Алтея лікарська – Radices Althaeae

Алтея лікарська – Radices Althaeae

Трава алтеї – Herba Althaeae

Алтея лікарська – Althaea officinalis

Родина мальвові – Malvaceae

Х.с. Корені містять полісахариди: слизу до 35 %, крохмаль, пектинові речовини.

Ф.д Використовують як відхар­кувальний, обволікальний, протизапальний засіб. Застосовують при хворобах дихальних шляхів, травного тракту, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки.

ЛФ настій, рідкий та сухий екстракти, сироп, порошок, суху мікстуру, грудні збори, Т. мукалтин.

 

Плоди горобини чорноплідної свіжі – fructus Aroniae melanocarpae recentes

Горобина(аронія) чорноплідна – Aronia melanocarpa

Родина розові – Rosaceae

О.c. Достиглі плоди, кулеподібної форми, соковиті, яблукоподібні, із залишками оцвітини на верхівці, діаметром — 6—15 мм. Колір з чорний із сизуватим нальотом, з коричневими насінинами. Запах відсутній. Смак кисло-солодкий, в’яжучий.

Х.с. Містить флавоноїди — рутин (вітамін Р), кверцетин, гесперидин, катехіни; фенолокислоти, пектинові речовини, вітамін С, В„ Е, РР, йод, каротиноїди, ліпіди, віск, пара­фіни.

Ф.д. має Р-вітамінну та гіпотензивну дію, гіпертонічній хворобі І та II стадії.

ЛФ. Свіжі плоди. Сік.

 

60. Сировина анісу звичайного- Anisum vulgare Gaertn

Плоди анісу- Fructus anisi vulgaris

Р.селерові- Apiaceae

Сировина:Плід-вислоплодик,яйцеподіб. або оберненогрушоподіб.форми,з боків злегка сплюснені,поверхня шорстка,у кожному напівплодику міститься одна насінина.довж.3-5,ш.2-3мм.Колір жов-сір або бур-сір.Зап сильний,аромат.См.солодк-пряний.

Х.с: плоди містю1,2-3%еф.ол,анісова к-та,жирна ол,білки.

Ф.Д:спр:відхарк,протизап,вітрогунну,сечог,дію.Заст:при затвор дих шляхів,стимул.лактації у жінок.

Л.Ф:настій,анісова олія що вход до складу нашатирно-анісових кр,грудного елікс,преп.:анітос,алталекс.

 

Арніка гірська- Arnica montana

Квітки арніки- Flores Arnicae

Р.айстрові- Asteraceae

Сировина: суцвіття кошики.Квітколоже ям часте,волосисте,обгортка складаеться з листочків зелен-бурого кольор.діаметр кошиків 5-8см.Зап слабкий,ароматний.Смак гострий,гіркуватий.

Х.С. міст.еф.ол,флаваноїди,кумарини,дуб.реч.

Ф.Д. спр кровосп,жовчог,проти склеротичну дію.Заст.зовн.при дрібних пораненнях,фурункулах,гематом.Внутр.при маткових кровотечах.

Л.Ф. настій,настойка,мазь арніки.

 

Аралія маньчжурська (Aralia mandshurica) аралієві(Araliaceae) кор/radices

Оп.с:д:8см, d:3см, з бічн.кор, поздовжзморшк, кора тонк, кол:кор-син,см:в’яжуч,гірк.

Хім.скл:САПОН, крохм,аралін, білки, еф.ол,смоли

Ф-дія:тоніз,адаптоген

ЛФ:наст.аралії на70% етанолі, сапа рал-таб 0,05, збір арфазетин

 

Алое деревовидне(Aloe arborescens) Liliaceae/лілійні Folia/лис

Оп.с:мечепод, видовж, зверх – ввігнут, знижн – опукл, голе. Шипуваті краї, м’ясисте. 5-25см, шир:1-2.5см

Хім.скл:алоеемодин, смоли, еф.ол, віт, ферм, орг..к-ти.

Ф-дія: проносна, стимул життєві процеси організму

ЛФ: екстра.рідк.д.інєкцій, табл., сік

 

 

Б

 

Листя беладони – Folia Belladonnae

Беладона звичайна – Atropa belladonna

Родина пасльонові – Solanaceae

Х.с. алкалої­ди тропанового ряд, гіосціамін,сапоніни,атропін, беладонін.

Ф.д. спазмолітичну,знеболювальну дію,знижується тонус гладком’язових органів: кишечника, жовчних шляхів, жовчного та сечового міху­ра, бронхів, матки,розширен­ня зіниці з метою діагностики

ЛФ настой­ку, сухий і густий екстракти, мікстури, порошки, свічки, таблетки

Астматолу, таблетки бесалол, бекарбон, бела­тамінал, бепасал, корбела, атропіну сульфат.

 

Листя блекоти — Folia Hyoscyami

Блекота чорна — Hyoscyamus niger L.

Родина пасльонові — Solanaceae

Х.с. алкалоїди,гіосципікрин, тіосперин, гіосцепірезин.

Ф.д. спазмолітичну та болезаспокійливу дію

ЛФ збору астматин і цигарок астмол,масл блекоти.

 

Трава барвінку малого — Herba Vincae minoris

Барвінок малий — Vinca minor L.

Родина купрові — Apocynaceae

О.с. суміш стебл з лист, квіт або без квіт. Лист шкірясті, довгасто-еліптичної форм. Краї лист цілі, гладенькі, трохи загнуті донизу, здов­ж 3-5 і шир 1-3 см. Кол листк зверх темно-зелений, знизу - світліший. Стебл світло-зелені. Квіт темно-блакитні. Без запаху. Смак не визначають.

Х.с. алкалоїди групи індолу вінкамін, ізовінкамін, вінкамінорин, мінорин, пубісцин флавоноїди, гіркі речовини, вітамін С, каротин.

Ф.д. зниж АТ, розшир венозн судини серця і судини головного мозку, розслабл м’язи тон­кого кишечн і стимул скоро матки. Покращ мозковий кровообіг і утилізацію кисню тканинами мозку.

ЛФ Настій девінкан (табл,ампул) та вінкатон табл; вінкапан табл

 

 

Береза бородавчаста (повисла)-Betula pendula

Бруньки берези -Gemmae Betulae

Листя берези -Folia Betulae

Р.березові -Betulaceae

Х.с: брун та лист міст еф.ол,смол.реч..віт С,флавон,дуб.реч,тритерпеноїди,каротин.

Ф.Д. преп спр.діуретич,жовчог,бактер,спазмол.дію.Заст при набряках ниркового та серцев.походж,затвор жовчовивідн шлях та сеч міх.

Л.Ф. настій,настойка.преп:пропобесан.

 

Багно звичайне- Ledum palustre

Пагони багна звичайного- Cormus Ledi palustris

Р.вересові- Ericaceae

Х.с:пагони міст:1,5-7%еф.ол.,тритерпени, фенологлікозиди арбутин,флаваноїди,дуб.реч.

Ф.Д. спр:відхарк,слабку протимікробну,потогінну дію.Заст:при гостр. та хр.бронхітах,коклюші,бронх.астма.

Л.Ф. настій,збори.преп:ледин

 

Бобівник трилистий(Menyanthes trifoliate) Бобівникові(Menyanthaceae) Лис(Folia)

Хім.скл: ІРИД(логанін, фоліаментин, ментіафолін) фл(рутин) дуб р-ни, йод

Ф-дія: покр травл, ↑апет, жовчог, протизап. Л:промив ран, що пог загоюються

ЛФ: настій, гірка настойка, жовчог і засп збори.

 

Кореневище бадану — Rhizomata Bergeniae Бадан товстолистий — Bergenia crassifolia

Родина ломикаменеві — Saxifragaceae

О с. Шматки циліндричної форми Д до 20 см, Ш 1—3,5 см. На поверхні залишки черешків листків та округлі сліди коренів. Колір темно-коричневий, майже чорний, на зламі — світло-рожевий. Запах відсутній. Смак сильно в'яжучий.

Хім. дубильны реч, арбутин, галову кислоту.

Дыя. В'яжучий, антимікробний та протизапальний засіб. при інфекційному коліті та ентероколіті; при захворюванні ротової порожнини у гінекології.

ЛФ.Рідкий екстрат, відвар.

 

Бузини чорної Flores Sambuci nigrae

Родина Жимолостеві – Caprifoliaceae

Окремі кв. і пуп’янки на коротких квіткон. або без них. Кв. з 5-тизубчастою спайнолистою чаш. і він. із 4-5 пел.,що зрослися біля основи,колесоподібної форми. Тичинок 5.Жовтуваний колів,аром.запах,пряний смак.

ХС:флаваноїди кварцетин,кампферол,ефірні і жирні олії,

ФД: Потогінна,діурет,знебол,протизап.

ЛФ: настій,збори

 

Буркуну лікарського – Herba Melifolii

Родина Бобові – Fabaceae

Трава(стебла з лист,кв,недост. плод). Стебла циліндр,лис почергові,трійчасті, кв у багатокв. Китицях д 5-15см у пазухах лист. Віночок метелик. Типу д 5-7мм, тичинок 10. Плід – біб. Стебло д. 30см, т 3мм. Колір л,с,п. зел, віночок кв – жовтий. З сильн,аром. Смак гіркуватий

ХС: кумарини,дикумарол,еф.олія,слиз,флавон,віт С,цукри

ФД:відхарк,пом’якш,антикоаг,протисуд.

ЛФ: трава,настій,препарат карді офіт

 

В

 

Валеріана лікарська -Valeriana officinalis

Кореневища з коренями валеріани -Rhizomata cum radicibus valerianae

Р.валерьянові -Valerianaceae

Х.с:міст до 2% еф.ол,ізовалер.к-та,три терпенові к-ти,алкал,орг..к-ти,дуб.реч.

Ф.Д:зменш збудл і покращ функ ЦНС,зменш а/т,спр.спазмол,слаб.жовчог дію.Заст: при нерв збудж,тахікардії,безсоні,епілепсії.

Л.Ф:настій,преп.:валокормід,кардіовален,кр.Зеленіна.

 

Супліддя вільхи —Fructus Alni

Вільха клейка або чорна —Alnus glutinosa

Родина березові — Вetulасеае

О с. Супліддя (шишечки) яйцеподібні, розміщені по кілька штук на плодоніжці. На вісі супліддя розміщені У пазухах лусочок містяться сплюснуті плоди — горішки. Д - до 20 мм. Колір темно-бурий. Запах слабкий. Смак в'яжучий.

Хім. дубильні речовини, галову кислоту.

Дія. В'яжучий, протизапальний, кровоспинний засоби.

ЛФ. Шлункові збори, камілаль (супозиторії). Альтан.

 

Вовчуга польового: Radices Ononidis

Родина Бобові – Fabaceae

Цільні або розрізані корені д 40см,ш 0,5-2,5см,циліндричні,сплющені,прямі або зігнуті,здерев’янілі. Поверхня борозенчаста,злам волокнистий.К. світло-коричн,на зламі жовт.-білий. З. слабкий,специф.,в’яжучий.

ХС: Ізофлавонові глікозиди,еф.олія,дуб.реч.,сапоніни

ФД: кровосп.,послабл.,сечогінна

ЛФ: відвар,настойка

 

Волошки синьої – Flores centaureae cyani

Айстрові – Asteraceae

Суміш крайових і трубч.кв. Крайові кв. лійкопод.,безстатеві д 2см,неправильні,основа до 6мм. Серединні – двостат.,трубч. Д 1 см, з 5 прямими зубцями.Тичинок 5. Колів крайових синій, біля осн. – безбарвний,серед.-синьо-фіол.З.слабкий.Смак пряний,гіркий.

ХС: флаваноїди ціанін, рутин, смолисті реч.,сапоніни,алкалоїди.

ФД: сечог.,жовчог.,протизап,дезінф.

ЛФ: настій, збори

 

Г

 

Родина розові – Rosaceae

Х.с. каротин, фолієву та аскорбінову кислоту, вітаміни Р, К, В₂, Е, фенольні сполуки.

Ф.Д. Заст: полівітамінний засіб при гіпо- та авітаміноз,в'яжучу, сечогінну, жовчогінну, кровоспинну, естрогенну дію. Заст: ге­патиті, ожирінні, захворюваннях жовчного та сечового міхура, при геморої, маткових кровотечах у клімактеричний період.

ЛФ: Настій, полівітамінні збори, сироп.

 

Родина розові — Rosaceae

Хім. Флароноїди, холін, ацетилхолін, ефірну олію.

дубильні реч. жирну оліюх

Дія. кардіотонічну, гіпотензивну, седативну, протиарихмічну, спазмолітичну дію;. при розладах серцевої діяльності, при безсонні, атеросклерозі.

ЛФ. Квітки, плоди, збори. Настій, відвар. кардіовален. "Бювіталь", "Геровітал"

 

Гречкові – Polygonaceae

ХС: флавоноїди,рутин,дуб.реч.,віт. С і К, барвники.

ФД: Кровосп.,має знебол.ефект

ЛФ: збори,настій,екстракт,свічки «Анестезол»

 

Гречкові – Polygonaceae

ХС: флаваноїди, вітамін К,танін, еф.олія, пектини

ФД: Кровосп.,послабл.

ЛФ: збори,настій,екстракт

 

Гінкгові – Ginkgoaceae

Л. довгочерешк.,шкірясті,з виїмками по краю.К.св-зел,запах відсутн.Смак гіркув.

ХС: флавоноїдні глікозиди,катехіни,дитерпени.

ФД: спазмоліт,судиннорозш,бронхоліт,бактеріостат

ЛФ: відвар,екстракт, «Гінкогінк»,»Танакан», «Мемоплант».

 

Кора дуба — Cortex Querсиs

Родина букові — Fagaeeae

О с. Шматки кори трубчасті. Д різна, Ш 2—3 мм. Зовн поверхня блискуча, рідко матова, гладенька. Внут поверхня з поздовжніми тонкими реберцями. Злам зернистий, рівний, волокнистий. Колір зовні світло-бурий, сріблястий, внутр жовта-бурого. Запах слабкий, специфічний. Смак сильно в'яжучий.

Хім. Дубильні речовини, галова та елагова кислоти, сапоніни, флавоноїди.

Дія. в'яжучий і протизапальний засіб при стоматитах, гінгівітах, опіках, геморої, захворюваннях шкіри.

ЛФ. Відвари, збори, полоскання, ванни, комплексні препарати.

 

Е

 

Трава ефедри — Herba Ephedrae

Ефедра хвощова (ефедра гірська) — Ephedra equisetina Bunge

Родина ефедрові — Ephedraceae

О.с.Сир склад з цілих або частково под­рібн нездерев’ян верхівк част ефедри Довж: 25 см. Гіл трав’ян, член з міжвуз­л довж:2 см.Міжвуз на зламі дерев’янисті з не­щільною серцеви і числен гілоч. Нижн гілк роз­міщ кільча, а верх — супрот. Лист супрот, реду­ков.Колр сир світл- зелен.Пах відсут.Смак не визнача - сир отруйна!

Х.с. алка­лоїдів, ефедрин, дубильних речовин, вітамін С.

Ф.д. звуження периферійних судин, стимул діяльн серц, підви­щ АТ, гальм перистальт кишеч, розши­р зіниц ока й бронх,збудж ЦНС, посил тон скелет­ мускулат, збуд дих центр.

ЛФ Ефедрину гідрохлорид амп, розчин, таб, порош

 

Евкаліпт кулястий –Eucalyptus globules Labill

Евкаліпт прутоподібний - Eucalyptus viminalis Labill

Листя евкаліпта -Folia Eucalypti

Р.миртові -Myrtaceae

X.с:міст.0,3-4,5% еф.ол,дуб.реч,кумарова та корична к-ти.

Ф.Д:спр.бактер,протизап,в’яжучу,знебол,відхарк.дію.Заст при затвор.дих.шлях,невралг.для загоюв ран.

Л.Ф:настойка,евкаліпт.ол,вход до скл преп. піноскл,інгаліпт,з лист отр проти стафілокок преп. хлорфіліпт.

 

Елеутерокок колючий(Eleutherococcus senticosus) Аралієві(Araliaceae) Кор-ща/кор.(Rhizomata et radices)

Хім.скл: глікозиди-елеутерозиди, ЛІГН-сирингорезинол. Еф.ол, смоли, камедь

Ф-дія: тоніз, стимул ЦНС, ↑розум,фіз.працезд, адаптоген, ↓рів.цукр.в кров (П.П: інфаркт, гіперон, інфекц.захв.)

ЛЗ: екстр.рідкий

Ж

 

Жостір проносний(Rhamnus catharctica) Rhamnaceae/жостерові Fructus/пл

Хім.скл:АНТРАГЛІК, фл, пект.реч, камеді, орг..к-ти

Ф-дія:пронос, дезінф, протизап, протиглисна

ЛФ:відвар, проносні збори

 

Женьшень(Panax ginseng) Аралієві(Araliaceae) кор/radices

Оп.с:кор: д:до25см, т:0.7-2.5см, 2-5 розгалужень. Стрижн, зморшкув, кільц.стовщення, в верх.част-зморшкув.кор-ще – шийка. Кол:жов-біл, зап:специф, см:солод,пекуч-» гіркув.

Хім.скл:САПОН,еф,жир.ол, цукри, крохм, пектин, вітВ,С

Ф-дія:загальнотоніз, норм арт тиск, рів цукр в крові.

ЛФ:настойка, сух,рід.екстр, йохімбекс-гармонія.

 

Шорстколисті – Boraginaceae

Шматки корен. І коренев. Чорний к, поверхня зморшкув.,злам – білуватий,рівний. З не має, С солодкув,слизистий.

ХС: слизи,крохмаль,дуб реч, мін солі, орг. кис-ти.

ФД: сприяє грануляції ран

ЛФ: відвар

 

З

 

Заманиха висока(Echinopanax horridus) Araliaceae/аралієві Rhizomata et radicibus

Оп.с:д:35см, т:2см, циліндр, зігн, кільц.потовщ, відх.додатк.кор. зморш., буро-сірі, запах сециф, смак-гіркув,пекуч

Хім.скл:САПОН, кумар, еф.ол, смоли, алк.

Ф-дія:тоніз

ЛФ:спирт.наст

 

Золототисячник малий(Gentaurium minus) Тирличеві(Gentianaceae) тр(herba)

Хім.скл: Ірид(генціопікрин, амарогенцин) алк(ген ціанін, генціамін) еф.ол, фенолокисл, фл, кетон, слиз, вітС.

Ф-дія: для ↑апет, покр травл. При диспепсії, гастр з ↓секрец, протиглисний, хв. шлунка, ДПК, жовч.міх, нирок, печінки

ЛФ: настій, збір, шлунковий чай

 

Звіробій звичайний(Hypericum perforatum) Hypericaceae/звіробійні herba/тр

Хім.скл:гіперіцин, АНТРА, фл, смол, вітС, каротин.

Ф-дія:антисепт, в’яжу, протизап, кровоспин, жовчог, сечог

ЛФ:збори, настій, настойка, новоіманін, арфазетин, поліфітол, фітоліт

 

К

 

Родина м’ятликові – Poaceae

Х.с. С, К, B_r В₂, B₆, D, Е, каротиноїди, пантотенову кислоту, сте­роїди, сапоніни

Ф.д має жовчогінну, сечогінну та кровоспинну дію. Заст: холециститах, холангітах, гепатитах, сечокам’яній хво­робі підвищувати вміст протромбіну в крові, що зумовлює збільшення згортання крові.

Лікарські форми та засоби. Настій, рідкий екстракт, сировина входить до складу жовчогінних та сечогінних чаїв; препарат “поліфітол-І”.

 

Товстолисті – Crassulaceae

Cтебла соковиті,голі, д 150см. Лис супрот,черешк,м’ясис,соков. Нижнє л. еліпт д 20см ш 16см.К. зверху св.-зел, знизу сіро-зел. з черв. черешком. З слаб,аром. С кисл,в’яжучий.

ХС: до 40% полісах,флавон,катехіни,орг. Кисл,дуб реч,віт С.

ФД: протизап, сприяє очищенню ран.

ЛФ: сік

 

Бобові – Fabaceae

Суміш стеб і ліст зел кол. Лушп довгасті,спіральні,з’єдн плодоніжк,прямі або жолобуваті. На верх – дзьобик. Зовн пов глад. Св.-жовт к. Вн пов. Блискуча,біла. Д -19см, ш 2см, д плодоніж 4см.З слаб. См слизистий.

ХС: флавоноїди,орг. кис-ти,кумарини,амінокисл

ФД:зниж. Конценр. Глюкози в крові, зб. Діурез

ЛЗ: Арфазетин, гліфазин.

 

Селерові – Apiaceae

Напівплодики д 3-7мм,ш 1,5-4мм. Перикарпій широкоеліпт,слабоопукл на зовн боці, плоский на внутр.. 3 ребра на зовн.боці. К зел-бурий, ребер – жовто-бурий. З сильний,аром. См солодк-пряний, пекучий.

ХС: фуранохромони,флавоноїди,еф олію,жирну олію.

ФД: спазмо літ,сечогін,вітрогон.

ЛФ: настій,збори, препарат Анетин.

 

Л

 

Лимонник китайський(Schisandra chinensis) лимонникові(schisandraceae) пл,нас(fructus,semina)

Хім.скл: ЛІГН-схізандрин, фл, сапон, еф.ол, орг.к-ти в оплодні (лим,ябл,вин), в нас. жирн.ол.

Ф-дія: стимул ЦНС, ↑розум,фіз.працезд, адаптоген, ↑к-тність шл.соку

ЛФ: настойка з нас, з плод-сік, настій.

 

Насіння Льону - Semina Lini

Родина льонові – Linaceae

О.с. Нас. яйцеподібне,поверхня гладенька,Дов.6мм,Шир.3мм.Колір:св..жовтий-темно-коричневий.Запах відсутній,Смак слизистий.

Х.с. слиз до 6 %, глікозид лінама­рин, висихну жирну олію, білки, цукри.

Ф.Д. Заст. захисна, послабл.засіб, протизап дію, виразка ШКТ і 12палої, при циститі, пієліті, проф. та лік. атеросклерозу. ЛФ. водний настій,лінетол.

Астрові – Asteraceae

Кореневищ. Цільні або розріз з тонкими коренями,здерев’ян, зморшкув.,злам нерівний. Д 6см, ш 1,8см. Корені гіллясті, д 15см у дикорослих, д 36см у культив. К буро-коричн. З слаб,спец. См солодкув,смолист.

ХС: фітоекдистероїди,орг. кис-ти, віт С,каротиноїди, дуб реч, еф олію, слиз,смоли

ФД: збуджує ЦНС,адаптогенна дія.

ЛФ: екстракт, препарат екдистен(анаболік)

 

Квітки липи — Flores Tiliae

Родина липові — Тіlіасеае

Хім. Флавоноїди, ефірна олія, полісахариди

Дія. протизапальну, обволікальну, імуиостимулюючу, потогінну, бактерицидну дію. при грипі, ангіні, бронхіт

ЛФ. Збори, настій, гарячий настій (чай).

 

М

 

Р.макові-Papaveraceae

Cиров. склад.з суміші роздроб.короб. маку і верх. част.стебла.колір від бурув.-жовт. до бур-сір.Зап.спец.См. не визн.

Х.С. міст. алкал.ізохін.ряду.також орг..кис.жир.олії.

Ф.Д. у мед практ.викор 3 осн алкал-морф,кодеїн,папавер.Морф-сильн.знебол.засіб.Кодеїн-зменш.збудл.кашльов.центра.Папавр-спр.вираж.спазм.дію.

Л.Ф. морф г/х,омнопон,кодеїн.

М’ята перцева -Mentha piperita

Листя м’яти перцевої- Folia Menthae piperitae

Р.ясноткові -Lamiaceae

Х.с:Еф.ол до 4%,отцт та валерян к-ти,дуб.реч,флаван,каротиноїди.

Ф.Д.спр.спазм,седат,жовчогін,послаб,протинуд.дію.Заст:при нуд,зах.серц-сдин симст,нервов.збудж.

Л.Ф.:м’ятні таб.,краплі,корвалол,уролесан,піноскл,інгаліпт.

 

Родина вересові — Ericaceae

Хім: дубильних речовин (до 35 %), фенолглікозид (арбутин)

Дія. протизапальна, антимікробна та сечогінна.

Заст: при захворюваннях сечового міхура, сечовидільних шляхів, уретри та при сечокам'яній хворобі.

Побічна дія: загострення запальних явищ у сечовій системі

ЛФ Листя, відвар, брикети, сечогінні збори.

Листя брусниці звичайної — Folia Vitts — idaeae

Брусниця звичайна — Vaccinium vitis — idaea.

Родина вересові — Ericaceae

Хім: флавоноїди, дубильні речовини, аскорбінова кислота, каротин, органічні кислоти, пектинові речовини.

Дія: дезінфекційну, сечогінну і жовчогінну дію. при захворюваннях нирок, подагрі, гастроентеритах, захворюваннях сечового міхура.

ЛФ: Листя, відвар, брикети.

 

Меліси лікарської- Melissa officinalis

Листя,трава меліси- Follia?herba melissae

Р.ясноткові -Lamiaceae

Сировина:Листя прості,яйцепод.форми,загостреною верх.колір ясно-зелен.Зап.лимонний.См.гіркувато-пряний,злегка в’яжучий.Трава стебла 4-грані,опушені,листки черешкові,супротив,чашечка двогуба.Зап.і см як у листків.

Х.С:містять еф.ол у скл якої цитраль,дуб реч,слиз,гіркоти.

Ф.Д:спр. протизап,бактеріостат,анти вір,заспок.дію.Заст при аг нервовому збудж.,при поруш травлення,гастритах.

Л.Ф. висушене листя,трава,настій.

 

Материнка звичайна- Origanum vulgare

Трава материнки- Herba Origani

Р.ясноткові- Lamiaceae

Х.С:міст.еф.ол,флаваноїди,дуб.реч.вітС.

Ф.Д. спр.заспокійливу дію ЦНС,стимулює мускулатуру матки,підвищ.діурез.Заст.при захвор органів дих,нудоті,при нервовому збудж,мігрені.

Л.Ф: настій,збори,компл.преп.уролесан.

 

Н

 

Алтея лікарська – Radices Althaeae