Національний банк України та його функції

В Україні центральним банком є Національний банк України (НБУ). Він представляє собою перший рівень банківської системи. НБУ створений згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" і діє на підставі Закону "Про Національний банк України". Як центральний банк НБУ виконує такі основні функції:

- емісія грошей та організація їх обігу;

- є кредитором останньої інстанції для комерційних банків;

- організація розрахунків між банками;

- обслуговування державного боргу країни;

- проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;

- видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;

- контроль за діяльністю комерційних банків.

Національному банку надане монопольне право на випуск грошей у обіг, у той час, як Казначейство Міністерства фінансів України не має права емісії грошей і здійснює фінансування державних витрат у межах доходів, що надійшли у бюджет, а також отриманих кредитів. Цим самим забезпечується кредитна основа сукупного грошового обігу України.

Національний банк України організовано у 1991 році. Він  являє собою систему єдиного банку, що включає в себе центральний апарат, розташований у Києві, Кримське республіканське і 24 обласні управління. Управління НБУ діють від його імені в межах наданих їм повноважень і функцій. Вони підзвітні Правлінню банку. До функціональних підрозділів НБУ належать обчислювальні, розрахунково-касові центри, регіональні і Центральна розрахункові палати. Структурним підрозділом НБУ виступає апарат інкасації. Керівним органом НБУ є Правління, що очолює Голова Правління.

Як розрахунковий центр країни, НБУ встановлює правила проведення безготівкових розрахунків господарськими суб'єктами, а також організує розрахунки між комерційними банками в Україні. Він представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних фінансово-кредитних установах.

НБУ встановлює правила і проводить реєстрацію комерційних банків, видає ліцензії на проведення валютних операцій, здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків на території України. Як банк банків він веде рахунки комерційних банків, здійснює їхнє розрахунково-касове обслуговування, надає кредити комерційним банкам, установлює правила функціонування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУ організує касове виконання бюджету банківською системою України, надає кредити уряду. На нього покладене виконання операцій по розміщенню державних цінних паперів, обслуговуванню внутрішнього державного боргу.

Крім того, на Національний банк покладене виконання операцій, зв'язаних з функціонуванням валютного ринку України. Він, за узгодженням з Кабінетом Міністрів, встановлює офіційний курс національної грошової одиниці, створює валютні резерви, організує операції з монетарними металами.

 

Практичні завдання до теми 15

Тести

1. У чому полягає головне завдання діяльності центрального банку:

а)	забезпечення сталості національних грошей;
б)	обслуговування комерційних банків;
в)	обслуговування уряду;
г)	контроль та регулювання стану грошового ринку7

 

2. Який статус центрального банку вважається найбільш доцільним у світовій практиці:

а)	незалежність від органів виконавчої влади і залежність від парламенту;
б)	повна незалежність від усіх гілок влади;
в)	залежність від президента і незалежність від парламенту;
г)	незалежність від органів виконавчої влади і підзвітність парламенту?

 

3. Центральний банк виконує такі функції (основні напрями діяльності):

а)	касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків;
б)	функції емісійного центру країни;
в)	банківське регулювання та нагляд;
г)	функції фінансового агента уряду;
д)	здійснення монетарної політики;
е)	касове обслуговування бюджету;
ж)	кредитування великого бізнесу.

 

4. Функція НБУ “банк банків” означає:

а)	обслуговування центральним банком внутрішнього державного боргу;
б)	кредитування комерційних банків;
в)	організацію міжбанківських розрахунків;
г)	інкасація готівкової грошової виручки.

 

5. У процесі виконання функції фінансового агента держави центральний банк:

а)	відповідає за зобов’язання держави по ОВДП;
б)	здійснює касове обслуговування бюджету;
в)	надає кредити банкам;
г)	обслуговує державний борг;
д)	здійснює емісію банкнот.

 

6. Основними статтями активу балансу центрального банку є:

а)	золоті сертифікати;
б)	депозити комерційних банків;
в)	державні цінні папери;
г)	позички комерційним банкам;
д)	депозити казначейства.

 

7. До операцій, які здійснюють центральні банки, належать:

а)	надання кредитів підприємствам і організаціям;
б)	купівля та продаж державних цінних паперів на відкритому ринку;
в)	купівля та продаж іноземної валюти;
г)	купівля, зберігання та продаж дорогоцінних металів.

 

8. Вкажіть інструменти грошово-кредитної політики центрального банку:

а)	облікова ставка;
б)	операції на відкритому ринку;
в)	зміна норм обов’язкових резервів;
г)	інвестиційна політика.

 

9. Якщо центральний банк проводить політику стимулювання виробництва, то він:

а)	продає облігації державної позики комерційним банкам;
б)	збільшує ліміти кредитування комерційних банків;
в)	знижує облікову ставку;
г)	підвищує норму обов’язкового резервування.

 

10. На обсяги виробництва ВВП вплинуть такі заходи грошово-кредитної політики центрального банку::

а)	зниження обсягів кредитування комерційних банків;
б)	збільшення ресурсів, що залишаються в розпорядженні комерційних банків;
в)	зниження ставки облікового процента;
г)	продаж цінних паперів комерційним банкам;
д)	всі відповіді правильні.

11. Якщо центральний банк прагне збільшити масу грошей в обігу, то в політиці відкритого ринку він буде:

а)	надавати позики комерційним банкам;
б)	купувати валюту; продавати валюту;
в)	купувати облігації внутрішньої державної позики;
г)	продавати облігації внутрішньої державної позики.

 

12. Якщо центральний банк купує велику кількість державних цінних паперів на відкритому ринку, то він переслідує при цьому мету:

а)	зробити кредит більш дорогим;
б)	збільшити загальну масу грошей в обігу;
в)	збільшити обсяг інвестицій;
г)	підвищити дисконтну ставку.

 

13.  Операції на відкритому ринку як інструменти грошово-кредитної політики центрального банку – це:

а)	операції центрального банку з продажу чи купівлі іноземної валюти;
б)	операції з купівлі-продажу державних цінних паперів;
в)	операції, пов’язані з кредитною емісією;
г)	розміщення центральним банком облігацій зовнішньої позики.

 

14. Норма обов'язкових резервів є:

а)	засобом обмеження грошової маси;
б)	сприяє забезпеченню ліквідності комерційного банку;
в)	вводиться як засіб, що протидіє вилученню внесків.

 

15.  Як необхідно змінити норму обов’язкових резервів, якщо потрібно зменшити грошову масу в обігу:

а)	підвищити;
б)	знизити;
в)	залишити без змін?

 

16.  Як необхідно змінити облікову ставку, якщо потрібно збільшити грошову масу в обігу:

а)	підвищити;
б)	знизити;
в)	залишити без змін?

 

17. Якщо центральний банк купує іноземну валюту на валютному ринку, то він прагне:

а)	збільшити масу грошей в обігу;
б)	зменшити масу грошей в обігу;
в)	посилити контроль за діяльністю комерційних банків;
г)	зменшити курс національної валюти;
д)	підвищити курс національної валюти;
е)	поповнити золотовалютний запас.

 

18. Надлишкові резерви, що є у розпорядженні комерційних банків, впливають на їх здатність розширювати пропозицію грошей у такий спосіб:

а)	чим більше надлишкових резервів, тим менший потенціал банківської системи;
б)	чим більше надлишкових резервів, тим більший потенціал банківської системи;
в)	не існує взаємозв’язку.

 

19. Які санкції вживає Національний банк України за систематичне порушення комерційними банками його вимог:

а)	стягнення грошового штрафу, фінансове оздоровлення, відкликання ліцензії;
б)	підвищення норми обов’язкових резервів, стягнення штрафу, відкликання ліцензії;
в)	проведення заходів фінансового оздоровлення, застосування санкції у вигляді: штрафу, підвищення норми обов’язкових резервів, призначення тимчасової адміністрації, відкликання ліцензії?