Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Львівський інститут банківської справиСтр 1 из 3Следующая ⇒
ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ ПРАКТИКУМ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ З ДИСЦИПЛІНИ “МАРКЕТИНГ” для студентів денної форми навчання спеціальностей: 6.050100 “Фінанси”, “Облік і аудит”, “Банківська справа”, „Економічна кібернетика”
Львів 2011 Практикум розрахункових задач з дисципліни “Маркетинг” для студентів денної форми навчання спеціальностей: 6.050100 “Фінанси”, “Облік і аудит”, “Банківська справа”, „Економічна кібернетика”/ Укладачі О. В. Дубовик, О.В. Босак. – Львів: 2011р.
© Львівський інститут банківської справи НБУ, 2011 ЗМІСТ Вступ --------------------------------------------------------------------------- 4 Задача 1----------------------------------------------------------------5 Задача 2----------------------------------------------------------------7 Задача 3----------------------------------------------------------------13 Задача 4----------------------------------------------------------------35 Задача 5----------------------------------------------------------------41 Задача 6----------------------------------------------------------------46 Задача 7----------------------------------------------------------------49 Задача 8----------------------------------------------------------------51 Задача 9----------------------------------------------------------------54 Задача 10---------------------------------------------------------------55
ВСТУП Дисципліна “Маркетинг” має прикладний характер і особливого значення та визнання в Україні набуває саме у період трансформації економіки. Розуміння філософії маркетингу та втілення основних принципів цієї науки у життя, дозволяє підприємствам досягнути своєї мети на ринку. Маркетинг покликаний реалізовувати місію та стратегію установи власне через інструменти маркетингової політики. Метою дисципліни “Маркетинг” є викладення принципів, завдань та функцій маркетингу; способів реалізації його основних політик – товарної, цінової, збутової та комунікаційної, ознайомлення студентів з відповідними поняттями, категоріями, системами та алгоритмами маркетингу; відпрацювання практичних навичок вирішення маркетингових задач та виконання відповідних функцій; формування вміння творчого пошуку напрямів та резервів удосконалення маркетингової діяльності підприємств. Завданням дисципліни є вивчення та розуміння студентами суті маркетингу, його основних понять, задач маркетингу, функцій; напрямів дослідження товару та споживачів, правил розробки цінової та збутової політики. Студенти повинні вміти збирати та обробляти потрібну інформацію про товар та попит; розробляти пропозиції щодо товарної та цінової політики; надавати пропозиції щодо вибору каналів руху товарів.
Програма дисципліни передбачає послідовне вивчення теоретичних основ, принципів і конкретних напрямків застосування маркетингу у різних галузях в умовах сучасного ринку. При вивченні даної дисципліни важливе місце відводиться практичним та семінарським заняттям, метою яких є вироблення у студентів практичних навичок маркетингової діяльності. При підготовці студентів до екзаменаційно-залікового контролю, вони повинні не тільки повно та ґрунтовно володіти теоретичним матеріалом з дисципліни, але й вміти на практиці застосовувати отримані знання. Задача 1 “конкурентноздатність продукції” На ринку харчових добавок діє шість підприємств (фірма 1, фірма 2,..., фірма 6), кожне з яких пропонує товар за власними цінами (фірма 1 – за ціною Ц1; фірма 2 – за ціною Ц2,..., фірма 6 – за ціною Ц6) та різним корисним ефектом (для фірми 1 – корисний ефект С1, для фірми 2 – корисний ефект – С2,..., для фірми 6 – корисний ефект С6). Вихідні дані представлені у таблиці 5. Порівняйте конкурентноздатність продукції цих фірм на основі питомої ціни. Зробіть висновок про найкраще та найгірше становище конкуруючих фірм. До якого рівня має знизити ціну підприємство, яке займає найгіршу конкурентну позицію (при незмінному споживчому ефекті), щоб його конкурентна перевага стала найкращою. Відповідь обґрунтуйте графічним розв’язком. Заокруглення робити до трьох знаків після коми. Приклад розв’язку задачі 1 Початкові дані для задачі “конкурентноздатність продукції” представлені у таблиці 3. Таблиця 3 Вихідні дані для задачі “конкурентноздатність продукції”
За формулою (1) розраховуємо питому ціну продукції:
де:
Питома ціна харчових добавок, які пропонують фірми1 – 6, представлена у таблиці 4. Таблиця 4
Питома ціна харчових добавок
За отриманими даними таблиці 2, можемо зробити висновки про конкурентноздатність продукції різних фірм. Найкращі конкурентні позиції займає фірма 6 (найнижча питома ціна харчових добавок = 4 грн.), найгірші конкурентні позиції займає фірма 2 (найвища питома ціна = 10 грн.). Для того, щоб фірма 2 зайняла найкращі позиції на ринку, їй треба перейти на 2-у модель товару із питомою ціною <4 грн. Фірма 2 приймає рішення про вихід на ринок з 2-ою моделлю товару із питомою ціною=3.9 грн. У такому випадку продажна ціна харчових добавок, яка пропонується фірмою 2 становить:
Графічний розв’язок задачі наведено на рис. 2.
Рис. 2. Графічний розв’язок задачі “конкурентноздатність продукції”
Таблиця 5 Таблиця вибору варіантів задачі “конкурентноздатність продукції”
Приклад розв’язку задачі 2 1. Частка ринку визначається - 2. Відносна частка ринку - 3. Маркетинговий потенціал ринку - Задача 3 “Розробка комплексу товару” Підприємство “Т” продає на ринку продукцію (продукт згідно із завданням – табл.6), але сумнівається, який комплекс товару забезпечить його найкращі конкурентні позиції 1. товар у реальному виконанні; Або 2. товар з підкріпленням. Для вибору доцільного варіанту комплексу продукту, відділ маркетингу обрахував значення групових індексів параметрів конкурентноздатності продукції (дані в таблиці вибору варіанту). Підприємство має співставити інтегральний показник конкурентноздатності власного виробу із продукцією основного конкурента (значення групових індексів параметрів конкурентноздатності аналогічного продукту конкуруючої фірми - дані в таблиці вибору варіанту).
Виконайте наступні завдання: 1. Проведіть розрахунки та графічний розв’язок задачі та представте власні рекомендації щодо вибору форми товару (товар у реальному виконанні чи товар з підкріпленням). 2. Як ви вважаєте, здебільшого на практиці у якій формі представлений на ринку аналізований виріб (згідно з завданням). Відповідь обґрунтуйте. 3. На основі проведених розрахунків та аналізу ринку аналізованої продукції, зробіть висновки, до якого рівня товару належить продукт конкурента. Обґрунтуйте відповідь.
Приклад розв’язку задачі 3 “розробка комплексу товару” Вихідні дані для задачі “розробка комплексу товару”
Завдання 1 Розрахуємо інтегральний показники:
Обчислення інтегрального показника конкурентноздатності розраховуємо за формулою:
К1 =(0,97*1,15*0,7)/0,92=0,78085/0,92=0,85 – інтегральний показник конкурентноздатності відеоплеєра, який виробляє підприємство “Т” (товар у реальному виконанні). К2 =(1*1,15*1,12)/1,02=1,288/1,02=1,26 – інтегральний показник конкурентноздатності відеоплеєра, який виробляє підприємство “Т” (товар з підкріпленням). К3 =(1*1,23*1)/1=1,23/1=1,23 – інтегральний показник конкурентноздатності відеоплеєра, який виробляє підприємство – конкурент. Графічне зображення конкурентних позицій аналізованих виробів наведено нижче:
Графічний розв’язок задачі "комплекс товару"
Отже, якщо підприємство “Т” буде випускати відеоплеєри досить високої якості, хорошими властивостями, упаковкою (товар у реальному виконанні), але не надаватиме ніяк додаткових послуг, цей товар буде мати низькі конкурентні позиції. Незважаючи на нижчу ціну, ніж у конкурента цей товар знаходитиметься у площині не конкурентноздатної продукції. Однак якщо підприємство “Т” прийме рішення про підкріплення розробленого відеоплеєра гарантійними послугами, після продажним обслуговуванням, можливостями кредитування споживачів – конкурентноздатність продукції значно зростає і буде вищою ніж у конкуруючої фірми. Тому підприємству “Т” доцільно під комплексом товару розуміти товар з підкріпленням і саме з таким товаром виходити на ринок. Це призведе до збільшення ціни виробу, однак суттєво позначиться на покращенні якісних характеристик цього виробу.
Завдання 2 Взагалі така продукція як відеоплеєри розуміє вихід на ринок обов’язково із комплексом додаткових послуг (гарантії, сервіс, кредит тощо), тому що у свідомості споживача власне комплекс товару ототожнюється не тільки із самою технікою, але й з її обслуговуванням. І від цього залежатимуть конкурентні позиції товару і підприємства. Завдання 3
Оскільки індекс організаційного параметру (в структурі інтегрального показника конкурентноздатності продукції) продукції-конкурента підприємства “Т” дорівнює одиниці, а для такого виду продукції як відеоплеєри, це передбачає певні гарантійні послуги та післяпродажне обслуговування, це свідчить про те, ще дана продукція знаходиться на найвищому рівні – товар з підтримкою. Однак очевидно, що на продукцію конкурента надається менше термін гарантії та комплекс послуг після продажного обслуговування, ніж це передбачено на даному рівні товару підприємством “Т” (оскільки на цьому рівні індекс організаційного параметру на відеоплеєр становитиме 1,12). Таблиця вибору варіантів для задачі “розробка комплексу товару”
Вид продукції |
Форма товару |
Вид продукції |
Форма товару |
Вид продукції |
Форма товару |
Вид продукції |
Форма товару |
Вид продукції |
Форма товару |
Момент часу (місяць, рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Дезодорант | t1 | t2 | t3 | t4 | t5 | t6 | t7 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 3. 2008 | 4. 2008 | 6. 2008 | 7. 2008 | 9. 2008 | 1. 2009 | 6. 2010 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(1)
- питома ціна продукції, що є предметом конкурентної боротьби;
- ціна продукції, що є предметом конкурентної боротьби;
- корисний ефект, який відображує віддачу споживчих властивостей продукції в конкретних умовах.
(де Р – частка ринку визначеного підприємства, R – загальний обсяг продажу продуктів на ринку у поточному році, грн.; l – обсяг продажу визначеного підприємства у поточному році, грн.
(де 
Р – відносна частка ринку визначеного підприємства, L1 – загальний обсяг продажу продуктів на ринку у поточному році конкурента, грн.; l – обсяг продажу визначеного підприємства у поточному році, грн.
(де Т – маркетинговий потенціал ринку, R – загальний обсяг продажу продуктів на ринку у поточному році, грн.; D – ймовірний обсяг продажу (місткість ринку) у наступному році, грн.
;
Життєвий цикл дезодоранту представлено нижче:
Життєвий цикл дезодоранту
1. Дезодорант був впроваджений підприємством “А” на ринок у березні 2008 року. Протягом березня-квітня ця новинка перебувала на стадії впровадження на ринок. Проте надалі обсяги реалізації продукції почали різко зростати, це свідчить про те, що новий продукт проходив стадію зростання (травень 2008). Обсяги реалізації дезодоранту у червні-вересні приблизно стабілізувались на одному рівні (стадія зрілості товару), і почали спадати вже у жовтні – період спаду.
2. Для того, щоб зробити висновки, чи вчасно був виведений товар на ринок та яка стадія ЖЦ відповідала даному продукту у червні 2010 року, насамперед треба визначити, яка модель притаманна даному продукту. Очевидно, що життєвий цикл дезодорантів взагалі описується сезонною моделлю попиту на цей товар. Спостерігається збільшення обсягів реалізації протягом тепліших сезонів та скорочення взимку. Відповідно свій продукт підприємство “А” вивело на ринок в той момент, коли попит на нього зростав, але ще було достатньо часу до найвищого рівня попиту аби здобути прихильність у споживачів. І тому у літній період обсяги продажу дезодоранту були найвищі. Тому підприємство дуже вчасно вивело товар на ринок. Із настанням похолодання – реалізація скоротилась і товар вступив у стадію спаду попиту. Тому найбільш імовірно, що цей спад буде тимчасовим і з настанням весняно-літнього періоду обсяги реалізації збільшуватимуться. Тому, напевно обсяги реалізації у червні 2010 роки становили майже таке саме значення, що й в аналогічний період часу 2008 року (при умові, що всі інші фактори – смаки споживачів, рекламна компанія тощо – залишились незмінними).
Вихідні дані для задачі 4 “Життєвий цикл продукту”
|
В-т |
Продукт |
Момент часу (місяць, рік) | ||||||||||||
| Q1 | Q2 | Q3 | Q4 | Q5 | Q6 | t1 | t2 | t3 | t4 | t5 | t6 | t7 | ||
| (1) | (2) | (3) | (4) | (5) | (6) | (7) | (8) | (9) | (10) | (11) | (12) | (13) | (14) | (15) |
| 1 | Дезодорант | 3 | 3,5 | 3,5 | 28 | 45 | 41 | 10. 2007 | 12. 2007 | 2. 2008 | 5. 2008 | 7. 2008 | 9. 2009 | 3. 2012 |
| 2 | Купальний костюм | 8 | 10 | 25 | 27 | 15 | 8 | 3. 2005 | 4. 2005 | 6. 2005 | 7. 2005 | 9. 2005 | 1. 2008 | 6. 2012 |
| 3 | Ноутбук | 68 | 122 | 289 | 301 | 289 | 199 | 2. 2008 | 5. 2008 | 7. 2008 | 9. 2009 | 9. 2010 | 3. 2011 | 12. 2012 |
| 4 | Зошити | 2 | 5 | 4,2 | 7 | 7 | 5,8 | 12. 2006 | 3. 2007 | 6. 2007 | 8. 2007 | 9. 2008 | 10. 2011 | 8. 2012 |
| 5 | Морозиво | 6 | 7 | 7 | 9,2 | 10,5 | 8,6 | 10. 2001 | 12. 2001 | 2. 2002 | 5. 2002 | 7. 2002 | 9. 2010 | 3. 2012 |
| 6 | Ялинкові іграшки | 8 | 15 | 29 | 0,6 | 7 | 24 | 10. 1999 | 11. 1999 | 12. 1999 | 2. 2000 | 10. 2000 | 12. 2002 | 9. 2003 |
| 7 | Штучна ялинка | 0,1 | 8,9 | 39 | 0,6 | 9,2 | 41,1 | 6. 2006 | 11. 2006 | 12. 2006 | 2. 2006 | 10. 2006 | 12. 2010 | 11. 2012 |
| 8 | Ковзани | 4 | 19 | 17,5 | 5,6 | 19,8 | 5,1 | 10. 1998 | 12. 1998 | 2. 1999 | 9. 1999 | 1. 2000 | 5. 2010 | 12. 2012 |
| 9 | Пральна машина | 2 | 8 | 12 | 14 | 11 | 6 | 3. 2008 | 12. 2008 | 6. 2009 | 3. 2010 | 1. 2011 | 12. 2011 | 12. 2012 |
| 10 | Фен | 8 | 10,3 | 24 | 25 | 15,9 | 8 | 3. 2008 | 12. 2008 | 6. 2009 | 3. 2010 | 1. 2011 | 12. 2011 | 12. 2012 |
| 11 | Гелієва ручка | 9 | 15 | 21 | 21,3 | 20,6 | 20 | 12. 1999 | 3. 2008 | 6. 2008 | 8. 2008 | 9. 2008 | 12. 2010 | 8. 2012 |
| 12 | Профілактичні вітаміни | 12,6 | 18,6 | 18 | 10 | 10,2 | 18,1 | 10. 2002 | 12. 2002 | 2. 2008 | 5. 2008 | 9. 2008 | 12. 2008 | 11. 2011 |
| 13 | Телевізор | 4,5 | 8 | 8,2 | 8,4 | 3,5 | 2 | 2. 2008 | 5. 2008 | 7. 2008 | 9. 2009 | 9. 2010 | 3. 2011 | 12. 2012 |
| 14 | Компютерна гра | 1 | 1,1 | 1,15 | 1,16 | 1,1 | 1 | 2. 2008 | 5. 2008 | 7. 2008 | 9. 2009 | 9. 2010 | 3. 2011 | 12. 2012 |
| 15 | Купальний костюм | 0,6 | 0,6 | 0,61 | 2 | 0,8 | 0,4 | 10. 2007 | 12. 2007 | 2. 2009 | 5. 2009 | 7. 2009 | 9. 2010 | 5. 2012 |
Задача 5 “Цінова еластичність”
Статична звітність за останні місяці на підприємстві “Люкс” показує, що обсяги збуту кавоварок значно скоротились. Ціна, за якою продавалась продукція, становила Ц1 грн.
Для того, щоб зайняти кращі конкурентні позиції, відділ маркетингу аналізує доцільність зменшення ціни на кавоварки. Еластичність попиту від ціни на дану продукцію складає Е од.
Відділ маркетингу розмірковує, чи доцільно зменшувати ціну на кавоварки на 3 грн. за од. продукції, якщо дотепер середній місячний обсяг збуту складав N1 одиниць товару, змінні витрати на виробництва одної кавоварки становлять V грн./од., а постійні витрати F грн. у місяць. Треба, щоб виконувалась умова прибутковості (балансовий прибуток складав не менше ніж 15 % від обсягів продажу).
Проаналізуйте ситуацію та дайте відповідь на запитання:
1. Яку кількість кавоварок в місяць у середньому реалізовуватиме підприємство “Люкс” при зниженні ціни?
2. Який відсоток балансового прибутку в структурі місячного обсягу продажу при зниженні ціни отримуватиме підприємство “Люкс”?
3. Зробіть висновок, чи доцільно відділу маркетингу рекомендувати керівництво зменшувати відпускну ціну на 3 грн.
Приклад розв’язку задачі 5 “ Цінова еластичність ”
Вихідні дані для задачі “ Цінова еластичність ”
| Ц1, грн./один. | E, % | N1, один. | V, грн./один. | F, грн. |
| 17,00 | -1,5 | 540 | 12,00 | 1195 |
Виконуємо необхідні розрахунки
Розв’язок задачі “цінова еластичність”
| № | Показник | Величина показника |
| 1. | Обсяг продажу за місяць при початковій ціні
| 9 180 грн. |
| 2. | Балансовий прибуток, при початковій ціні
| 1 505 грн. |
| 3. | % балансового прибутку в структурі місячного обсягу продажу при початковій ціні
| 16,39% |
| 4. | Кількість продажу продукції при зниженні ціни на 3 грн.
| 723 од. |
| 5. | Обсяг продажу за місяць при зниженні ціні
| 10 120 грн. |
| 6. | Балансовий прибуток, при зниженні ціні
| 251 грн. |
| 7. | % балансового прибутку в структурі місячного обсягу продажу при зниженні ціні
| 2,48% |
1. При зниженні ціни на кавоварки на 3 грн. Підприємство “Люкс” середньому в місяць буде реалізовувати 723 кавоварки.
2. При цьому підприємство отримуватиме 251 грн. Балансового прибутку, що в структурі місячного обсягу продажу при зниженні ціни становитиме 2,48%.
3. Оскільки 2.48%<15% (умова прибутковості підприємства), відділу маркетингу недоцільно рекомендувати керівництву приймати рішення про зниження ціни.
Вихідні дані для задачі 5 “цінова еластичність”
| Варіант | Ц1, грн./один. | E, % | N1, один. | V, грн./один. | F, грн. |
| 1. | 25,00 | -2,7 | 670 | 17,00 | 1275 |
| 2. | 15,00 | -1,1 | 500 | 10,00 | 1175 |
| 3. | 15,50 | -1,2 | 510 | 10,50 | 1180 |
| 4. | 16,00 | -1,3 | 520 | 11,00 | 1185 |
| 5. | 16,50 | -1,4 | 530 | 11,50 | 1190 |
| 6. | 17,00 | -1,5 | 540 | 12,00 | 1195 |
| 7. | 17,50 | -1,6 | 550 | 12,50 | 1200 |
| 8. | 18,00 | -1,7 | 560 | 13,00 | 1205 |
| 9. | 18,50 | -1,8 | 570 | 13,50 | 1210 |
| 10. | 19,00 | -1,9 | 580 | 14,00 | 1215 |
| 11. | 19,50 | -2,0 | 590 | 14,50 | 1220 |
| 12. | 20,00 | -2,1 | 600 | 15,00 | 1225 |
| 13. | 20,50 | -2,2 | 610 | 15,50 | 1230 |
| 14. | 21,00 | -2,3 | 620 | 16,00 | 1235 |
| 15. | 21,50 | -2,4 | 630 | 16,50 | 1240 |
| 16. | 22,00 | -2,5 | 640 | 17,50 | 1245 |
| 17. | 22,50 | -2,6 | 650 | 18,00 | 1250 |
| 18. | 23,00 | -2,8 | 660 | 18,50 | 1255 |
| 19. | 23,50 | -2,9 | 680 | 19,00 | 1260 |
| 20. | 24,00 | -3,0 | 690 | 19,50 | 1265 |
| 21. | 24,50 | -3,1 | 700 | 20,00 | 1270 |
| 22. | 25,50 | -3,2 | 710 | 20,50 | 1280 |
| 23. | 26,00 | -3,3 | 720 | 21,00 | 1285 |
| 24. | 26,50 | -3,4 | 730 | 21,50 | 1290 |
| 25. | 27,00 | -3,5 | 740 | 22,00 | 1295 |
| 26. | 27,50 | -3,6 | 750 | 22,50 | 1300 |
| 27. | 28,00 | -3,7 | 760 | 23,00 | 1305 |
| 28. | 28,50 | -3,8 | 770 | 23,50 | 1310 |
| 29. | 29,00 | -3,9 | 780 | 24,00 | 1315 |
| 30. | 29,50 | -4,0 | 790 | 24,50 | 1320 |
Задача 6“Витратна модель ціноутворення”
ТзОВ “Імпекс”, що виробляє парфумерну продукцію, запустила нову технологічну лінію для виробництва дезодорантів, інвестувавши в неї К1 млн. грн. Плановий випуск нової продукції N дезодорантів у рік.
Змінні витрати на одиницю продукції V грн. Постійні витрати на виробництво і збут продукції F тис. грн. у рік.
Визначте можливу ціну нового дезодоранту, використовуючи такі методи, що належать до витратної моделі ціноутворення:
1) метод надбавок, за умови, що ця фірма хоче встановити надбавку в розмірі Н%;
а) від собівартості товару;
б) від ціни його продажу;
2) метод забезпечення цільового прибутку на інвестований капітал, якщо фірма хоче отримувати Р% прибутку з інвестицій щорічно.
Приклад розв’язку задачі 6“ Витратна модель ціноутворення ”
Вихідні дані для задачі “Витратна модель ціноутворення”
| К1, млн. грн. | Н, % | Р, % | N, шт. / рік | V, грн. | F, тис. грн. |
| 1,2 | 25 | 20 | 150 000 | 3,00 | 300 |
Виконуємо необхідні розрахунки
Розв’язок задачі “Витратна модель ціноутворення”
| № | Показник | Величина |
| 1. | Собівартість нової продукції
| 5 грн. |
| 2. | Ціна на нову продукцію (надбавка від собівартості)
| 6,25 грн. |
| 3. | Ціна на нову продукцію (надбавка від ціни продажу)
| 6,67 грн. |
| 4. | Ціна на нову продукцію (надбавка на інвестований капітал)
| 6,6 грн. |
| Варіант | К1, млн. грн. | Н, % | Р, % | N, шт. / рік | V, грн. | F, тис. грн. |
| 1. | 1,25 | 26 | 21 | 155 000 | 3,10 | 310 |
| 2. | 1,3 | 26,5 | 21,5 | 160 000 | 3,15 | 320 |
| 3. | 1,32 | 27 | 22 | 170 000 | 3,20 | 330 |
| 4. | 1,35 | 27,5 | 22,5 | 180 000 | 3,25 | 340 |
| 5. | 1,4 | 28 | 23 | 190 000 | 3,30 | 350 |
| 6. | 1,5 | 28,5 | 23,5 | 200 000 | 3,35 | 360 |
| 7. | 1,6 | 29 | 24 | 200 000 | 3,45 | 370 |
| 8. | 1,7 | 29,5 | 24,5 | 200 000 | 3,50 | 380 |
| 9. | 1,75 | 30 | 25 | 200 000 | 3,55 | 390 |
| 10. | 1,45 | 30 | 23 | 180 000 | 3,60 | 400 |
| 11. | 1, 5 | 16 | 11 | 175 000 | 3,40 | 300 |
| 12. | 1,53 | 16,5 | 11,5 | 180 000 | 3,45 | 310 |
| 13. | 1,52 | 17 | 12 | 190 000 | 3,50 | 320 |
| 14. | 1,55 | 17,5 | 12,5 | 200 000 | 3,55 | 330 |
| 15. | 1,64 | 18 | 13 | 190 000 | 3,60 | 340 |
| 16. | 1,75 | 18,5 | 13,5 | 195 000 | 3,65 | 350 |
| 17. | 1,65 | 19 | 14 | 200 000 | 3,75 | 360 |
| 18. | 1,7 | 19,5 | 14,5 | 185 000 | 3,80 | 370 |
| 19. | 1,75 | 20 | 15 | 200 000 | 3,85 | 380 |
| 20. | 1,75 | 20 | 13 | 180 000 | 3,90 | 400 |
| 21. | 2,25 | 26 | 21 | 255 000 | 3,10 | 510 |
| 22. | 2,3 | 26,5 | 21,5 | 260 000 | 3,15 | 520 |
| 23. | 2,32 | 27 | 22 | 270 000 | 3,20 | 540 |
| 24. | 2,35 | 27,5 | 22,5 | 280 000 | 3,25 | 560 |
| 25. | 2,4 | 28 | 23 | 290 000 | 3,30 | 580 |
| 26. | 2,5 | 28,5 | 23,5 | 300 000 | 3,35 | 600 |
| 27. | 2,6 | 29 | 24 | 300 000 | 3,45 | 620 |
| 28. | 2,7 | 29,5 | 24,5 | 300 000 | 3,50 | 640 |
| 29. | 2,75 | 30 | 25 | 300 000 | 3,55 | 660 |
| 30. | 2,45 | 30 | 23 | 280 000 | 3,60 | 560 |
Задача 7 “Метод максимізації прибутку”
Для визначення ціни на новий товар парфумерна фірма "ЛЕТІ" вирішила використати модель ціноутворення, що базується на попиті. Було проведене ринкове тестування нових парфумів при різних рівнях цін в діапазоні від Ц1 = 15 грн. до Ц2 = 9 грн. Обсяг збуту при тому зріс N1 = 6032 одиниць до N2 = 11672 одиниць.
Кореляційно-регресійний аналіз показав, що взаємозв'язок між ціною і попитом визначає рівняння регресії: 
Постійні витрати фірми на виробництво і збут продукції F грн. на місяць, змінні витрати на одиницю продукції V грн.
Визначте:
1) оптимальну ціну на товар методом максимізації поточного прибутку;
2) рівень збуту, який відповідає оптимальній ціні;
3) собівартість продукції при даному рівні виробництва і збуту;
4) рівень критичного збуту при даній ціні, нижче якого фірма не отримуватиме прибутку.
Приклад розв’язку задачі 7 “ Метод максимізації прибутку ”
Вихідні дані для задачі “Метод максимізації прибутку”
