Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Трава алтеї – Herba Althaeae

Поиск

Алтея лікарська – Althaea officinalis

Родина мальвові – Malvaceae

Х.с. Корені містять полісахариди: слизу до 35 %, крохмаль, пектинові речовини.

Ф.д Використовують як відхар­кувальний, обволікальний, протизапальний засіб. Застосовують при хворобах дихальних шляхів, травного тракту, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

ЛФ настій, рідкий та сухий екстракти, сироп, порошок, суху мікстуру, грудні збори, Т. мукалтин.

 

Плоди горобини чорноплідної свіжі – fructus Aroniae melanocarpae recentes

Горобина(аронія) чорноплідна – Aronia melanocarpa

Родина розові – Rosaceae

О.c. Достиглі плоди, кулеподібної форми, соковиті, яблукоподібні, із залишками оцвітини на верхівці, діаметром — 6—15 мм. Колір з чорний із сизуватим нальотом, з коричневими насінинами. Запах відсутній. Смак кисло-солодкий, в’яжучий.

Х.с. Містить флавоноїди — рутин (вітамін Р), кверцетин, гесперидин, катехіни; фенолокислоти, пектинові речовини, вітамін С, В„ Е, РР, йод, каротиноїди, ліпіди, віск, пара­фіни.

Ф.д. має Р-вітамінну та гіпотензивну дію, гіпертонічній хворобі І та II стадії.

ЛФ. Свіжі плоди. Сік.

 

60. Сировина анісу звичайного- Anisum vulgare Gaertn

Плоди анісу- Fructus anisi vulgaris

Р.селерові- Apiaceae

Сировина:Плід-вислоплодик,яйцеподіб. або оберненогрушоподіб.форми,з боків злегка сплюснені,поверхня шорстка,у кожному напівплодику міститься одна насінина.довж.3-5,ш.2-3мм.Колір жов-сір або бур-сір.Зап сильний,аромат.См.солодк-пряний.

Х.с: плоди містю1,2-3%еф.ол,анісова к-та,жирна ол,білки.

Ф.Д:спр:відхарк,протизап,вітрогунну,сечог,дію.Заст:при затвор дих шляхів,стимул.лактації у жінок.

Л.Ф:настій,анісова олія що вход до складу нашатирно-анісових кр,грудного елікс,преп.:анітос,алталекс.

 

Арніка гірська- Arnica montana

Квітки арніки- Flores Arnicae

Р.айстрові- Asteraceae

Сировина: суцвіття кошики.Квітколоже ям часте,волосисте,обгортка складаеться з листочків зелен-бурого кольор.діаметр кошиків 5-8см.Зап слабкий,ароматний.Смак гострий,гіркуватий.

Х.С. міст.еф.ол,флаваноїди,кумарини,дуб.реч.

Ф.Д. спр кровосп,жовчог,проти склеротичну дію.Заст.зовн.при дрібних пораненнях,фурункулах,гематом.Внутр.при маткових кровотечах.

Л.Ф. настій,настойка,мазь арніки.

 

Аралія маньчжурська (Aralia mandshurica) аралієві(Araliaceae) кор/radices

Оп.с:д:8см, d:3см, з бічн.кор, поздовжзморшк, кора тонк, кол:кор-син,см:в’яжуч,гірк.

Хім.скл:САПОН, крохм,аралін, білки, еф.ол,смоли

Ф-дія:тоніз,адаптоген

ЛФ:наст.аралії на70% етанолі, сапа рал-таб 0,05, збір арфазетин

 

Алое деревовидне(Aloe arborescens) Liliaceae/лілійні Folia/лис

Оп.с:мечепод, видовж, зверх – ввігнут, знижн – опукл, голе. Шипуваті краї, м’ясисте. 5-25см, шир:1-2.5см

Хім.скл:алоеемодин, смоли, еф.ол, віт, ферм, орг..к-ти.

Ф-дія: проносна, стимул життєві процеси організму

ЛФ: екстра.рідк.д.інєкцій, табл., сік

 

 

Б

 

Листя беладони – Folia Belladonnae

Беладона звичайна – Atropa belladonna

Родина пасльонові – Solanaceae

Х.с. алкалої­ди тропанового ряд, гіосціамін,сапоніни,атропін, беладонін.

Ф.д. спазмолітичну,знеболювальну дію,знижується тонус гладком’язових органів: кишечника, жовчних шляхів, жовчного та сечового міху­ра, бронхів, матки,розширен­ня зіниці з метою діагностики

ЛФ настой­ку, сухий і густий екстракти, мікстури, порошки, свічки, таблетки

Астматолу, таблетки бесалол, бекарбон, бела­тамінал, бепасал, корбела, атропіну сульфат.

 

Листя блекоти — Folia Hyoscyami

Блекота чорна — Hyoscyamus niger L.

Родина пасльонові — Solanaceae

Х.с. алкалоїди,гіосципікрин, тіосперин, гіосцепірезин.

Ф.д. спазмолітичну та болезаспокійливу дію

ЛФ збору астматин і цигарок астмол,масл блекоти.

 

Трава барвінку малого — Herba Vincae minoris

Барвінок малий — Vinca minor L.

Родина купрові — Apocynaceae

О.с. суміш стебл з лист, квіт або без квіт. Лист шкірясті, довгасто-еліптичної форм. Краї лист цілі, гладенькі, трохи загнуті донизу, здов­ж 3-5 і шир 1-3 см. Кол листк зверх темно-зелений, знизу - світліший. Стебл світло-зелені. Квіт темно-блакитні. Без запаху. Смак не визначають.

Х.с. алкалоїди групи індолу вінкамін, ізовінкамін, вінкамінорин, мінорин, пубісцин флавоноїди, гіркі речовини, вітамін С, каротин.

Ф.д. зниж АТ, розшир венозн судини серця і судини головного мозку, розслабл м’язи тон­кого кишечн і стимул скоро матки. Покращ мозковий кровообіг і утилізацію кисню тканинами мозку.

ЛФ Настій девінкан (табл,ампул) та вінкатон табл; вінкапан табл

 

 

Береза бородавчаста (повисла)-Betula pendula

Бруньки берези -Gemmae Betulae

Листя берези -Folia Betulae

Р.березові -Betulaceae

Х.с: брун та лист міст еф.ол,смол.реч..віт С,флавон,дуб.реч,тритерпеноїди,каротин.

Ф.Д. преп спр.діуретич,жовчог,бактер,спазмол.дію.Заст при набряках ниркового та серцев.походж,затвор жовчовивідн шлях та сеч міх.

Л.Ф. настій,настойка.преп:пропобесан.

 

Багно звичайне- Ledum palustre

Пагони багна звичайного- Cormus Ledi palustris

Р.вересові- Ericaceae

Х.с:пагони міст:1,5-7%еф.ол.,тритерпени, фенологлікозиди арбутин,флаваноїди,дуб.реч.

Ф.Д. спр:відхарк,слабку протимікробну,потогінну дію.Заст:при гостр. та хр.бронхітах,коклюші,бронх.астма.

Л.Ф. настій,збори.преп:ледин

 

Бобівник трилистий(Menyanthes trifoliate) Бобівникові(Menyanthaceae) Лис(Folia)

Хім.скл: ІРИД(логанін, фоліаментин, ментіафолін) фл(рутин) дуб р-ни, йод

Ф-дія: покр травл, ↑апет, жовчог, протизап. Л:промив ран, що пог загоюються

ЛФ: настій, гірка настойка, жовчог і засп збори.

 

Кореневище бадану — Rhizomata Bergeniae Бадан товстолистий — Bergenia crassifolia

Родина ломикаменеві — Saxifragaceae

О с. Шматки циліндричної форми Д до 20 см, Ш 1—3,5 см. На поверхні залишки черешків листків та округлі сліди коренів. Колір темно-коричневий, майже чорний, на зламі — світло-рожевий. Запах відсутній. Смак сильно в'яжучий.

Хім. дубильны реч, арбутин, галову кислоту.

Дыя. В'яжучий, антимікробний та протизапальний засіб. при інфекційному коліті та ентероколіті; при захворюванні ротової порожнини у гінекології.

ЛФ.Рідкий екстрат, відвар.

 

Бузини чорної Flores Sambuci nigrae

Родина Жимолостеві – Caprifoliaceae

Окремі кв. і пуп’янки на коротких квіткон. або без них. Кв. з 5-тизубчастою спайнолистою чаш. і він. із 4-5 пел.,що зрослися біля основи,колесоподібної форми. Тичинок 5.Жовтуваний колів,аром.запах,пряний смак.

ХС:флаваноїди кварцетин,кампферол,ефірні і жирні олії,

ФД: Потогінна,діурет,знебол,протизап.

ЛФ: настій,збори

 

Буркуну лікарського – Herba Melifolii

Родина Бобові – Fabaceae

Трава(стебла з лист,кв,недост. плод). Стебла циліндр,лис почергові,трійчасті, кв у багатокв. Китицях д 5-15см у пазухах лист. Віночок метелик. Типу д 5-7мм, тичинок 10. Плід – біб. Стебло д. 30см, т 3мм. Колір л,с,п. зел, віночок кв – жовтий. З сильн,аром. Смак гіркуватий

ХС: кумарини,дикумарол,еф.олія,слиз,флавон,віт С,цукри

ФД:відхарк,пом’якш,антикоаг,протисуд.

ЛФ: трава,настій,препарат карді офіт

 

В

 

Валеріана лікарська -Valeriana officinalis

Кореневища з коренями валеріани -Rhizomata cum radicibus valerianae

Р.валерьянові -Valerianaceae

Х.с:міст до 2% еф.ол,ізовалер.к-та,три терпенові к-ти,алкал,орг..к-ти,дуб.реч.

Ф.Д:зменш збудл і покращ функ ЦНС,зменш а/т,спр.спазмол,слаб.жовчог дію.Заст: при нерв збудж,тахікардії,безсоні,епілепсії.

Л.Ф:настій,преп.:валокормід,кардіовален,кр.Зеленіна.

 

Супліддя вільхи —Fructus Alni

Вільха клейка або чорна —Alnus glutinosa

Родина березові — Вetulасеае

О с. Супліддя (шишечки) яйцеподібні, розміщені по кілька штук на плодоніжці. На вісі супліддя розміщені У пазухах лусочок містяться сплюснуті плоди — горішки. Д - до 20 мм. Колір темно-бурий. Запах слабкий. Смак в'яжучий.

Хім. дубильні речовини, галову кислоту.

Дія. В'яжучий, протизапальний, кровоспинний засоби.

ЛФ. Шлункові збори, камілаль (супозиторії). Альтан.

 

Вовчуга польового: Radices Ononidis

Родина Бобові – Fabaceae

Цільні або розрізані корені д 40см,ш 0,5-2,5см,циліндричні,сплющені,прямі або зігнуті,здерев’янілі. Поверхня борозенчаста,злам волокнистий.К. світло-коричн,на зламі жовт.-білий. З. слабкий,специф.,в’яжучий.

ХС: Ізофлавонові глікозиди,еф.олія,дуб.реч.,сапоніни

ФД: кровосп.,послабл.,сечогінна

ЛФ: відвар,настойка

 

Волошки синьої – Flores centaureae cyani

Айстрові – Asteraceae

Суміш крайових і трубч.кв. Крайові кв. лійкопод.,безстатеві д 2см,неправильні,основа до 6мм. Серединні – двостат.,трубч. Д 1 см, з 5 прямими зубцями.Тичинок 5. Колів крайових синій, біля осн. – безбарвний,серед.-синьо-фіол.З.слабкий.Смак пряний,гіркий.

ХС: флаваноїди ціанін, рутин, смолисті реч.,сапоніни,алкалоїди.

ФД: сечог.,жовчог.,протизап,дезінф.

ЛФ: настій, збори

 

Г

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 302; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.164.43 (0.008 с.)