Розкрийте зміст соціальної роботи з безробітними в Україні на сучасному етапі.

Розкрийте зміст соціальної роботи з безробітними в Україні на сучасному етапі.

Служба зайнятості має розгалужену мережу. У своїй діяльності керується конвенціями та рекомендаціями, розробленими і прийнятими Міжнародною організацією праці (МОП) та відповідними законами та нормативними актами України.

Центри зайнятості всіх рівнів вирішують наступні основні завдання:

• збір і поширення інформації про попит і пропозицію на місцевому ринку праці;

• консультування працівників з питань професійного навчання та працевлаштування;

• професійна орієнтація всіх груп населення;

• виплата допомоги з тимчасової незайнятості;

• консультування підприємців з проблем зайнятості та використання робочої сили;

• надання допомоги в кадровому плануванні підприємств;

• організація перепідготовки вивільняється з виробництва робочої сили.

Практика показує, що найважливішою ланкою в діяльності служб зайнятості є також соціально-психологічна робота з клієнтами.

До числа ключових проблем розвитку сфери зайнятості, вирішення яких має становити зміст і напрям політики зайнятості, відносяться наступні:

- диференціація районних, сільських і міських ринків праці за рівнем зайнятості, розмірами вимушеної неповної зайнятості, рівню безробіття та складом безробітних громадян;

- втрата трудового потенціалу кваліфікованих та висококваліфікованих кадрів у результаті не використання їх робочого часу, відсутності реального зв'язку між доходом і рівнем професіоналізму працівника, їх переходу у неформальну зайнятість, часто не потребує колишньої кваліфікації;

- працевлаштування соціально-демографічних груп (молоді без досвіду роботи, жіночого населення, інвалідів);

- погіршення якісних характеристик системи робочих місць, поряд з повільним нарощуванням нових робочих місць;

- повільна перебудова системи державної професійної освіти, масштаби, структура і форми первинної підготовки в недостатній мірі враховують зміни в попиті на робочу силу в професійному розрізі, система вторинного навчання орієнтується лише на окремі групи населення.

Ключові проблеми ринку праці визначають основні завдання в галузі зайнятості на даний період:

- посилення державного регулювання ситуації у сфері зайнятості;

- вдосконалення роботи з попередження безробіття;

- розвиток кадрового потенціалу з урахуванням потреб ринку праці, системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки безробітних громадян та працюючого населення;

- підвищення ефективності активних заходів на ринку праці.

Фостерінг як технологія соціальної роботи: поняття та особливості застосування в умовах сучасного суспільства.

Фостерінг- метод соціальної реабілітаціії дітей, що опинилися без піклування дорослих,чиї батьки(опікуни) неналежно виконують батьківські обовязки. Полягає у тимчасовому розміщенні дитини для утримання і виховання у спеціально відібраній та підготовленій родині (прийомній сімї). Підготовка прийомних батьків передбачає оволодіння ними знаннями з вікової психології, сімейної педагогіки спеціальними вміннями та навичками сімейного виховання проблемної дитини. Дитина попередньо проходить курс психологічної реабілітації. Весь час утримання у прийомній сімї дитина знаходиться під патронажем соціального працівника, який,зокрема, здійснює контроль за дотриманням її прав та задоволення її потреб.

Розкрийте зміст соціальної роботи з безробітними в Україні на сучасному етапі.

Служба зайнятості має розгалужену мережу. У своїй діяльності керується конвенціями та рекомендаціями, розробленими і прийнятими Міжнародною організацією праці (МОП) та відповідними законами та нормативними актами України.

Центри зайнятості всіх рівнів вирішують наступні основні завдання:

• збір і поширення інформації про попит і пропозицію на місцевому ринку праці;

• консультування працівників з питань професійного навчання та працевлаштування;

• професійна орієнтація всіх груп населення;

• виплата допомоги з тимчасової незайнятості;

• консультування підприємців з проблем зайнятості та використання робочої сили;

• надання допомоги в кадровому плануванні підприємств;

• організація перепідготовки вивільняється з виробництва робочої сили.

Практика показує, що найважливішою ланкою в діяльності служб зайнятості є також соціально-психологічна робота з клієнтами.

До числа ключових проблем розвитку сфери зайнятості, вирішення яких має становити зміст і напрям політики зайнятості, відносяться наступні:

- диференціація районних, сільських і міських ринків праці за рівнем зайнятості, розмірами вимушеної неповної зайнятості, рівню безробіття та складом безробітних громадян;

- втрата трудового потенціалу кваліфікованих та висококваліфікованих кадрів у результаті не використання їх робочого часу, відсутності реального зв'язку між доходом і рівнем професіоналізму працівника, їх переходу у неформальну зайнятість, часто не потребує колишньої кваліфікації;

- працевлаштування соціально-демографічних груп (молоді без досвіду роботи, жіночого населення, інвалідів);

- погіршення якісних характеристик системи робочих місць, поряд з повільним нарощуванням нових робочих місць;

- повільна перебудова системи державної професійної освіти, масштаби, структура і форми первинної підготовки в недостатній мірі враховують зміни в попиті на робочу силу в професійному розрізі, система вторинного навчання орієнтується лише на окремі групи населення.

Ключові проблеми ринку праці визначають основні завдання в галузі зайнятості на даний період:

- посилення державного регулювання ситуації у сфері зайнятості;

- вдосконалення роботи з попередження безробіття;

- розвиток кадрового потенціалу з урахуванням потреб ринку праці, системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки безробітних громадян та працюючого населення;

- підвищення ефективності активних заходів на ринку праці.