Моделі управління фінансово-економічними параметрами розвиту економічної діяльності підприємств

Моделі управління фінансово-економічними параметрами розвиту економічної діяльності підприємств

Вступ

 

Мета практичної роботи - закріплення теоретичних знань, оволодіння навичками самостійної практичної роботи майбутньої професійної діяльності на підприємствах і установах на посадах службовців та аналітиків, які працюють зі звітністю та проводять її аналіз.

Ринок праці в Україні, як і в інших країнах, почав формуватися ще у до індустріальному суспільстві. Його виникненню передували два історичні процеси:

1. Визволення людей від особистої (рабської, кріпосної, патріархальної) залежності, формування їх свобод і прав самостійно розпоряджатися своєю здатністю до тієї чи іншої праці.

2. Відокремлення більшої частини населення від засобів виробництва (капіталу). Позбавлені можливості самостійно організувати виробництво, продавати товари і забезпечувати себе засобами існування, працівники змушені були найматися на підприємство роботодавця (власника капіталу).

Загальні умови виникнення ринку праці:

юридична свобода і можливість власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатися своєю працездатністю;

відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела всіх потрібних життєвих засобів.

Необхідність у продажу своєї робочої сили виникає й тоді, коли дохід з інших джерел (цінних паперів, нерухомості і т. ін.) є недостатнім для нормальної життєдіяльності;

поява на ринку праці покупця - підприємця, який економічно змушений вийти на цей ринок, щоб купити запропоновану для продажу працездатність потрібних йому працівників.

Створення і функціонування ринку праці в Україні має на меті:

- полегшення і прискорення процесу узгодження особистих, колективних і державних інтересів;

надання гнучкості процесу підготовки і розподілу робітників і спеціалістів;

сприяння підвищенню ефективності праці за рахунок розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;

ув’язку процесу підготовки працівників і їх використання;

поліпшення вибору професій;

регулювання доходів;

покращення умов праці.

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

 

Висновок

Вiдкрите акцiонерне товариство «Центральний гiрничо-збагачувальний комбiнат» - одне з найпотужнiших пiдприємств в Українi по виробництву концентрату, обкотишiв та iншої залiзорудної сировини.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Величина мінімальної заробітної плати звичайно визначається на основі прожиткового мінімуму, який розраховується за нормативами задоволення мінімальних потреб у товарах і послугах з урахуванням рівня цін, і повинна відповідати йому. Якщо такої відповідності немає, то це свідчить про відставання економічного розвитку країни або про недосконалість існуючої системи розподілу, оскільки мінімальна заробітна плата - одна із складових мінімальних гарантій держави.

Відповідність мінімальної заробітної плати споживчому мінімуму можлива лише за стабільної економічної ситуації і певного високого рівня виробництва. В умовах кризового стану економіки мінімальний розмір оплати праці та інші соціальні виплати визначаються виходячи з реальних економічних умов.

В період 2007-2009 р.р. підприємство перебувало в нестійкому фінансовому стані. Загалом підприємству слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:

поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю підприємству;

поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється;

зменшити поточну заборгованість підприємства, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.

Підприємству слід вдатися до аналізу структури видатків, налагодити більш стабільні зв'язки з постачальниками, а також посилити контроль за витратами, запобігаючи нецільового витрачання ресурсів.

Аналізуючи показники ділової активності, ми можемо зробити висновок, що підприємство має досить низькі результати, а саме - низький рівень прискорення оборотності капіталу та рівень прибутковості.

Джерелами коштів, які спрямовані на підвищення зарплати, є:

економія ФОП, одержана за рахунок додаткових заходів щодо підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості, зменшення чисельності персоналу, скорочення втрат робочого часу;

економія ФОП, досягнута завдяки проведенню заходів з удосконалення організації зарплати;

приріст ФОП від збільшення обсягу виготовлення продукції, обчислені на підставі стабільних нормативів.

 

Моделі управління фінансово-економічними параметрами розвиту економічної діяльності підприємств

Вступ

 

Мета практичної роботи - закріплення теоретичних знань, оволодіння навичками самостійної практичної роботи майбутньої професійної діяльності на підприємствах і установах на посадах службовців та аналітиків, які працюють зі звітністю та проводять її аналіз.

Ринок праці в Україні, як і в інших країнах, почав формуватися ще у до індустріальному суспільстві. Його виникненню передували два історичні процеси:

1. Визволення людей від особистої (рабської, кріпосної, патріархальної) залежності, формування їх свобод і прав самостійно розпоряджатися своєю здатністю до тієї чи іншої праці.

2. Відокремлення більшої частини населення від засобів виробництва (капіталу). Позбавлені можливості самостійно організувати виробництво, продавати товари і забезпечувати себе засобами існування, працівники змушені були найматися на підприємство роботодавця (власника капіталу).

Загальні умови виникнення ринку праці:

юридична свобода і можливість власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатися своєю працездатністю;

відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела всіх потрібних життєвих засобів.

Необхідність у продажу своєї робочої сили виникає й тоді, коли дохід з інших джерел (цінних паперів, нерухомості і т. ін.) є недостатнім для нормальної життєдіяльності;

поява на ринку праці покупця - підприємця, який економічно змушений вийти на цей ринок, щоб купити запропоновану для продажу працездатність потрібних йому працівників.

Створення і функціонування ринку праці в Україні має на меті:

- полегшення і прискорення процесу узгодження особистих, колективних і державних інтересів;

надання гнучкості процесу підготовки і розподілу робітників і спеціалістів;

сприяння підвищенню ефективності праці за рахунок розміщення працівників за соціальними сферами виробництва;

ув’язку процесу підготовки працівників і їх використання;

поліпшення вибору професій;

регулювання доходів;

покращення умов праці.

Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація заінтересовує працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.