Сутність грошової системи та її елементи

Грошова система – це законодавче встановлена форма організації грошового обороту в країні. Вона є складовим елементом господарського механізму і регулюється законами, встановленими державою.

До основних елементів грошової системи належать: грошова одиниця, державні грошові знаки, масштаб цін, валютний курс, організація емісії та обігу грошових знаків, організація міжнародних розрахунків, суб'єкт грошово-кредитного і валютного регулювання (Рис. 4.1)

1)Грошова одиниця — встановлений у законодавчому порядку грошовий знак, який слугує для вимірювання цін товарів та послуг.[2, c.85]

2)Державні грошові знаки — визначаються законодавством держави і мають законну платіжну силу. Грошові знаки, що випускаються державою, обов'язкові до приймання на території всієї країни.

 Розрізняють такі види державних грошових знаків:

банківські білети — вид державних грошових знаків, які випускаються

в обіг центральним емісійним банком країни;

казначейські білети — вид державних грошових знаків, які впровад-

жуються в обіг при бюджетній емісії спеціально уповноваженим державним органом;

розмінна (білонна) монета — дрібна частина державних грошових знаків, яку випускають для зручності обслуговування роздрібного обігу.

	Елементи грошової системи

 

Грошова система

Державні Грошові системи

Масштаб ціни

Валютний   курс

Організація емісії та обігу грошових знаків

Організація міжнародних розрахунків

Суб’єкт грошово-кредитного і валютного регулювання

 

Рис. 4.1. Елементи грошової системи

 

3)Масштаб цін — засіб вираження вартості (ціни) товарів і послуг у грошових одиницях, який складається під впливом ринкового попиту і пропозиції.

4)Валютний курс — вартість грошової одиниці однієї країни, що виражена у грошових одиницях іншої країни.

5) Організація емісії та обігу грошових знаків включає визначення сфер готівкових і безготівкових розрахунків, режим використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо. Порядок емісії та обігу грошових знаків встановлюється державою і регулюється законодавством країни.

6) Організація міжнародних розрахунків — система регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями, що виникають між державами, підприємствами, організаціями та фізичними особами, які перебувають на території різних країн.

7) Суб'єкт грошово-кредитного і валютного регулювання — в ролі такого органу в більшості країн виступає центральний емісійний банк.

Еволюція грошових систем

Грошові системи сформувались в XVI – XVII століттях з появою та затвердженням капіталістичного способу виробництва, хоча окремі елементи з'явились в більш ранній період.

З розвитком товарно-грошових відносин та капіталістичного способу виробництва відбуваються суттєві зміни в грошовій системі.

Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи (рис. 4.2).

Основні типи грошових систем:

1. Система металевого обігу, за якої грошовий товар безпосередньо обертається і виконує всі  функції грошей, гроші і банкноти обмінюється на дійсні гроші. В залежності від метала, що використовується в обігу, розрізняються два види грошових систем:

А Біметалізм – це грошова система, за якої роль загального еквівалента закріплюється за двома металами – золотом і сріблом. Відомі три різновиди біметалізму: система паралельної валюти, система подвійної валюти, система «кульгавої валюти».

Б Монометалізм – це грошова система, за якої один метал є загальним еквівалентом і основою грошового обігу, а функціонуючи монети та знаки вартості розміняні на золото і срібло. Розрізняють три різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозлитковий стандарт, золотовалютний стандарт.

 

 

Рис. 4.2. Типи грошових систем

 

2. Система обігу кредитних і паперових грошей, за якої монометалеві гроші вилучені з обігу.

В основу сучасної грошової системи, яка була прийнята на Ямайській міжнародній конференції у 1976 році, був закладений багатовалютний паперовий стандарт. Характерними ознаками сучасної грошової системи є такі:

- відміна офіційного золотого вмісту грошових одиниць, демонетизація золота;

- перехід до нерозмінних на золото кредитних грошей, які за своєю природою небагато чим відрізняються від паперових грошей;

- збереження в грошовому обігу декількох країн поряд з кредитними грошима паперових грошей у формі казначейських білетів;

- випуск банкнот в обіг з метою кредитування господарства, держави, а також приросту офіційних золотих і валютних резервів;

- розвиток та розширення в грошовому обороті безготівкових розрахунків при одночасному скороченні готівкових;

- посилення державного регулювання грошового обороту з метою забезпечення базового принципу функціонування грошової системи – відповідності кількості грошей об'єктивним потребам економічного обороту.

Відповідно до змісту механізму регулювання грошового обороту виділяють системи паперово-грошового та кредитного обігу.

Для системи паперово-грошового обігу характерна бюджетна емісія, яка може виступати у двох формах:

1) випуск грошових білетів державним казначейством;

2) покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної емісії.

В обох випадках випуск грошей визначається не потребами обороту, а величиною бюджетного дефіциту, що відповідно до законів обігу паперових грошей викликає їх постійне знецінення. Регулювання грошового обороту в цих умовах вимагає здійснення заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

Система кредитного обігу – це випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту. Кредитна емісія забезпечує еластичність грошового обігу, дає можливість, на відміну від бюджетної емісії, не тільки легко збільшувати, а й зменшувати кількість грошей в обігу. Це створює реальну можливість підтримання їх кількості на рівні об'єктивної потреби обігу. За загальними законами обігу грошей кредитна грошова система близька до металевої. Органами регулювання грошового обігу є банки. Здійснювані ними кредитні операції (видача та погашення позик) відповідно до реальної динаміки економічних процесів, руху матеріальних цінностей виступають передумовою балансування товарних і грошових мас в обігу.

Неринкову грошову систему відрізняє наявність значних обмежень щодо функціонування грошей (талони, карткові системи розподілу тощо), використання адміністративних методів регулювання грошового обігу (раціонування видачі грошей, лімітування кредитів тощо), розмежування сфер готівкового та безготівкового обігу, заборони певних грошових операцій, здійснення контролю за грошовими операціями юридичних осіб та громадян тощо.

Грошову систему ринкового типу характеризує вільне функціонування грошей. Зберігаються лише певні обмеження проведення грошових операцій на рівні банків як елемент грошової системи країни.

У відкритій грошовій системі відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами. Грошова система закритого типу передбачає використання валютних обмежень, які зумовлюють ізоляцію національної економіки від світової.

Саморегулюючими були системи обігу металевих грошових знаків (монет). Основою саморегулювання виступала еквівалентність вартості, яку виражали монети в обігу, і вартості металу, що містився в них.

 

Грошова система України

Після виходу України зі складу СРСР виникла необхідність створення власної грошової системи. Прийнято виокремлювати три етапи  її становлення.

Перший етап 1991-1992 роки. Організаційно-правові основи створення грошової системи незалежної України були закладені прийняттям Закону України "Про банки і банківську діяльність" (20.03.1991р.). На НБУ покладалося завдання забезпечувати стабільність цих грошей. 10.01.1992 року в грошовий обіг були впроваджені українські купоно-карбованці багаторазового використання. Вони стали доповненням до рублевої грошової маси, що випускалася в Росії. Тим самим в обігу в Україні одночасно опинились два види валюти.

Другий етап 1992-1996 роки. Почався з Указом Президента України "Про реформу грошової системи України" від 12.11.1992 р. Тим самим з'явилися нові єдині на території України засоби платежу, що отримали назву "український карбованець". Український карбованець отримав статус тимчасових національних грошей.

Третій етап – 1996 – по теперішній час. В Україні з 2 вересня по 16 вересня 1996 р. була проведена грошова реформа, в ході якої з обігу було вилучено український карбованець і впроваджено постійну грошову одиницю - гривню та її соту частину - копійку. Грошова реформа була проведена з деномінацією грошових знаків (скороченням п'яти нулів), зміною назви грошової одиниці. Через обмін грошових знаків замінено раніше існуючий масштаб цін.