була викликана криза радянсько-югославських відносин? Прослідкуйте її основні фази і визначте наслідки як для Югославії, так і для інших країн Східної Європи. Коли були нормалізовані відносини між Москвою і Белградом?

Політика сталінізації країн Східної Європи, що супроводжувалася масовими репресіями інакомислячих і "класово ворожих елементів", привела до посилення диспропорцій економічного розвитку і зростанню соціальної наруги. Після смерті Й.В.Сталіна невдоволення "народною владою" знайшло відображення у страйках і демонстраціях протесту, які виливалися інколи у повстання.

Які заходи приймало радянське керівництво, щоб утримати сателітів у орбіті свого впливу? Покажіть арсенал засобів примусу на прикладі подій 1953 року в НДР та 1956 року в Польщі та Угорщині.

Зовсім іншими причинами був викликаний конфлікт кінця 50-х – початку 60-х років, котрий привів до розриву двосторонніх відносин і виходу Албанії з РЕВ і ОВД. Чим ви поясните дії Тірани, а також загострення радянсько-румунських протиріч у 60-ті роки?

Третє питання необхідно розпочати зі з’ясування причин створення Ради економічної взаємодопомоги і Організації Варшавського договору. Які цілі переслідував Кремль, ініціюючи створення цих організацій? Проаналізуйте організаційні засади РЕВ і ОВД наприкінці 40-х – у 60-х роках.

Придушення у 1968 році військами Варшавського Договору чехословацького експерименту по створенню "соціалізму з людським обличчям" стало приводом для висунення Л. Брежнєвим "доктрини обмеженого суверенітету", або за радянською термінологією, ідеї "соціалістичного інтернаціоналізму". Розкрийте її зміст?

 

В) Самостійна робота: підготовкадо семінарського заняття

 

 

ТЕМА 7. Розрядка міжнародної напруженості у 60 – 70-ті роки

ХХ століття

 

Зміст теми:

Захід і Схід після Карибської кризи. Криза атлантизму в 60-ті роки. Французькі односторонні дії в галузі оборони. Вихід Франції з воєнної організації НАТО. Група ядерного планування НАТО.

Проблема ядерних випробувань. Московський договір 1963 року. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Розрядка: сутність, напрями і досягнення.

Радянсько-американські відносини в 1969 – 1979 роках. Основні положення Договору ОСО-1 і Договору ПРО (1972). Американо-радянські саміти 1973 – 1974 років. Поправка Джексона-Веніка. Переговори щодо Договору ОСО-2.

Нова східна політика ФРН. Московський договір 1970 року. Взаємне визнання ФРН і НДР. Доктрина "наведення мостів". Варшавський договір 1970 року. Чотиристороння угода по Західному Берліну, урегулювання проблеми Західного Берліну. Встановлення дипломатичних відносин ФРН з соціалістичними країнами.

Гельсінський процес. Багатосторонні консультації по підготовці Загальноєвропейської наради по безпеці і співробітництву в Європі (НБСЄ). Підписання Заключного акту наради в Гельсінкі 1 серпня 1975 року. Зустрічі держав-учасниць НБСЄ у Белграді та Мадриді.

 

Література:

· Арабенков В.П. Политика США в области контроля над вооружениями / В.П. Арабенков. – М., 1987.

· Бережков В.М. Страницы дипломатической истории / В.М. Бережков. – М., 1984.

· Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / З. Бжезинский. – М., 1998.

· Біла книга "холодної війни". – К., 1985.

· Большаков В.В. На пути в ХХІ век / В.В. Большаков. – М., 1985.

· Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів / В.С. Бруз. – К., Либідь,1995.

· Владимиров С. Варшавский договор и НАТО: два курса, две политики / С. Владимиров, Л. Теплов. – М., 1979.

· Гатгофр Р. Почему возникла "холодная война" и почему она закончилась / Р. Гатгофр // Международная жизнь. – 1992. – № 3 – 4.

· Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней / Б. Грайнер. – М., 1986.

· Дипломатический словарь: В 3-х т. – М., 1984 – 1986.

· Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії / Ж.-Б. Дюрозель. – К., 2001.

· Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии / Н.В. Загладин. – М., 1990.

· История дипломатии: В 5-ти т. – М., 1974 – 1979.

· История международных отношений и внешней политики СССР: В 3-х т. 1917 – 1987. – Т. 2. 1945 – 1970. – М., 1987.

· Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года / П. Кальвокоресси. Т.1. — М.: Моск. рабочий, 2000.

· Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70-80-х годов Кокорев / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. - №3.

· Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70 – 80-х годов / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. – № 3.

· Кокошкин А.А. США в системе международных отношений 80-х годов. Гегемонизм во внешней политике Вашингтона / А.А. Кокошкин. – М., 1984.

· Коппель О.А. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ФАДА, ЛТД, 2008.

· Коппель О.А. Міжнародні системи та глобальний розвиток (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ВПЦ Київський університет, 2006.

· Лебедєв М.І. СРСР у світовій політиці 1917 – 1982 / М.І. Лебедєв. – К., 1982.

· Лельчук В.С. СССР и "холодная война" / В.С. Лельчук В.С., В.И. Пивовар. – М., 1995.

· Лидерство и конкуренция в мировой системе: Россия и США [Отв. ред. А.Д. Богатуров, Т.А. Шакленина]. — М.: Красанд, 2010.

· Мартиненко А.К. Міжнародні відносини 1945 – 1975 років: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А.К. Мартиненко, Б.А. Мартиненко — К.: Ліра, 2007.

· Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ ст.: Курс лекцій / М.Й. Марущак. — Львів, 2003.

· Мир и разоружение. – М., 1987.

· Мировая политика и международные отношения: Учебное пособие / [ред. С.А. Ланцов, В.А. Ачкасов]. — СПб.: Питер, 2007.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки). – К., 1999.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000. – К., 2002.

· Осмысление истории. – М., 1996.

· Открывая новые страницы. Международные вопросы: события и люди. – М., 1989.

· Рогов С.Н. Советский Союз и США: поиск балансов интересов / С.Н. Рогов. – М., 1989.

· Симонян Р.Г. Военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1976.

· Симонян Р.Г. Реальная опасность: военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1985.

· Системная история международных отношений. 1918-1991 г.г.: в 4 т. / [ред. А.Д. Богатуров]. — М: Моск. рабочий, 2007.

· Советская внешняя политика в ретроспективе (1917 – 1991) / [Отв. ред. А.О. Чубарьян]. — М.: Наука, 1993.

· Современные международные отношения / [Ред. колл. А.Д. Богатуров и др.]. – М.: Росспєн, 1998.

· Современные международные отношения. Учебник / [ред. А.В. Торкунов]. — М.: Росспєн, 2001.

· Холодная война. Новые подходы, новые документы. – М., 1995.

 

Основні терміни і поняття:

Криза атлантизму, ПРО, ОСО-1, ОСО-2, поправка Джексона-Веніка, статус найбільшого сприяння, концепція "єдиної Європи від Атлантики до Уралу", доктрина Хальштейна, "нова східна політика", Московський договір 1970 року, Варшавський договір 1970 року, доктрина "наведення мостів", чотиристороння угода по Західному Берліну, Гельсінський процес.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена.

 

Б) Семінарське заняття: Розрядка міжнародної напруженості у 60 – 70-ті роки (2 год.)

План:

1. Перші міжнародні договори по контролю над озброєнням. Радянсько-американські відносини в 1963—1969 роках.

2. Радянсько-американські відносини в 70-ті роки.

3. Радянсько – французькі відносини в 60-ті роки. Зовнішня політика Шарля де Голля.

4. "Нова східна політика" В. Брандта.

5. Гельсінський процес і проблема скорочення звичайного озброєння у Центральній Європі.

 

Методичні поради:

Наслідком Карибської кризи стало усвідомлення ядерними державами небезпеки глобального зіткнення між ними, що привело до підписання ряду міжнародних договорів по контролю над озброєнням. Розкрийте їх зміст. Чому Франція та Китай відмовилися до них приєднатися? Які фактори посприяли радянсько-американським переговорам про обмеження стратегічного озброєння?

Вивчаючи питання про радянсько-американські відносини 70-х років звернути увагу на те, що навіть на вищому рівні відбулося п’ять зустрічей. Власне політика розрядки складалася з двох компонентів: економічних угод та договорів про обмеження ядерних озброєнь (ПРО, ОСО-1, ОСО-2). В політичному плані вони означали визнання Сполученими Штатами Америки Радянського Союзу як великої держави. Проте, незважаючи на значне збільшення обсягів радянсько-американської торгівлі, СРСР так і не отримав статусу найбільшого сприяння, а договір ОСО-2 не був ратифікований Сенатом. Чому?

У третьому питанні необхідно показати роль Ш. де Голля в нормалізації відносин між Сходом і Заходом, який в 1958 році став президентом V Республіки і прагнув повернути Франції її колишню міжнародну роль. Які кроки, що сприяли початку розрядки напруги були здійснені?

В чому полягала голлістська концепція "єдиної Європи від Атлантики до Уралу?"

Рішення Парижу про вихід із військової організації НАТО і візит президента Ш. де Голля до СРСР у 1966 році багатьма сприймався як повернення Франції статусу великої держави. Згодні ви з цим?

Необхідно звернути увагу на підписаний 30 жовтня 1971 року Ж. Помпіду і Л. Брежнєвим документ "Принципи співробітництва", який де факто став першим у повоєнні роки політичним договором між Радянським Союзом і провідною країною Заходу, юридично закріпив радянське трактування принципів "мирного співробітництва".

Становлення політики розрядки у Європі було б неможливим без "нової східної політики" ФРН. В чому полягала зовнішньополітична концепція В. Брандта, який в 1969 році став федеральним канцлером?

Згідні ви з твердженням, що Московський і Варшавський договори 1970 року відкрили шлях до розрядки?

"Нова східна політика" ФРН створила передумови для підписання 3 вересня 1971 року чотиристоронньої угоди по Західному Берліну і встановленню в 1972 році офіційних відносин між ФРН і НДР, що поставило крапку "на доктрині Хальштейна".

Довше проходили переговори про нормалізацію відносин з Чехословаччиною. Чим це було викликано?

В контексті "нової східної політики" необхідно розглянути і встановлення дипломатичних відносин ФРН з іншими соціалістичними країнами.

У п’ятому питанні необхідно з’ясувати, що слід розуміти під Гельсінським процесом? Коли почалися багатосторонні консультації по підготовці Загальноєвропейської наради по безпеці і співробітництву в Європі (НБСЄ)? Розглянути перший та другий етапи роботи.

Кульмінацією розрядки вважається підписання Заключного акту наради в Гельсінкі 1 серпня 1975 року. В чому полягав втілений у цьому документі компроміс між Сходом і Заходом?

Розглянути зустрічі держав-учасниць НБСЄ у Белграді та Мадриді. Чому на Віденських переговорах по скороченню звичайних збройних сил і озброєнь у Центральній Європі не спостерігалося суттєвого прогресу?

Підводячи підсумки, слід подумати над тим, що привело до зриву розрядки міжнародної напруги. Чому в листопаді 1983 року СРСР у односторонньому порядку припинив участь у Женевських переговорах по євроракетам і стратегічному озброєнню?

 

В) Завдання для самостійної роботи (2 год.)

Тестові завдання.

ІІ рівень — середній

1. Дайте визначення понять:

— криза атлантизму

— ПРО

— ОСО-1

— ОСО-2

— поправка Джексона-Веніка

— статус найбільшого сприяння

— концепція "єдиної Європи від Атлантики до Уралу

— доктрина Хальштейна

— "нова східна політика"

— Московський договір 1970 року

— Варшавський договір 1970 року

— доктрина "наведення мостів"

— чотиристороння угода по Західному Берліну

— Гельсінський процес

ІІІ рівень — достатній

1.Договір ОСО-2 не був ратифікований, приводом стало:

а) будівництво радіолокаційної станції під Красноярськом

б) відмова СРСР сплачувати 722 млн. доларів по ленд-лізу

в) уведення радянських військ в Афганістан

г) усе перераховане

2. Договір про заборону випробування ядерної зброї на дні морів і океанів підписали:

а) СРСР

б) США

в) Великобританія

г) Китай

д) Франція

е) вірно все перераховане

3. Договір про нерозповсюдження ядерної зброї підписали

а) СРСР

б) США

в) Великобританія

г) Китай

д) Франція

е) вірно все перераховане

4.Договір про заборону випробувань ядерної зброї у трьох середовищах підписали:

а) СРСР

б) США

в) Великобританія

г) Китай

д) Франція

е) вірно все перераховане

5. На початку 70-х років канцлер ФРН В. Брандт підписав двосторонні договори про визнання повоєнних кордонів з:

а) СРСР

б) ПНР

в) УНР

г) НДР

д) КНР

е) ЧССР

ж) СФРЮ

з) вірно все перераховане

6. Вставте пропущені дати і слова:

У …… році в Чехословаччині почався процес оновлення під гаслом …………………………………………………………………………….відомий, як …………………………………………………………………………………

 

 

ТЕМА 8.Криза політики розрядки і посилення конфронтації між Сходом і Заходом

 

Зміст теми:

Протиріччя процесу розрядки. Суперництво наддержав у період розрядки. Провал американської інтервенції у В’єтнамі. Погіршення радянсько-китайських відносин. Відновлення американо-китайських дипломатичних відносин. Геополітичний трикутник Г. Кісінджера.

Конфлікти на Близькому Сході в 1967 – 1973 роках і політика наддержав. Синайська угода 1975 року. Кемп-Дэвідський мирний договір між Єгиптом та Ізраїлем 1979 року.

Колапс розрядки у другій половині 70-х років. "Африканська стратегія" СРСР і США у зв’язку з розпадом португальської колоніальної імперії. Радянсько-кубинське втручання в Анголі 1975 – 1976 років. Криза на Африканському розі 1977 – 1978 років і посиленні позицій СРСР у "третьому світі".

Особливості конфронтації Захід – Схід у першій половині 80-х років. Афганська проблема. Доктрина Картера. Р. Рейган і концепція неоглобалізму. "Хрестовий похід проти комунізму".

Американо-радянські відносини: від розрядки до конфлікту. Бойкот Олімпійських ігор. Відродження блокової стратегії. Кульмінація конфронтації в 1982 – 1983 роках. Проблема євроракет у відносинах наддержав. Ситуація на переговорах по обмеженню і скороченню стратегічного озброєння. "Нульовий варіант" і стратегічна оборонна ініціатива Рейгана. Односторонній мораторій СРСР і причини його припинення. Початок встановлення американських ракет середньої дальності в Західній Європі і відповідь Москви.

Стагнація загальноєвропейського процесу. Провал Мадридської зустрічі (1980 – 1982 роки) і затягування переговорів по звичайним озброєнням у Європі.

 

Література:

· Арабенков В.П. Политика США в области контроля над вооружениями / В.П. Арабенков. – М., 1987.

· Бережков В.М. Страницы дипломатической истории / В.М. Бережков. – М., 1984.

· Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / З. Бжезинский. – М., 1998.

· Біла книга "холодної війни". – К., 1985.

· Большаков В.В. На пути в ХХІ век / В.В. Большаков. – М., 1985.

· Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів / В.С. Бруз. – К., Либідь,1995.

· Владимиров С. Варшавский договор и НАТО: два курса, две политики / С. Владимиров, Л. Теплов. – М., 1979.

· Гатгофр Р. Почему возникла "холодная война" и почему она закончилась / Р. Гатгофр // Международная жизнь. – 1992. – № 3 – 4.

· Гегемонизм во внешней политике Вашингтона. – М., 1984.

· Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней / Б. Грайнер. – М., 1986.

· Дипломатический словарь: В 3-х т. – М., 1984 – 1986.

· Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії / Ж.-Б. Дюрозель. – К., 2001.

· Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии / Н.В. Загладин. – М., 1990.

· История дипломатии: В 5-ти т. – М., 1974 – 1979.

· История международных отношений и внешней политики СССР: В 3-х т. 1917 – 1987. – Т. 2. 1945 – 1970. – М., 1987.

· Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года / П. Кальвокоресси. Т.1. — М.: Моск. рабочий, 2000.

· Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70-80-х годов Кокорев / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. - №3.

· Кокошкин А.А. США в системе международных отношений 80-х годов. Гегемонизм во внешней политике Вашингтона / А.А. Кокошкин. – М., 1984.

· Коппель О.А. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ФАДА, ЛТД, 2008.

· Коппель О.А. Міжнародні системи та глобальний розвиток (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. — К.: ВПЦ Київський університет, 2006.

· Лебедєв М.І. СРСР у світовій політиці 1917 – 1982 / М.І. Лебедєв. – К., 1982.

· Лельчук В.С. СССР и "холодная война" / В.С. Лельчук В.С., В.И. Пивовар. – М., 1995.

· Лидерство и конкуренция в мировой системе: Россия и США [Отв. ред. А.Д. Богатуров, Т.А. Шакленина]. — М.: Красанд, 2010.

· Мартиненко А.К. Міжнародні відносини 1945 – 1975 років: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / А.К. Мартиненко, Б.А. Мартиненко — К.: Ліра, 2007.

· Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ ст.: Курс лекцій / М.Й. Марущак. — Львів, 2003.

· Мир и разоружение. – М., 1987.

· Мировая политика и международные отношения: Учебное пособие / [ред. С.А. Ланцов, В.А. Ачкасов]. — СПб.: Питер, 2007.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки). – К., 1999.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000. – К., 2002.

· Осмысление истории. – М., 1996.

· Открывая новые страницы. Международные вопросы: события и люди. – М., 1989.

· Рогов С.Н. Советский Союз и США: поиск балансов интересов / С.Н. Рогов. – М., 1989.

· Симонян Р.Г. Военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1976.

· Симонян Р.Г. Реальная опасность: военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1985.

· Системная история международных отношений. 1918-1991 г.г.: в 4 т. / [ред. А.Д. Богатуров]. — М: Моск. рабочий, 2007.

· Советская внешняя политика в ретроспективе (1917 – 1991) / [Отв. ред. А.О. Чубарьян]. — М.: Наука, 1993.

· Современные международные отношения / [Ред. колл. А.Д. Богатуров и др.]. – М.: Росспєн, 1998.

· Современные международные отношения. Учебник / [ред. А.В. Торкунов]. — М.: Росспєн, 2001.

· Холодная война. Новые подходы, новые документы. – М., 1995.

 

Основні терміни і поняття:

Геополітичний трикутник Г. Кісінджера, Синайська угода, Кемп-Дэвідський договір, доктрина Картера, концепція неоглобалізму, "нульовий варіант" і стратегічна оборонна ініціатива Рейгана.

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція: Схід – Захід: від розрядки до нового витка напруги (2 год.)

План:

1. Протиріччя процесу розрядки. Чинники нового витка напруги у відносинах Схід – Захід:

а) провал американської інтервенції у В’єтнамі;

б) погіршення радянсько-китайських відносин;

в) відновлення американо-китайських дипломатичних відносин;

г) конфлікти на Близькому Сході в 1967 – 1973 роках і політика наддержав;

е) "африканська стратегія" СРСР і США;

ж) протиріччя Гельсінського процесу;

2. Особливості конфронтації Захід – Схід у першій половині 80-х років.

 

Б) Семінарське заняття: "Друге видання" холодної війни (1979 – 1985 роки) (2 год.)

План:

1. Протиріччя процесу розрядки.

2. Поворот в афганській політиці СРСР і доля розрядки.

3. Жорсткий курс США щодо СРСР.

4. Силові акції на міжнародній арені.

 

Методичні поради:

Готуючись до заняття, студенти повинні пам’ятати, що у період розрядки міжнародної напруги суперництво наддержав продовжувалося. Цьому сприяла поразка американської інтервенції у В’єтнамі, погіршення радянсько-китайських відносин і відновлення американо-китайських дипломатичних стосунків. Ускладнювали взаємини конфлікти на Близькому Сході, політика наддержав щодо країн "третього світу" та інше. Необхідно розкрити чинники нового витка напруги.

Друге питання плану передбачає аналіз проявів гострої соціально-економічної та ідейно-політичної кризи, що охопила афганське суспільство з середини 60-х років. Чітко виділити її складові:

1. посилення протиріч у правлячій верхівці;

2. зростання впливу ісламських фундаменталістів;

3. консолідація ліворадикальних сил країни, створення НДПА;

4. військовий переворот 27 квітня 1975 року: проголошення ДРА.

Звернути увагу на несприятливий для ДРА зовнішньополітичний фактор та невдоволення населення швидкими темпами реформування, що привело до початку громадянської війни в 1979 році.

Дати оцінку введенню 27 грудня 1979 року радянських військ в Афганістан та наслідків ескалації і конфлікту.

Вивчаючи заходи, спрямовані на врегулювання кризи, звернути увагу на "політику національного примирення", що проводилася урядом Наджибулли (1986 – 1992); Женевські угоди 1988 року, офіційну відмову Росії з січня 1992 року надавати допомогу ДРА.

У третьому питанні необхідно проаналізувати політику Р.Рейгана щодо СРСР. Які чинники її яскраво вираженої ворожості? Яку роль у нагнітанні обстановки зіграв прикрий випадок, який стався 1 вересня 1983 року над Сахаліном, коли радянським винищувачем був збитий пасажирський літак "Боїнг"?

Розглянути ситуацію, що склалася на переговорах по обмеженню і скороченню стратегічного озброєння, в чому сутність так званого "нульового варіанту" і стратегічної оборонної ініціативи Р. Рейгана. Звернути увагу на односторонній мораторій СРСР і причини його припинення. Описати початок встановлення американських ракет середньої дальності в Західній Європі і відповідь Москви.

Останнє питання семінарського заняття передбачає вивчення локальних силових акцій, які яскраво ілюстрували жорстке протистояння між Сходом і Заходом. Зокрема, необхідно звернути увагу на "не проголошену" війну між Великою Британією і Аргентиною через Фолклендські (Мальвінські) острови.; протистояння на Близькому Сході; Події на О.Гренада; події в Нікарагуа; силові акції проти Лівії. Ці та інші силові акції цілком відповідали духові поновленої холодної війни.

 

В) Самостійна робота:опрацювання матеріалів лекції та підготовка до семінарського заняття (1 год.).

 

ТЕМА 9. Завершення"холодної війни" і крах біполярної системи (1985 – 1991 роки)

 

Зміст теми:

Перебудова зовнішньої політики СРСР та її наслідки. Радянська програма повної ліквідації ядерної зброї й позиція Заходу.

Американо-радянські саміти 1985 – 1988 років. Договір про ліквідацію РСМД. Зустріч на Мальті й переговори про скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Договір СНО-1.

Розпад соціалістичної співдружності. Зміна зовнішньополітичної орієнтації нових урядів країн ЦСЄ. Захід і процес демократизації країн ЦСЕ. Розпуск ОВД і ліквідація РЕВ.

Урегулювання німецького питання. Процес багатосторонніх переговорів за формулою "2+4". Об’єднання Німеччини та її міжнародні наслідки.

Стокгольмська конференція НБСЄ по зміцненню довіри в Європі. Проблема захисту прав людини на Віденській зустрічі НБСЄ. Договір НАТО – ОВД про обмеження звичайних озброєнь. Паризька зустріч НБСЕ (1990 року.). "Хартія для нової Європи". Реорганізація НБСЄ. Завершення "холодної війни".

 

Література:

· Арабенков В.П. Политика США в области контроля над вооружениями / В.П. Арабенков. – М., 1987.

· Бережков В.М. Страницы дипломатической истории / В.М. Бережков. – М., 1984.

· Бжезинский З. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / З. Бжезинский. – М., 1998.

· Біла книга "холодної війни". – К., 1985.

· Большаков В.В. На пути в ХХІ век / В.В. Большаков. – М., 1985.

· Бруз В.С. ООН і врегулювання міжнародних конфліктів / В.С. Бруз. – К., Либідь,1995.

· Владимиров С. Варшавский договор и НАТО: два курса, две политики / С. Владимиров, Л. Теплов. – М., 1979.

· Гатгофр Р. Почему возникла "холодная война" и почему она закончилась / Р. Гатгофр // Международная жизнь. – 1992. – № 3 – 4.

· Гегемонизм во внешней политике Вашингтона. – М., 1984.

· Грайнер Б. Американская внешняя политика от Трумена до наших дней / Б. Грайнер. – М., 1986.

· Дипломатический словарь: В 3-х т. – М., 1984 – 1986.

· Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії / Ж.-Б. Дюрозель. – К., 2001.

· Загладин Н.В. История успехов и неудач советской дипломатии / Н.В. Загладин. – М., 1990.

· История дипломатии: В 5-ти т. – М., 1974 – 1979.

· История международных отношений и внешней политики СССР: В 3-х т. 1917 – 1987. – Т. 2. 1945 – 1970. – М., 1987.

· Кальвокоресси П. Мировая политика после 1945 года. Т.1 / П. Кальвокоресси. – М., 2000.

· Киссинджер Г. Дипломатия / Г. Киссинджер. – М., 1997.

· Кокорев А.А. Проблема гонки вооружений в освещении американской историографии 70-80-х годов Кокорев / А.А. Кокорев // Новая и новейшая история. – 1984. - №3.

· Кокошкин А.А. США в системе международных отношений 80-х годов. Гегемонизм во внешней политике Вашингтона / А.А. Кокошкин. – М., 1984.

· Коппель О.А. Міжнародні відносини ХХ століття (навчальний посібник) / О.А. Коппель, О.С. Пархомчук. – К., 2008.

· Лебедєв М.І. СРСР у світовій політиці 1917 – 1982 / М.І. Лебедєв. – К., 1982.

· Лельчук В.С. СССР и "холодная война" / В.С. Лельчук В.С., В.И. Пивовар. – М., 1995.

· Мир и разоружение. – М., 1987.

· Мировое политическое развитие: век ХХ. – М., 1995.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70-ті роки). – К., 1999.

· Міжнародні відносини та зовнішня політика. 1980 – 2000. – К., 2002.

· Осмысление истории. – М., 1996.

· Открывая новые страницы. Международные вопросы: события и люди. – М., 1989.

· Протопопов А. С. История международных отношений и внешней политики России (1648-2005): Учебник для студентов вузов / А.С. Протопопов, В.М. Козьменко, Н.С. Мелманові. – М., 2006.

· Рогов С.Н. Советский Союз и США: поиск балансов интересов / С.Н. Рогов. – М., 1989.

· Симонян Р.Г. Военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1976.

· Симонян Р.Г. Реальная опасность: военные блоки империализма / Р.Г. Симонян. – М., 1985.

· Системи міжнародних відносин. (навчальний посібник).– К., 2007.

· Системная история международных отношений. В 2-х томах. [Ред. А.Д. Багатурова]. – М., 2000.

· Советская внешняя политика в ретроспективе (1917 – 1991) [ Отв. ред. А.О. Чубарьян]. – М., 1993.

· Современные международные отношения [ Ред. колл. А.Д. Богатуров и др.]. – М., 1998.

· Холодная война. Новые подходы, новые документы. – М., 1995.

· Хрестоматия по новой и новейшей истории: В 3-х т. – Т. 3. – М., 2002.

· ХХ век: основные проблемы и тенденции развития международных отношений. – М., 1992.

 

Основні терміни і поняття:

Перебудова, РСМД, договір СНО-1, переговори за формулою "2+4","Хартія для нової Європи".

 

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція робочою програмою не передбачена

 

 

Б) Семінарське заняття: Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах другої половини 80-х – початку 90-х років (2 год.)

План:

1. Початок нового курсу СРСР у зовнішній політиці.

2. Американо-радянські саміти в роки перебудови.

3. Остаточне врегулювання німецької проблеми і кінець ялтинсько-потсдамської системи.

4. Загальноєвропейський процес і його роль у завершенні епохи блокового протистояння.

 

Методичні поради:

Готуючи перше питання, необхідно актуалізувати набуті знання з курсу історії СРСР, пам’ятати, що прихід до влади комуністів-реформаторів на чолі з М. Горбачовим привів до кардинального повороту не лише у внутрішній, а й у зовнішній політиці. У чому сутність концепції "нового політичного мислення" радянського лідера щодо міжнародних справ і глобальних проблем людства? Чим вона була викликана?

Основним напрямом зовнішньої політики СРСР у роки перебудови були відносини зі США. Прослідкуйте динаміку їх розвитку, починаючи із зустрічі М. Горбачова і Р. Рейгана у Женеві восени 1985 року і завершуючи візитом Д. Буша до Москви літом 1991 року. Як радянсько-американський діалог позначився на урегулюванні низки регіональних конфліктів, зокрема, в Афганістані, Нікарагуа, Перській затоці?

З усіх європейських держав ФРН була найбільше зацікавлена у пом’якшенні конфлікту між Сходом і Заходом, у розвиткові економічних і культурних контактів, оскільки такий розвій подій міг привести Німеччину до об’єднання. Розкрийте сутність політики ФРН стосовно НДР у 80-ті роки. Що таке "теорія магніту", "тактика малих кроків"? Якими були відносини двох німецьких держав у цей період?

Як перебудова в СРСР вплинула на вирішення німецького питання, якою була позиція радянських лідерів щодо об’єднання Німеччини?

Висвітліть чинники і прояви кризи в НДР, які привели до падіння Берлінського муру — першого акту відмови НДР від свого суверенітету. Поворот у політиці радянського керівництва дав можливість урядові ФРН, за підтримки США, перейти до об’єднання Німеччини.

Необхідно розкрити процес переговорів між СРСР і ФРН про умови об’єднання Німеччини, підсумком яких стало укладання договору за формулою "2+4" та остаточне вирішення німецької проблеми.

У другій половині 80-х років був досягнутий суттєвий прорив у рамках Гельсінського процесу. Найвизначнішими форумами цього періоду були Стокгольмська конференція по зміцненню довіри, безпеки і роззброєння в Європі (1984 – 1986 роки),Віденська зустріч держав-учасниць НБСЄ (1986 – 1989 років). Прийняті рішення відкрили шлях для переговорів держав-учасниць ОВД і НАТО по питанням звичайного озброєння і збройним силам у Європі від Атлантики і до Уралу, які завершилися в листопаді 1990 року підписанням спільної декларації та Договору 22-х держав. Розкрийте зміст досягнутих домовленостей. Приділіть увагу трьом сесіям Конференції з людського виміру НБСЄ, які проходили в Парижі (1989 рік), Копенгагені (1990 рік), Москві (1991 рік).

 

В) Самостійна робота: підготовка до семінарського заняття (1 год.)