Вправа. Інтерв’ю з уявним Пилипом Орликом.

Учні, які сидять за однією партою, працюють у парах. Один учень виконує роль кореспондента, а інший – Пилипа Орлика.

Орієнтовні запитання кореспондентів.

 - Розкажіть, будь ласка, про ваше походження.

 - Де ви здобули освіту?

 - Як розпочалася ваша кар’єра державного діяча?

 - З якою метою ви написали «Пакти і Конституції прав і свобод Війська Запорозького»?

 - Чи зуміли ви знайти союзників у боротьбі за незалежність України? Чому?)

Запитання до кореспондентів:

 - Чи задоволені ви відповідями?

 - Чи могли б ви самі дати відповідь на ці питання?

 - Спробуйте дати відповідь на запитання, які викликали труднощі у «інтерв’юера».

Запитання до уявних Пилипів Орликів:

 - На які запитання ви не могли дати відповідь?

 - Які запитання у вас викликали труднощі? Чому?

Після «інтерв’ю» учням пропонується проаналізувати висловлювання, подані в комп’ютерній  презентації, щодо оцінки постаті П. Орлика в історії України.

5.Робота з історичними джерелами. (Слайд 6)

Завдання.   Чому так різняться оцінки постаті П. Орлика?    Яка з наведених точок зору вам імпонує й чому?

· Борис Крупницький, історик: «І хоч як державний муж... свого завдання не сповнив..., то все ж таки його енергійна, вперта і невтомна праця…утворила певні зв’язки з Європою, поставила українську проблему як актуальне питання європейської дійсності першої половини XVIII ст.».

· Василь Ульяновський, сучасний український історик: «Великий патріот романтик і оптиміст Пилип Орлик до останніх днів... плекав ідею Української державності під зверхністю Швеції, Туреччини, Франції чи Польщі».

· Ілля Борщак, відомий український історик-емігрант у 20-х рр. XX ст.: «Пилип Орлик із завзяттям переносив до кінця своїх днів найбільш жорстокі нещастя».

· Антуан Фелікс де Монті, маркіз, французький посол у Варшаві у 20-х рр. XVIIIст.: «Ми знаємо гетьмана як людину великої ворожнечі до москалів, розумну й відважну, дуже поважну й люблену на Україні між козаками... Козаки шукають нагоди, щоби повстати проти гнобителів і повернути свою давнішню вольність…За сприятливих умов козаки обрали би гетьмана Орлика вождем».

· Іван Мочульський, кошовий отаман запорозьких козаків (1721 р.): «Чекаєм гетьмана радісним серцем як діти отця… На Украйні всі про вельможності, ваші говорять тії слова: коли наш орел вилетить і нас від того лиха визволить...» (Слайд 7)

· «Історія русів», найвизначніший твір української національно-політичної думки кінцяXVIIIст.: «Війська і народ малоросійський…вельми погорджували дурощами Орликовими і зовсім не зважали на його... затії... І лише запорожці... пристали до Орлика» (Слайд 8)

6.Слово учителя.

На жаль, ми бачимо, що не всі історики дають позитивну оцінку Пилипу Орлику. «Зрадник» — цей штамп панував в офіційній російській дореволюційній історіографії. Навіть найкращі представники української історіографії оцінювали діяльність П. Орлика по-різному. Поруч із визнанням Орлика як «останнього і найліпшого із яскравих мазепинців» йому відмовили в ролі політичного діяча. Вперше по-новому, як національного героя, в 20-х роках XX ст. висвітлив постать гетьмана-вигнанця український історик Ілля Борщак, сам емігрант з України.

7. Робота учнівз історичним документ ом. Вправа «Аналіз медіатексту».

  - Проаналізуйте уривок з «Пактів і Конституцій прав і свобод Війська Запорозького».

- Дослідіть і з’ясуйте структуру, цілі й засоби медіаповідомлень з Конституції Пилипа Орлика.

Словник: Медіатекст — це будь-яка форма передачі і трансляції інформації: текстова, графічна, звукова, візуальна, тактильна.

Медіаповідомлення — зміст інформації.

Пам’ятка аналізу медіатексту (за К. Безелгет, Е. Хартом) (Слайд №9)

1. Кого можна назвати автором Конституції? (Медійні агентства)

Якого жанру цей медіатекст? (Медійні категорії)

Яка головна мета Конституції? (Медійні технології)

Чи є бажання автора змінити вашу поведінку? (Медіааудиторія)