Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Використання доменних гранульованих шлаків у будівництві↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Шлакову цеглу виготовляють з доменного гранульованого шлаку і в’яжучого. Роль останнього може відігравати вапно, цемент, різні місцеві в’яжучі. Складові цегли ретельно перемішують, доводячи їх вологість до 7%. З підготовленої таким чином маси пресують вироби, після чого їх обробляють в автоклавах. Розміри вироблюваної шлакової цегли такі ж, як і глиняної звичайної: 250´120´65 мм, об’ємна вага 1400-1600 кг/м3, коефіцієнт теплопровідності 0,5-0,6 ккал/м, марки – 50 і 75. За морозостійкістю вона не поступається цеглі глиняній звичайній. Така цегла йде на кладку стін житлових, промислових та інших будівель висотою не більше трьох поверхів і стін верхніх поверхів багатоповерхових будинків. У процесі виробництва шлакової цегли утворюються відходи – бій у вигляді половняка і щебеню. Половняк відпускається заводом споживачам (головним чином забудовникам приватних будинків), а щебінь використовується заводом як заповнювач цементного бетону, який укладають у шляхові покриття на території заводу. Шлакоблоки виготовляють повнотілими і порожнистими, дрібними (розміром 40´20´20 см) і великими різних розмірів. Вихідними мінеральними матеріалами шлакоблоків служать гранульований шлак і в’яжуче. Останнім на більшості заводів служать місцеві в’яжучі. На Донецькому заводі будматеріалів комбінату “Донецькпромбудматеріали”, зокрема, в’яжуче приготовляють спільним помелом портландцементу (55%), грудкового вапна (35%) і гіпсового каменю (10%). В сировинну суміш такого в’яжучого вводять 24-25%. Решта 75-76% припадає на долю гранульованого шлаку, який доставляють з Донецького металургійного заводу. У технологію виробництва шлакоблоків входять при готування маси (перемішування гранульованого шлаку з в’яжучим і водою в розчино- або бетономішалках) пресування виробів з одержаної маси жорсткої консистенції, пропарювання їх. Основні споживачі дрібних шлакоблоків – сільські будови. В містах шлакоблоки застосовують головним чином для зведення різноманітних господарських будівель, а також при ремонтних роботах. Поряд з легкими блоками для зведення стін будівель служать великі шлакові блоки. Чималий економічний ефект дає застосування в будівництві безцементних блоків з активованих (оброблених на бігунах) сумішей, які містять гранульований шлак, негашене вапно і хлористий кальцій. Міцність при стиску блоків з таких сумішей досягає 100 кгс/см2.
Трудомісткість процесів по зведенню стін з великих блоків у три-чотири рази менша, ніж з цегли. При цьому значно скорочуються строки будівництва. Заповнювачі жаротривких бетонів. Гранульований шлак активніший за інші види доменних шлаків, і його застосування в бетонах, призначених для роботи при температурі до 800ºС, досить ефективне. Залишкова міцність такого бетону при 800ºС становить понад 30%, усадка – 0,2-0,3%. Він має достатню термічну стійкість при повітряному охолодженні. Площадки вагонеток цегельного заводу, виготовлені з жаротривкого бетону на шлаковому заповнювачі, після 50 циклів випалу і повітряного охолодження не мали тріщин і відбитих ребер. Застосування гранульованого шлаку дозволяє одержувати бетон з більш низькою об’ємною вагою і теплопровідністю, ніж у бетону з шамотними заповнювачами. Бетон на шлакових заповнювачах більш економічний, його собівартість приблизно в три рази нижча, ніж бетону на заповнювачах з шамоту. Шлакова пемза (термозит) являє собою дуже пористий матеріал, який утворюється штучним спученням вогнянорідкого шлаку. Використовують для спучення ямний і механізований способи. Перший: шлаковий розплав виливають в яму, дно якої заздалегідь встелюють сильно зволоженим дрібняком кам’яного вугілля. Ями роблять у грунті з таким розрахунком, щоб у кожну з них вміщувався один ківш шлакового розплаву. Глибина ям, як правило, не перевищує 50 см. Влитий у яму розплав спучується водяною парою і газами, що утворюються при зіткненні вогнянорідкого шлаку із зволоженим подом, потім томиться протягом кількох днів. У верхньому шарі термозит має великопористу текстуру, в нижніх шарах він щільніший. Після охолодження його вибирають з ям, дроблять до потрібних розмірів і сортують за фракціями. Останніми роками на багатьох металургійних заводах країни виробництво термозиту механізовано. Суть цього способу полягає ось у чому. Доставлений у ковшах вогнянорідкий шлак зливають у вириті вздовж залізничного полотна траншеї довжиною 60-80, шириною 20-30 і глибиною 5-6 м. Траншеї обладнані брязкалами – стальними трубами довжиною по 3 м і діаметром 75-100 мм, укладені горизонтально біля кромки траншеї і з’єднані з водопровідною мережею. Кожне бризкало має близько 120 отворів діаметром 5 мм, розташованих на одній лінії вподовж осі труби і звернутих у бік траншеї.
Бризкало включають перед заливанням шлаку в траншею. Шлак, що виливається з ковша, проходячи крізь смугу дощу, утворюваного брязкалом, спучується. Для повнішого спучування шлак у траншеї періодично поливають водою, користуючись так званими “гусаками”. Вміст траншеї після остигання розробляють екскаваторами, дроблять і сортують на фракції: 1,25-5; 5-20; 20-40 і 40-70 мм. Одержаний механізованим способом термозит відрізняється від виготовленого ямним способом більш дрібнопористою структурою. Використовується термозит головним чином як заповнювач легких цементних бетонів. На його основі отримані теплоізоляційні бетони, а також жаротривкі бетоні. Шлакова вата являє собою пухкий теплозвукоізоляційний матеріал сіро-зеленого кольору, що складається з тонких безладно укладених волокон і невеликої кількості включень у вигляді круглих склоподібних кульок – корольків. Сировиною для її виробництва можуть бути доменні, ваграночні, котельні та інші шлаки, в яких модуль кислотності МК, що виражається відношенням , не нижчий 1,2. У Донбасі значна частина заводів і цехів по виробництву шлакової вати працює на відвальних доменних шлаках. Оскільки модуль кислотності цих шлаків недостатній, їх підкислюють різними добавками, що вводять у шихту в кількості 7-10%. На заводах і в цехах, споживаючих шлаки, виробництво вати ведеться ваграночним способом. На основі шлакової вати з використанням для зв’язки нафтового бітуму виготовляються напівжорсткі і жорсткі плити. Технологія виробництва шлаковатних плит складається двох стадій: одержання вати і виготовлення плит. У факел роздування шлаку під тиском 6-7 атм подається нагріта до 170-180ºС суміш нафтових бітумів марок БН-III і БН-V. При цьому волокна вати рівномірно покриваються бітумом. Просочений бітумом шлаковатний килим, що виходить з камери осадження, потрапляє на привідний рольганг, де пресується валками і охолоджується холодним повітрям. Після цього килим розрізають на плити згідно вимогам стандартів. Залежно від об’ємної ваги плити мають марки 250, 300, 350 і 400. Шлаковатні плити на бітумній зв’язці застосовують як теплоізоляційний матеріал для будівельних конструкцій. Застосування зол ТЕЦ За сферою застосування, обумовленою хімічним складом, золи ТЕЦ можна розділити на такі групи: а) з вмістом незгорілих часток до 10%. Ці золи придатні для використання як мінеральні порошки в асфальтобетонах, гідравлічні добавки, заповнювачі для матеріалів, виготовлюваних на основі в’яжучих тощо; б) з вмістом незгорілих часток понад 10%. Такі золи доцільно застосовувати як основну сировину тих матеріалів, у основі технології виробництва яких лежить випал, і в інших композиціях, де присутність частинок вугілля бажана (фільтри водоочищення і т.п.). З газозолошлакобетону у Донбасі виготовляють панелі. Використовують золу-винос у суміші з доломітовим пилом як мінеральний порошок в асфальтобетонах. Одним із способів утилізації зол є одержання на їх основі штучного пористого заповнювача – зольного гравію. Технологія виробництва гравію включає такі основні операції: сушіння, помел (у кульовому млині) і гранулювання золи, випал гранул. Грануляція зол здійснюється у грануляторі, змонтованому на бетономішалці. Підготовлені гранули випалюються в обертовій печі при t=1230-1250ºС, потім охолоджуються у барабанному холодильнику, сортуються на віброгрохоті і подаються на склад.
Зольний гравій можна використовувати у великопористих легких конструкційних і жаротривких бетонах, а в подрібненому вигляді – як дрібний заповнювач у штукатурних і кладочних розчинах. Гранулят може використовуватися і для утепляючих засипок. Золи ТЕЦ можуть також виконувати роль паливних і окіснюючих добавок при виробництві цегли способом пластичного формування, для одержання вапняно-зольної цегли. Золи ТЕЦ Донбасу є великим джерелом сировини для виробництва різних за призначенням дешевих місцевих будівельним матеріалів.
Список використаної літератури
1. Антоненко Г.Я. Організація планування і управління підприємствами будівельних виробів і конструкцій. – К.: Вища школа, 1989. 2. Бастрикин А.Н. Организация промышленных предприятий строительной индустрии. – М.: Высшая школа, 1983. 3. Довоєнко В.І. Економіка і організація підприємства будіндустрії. – К.: НМК ВО, 1992. 4. Русанова Н.Г., Пальчик П.П., Рижанкова Л.М. Виготовлення бетонних і залізобетонних конструкцій. – К.: Вища школа, 1994. 5. Слицькоухов Ю.В. Конструкції з дерева й пластмаси. – М.: Стройиздат, 1981. 6. Хрулев В.М. Производство конструкций из дерева и пластмасс. – М.: Высшая школа, 1989. 7. Дворкин Л.И., Пашков И.А. Строительные материалы на промышленных отходах. – К.: Высшая школа, 1990. 8. ДСТУ БВ.2.7.-7-94. Вироби бетонні стінові дрібноштучні. Технічні умови. 9. ДСТУ БВ.2.7-18-95. Бетони легкі. Загальні технічні умови. 10. ДСТУ БВ.2.7-43-96. Бетони важкі. Технічні умови. 11. ДСТУ БВ.2.7-46-96. Цементи загальнобудівельного призначення. Технічні умови. 12. ДСТУ БВ.2.6-2-93. Вироби бетонні та залізобетонні. Технічні умови.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Зробіть класифікацію бетонних та залізобетонних конструкцій. 2. Як класифікуються підприємства по виробництву бетонних і залізобетонних виробів? 3. Які переваги залізобетонних конструкцій перед бетонними? 4. Наведіть виробничу структуру підприємства по виробництву бетонних і залізобетонних виробів. 5. Які види сталі можна використати для формування залізобетонних конструкцій? 6. Наведіть транспортно-технологічну схему виготовлення арматурних каркасів.
7. Класифікуйте арматурні вироби. 8. За якими ознаками розпізнають затискачі, тимчасові і постійні анкери? 9. Наведіть головні схеми виробництва залізобетонних виробів. 10. Наведіть траспортно-технологічну схему виробництва залізобетонних виробів конвеєрним способом. 11. Які переваги агрегатного способу виробництва перед конвейерним та стендовим? 12. Наведіть способи ущільнення бетонної суміші. 13. У яких випадках використовується спосіб пресування виробів? 14. У яких установках забезпечується прискорення твердіння бетонних і залізобетонних виробів? 15. Назвіть порядок виконання операцій виготовлення металевих конструкцій. 16. Наведіть технологічну схему виготовлення сталевих конструкцій для промислових будівель в заводських умовах. 17. Які операції включає процес обробки металевих виробів? 18. Як групуються технологічні операції по обробці окремих виробів в залежності від профілю прокату? 19. Які операції здійснюються на потокових лініях по виробництву металевих конструкцій? 20. Які конструкції виготовляються з алюмінієвих сплавів? 21. Які особливості технологічного процесу виготовлення металевих конструкцій з алюмінієвих сплавів? 22. Які види зварювання використовують при виготовленні конструкцій з алюмінієвих сплавів? 23. Які види зварювання використовують при виготовленні сталевих конструкцій? 24. Як захищають металеві конструкції від корозії? 25. Які конструкції виготовляють з бетонів на пористих заповнювачах? 26. В яких сферах будівництва застосовують конструкцій з легких бетонів на пористих заповнювачах? 27. Які головні відмінності технології виробництва конструкцій з бетонів на щільних важких і легких пористих заповнювачах? 28. Які конструкції і вироби виготовляють з бетонів ніздрюватої структури? 29. Наведіть схему виробництва виробів з газобетонів? 30. Наведіть схему виробництва виробів з пінобетонів? 31. Де використовуються конструкції з бетонів ніздрюватої структури?
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-04-13; просмотров: 65; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.119.142.113 (0.01 с.) |