Глава 3. Сезон 2009 року фінал кубку та легендарний бронзовий матч.

 

Розпочинаємо з участі в Кубку району. Перший етап змагань проходив у Сатиєві, де основним суперником була місцева команда. В основному складі грали Чорномаз Павло, Бурдяк Віктор, Коцюк Олег, Ляшук Сергій (Лящ) яких зараз в команді не має. Джокер здобувши всі перемоги, пробився до фінальної пульки, яка відбувалась на стадіоні ЛМЗ. Чотири команди по жеребкуванню визначили півфінальні пари. В першій команда Підлужжя розгромила Шепетин, в іншій зустрічі Джокер переміг команду Мирогощі 1-0  (гол забив Блажевич Володимир). Фінал відбувся цьогож дня, нагадаємо це було 3 травня, тайми проходили по 25 хвилин. Склад команди, який вийшов на гру: воротар – Віктор Котнар, захист в центрі – Шатковський Юрій, Велесик Роман, зліва - Левчук Анатолій     (Зідан), справа Сидорчук Андрій (Капєя), в півзахисті в центрі – Блажевич Володимир, Мартинюк Віталій (Сабада), справа – Ксендзик Сергій (Кєпа), зліва Чорномаз Павло, нападаючі Кухлевський Володимир, Бурдяк Віктор. Заміна Левинський Олег (Кєша). Ковальчук Олег (Колобок), Тимчук Павло (Медик), Чорномаз Олег. Матч спочатку складався досить непогано, Джокер повів у рахунку, Кухлевський відзначився на 27 хвилині. Ще ніколи команда не була такою близькою до завоювання цього титулу. Однак в другому таймі пропустили досить спірний гол (був забитий рукою), через чотири хвилини другий, та третій в кінці матчу. 1-3. Цікаво, що за Підлужжя грав тоді Олександр Лопатенко, який згодом стане найкращим бомбардиром Джокера.

 

Чемпіонат 2009 року для команди Джокер Дубно був досить складним. Потрібно було доказувати, що титул чемпіона здобутий в першому ж для команди сезоні не був випадковістю, а боєздатна та амбіційна команда створена надовго. Повернулася грати на першість району команда Підлужжя, посилився на той час грошовитий Рачин, яким керував Василь Собчук і зібрав під свої знамена всіх дубенських футболістів, які грали з ним на другу лігу області. Ця формація дубенських гравців змінила не один клуб, це були і друголіговські обласні «Альт», ФК Дубно, далі це буде колосівська Плоска та дубенський друголіговий  «Спартак». Як завжди сильна команда Смиги та команда – відкриття чемпіонату Плоска ось хто тоді був основними суперниками Джокера. Грати було набагато важче ніж в минулому сезоні, тому що кожен суперник настроювався на нашу команду як на фаворитів, тому перше коло пройшло з постійними втратами очок. Спочатку нічия на своєму полі з Плоскою, де програючи по ходу матчу 2-0, таки зрівняли рахунок, поразка від Івання 3-4, яке тоді знаходилося в середині таблиці, нічиї з Мирогощою та Рачином і поразка від Підлужжя на своєму полі, такі резутати залишали тільки теоритичні шанси поборотися за перше місце. В другому колі після виїзних нічиїх з Плоскою та Іванням і поразки від Рачина стало зрозумілим, що Джокер цього сезону буде боротися тільки за бронзу. Доля третього місця вирішувалася в останньому турі. Тоді Джокер поїхав до Смиги, де у разі перемоги здобував третє місце, у разі нічиєї третіми були б Плоска, а вразі поразки - Смига.

Настрій був бойовий, так, як за тур до цього змогли перемогти Підлужжя на виїзді з рахунком 2-1, яке вже достроково до цього матчу стало чемпіоном. Склад на матч тоді був таким: воротар – Федорчук (Павук), в захисті: справа – Шатковський Юрій, зліва - Середа Владислав (Левчук Анатолій (Зідан)), в центрі - Сидорчук Андрій (Капєя), Ксендзик Сергій (Кєпа) (Чорномаз Олег), півзахист: справа - Чорномаз Павло, зліва - Левінський Олег (Кєша), (Хвилюк Валерій), в центрі - Блажевич Володимир, Ковальчук Олег         (Хвилюк Олександр, Тимчук Павло), в нападі: Лопатенко Олександр, Кухлевський Володимир. Початок матчу був за господарями і саме вони відкрили рахунок в матчі, забивши гол з пенальті, згодом Колобок зрівнює рахунок, а ще згодом Лопатенко виводить Джокер вперед, ось здавалося і бронза, але матч почав складатися зовсім не так, як хотілося, Смига зрівняла рахунок, забивши з дальньої відстані, як кажуть за шиворот нашому воротареві. Далі спірний пенальті виводить господарів вперед. До кінця матчу лишається зовсім небагато, атаки Джокера стають постійними, йде штурм воріт і нарешті в штрафному збивають Лопатенка, пенальті досить спірний, але суддя показав вже дві пенальті у ворота гостей, одне з яких також сумнівне, тому діватись було нікуди і призначається одинадцятиметровий, який реалізував Чорномаз Павло. За п’ять хвилин до кінця матчу третіми в чемпіонаті стали футболісти Плоски, які другий тайм перебували на стадіоні в Смизі. Та розв’язка наступила в самому кінці матчу, коли капітан команди   Володимир Кухлевський отримав м’яч в штрафній та одним рухом забрав двох захисників, потім чомусь знов забрав м’яч під себе, напевно не в одного вболівальника Джокера дивлячись на це ойкнуло серце, і нарешті удар та гол. Гол який приніс команді перемогу в матчі та бронзу в чемпіонаті. Радість вболівальників та гравців була несамовита. Найемоційніше переживав цю подію адміністратор команди Ігор Шатковський, здавалося що його зараз розірве від щастя. В хвилини що залишились Смига по інерції пішла вперед, та кураж спійманий Джокером вже було не зупинити. Фінальний свисток і всі полетіли обіймати капітана і справжнього джокера команди того дня Володимира Кухлевського та решту гравців команди.

Так і було започатковано традицію після чемпіонського сезону команда завжди ставала третьою.

      

 

Кілька слів про форму.

Розмови про придбання нової форми почалися вже з наступного сезону 2009 року і тоді остаточно було вирішено, що кольори клубу будуть саме червоно – чорні. Замовлялися комплекти в м. Рівному, а займався цим тренер команди Олег Чорномаз. З гравцями було погоджено кінцевий варіант та кожен зміг собі вибрати номер, під яким хотів грати, часом вибір був досить оригінальним, так Ковальчук Павло обрав собі номер 69, Коритнюк Дмитро – 90, адміністратору команди дістався 1, а запасна футболка була під номером 50. Тоді також була розроблена і емблема Джокера. Номери, емблему та написи на футболках зробила ПП Геральдика, яка стала незмінним партнером нашої команди. Перший матч в нових червоно – чорних футболках було зіграно проти Верби та була отримана переконлива перемога 8-0, в подальшому в цій формі буде виграно не один трофей.