Тема: Організація захисту населення у надзвичайний період. Основи створення , структура і завдання Державної служби медицини катастроф .

Тема: Організація захисту населення у надзвичайний період. Основи створення, структура і завдання Державної служби медицини катастроф.

1. Основи створення, структура і завдання Державної служби медицини катастроф.

2. Організація екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.

1.

Основи створення, структура та завдання Державної служби медицини катастроф.

Фундаментальними документами щодо створення Державної служби медицини катастроф є Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення державної служби медицини катастроф» № 343 від 14.04.97 р. та затверджене нею Положення про Державну службу медицини катастроф.

Постановою Кабінету Міністрів «Про утворення Державної служби медицини катастроф» № 343 від 14.04.97 р. була утворена Державна служба медицини катастроф (ДСМК) і затверджені «Положення про Державну службу медицини катастроф» та «Положення про координаційні комісії Державної служби медицини катастроф».

Основне завдання ДСМК - надання громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги.

Державна служба медицини катастроф відповідно до покладених на неї завдань зобов’язана:

• надавати потерпілим в екстремальних ситуаціях безоплатну екстрену медичну допомогу на догоспітальному і госпітальному етапах;

• організовувати і проводить комплекс санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах, де трапилася НС;

• координувати роботу, спрямовану на забезпечення готовності лікувальних закладів, системи зв'язку й оповіщення медичних та спеціалізованих формувань і закладів ДСМК до дій в екстремальних ситуаціях;

• забезпечувати збереження здоров'я персоналу, який бере участь у ліквідації наслідків екстремальних ситуацій;

• здійснювати збирання, аналіз, облік і надання інформації про медико-санітарні наслідки НС;

• забезпечувати створення та раціональне використання резерву матеріально-технічних ресурсів для проведення заходів ДСМК;

• брати участь у підготовці медичних і немедичних працівників, на яких відповідно до законодавства покладено надання медичної допомоги у разі виникнення НС;

• проводити науково-дослідну роботу, пов'язану з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги ураженим під час різних НС;

• брати участь у міжнародному співробітництві з проблем медицини катастроф.

 

Принципи організаці ї ДСМК

Державний рівень.

• включає спеціально визначені для цього рівня медичні сили і засоби МОЗ України, інших міністерств і відомств та органів управління охорони здоров’я адміністративних територій, та призначений діяти у межах всієї України при надзвичайних ситуаціях, медико-санітарні наслідки яких не можуть бути ліквідовані за допомогою медичних сил і засобів територіального рівня окремої адміністративної території.

Територіальний рівень.

•  включає медичні сили і засоби адміністративно- територіальних органів охорони здоров’я та розміщені на цій території сили і засоби інших міністерств і відомств, що призначені для ліквідації медико- санітарних наслідків при надзвичайних ситуаціях на цій території (АР Крим, області, міста центрального підпорядкування).

 

• Органи управління.

•  Заклади.

•  Формування.

 

Органи управління.

• МОЗ України (державний рівень).

• Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (заклад державного рівня).

• МОЗ АР Крим, обласні управління охорони здоров’я, Київське і Севастопольське міські управління охорони здоров’я (територіальний рівень).

Координація дій медичних сил і засобів ДСМК.

Заклади.

• Станції, підстанції швидкої медичної допомоги.

•  Відділення, лікарні швидкої медичної допомоги.

•  Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади.

• Обласні, міські та районні лікарні.

• Відомчі стаціонарні лікувальні заклади.

• Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади.

•  Профільні науково-дослідні інститути.

•  Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф тощо.

 

Забезпечення закладів.

• Включають заклади, що в повсякденних умовах ургентно приймають хворих та постраждалих, які здатні без радикальної перебудови почати приймання і лікування постраждалих.

• враховується можливість цих закладів до штатного ліжкофонду розгортати додатковий ліжкофонд при надзвичайних ситуаціях.

• Ліжкофонд закладів ДСМК, що розгортається додатково до штатного ліжкофонду, складається з ліжок:

           - зайнятих для лікування хворих із хронічними захворюваннями та одужуючих пацієнтів, які в надзвичайній ситуації можуть бути виписані для продовження лікування в інших медичних закладах, які не належать до ДСМК, у тому числі і для амбулаторного лікування;

           - та з ліжок, які фактично розгортаються при відповідних відділеннях. Для цієї кількості ліжок у лікувальному закладі накопичуються запаси м’якого інвентарю, лікарських засобів, предметів догляду за хворими, мед обладнання тощо згідно з існуючими нормативами для забезпечення роботи протягом 7 діб.

• У медичному закладі, що має бригади постійної готовності першої черги, створюється необхідний недоторканий запас лікарських засобів для автономної роботи бригади. Особовий склад бригади забезпечується засобами індивідуального захисту.

• Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги територіального рівня, що створюють територіальні центри екстреної медичної допомоги та відомчі лікувальні заклади ДСМК, формуються та оснащуються медичною технікою, транспортними та лікарськими засобами на рівні не нижчому, ніж відповідні бригади із складу швидкої медичної допомоги.

 

Формування.

• Бригади постійної готовності першої черги.

• Спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги.

• Медичний мобільний загін швидкого реагування (ММЗШР).

• Спеціалізовані загони, що можуть утворюватися на базі навчальних медичних закладів III—IVрівнів акредитації.

• мобільні шпиталі.

• медичні заклади Збройних сил України (при великомасштабних НС).

 

Спеціалізовані бригади постійної готовності першої черги.

• Призначені для надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі при станах, які загрожують їх життю чи здоров’ю, та екстреної їх госпіталізації в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації.

• Рекомендується визначати одну бригаду на 50 тис. населення, але щоб не перевищувало 20 % загальної кількості бригад.

До них належать:

• належать бригади зі складу бригад швидкої медичної допомоги.

• належать бригади, утворені територіальними центрами екстреної медичної допомоги та відомчими лікувальними закладами.

Визначають бригади:

• загальнопрофільні;

• спеціалізовані:

            - кардіореанімаційна; реанімації та інтенсивної терапії;

            - неврологічна;

            - психіатрична;

            - травматологічна;

            - дитяча;

            - акушерсько-гінекологічна та інші.

• фельдшерсько-перевізні.

 

Мобільний шпиталь.

• Належить до сфери МНС.

• Створюється сумісним Наказом МНС і МОЗ України.

• Може розміщуватися на базі лікувально- профілактичного закладу обласного або міського підпорядкування.

• Шпиталь МНС України брав участь у ліквідації наслідків землетрусів:

           - у 1999 р. (Туреччина), надав допомогу 5432 потерпілим;

           - у 2001 р. (Індія) прийняв і надав допомогу 5558 потерпілим; у 2003 р.

           - (Іран) прийняв 7304 потерпілих;

           - у 2005 р. (Пакистан) прийняв 8000 потерпілих.

 

Тема: Організація захисту населення у надзвичайний період. Основи створення, структура і завдання Державної служби медицини катастроф.

1. Основи створення, структура і завдання Державної служби медицини катастроф.

2. Організація екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.

1.