Організація екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.

Цей Закон визначає організаційно-правові засади забезпечення громадян України та інших осіб, які перебувають на її території, екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, та засади створення, функціонування і розвитку системи екстреної медичної допомоги.

Закон “Про екстрену медичну допомогу” передбачає надання двохетапної медичної допомоги: догоспітальної та госпітальної.

- Догоспітальний етап включає надання домедичної, медичної допомоги в осередку надзвичайної ситуації, вчасне прибуття бригади швидкої медичної допомоги до пацієнта, оснащен­ня транспорту тощо.

- Другий етап — госпітальний — передбачає ство­рення відділень невідкладної медичної допомоги у багатопрофільних лікарнях і лікарнях швидкої медичної допомоги з цілодобовим режи­мом роботи.

Екстрена медична допомога — медична допомога, яку здійснюють працівники системи екстреної медичної допомоги під час проведен­ня невідкладних організаційних, діагностичних заходів, спрямованих на врятування і збереження життя людини, яка перебуває в невідкладному стані, та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я.

Невідкладний стан — раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму й невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або її оточенню і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин.

До категорії екстрених належать звернення стосовно пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що супроводжується: непри­томністю, судомами, раптовим розладом дихання, раптовим болем у ділянці серця, блюванням кров'ю, гострим болем у черевній порож­нині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захво­рювань, гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб; чи зумовлений: усіма вадами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, тяжкі забої, травми го­лови), ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловим уда­ром, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи), ушкодженнями різної етіоло­гії під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо), отруєнням, укусом тва­рин, змій, павуків та комах, порушенням нормального перебігу вагіт­ності (передчасні пологи, кровотеча тощо), а також транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медич­ного сортування та термінової госпіталізації в лікувальний заклад.

До категорії неекстрених належать звернення стосовно пацієнта, стан якого не є невідкладним і супроводжується: раптовим підви­щенням температури тіла з кашлем, нежиттю, болем у горлі; голов­ним болем, запамороченням, слабістю; болем у попереку, суглобах (радикуліт, остеохондроз, артрит, артроз), підвищенням артеріаль­ного тиску, больовим синдромом у онкологічних хворих, алкоголь­ним, наркотичним, токсичним або абстинентним синдромами; чи зумовлений загостренням хронічного захворювання у пацієнтів, які перебувають під наглядом сімейного або дільничного лікаря з при­полу гіпертонічної хвороби, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічних захворювань печінки, жовчного міхура, кишок, нирок, суглобів тощо.

Система екстреної медичної допомоги — сукупність закладів охо­рони здоров’я та їхніх структурних одиниць, які забезпечують ор­ганізацію і надання екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків.

 

Основні завдання системи екстреної медичної допомоги:

• організація й забезпечення надання доступної безоплатної своєчасної та якісної екстреної медичної допомоги, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків;

• медико-санітарний супровід масових заходів;

• взаємодія з аварійно-рятувальними підрозділами міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків.

 

В основу функціонування системи екстреної медичної допомоги лягли:

 

— постійна готовність до надання екстреної медичної допомоги;

— оперативне й цілодобове-реагування на виклики екстреної ме­дичної допомоги;

— доступність і безпечність екстреної медичної допомоги, її своєчасність, якість та пріоритетність;

— послідовність і безперервність надання екстреної медичної до­помоги та її відповідність єдиним вимогам;

— регіональна територіальність.

 

 

Наказ Міністерства охорони здоров'я

15 січня 2014 року № 34

           “ МЕДИЧНЕ СОРТУВАННЯ

Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах”

2013

 

Базові поняття:

 

• Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

• Алгоритм швидкого сортування в мінімальному обсязі (TRAMIN – Triaj Rapid іn Volum Minim) застосовується у випадках вимушеного скорочення (не більше 1-2 хвилин) часу, який може бути приділено для сортування одного постраждалого (кількість постраждалих істотно перевищує можливості медичного персоналу, необхідність терміново покинути небезпечну територію у зв'язку з явною загрозою для подальшого там перебування тощо).

• Зона надзвичайної ситуації – окрема територія, акваторія, де сталася надзвичайна ситуація.

 

• Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

• Медична евакуація – це сукупність заходів та етапність щодо транспортування травмованих і хворих з метою своєчасного і повного надання їм медичної допомоги і лікування.

• Медичне сортування – це розподіл постраждалих і хворих (далі – постраждалі) на категорії за ознаками потреби в однорідних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах. Зміст цих заходів визначається у відповідності з медичними показаннями, обсягом наданої медичної допомоги на кожному етапі медичної евакуації та прийнятим порядком евакуації.

• Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

• Сортувальні категорії – розподіл постраждалих за станом здоров'я та потребою в однорідних лікувальних та евакуаційних заходах відповідно до медичних показань.

• Стихійне лихо – природне явище, що діє з великою руйнівною силою, заподіює значну шкоду території, на якій відбувається, порушує нормальну життєдіяльність населення, завдає матеріальних збитків.