Класифікація витрат робочого часу

Основним об'єктом нормування праці виступає робочий час, необхідний для виконання різноманітних трудових процесів.

Час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов'язки відповідно до законодавства, колективним і трудовим договором, з підкоренням правилам внутрішнього трудового розпорядку, назива­ється робочим часом. У свою чергу, робочий час підрозділяється на час роботи і час перерв. Співвідношення цих складових, залежно від особливостей технологічного і трудового процесів може бути різним.

Чинне законодавство встановлює тривалість робочого дня (зміни), норму робочого часу на місяць і рік, дні відпочинку і ре­гулює інші питання, пов'язані з тривалістю робочого часу (глава IV КЗпроП).

Тому всю різноманітність елементів робочого часу необхідно класифікувати за певними ознаками:

• класифікація робочого часу виконавця (рис.8.1);

• класифікація робочого часу стосовно виробничого процесу;

• класифікація робочого часу використання машини (обладнання, устаткування, апаратів, верстатів тощо).

Враховуючи специфіку даної дисципліни ми більш детально досліджуємо робочий час виконавця, як основи для подальшого нормування праці робітника.

Рис. 8.1. Робочий час виконавця

Робочий час зміни (її частини) розподіляється на дві основні групи: час роботи (протягом якого виконавець (виконавці) викону­ють ту або іншу передбачену або не передбачену виробничим за­вданням роботу) і час перерв в роботі виконавця (протягом якого виконавець не працює).

Час роботи виконавця по виконанню виробничого завдання (ВВЗ) — час, що витрачається виконавцем на підготовку і безпосе­реднє виконання отриманого завдання.

ВВЗ складається з таких категорій витрат робочого часу вико­навця робіт: підготовчо-заключного, оперативного, обслуговування робочого місця.

Підготовчо-заключний час (ПЗ) — час, що витрачається ви­конавцем на підготовку до виконання заданої роботи і дії, пов'язані з її закінченням.

До цього виду витрат робочого часу відноситься час на: отри­мання наряду (виробничого завдання), інструменту, пристроїв і тех­нологічної оснастки; ознайомлення, з роботою, технічною докумен­тацією, кресленням; інструктаж про порядок виконання роботи; установлення інструменту, пристрою; налагодження обладнання на відповідний режим роботи.

Особливістю ПЗ часу є те, що його величина не залежить від обсягу роботи, що виконується за даним завданням (нарядом, замов­ленням тощо).

Оперативний час (ОП) — час, що витрачається виконавцем безпосередньо на виконання заданої роботи (операції), що повторю­ється з кожною одиницею або певним обсягом продукції або робіт. Він поділяється на основний і допоміжний час.

Основний час (О) — час, що витрачається виконавцем на дії по якісній і кількісній зміні предмету праці (його форми, розмірів, зовнішнього виду, фізико-хімічних або механічних властивостей то­що), його стану і положення в просторі. Причому, цей процес може виконуватися безпосередньо виконавцем або під його спостережен­ням (наприклад, час на підйом, переміщення та опускання вантажу краном, час на активне спостереження заходом апаратурного проце­су (температурою, тиском тощо).

Допоміжний час (Д) — час, що витрачається виконавцем на дії, що забезпечують виконання основної роботи. Він повторюється або з кожною оброблюваною одиницею продукції, або з певним йо­го обсягом.

Допоміжними є також витрати часу на завантаження обладнан­ня сировиною і напівфабрикатами, встановлення і зняття деталей, що обробляються: керування обладнанням, переустановлення робочого інструменту; контролю якості продукції, що виробляється;

Час обслуговування робочого місця (ОМ) — час, що витрача­ється виконавцем на догляд за робочим місцем і підтримання його в стані, що забезпечує продуктивну роботу протягом зміни. ОМ поді­ляється на час технічного та організаційного обслуговування.

Час технічного обслуговування робочого місця (Тех) — час, що витрачається виконавцем на догляд за робочим місцем, облад­нанням інструментом, необхідним для виконання конкретного завдання. До нього відносяться витрати часу на заміну зношеного інструменту, прибирання відходів виробництва та інші ана­логічні роботи.

Час організаційного обслуговування робочого місця (Орг) — час, що витрачається виконавцем для підтримання робочого місця в робочому стані протягом зміни. До нього відносяться витрати часу на приймання і здачу зміни; розкладання на початку і прибирання в кінці зміни інструментів захисних пристроїв, документації та інших потрібних для роботи матеріалів та предметів; миття, чищення.

Час ручної роботи (РР) — оперативний час, що витрачається виконавцем на виконання роботи вручну без застосування машин і механізмів.

Час машинно-ручної роботи (МРР) — час, що витрачається виконавцем на виконання роботи вручну за допомогою механізова­них інструментів, а також за допомогою механізмів обладнання.

Час активного спостереження за роботою обладнання (ЧАС) — час, протягом якого виконавець уважно стежить за роботою облад­нання, ходом технологічного процесу, дотриманням заданих пара­метрів (температури, тиску тощо), щоб забезпечити необхідну якість продукції і справність обладнання.

Час пасивного спостереження за обладнанням (ЧПС) — час, впродовж якого немає необхідності в постійному спостереженні за роботою обладнання або технологічним процесом, але виконавець здійснює його через відсутність іншої роботи (наприклад, при обслуговуванні автоматичних ліній, апаратів і багатоверстатному обслуговуванні ЧПС за роботою обладнання повинний бути предметом особли­во уважного вивчення, бо його скорочення або використання для ви­конання іншої необхідної роботи є істотним резервом підвищення продуктивності праці.

Час переміщення (переходів) виконавця роботи (Пер) — час, що витрачається виконавцем на переходи між верстатами, машина­ми, агрегатами при обслуговуванні декількох одиниць обладнання.

Перекривний час (ПЧ) — час виконання виконавцем тих або інших трудових прийомів у період автоматичного (машинного, апаратурного) часу роботи обладнання. ПЧ може бути основним (активне спостереження) і допоміжним, а також відноситись до ін­ших видів витрат робочого часу(наприклад, до обслуговування ро­бочого місця).

Неперекривний час (НЧ) — час виконання виконавцем допо­міжних робіт при зупиненому (непрацюючому) обладнанні (напри­клад, завантажені сировини в апарати безперервної дії і вивантаження з них готової продукції").

Час роботи, не передбачений виконанням виробничого завдання(ЧНЗ) — час, що витрачається виконавцем на виконання випадкової непродуктивної роботи.

Час виконання випадкової роботи (ЧВР) — час, що витрача­ється виконавцем на виконання роботи, не передбаченої виробничим завданням але викликаної виробничою необхідністю (наприклад, розбирання забракованих бобін на мотальних автоматах).

Час виконання непродуктивної роботи (ЧНР) — час, що витрачається виконавцем на виконання роботи, не передбаченої ви­робничим завданням і викликаною виробничою необхідністю (на­приклад, час на виправлення браку продукції, знімання з заготовки зайвого припуску при механічній обробці, зайвий пробіг вантажної автомашини через невірно встановлений маршрут і виконання ін­ших аналогічних робіт).

Час перерв у роботі виконавця поділяється на час регламенто­ваних і час нерегламентованих перерв.

Час регламентованих перерв у роботі (ПР) — час, зумовле­ний технологією і організацією виробничого процесу, а також на відпочинок, особисті потреби виконавця робіт.

Час перерв у роботі, зумовлених технологією та організаційно-виробничого процесу (ПРТ) — час, необхідність якого викли­кається специфікою технологічного процесу або організацією виро­бництва (наприклад, перерва в роботі монтажників при підйомі бло­ку краном; перерва в роботі шахтарів у зв'язку з аерацією вугільної шахти після підривання пласту).

Час на відпочинок і особисті потреби (ВОП) — час, що нада­ється виконавцям на відпочинок, виробничу гімнастику протягом зміни з метою підтримання їх нормальної працездатності і попере­дження перевтомлення, також час на особисту гігієну і природні потреби.

Час нерегламентованих перерв у роботі (ПН) — час перерв у роботі, викликаних порушенням нормального протікання виробни­чого процесу. Він включає в себе час перерв у роботі, викликаних недоліками в організації виробництва, і час перерв у роботі, викли­каних порушеннями трудової дисципліни.

Час перерв у роботі, що викликані недоліками організації виробництва (ПНВ) — час перерв у роботі, що виникають у зв'язку зі несвоєчасною подачею на робоче місце матеріалів, сировини, на­півфабрикатів, несправністю обладнання, перебоями в подачі елект­роенергії.

Час перерв у роботі, що викликані порушеннями трудової дисципліни (ПНД) — час перерв у роботі, що виникають у результаті

виробничим завданням, але виконання якого викликане виробничою необхідністю.

Час регламентованих перерв у роботі обладнання (ПР) поді­ляється на:час перерв у роботі обладнання, зумовлених підготовкою до роботи і організаційно-технічним обслуговуванням робочого міс­ця; час перерв у роботі обладнання, зумовлених технологією і орга­нізацією виробничого процесу; час перерв на відпочинок і особисті потреби.

Час перерв у роботі обладнання, зумовлених підготовкою до роботи і організаційно-технічним обслуговуванням робочого мі­сця (ПО) поділяється на: час виконання підготовчо-заключних робіт і на час організаційно-технічного обслуговування робочого місця.

Час перерв у роботі обладнання, зумовлених технологією і організацією виробничого процесу (ТІЇ), включає перерви, пов'я­зані з ремонтом механізмів за графіком, технологічні перерви, що не усуваються, в тому числі перерви, що виникають при багатовер­статному (багатоапаратному) обслуговуванні через збіг зайнятості виконавця на одному верстаті (апараті) з необхідністю обслугову­вати інші.

Час нерегламентованих перерв у роботі обладнання (ПН) поділяється на: час перерв, викликаних недоліками в організації виробництва, і час перерв, викликаних порушеннями трудової дис­ципліни виконавця.

 

 

Норми затрат праці

Значення нормування зростає у зв’язку з необхідністю виживання підприємства (організації) в умовах ринку, коли завищення обсягів робіт, витрат на робочу силу, і, зрештою, ціни продукції просто недопустиме.