Особливості технології виробництва та їх характеристика

 

Зазначена система виробництва молока ґрунтується на цеховій організації виробництва і внутрішньо - фермерській спеціалізації. Залежно від фізіологічного стану молочне стадо розподіляють на чотири технологічні групи, які розміщують у цех їх: сухостійних корів, отелення, роздоювання й осіменіння та виробництва молока. У кожному цеху тварини перебувають певний період, після чого їх переводять у наступний по замкненому колу.

Цех сухостійних корів. Основне призначення цього цеху - підготовка корів до отелення й подальшої лактації. Тварини в цех переходять за 60 днів до отелення, а нетелі - на 6-7 місяці тільності.

Приміщення для утримання тільних корів розділяють на 3-4 секції, а тварин ділять на групи залежно від періоду тільності 60,45,30,15 днів. Групи формують один раз через кожним 10-15 днів кількістю не більше 50 голів. Залежно від прийнятої технології в господарстві сухостійних корів у цеху можна утримувати прив'язно та безприв'язно.

Прив'язний спосіб застосовують у господарствах з невеликим поголів'ям дійних корів. Для полегшення організації моціону використовують напівавтоматичне прив'язування тварин, що дає можливість розфіксовувати їх групами. [9]

Найдоцільніше сухостійних корів утримувати без прив'язі на глибокій підстилці з вільних виходом на кормо - вигульний майданчики, де вони поїдають грубі та соковиті корми. На кожну голову в приміщенні повинно бути виділено 5м² площі, а на кормо - вигульному майданчику з твердим покриттям - 8м² із фронтом годівлі 0,8. [8]

Для підстилки використовують солому або сухий торф із розрахунку на 1,5 - 2 кг на голову на добу. Гній з приміщень видалять 1-2 рази на рік. Приміщення й кормо - вигульні майданчики обладнують груповими напувалками. Тваринам цеху сухостійних корів виділяють 25% головомісць від загальної кількості корів на фермі.

Цех отелення обладнують в окремому приміщенні з розрахунку 12% го - ловомісць від загального поголів'я корів ферми. Гут утримують глибоко тільних тварин та нетелей і корів, які розтелилися. Тварини надходять в цех за 7 - 10 днів до отелення і перебувають тут протягом 25 днів. У цьому цеху передбачені такі технологічні секції: передродова, родова, молозивних та новотільних корів. [9]

У передродову секцію надходять корови й нетелі, яких утримують прив'язно. З настанням провісників родів тварин переводять у родову секцію із денниками. Останні розміром не менше від 3,0><3,5 м, із невисокими стінками (1,2 м) для можливості зорового контакту з іншими тваринами, обладнані годівницями і напувалками. Утримання в деннику без прив'язі забезпечує тваринам сприятливі умови для нормального перебігу родів.

У родовому деннику корова перебуває від 10 до 24 год, що дає можливість теляти ссати молозиво безпосередньо з вим'я матері. Потім корів переміщують у секцію молозивних, де одержують від них молозиво, яке використовують для напування телят. Через 4 днів їх переводять у секцію новотільних і утримують протягом 12-14 днів прив'язно або безприв'язно залежно від прийнятої технології. Перші дні після отелення тварин годують доброякісним сіном або бовтанкою із концкормів. На 12-14 день їх переводять на повний раціон. Починаючи з другого дня після отелення корів доять препаратами з навантаженням на одного оператора 25 голів.

Телят після отелення в деннику з коровою переміщують у профілакторії, де вони перебувають до 20-денного віку. Далі переводять у телятник для подальшого вирощування, а над ремонтних реалізують у господарства з вирощування молодняку великої рогатої худоби на м'ясо. Навантаження в профілакторії на одного працівника - 35-40 телят.

До цеху роздоювання й осіменіння корови надходять через 16-18 днів після отелення. Він розрахований на 25% головомісць від загальної кількості Корів. Тривалість перебування тварин у цьому цеху 100-120 днів.

Роздоювати корів починають через 15 днів після отелення. Для групи тварин однакової продуктивності на 5-10 днів складають раціон. Контрольні доїння проводять один раз за5 днів із занесенням даних до картки роздоювання корів.

Норми годівлі корів складають із розрахунку фактичної продуктивності та авансу на ріст надоїв. Коровам - первісткам додатково згодовують для підвищення продуктивності 1 - 2 к.од. Корми авансують доти, поки корова збільшує надої.

За умов прив'язного утримання й доїння в переносі відра оператор обслуговує 25-30 корів. Якщо утримання безприв'язне, а доїння проводиться на доїльних установах типу «Ялинка» і «Тандем», навантаження зростає до 70 - 100 корів.

Для результативного запліднення і запобігання маститу коровам надають моціон. Тварину, яка за період роздоювання не запліднилася, переводять в цех виробництва молока, але встановлюють за нею ретельний ветеринарний нагляд.

До цеху виробництва молока надходять запліднені й роздоєні тварини на 100-120 день лактщії. Основним завданням є одержання високих надоїв, досягнення рівномірною спаду лактаційної кривої, нормального перебігу тільності й своєчасного запуску корів. Якщо доїння організовано у стійлах, то застосовують прив'язну систем} утримання, а в доїльних залах - безприв'язно - боксову. [8]

Важливим елементом виробничого процесу в зазначеному цеху є своєчасний і правильно проведений запуск корів, що контролюється щомісячним планом - графіком переміщення тварин по цехах. Корів середньої продуктивності запускають ж 3-4 дні, а високопродуктивних - за 6-10 днів. У період запуску стежать за вим'ям: коли воно стає твердим, молоко здоюють. Після закінчення запуску їх переміщують до цеху сухостійних корів.

Потокову - цехову систему можна впроваджувати на фермах із традиційною технологією та підприємствах промислового типу. У господарствах, де серед основних виробничих зон є родильне відділення, потокову - цехову систему можна запроваджувати з мінімальними витратами, тільки провівши реконструкцію родильного відділення й профілакторій. [10]

Тварин одного цеху розміщують у кількох чи одному приміщенні, розділивши цього на окремі секції, в яких утримують корів на роздоюванні та наступному періоді лактації або сухостійних корів і тварин родильного відділення. Можна розміщувати у родильному відділенні корів що перебувають на роздоюванні.

Варіантів розміщення тварин може бути кілька, але необхідно, щоб зберігалася суть нової технології годівлі й утримання з урахуванням фізіологічного стану, можливості роздоювання, вчасного осіменіння, одержання здорового приплоду та його збереження.

Обов'язковою умовою потоково - цехової системи є збереженню технологічних груп протягом усього періоду утримання тварин у тому чи іншому цеху, а за пасовищного утримання - закріплення певних ділянок пасовищ або вигульно - кормових майданчиків (якщо корів не випасають).

Потокову - цехову систему утримання можна впровадити на фермі, де утримують не менш ніж 400 корів. Для цього необхідно мати родильне відділення з денниками і профілакторієм. Решту тварин різного фізіологічного стану розміщують в одному корівнику. Якщо на фермі одне приміщення на 200 корів, то половина головомісць відводиться під цех виробництва молока, одна четверта частини - лід сухостійних корів і стільки ж для роздоювання новотільних корів.

Недоліком потоково-цехової системи є знеособлення тварин, оскільки їх перемішують із цеху в цех. Тому всіх корів слід закріплювати за певними працівниками, в м'ясому б цеху вони не перебували. [9].