Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку

ВСТУП

Банківська система - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Фінансовий стан банку - це комплексне поняття, яке відображає систему показників, які характеризують наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

В умовах ринкової економіки та жорсткої конкуренції виникла потреба швидко та своєчасно реагувати на зовнішні фактори, які впливають на результат діяльності комерційного банку. 

На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його прибуткову діяльність є досить складно. Це вимагає особливих зусиль як з боку керівництва, так і з боку кожного працівника зокрема.

Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту працівників банку і т.д. Прибуток банку представляє собою різницю між його валовим доходом і витратами.

Прибутковість та надійність - основні фактори, які впливають на свідомість клієнта при виборі банку.

Метою  курсової роботи є дослідити та проаналізувати доходи, витрати та прибуток комерційного банку. Та в ході аналізу виявити, що можливо вплинуло на їх розмір та зміну. При аналізі структури доходів виявити стабільні доходи, які необхідно зберігати і нестабільні на які потрібно звернуту свою увагу.

При дослідженні цієї теми використано поряд із законодавчими актами Верховної Ради і Уряду нормативні акти Національного Банку України, спеціальні банківські документи, а також періодику і спеціальну літературу, що стосується даної теми.

Курсова робота має об’єм 34 сторінки, з двома додатками. При її написанні було використано 30 літературних джерел. В курсовій роботі представлено 8 діаграм (5 кругових, 3 стовпчикових), а також 3 таблиці.

Весь аналізу комерційного банку буде проведений на даних АКБ “Укрсоцбанк”.

Теоретичні основи формування доходів, витрат та прибутку комерційного банку

Процентна маржа

Процентна маржа - різниця між процентним доходом і витратами комерційного банку, між відсотками отриманими і сплаченими. Вона є основним джерелом прибутку банка і покликана покривати податки, збитки від спекулятивних операцій і так називане "тягар" - перевищення безпроцентного доходу над безпроцентними витратами, тобто частина загальнобанківських витрат, банківські ризики. /26/

Розмір маржі може характеризуватися абсолютною величиною в карбованцях, а також поруч фінансових коефіцієнтів.

Абсолютна величина маржі може розраховуватися як ризниця між загальною величиною процентного доходу і витрати банку, а також між процентним доходом по окремих видах активних операцій і процентних витрат, зв'язаним з ресурсами, що використані для цих операцій. Наприклад, між процентними платежами по позичках і процентній витраті по кредитних ресурсах..

Динаміка абсолютної величини процентної маржі визначається декількома факторами:

· обсягом кредитних вкладень і інших активних операцій, що приносять процентний доход;

· процентною ставкою по активних операціях банку;

· процентною ставкою по пасивних операціях банку;

· різницею між процентними ставками по активних і пасивних операціях (СПРЕД);

· часток безпроцентних позичок у кредитному портфелі банку;

· часток ризикових активних операцій, що приносять процентний доход;

· співвідношенням між власним капіталом і притягнутими ресурсами;

· структурою притягнутих ресурсів;

· способом нарахування і стягнення відсотка;

· системою формування й обліку доходів і витрат;

· темпами інфляції.

Маються значні розходження між вітчизняними і закордонними стандартами обліку процентних доходів і витрат банку, що впливають на розмір процентної маржі.

Процентні доходи і витрати по нашій системі обліку відбивають у звітності по моменті надходження їхній па рахунок або списання з рахунка банку. За закордонними стандартами в звітності повинні відбивати доходи і витрати, що відносяться винятково до звітного періоду незалежно від часу відображення операцій.

Доходи і витрати, що відносяться до даного звітного періоду, але не отримані або не виплачені до кінця звітного періоду, називаються нарощеними. Розмір нарощених відсотків визначається в такий спосіб:

Процентна ставка * Період нарощування

    річна.                                               *  Залишок позичкової                 (1)                                  360                                  заборгованості або депозиту

Різниця між процентною маржею при українській і закордонній системі обліку складе: (відсотки нараховані й отримані банком, що відносяться до попереднього періоду, мінус відсотки, фактично сплачені банком, що відносяться до попереднього періоду) - (відсотки нарощені і належний банк за звітний період мінус відсотки нарощені і підлягаюча сплата банком) + (відсотки нараховані, але не сплачені клієнтами в звітному періоді через відсутність засобів).

Нарощені відсотки не можуть розглядатися як реальний доход або витрата банку. Це тільки право на доход або зобов'язання по сплаті засобів на користь іншої особи. Тому ріст процентної маржі за рахунок нарощених відсотків не може розглядатися як позитивне явище. Потрібно ретельний критичний аналіз форм організації кредитних відносин, що приводять до значного розміру нарощених відсотків. У закордонній практиці при простроченій більш 90 днів заборгованості по процентних платежах нарощування відсотків припиняється. У нашій практиці на розмір нарощених відсотків впливає прострочена заборгованість, пролонгація боргу банкові (основного і процентного платежів), стягнення відсотків наприкінці терміну користування позичкою. /6/

Коефіцієнти процентної маржі можуть показувати її фактичний і достатній рівень у даного банку. Коефіцієнт фактичної процентної маржі характеризує відносну фактичну величину процентного джерела прибутку банку. Він розраховується в такий спосіб:

Варіант

                                       Відсотки, отримані в періоді (факт)-

К_{факт. процентної маржі} =             - Відсотки, сплачені за період (факт)           (2)

                           Сер. залишок у періоді активів, що приносять доход

Активи, що приносять доход, - усі види кредитів юридичним і фізичним особам, банкам, вкладення засобів у цінні папери, у факторингові і лізингові операції, в інші підприємства.

Варіант

                                       Відсотки, отримані по позичках -

К_{факт. процентної маржі} =                 - Відсотки, сплачені за кредитні ресурси              (3) позічкових операціях     Середній залишок позичкової заборгованості в періоді

Аналогічно розраховується коефіцієнт процентної маржі по кредитних операціях на міжбанківському ринку (валютному і карбованцевому), ринку цінних паперів. Приведений варіант 3 розрахунки припускає вибір принципу розподілу ресурсів між активними операціями банку. У великих і середніх банків це можуть бути: 1) принцип загального "казана" ресурсів і 2) принцип, заснований на реструктуризації балансу з урахуванням ліквідності активів і необхідності пасивів. /29/

Інші доходи - це комісійний доход від послуг банку некредитного характеру, тобто плата за розрахунково-касове обслуговування, інкасацію, інформаційні і консультаційні послуги банку, за інші послуги, відшкодування клієнтам поштових, телеграфних і інших витрат банку, відсоток і комісія, доодержані за минулі періоди, штрафи, пені, неустойки.

Достатня маржа може розраховуватися на основі фактичних даних за минулі періоди і прогнозні величини на планований період.

До останнього часу достатня маржа у великих і середніх банків незначно перевищувала нульову оцінку. Це означало, що багато кредитних установ могли беззбитково функціонувати при дуже низькому процентному доході, не особливо турбуватися про зворотний рух позичок, якості кредитного портфеля. Така ситуація порозумівалася поганою матеріально-технічною базою, низькими витратами на охорону банку, навчання персоналу, високими валютними доходами інфляційного характеру, низькою якістю обслуговування клієнтів. Розвиток ринкових відносин, боротьба за клієнта, криміногенна ситуація, уведення валютного коридору змінили розмір необхідної процентної маржі.

Порівняння достатньої маржі, розрахованої на основі звітних даних, і фактично отриманої маржі за цей період у цілому по банківських операціях або окремих їхніх видах дозволяє оцінити керування доходом і виявити тенденції, що характеризують фінансову стійкість банку. Тенденція падіння фактичної маржі, скорочення різниці між нею і маржею достатньої є тривожним сигналом ("критичним" фактором).

Розрахунок прогнозної достатньої маржі необхідний, насамперед, для формування договірної процентної ставки на майбутній період. Мінімально необхідний банкові відсоток по активних операціях складається з реальної вартості ресурсів, маржі достатньої і виправлення на очікувані темпи інфляції.

Порівняння коефіцієнта фактичної маржі по окремих активних операціях (позичковим, на ринку міжбанківських кредитів (МБК) і цінних паперів) дозволяє оцінити рентабельність напрямків роботи комерційного банку. /8/

Кредитні операції

Кредитна політика АКБ "УКРСОЦБАНК" у 2000 році була спрямована на формування якісного та збалансованого "кредитного портфеля" шляхом забезпечення оптимального співвідношення рівня ризику та дохідності від проведення всіх типів кредитних операцій. Доступність, ефективність та надійність дозволили суттєво збільшити обсяг кредитного портфеля і підвищити його якість.

Головними принципами кредитної політики у 2000 році були:
• вкладення коштів у високоякісні активи з метою захисту інтересів вкладників та акціонерів Банку;
• надання кредитів на умовах забезпеченості, платності, терміновості, повернення та цільового використання;
• здійснення диверсифікації ризиків шляхом додержання прийнятного рівня концентрації кредитних вкладень на одного позичальника, на різні галузі економіки, регіони, типи кредитних операцій тощо;
• проведення всіх кредитних операцій у відповідності з вимогами діючого законодавства України, нормативних актів Національного банку та внутрішніх положень АКБ "УКРСОЦБАНК".

За цей рік Банком проведена значна робота по розробці та впровадженню в дію ряду окремих кредитних продуктів, спрямованих на найбільш привабливі для потенційних позичальників типи кредитування. Особлива увага при цьому приділялася розвитку кредитування фізичних осіб, яке на даний час є вельми актуальним та перспективним з точки зору потенційного обсягу кредитних вкладень та доходу від них в поєднанні з їх високою якістю.

За цей період Банк направив в економіку держави понад 3,1 млрд. грн. кредитних коштів, які сприяли зміцненню економічного потенціалу країни, збереженню і збільшенню робочих місць та задоволенню соціальних потреб населення. Кредитні вкладення склали 59,6 % у загальній сумі операцій Банку і дали змогу отримати в 2000 році доходи в сумі 201,4 млн. грн., або майже 45,5 % загальної суми доходів Банку.

Рис. 2.2.1 Обсяг кредитних вкладень АКБ “УКРСОЦБАНК” за 2000-2001рр.

Кредитний портфель Банку майже на 87% сформовано за рахунок короткострокових позик. Практично всі кредити забезпечені гарантіями повернення - переважно заставою майна, майнових прав та договорами поруки.
3 метою запобігання ризиків можливих втрат від кредитних операцій та своєчасного і повного виконання зобов'язань перед вкладниками, Банк, за рахунок доходів, формує необхідний рівень резервів на їх відшкодування.

Вексельні операції

У результаті розвитку в 2000 році вексельних операцій в системі АКБ "УКРСОЦБАНК" було досягнуто позитивних результатів. Обсяги вексельних операцій (за номінальною вартістю векселів) у 2000 році склали 619 294,5 тис. грн. Всього по системі АКБ "УКРСОЦБАНК" було отримано доходу від проведення вексельних операцій у сумі 8 613,9 тис. грн., що на 27,6% вище ніж за період 1999 року.

У структурі обсягів проведених у 2000 році вексельних операцій найбільша доля припадала на такі операції:
доміциляція векселів - 47,8%
врахування векселів - 40,8%

У структурі доходів, отриманих від проведення вексельних операцій, превалюють доходи від врахування векселів - 85,7% від усіх отриманих доходів за вексельними операціями.

Рис. 2.2.2 Показники та питома вага вексельних операцій у 2000р.

Депозитні операції

Депозитні кошти юридичних осіб є одним із основних і найбільш стабільних джерел формування ресурсної бази АКБ "УКРСОЦБАНК". Для їх залучення в умовах досить високої конкуренції на українському ринку банківських послуг, Банк протягом звітного року застосував єдину систему тарифних ставок і пільг, здійснював активний пошук нових ефективних інструментів і методів стимулювання депозитних вкладень. Проведення політики, орієнтованої на клієнта, безумовне виконання взятих на себе зобов'язань дозволило Банку збільшити порівняно з 2000 роком обсяги залучених коштів від юридичних осіб майже на 47,4%.
На 1 січня 2001 року загальна сума розміщених в АКБ "УКРСОЦБАНК" коштів підприємств і організацій різних форм власності становила 806,6 млн. грн. Їх питома вага у загальній сумі депозитів юридичних і фізичних осіб - 64,3%.

Приватні клієнти

Згідно з опублікованими рейтинговими оцінками станом на 1 січня 2001 року Банк увійшов у шістку українських банків за обсягами вкладів громадян в національній та іноземній валюті. Банк також є одним із лідерів по загальній чисельності клієнтів - фізичних осіб, кількості банківських продуктів, що їм пропонуються та обсягів іх продажу. У 2000 році кількість рахунків приватних клієнтів збільшилась на 14% і становить майже 1 93 тис. Саме у 2000 році було впроваджено єдину систему роботи з фізичними особами - вкладниками з застосуванням типових договорів та єдиних тарифів по всій мережі АКБ "УКРСОЦБАНК". У липні 2000 року було впроваджено систему грошових переказів "СОФТ", яка дозволяє переказати кошти будь-якій особі, без відкриття банківського рахунку, по всій території України, протягом 10-15 хвилин. Враховуючи попит клієнтів на послуги з термінового переказування грошових коштів, Банк продовжував розвивати мережу пунктів світової системи Western Union.

Кількість трансакцій у 1999р. склала 71 696, а в 2000р. - 120 289. Темпи росту кількості трансакцій по виплатах і відправленню грошових переказів за 2000р. мають позитивну динаміку, і за минулий рік приріст кількості трансакцій склав 48 593 (68%).

Вкладні операції

Безумовне виконання своїх зобов'язань перед вкладниками-приватними особами дозволило Банку істотно збільшити обсяги залучених коштів. Висока конкурентність на цьому сегменті ринку банківських послуг сприяла розширенню асортименту депозитних продуктів для фізичних осіб. Протягом звітного року було впроваджено 14 нових видів вкладів в національній та іноземній валютах, які надають клієнтам можливості вибору найбільш оптимальних і привабливих умов заощадження та примноження власних коштів. На кінець звітного періоду загальні обсяги зобов'язань Банку за залученими коштами населення склали 242 млн. грн., тобто зросли за рік на 28,3%. При цьому кошти на рахунках до запитання зросли на 84,5%, кошти на строкових рахунках приватних клієнтів зросли на 23,4%.
Розмір середнього вкладу приватних клієнтів зріс за звітний рік на 20,7%.
За рік вкладення приватних клієнтів у депозити до запитання в національній валюті зросли на 227%, в іноземній - на 1 50 %, строкові депозити в національній та іноземній валюті збільшилися на 123%. Це свідчить, що Банк і надалі підтримує свій імідж фінансово стійкого та надійного Банку серед своїх приватних вкладників.

Таблиця 3.1.

Динаміка структури доходів за 01.01.2000 – 01.01.2001 (%)

З таблиці 3.1 ми можемо простежити позитивне збільшення чистого процентного та комісійного доходів, відповідно на 9,92% та 8,29%, і зменшення нестабільних доходів.

Ми виявили що стабільні доходи займають значну вагу в структурі доходів комерційного банку та продовжується тенденція їх росту. Тепер необхідно намагатися зберегти їх подальший зріст, за рахунок введення нових послуг клієнтам та подальшого розгалуження філіальної мережі банку.

Таблиця 3.2.

Динаміка структури витрат за 2000-2001рр. (%)

Показники