Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача. ⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒ Акцентувати увагу, що мʼязи хребетного стовпа, насамперед, поділяються на два великих тяжа – дорсальний та вентральний. Підкреслити, що дорсальний мʼязовий тяж у ділянках шиї та попереку розташований між поперечнореберними та остистими відростками відповідних хребців, а в ділянці грудної клітки – між поперечними та остистими відростками грудних хребців і проксимальними кінцями реберних кісток. Вентральний тяж знаходиться на вентральній поверхні тіл хребців та їх поперекових відростків у ділянках шиї, попереку та хвоста. Звернути увагу на функціональне значення мʼязів дорсального та вентрального тяжів: дорсальні мʼязи підіймають шию та голову, розгинають, вигинають убік та обертають хребет, фіксують хребетний стовп, а вентральні – згинають та фіксують хребет.     Окрім того, для зручності вивчення мʼязів хребта, в окремі групи виділяють дрібні мʼязи, які розташовані в найбільш рухливих відділах хребетного стовпа –короткі мʼязи голови, атланта та хвоста, короткі міжостисті та міжпоперечні мʼязи. Підкреслити, що короткі мʼязи голови й атланта забезпечують роботу атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів, короткі мʼязи хвоста – різноманітність рухів останнього, міжостисті та міжпоперечні мʼязи – рухливість окремих хребців. Нагадати, що в найменш рухливих відділах хребта – грудному і поперековому – міжостисті та міжпоперечні мʼязи в деяких видів тварин (кінь, велика рогата худоба) перетворюються на звʼязки. Відмітити, що враховуючи напрям ходу мʼязових волокон, мʼязи дорсального тяжу можна умовно поділити на дві групи – латеральну та медіальну (схема 4.4). Підкреслити, що мʼязи латеральної групи розташовані більш поверхнево – безпосередньо під шкірою та шкірними мʼязами або мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба. Вони, як правило, починаються від остистих відростків, їх волокна прямують краніовентрально та закінчуються на поперечних відростках хребців попередніх сегментів. Деякі мʼязи цієї групи (наприклад, клубово-реберний мʼяз) розташовані між поперечними відростками та проксимальними ділянками реберних кісток або лише на поперечних відростках. При цьому, краніовентральний напрям ходу їх волокон зберігається, як і в інших мʼязах цієї групи.                                                                                                                      Схема 4.4. Мʼязи хребетного стовпа Дорсальний тяж	Латеральна група (напрям волокон – краніовентрально від остистих до поперечних відростків)	найдовший мʼяз попереку, грудної клітки, шиї, голови й атланта
клубово-реберний мʼяз попереку, грудної клітки, шиї
пластироподібний мʼяз
Медіальна група (напрям волокон – краніодорсально від поперечних до остистих відростків)	остистий мʼяз
	напівостистий мʼяз
	багатороздільні мʼязи
Вентральний тяж	У ділянці шиї	довгий мʼяз шиї
		довгий мʼяз голови
	У ділянці попереку	більший мʼяз попереку
		менший мʼяз попереку
		квадратний мʼяз попереку
Короткі мʼязи голови й атланта	Прямі	прямий дорсальний більший мʼяз голови
		прямий дорсальний менший мʼяз голови
		прямий латеральний мʼяз голови
		прямий вентральний мʼяз голови
	Косі	косий краніальний мʼяз голови
		косий каудальний мʼяз голови

    Звернути увагу, що медіальна група мʼязів дорсального тяжу розташована під латеральною. Напрям їх волокон краніодорсальний – від поперечних відростків до остистих або по остистих відросткам.

Наголосити, що вентральний мʼязовий тяж на протязі хребетного стовпа виражений нерівномірно. Підкреслити, що найбільшою мірою розвинуті вентральні мʼязи в ділянці попереку, серед яких виділяють власне мʼязи попереку (квадратний мʼяз попереку та менший мʼяз попереку) та мʼязи, що додатково діють на суглоби тазової кінцівки (більший мʼяз попереку). Нагадати, що в ділянці шиї вентральний мʼязовий тяж представлений двома мʼязами (довгий мʼяз шиї та довгий мʼяз голови) (схема 4.4).

    Відмітити, користуючись схемою 4.4, що короткі мʼязи голови представлені парними мʼязами (двома косими та чотирма прямими), які розташовані на відповідних поверхнях хребців, що формують атланто-потиличний та атланто-осьовий суглоби. Відповідно до напряму мʼязових волокон їх можна віднести до дорсального або вентрального тяжів мʼязів хребетного стовпа. Функціональне значення коротких мʼязів голови полягає у забезпеченні рухів голови відносно шиї (праворуч, ліворуч, вверх, вниз), а також рухів голови з атлантом відносно осьового хребця (праворуч-ліворуч, вверх-вниз).

Вказати, що мʼязи хвоста майже рівномірно розвинуті по всьому його периметру, поділяючись на підіймачі та опускачі. Вони забезпечують активні різноманітні рухи хвоста у всіх чотирьох напрямках.

    Звернути увагу, що вздовж вентролатеральної поверхні шиї, під довгими мʼязами голови, шиї та плечоголовним мʼязом лежать мʼязи, які формують вентральний контур шиї. Ці мʼязи мають стрічкоподібну форму, починаються переважно від ручки груднини, а закінчуються на голові, впливаючи на рухи нижньої щелепи, гортані та язика (схема 4.5).

                                                                                                            Схема 4.5.

Точки закріплення та видові особливості вентральних мʼязів шиї

Назва м ʼ яза	Вид тварини				Функція мʼ яза
	велика рогата худоба	кінь	свиня	собака
1. Плечо-атлантний мʼяз	Від крила атланта до акроміону лопатки			відсутній	Опускає голову та шию
2. Груднинно-головний м′ʼяз: 2.1. груднинно-соскоподібний	Від ручки груднини до соскоподібного відростка камʼянистої кістки				Опускає голову та шию
2.2. груднинно-нижньощелеп-ний	Від ручки груднини до нижньої щелепи		відсутній	відсутній
3. Лопатково-підʼязиковий мʼяз	Від підлопаткової фасції або поперечнореберних відростків 3-5 шийних хребців до підʼязикової кістки			відсутній	Відтягує назад підʼязикову кістку
4. Груднинно-щитоподібний мʼяз	Від ручки груднини до щитоподібного хряща гортані				Відтягує назад гортань
5. Груднинно- підʼязиковий мʼяз	Від ручки груднини до підʼязикової кістки				Відтягує назад підʼязикову кістку

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою.

    Перед вивченням мʼязів хребетного стовпа повторіть будову кісток, що його формують, особливості зʼєднання хребців між собою в різних відділах скелета.

З використанням анатомічних препаратів, схем 4.4 та 4.5, підручників і атласів зʼясуйте розташування, точки закріплення та функції дорсальних мʼязів хребетного стовпа, враховуючи їх розподіл на латеральну та медіальну групи. Зверніть увагу на ступінь розвиненості дорсальної групи мʼязів залежно від рухливості того чи іншого відділу хребетного стовпа. Найбільшою мірою дорсальні мʼязи хребетного стовпа розвинуті в ділянці шиї та холки, де вони зовні вкриті мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку до голови, шиї та тулуба. 

Для кращого засвоєння взаємовідношення з мʼязами, що прикріплюють грудну кінцівку та топографії дорсальних мʼязів хребетного стовпа в ділянці шиї, розділіть їх пошарово (на пʼять шарів по два мʼяза в кожному) згідно схеми 4.6.  

Аналогічно розділіть пошарово м’язи в ділянці холки (схема 4.7).

Схема 4.6.

Пошарове розташування мʼязів у ділянці шиї

Перший шар:

1.Шийна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від атланта та серединного сухожилкового шва шиї до ості лопатки.

2.Плечоголовний м’яз – розташований вентрально від попереднього, тягнеться від потиличного гребеня до гребеня плечової кістки.

Другий шар:

3. Шийна частина ромбоподібного м’яза – від дорсального гребеня епістро-фея та серединного сухожилкового шва шиї до медіальної поверхні хряща лопатки.

4. Шийна частина зубчастого вентрального м’яза  – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечнореберних відростків шийних хребців до медіальної поверхні лопатки.

Третій шар:

5.Пластироподібнийм’яз – тягнеться від голови та перших шийних хребців до поперечних відростків перших грудних хребців.

6.Найдовший м’яз шиї – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших грудних до поперечних відростків 6-3-го шийних хребців.         

Четвертий шар: 

7. Напівостистий м’яз голови – від поперечних відростків перших 4-8-ми грудних хребців до луски потиличної кістки.

8. Найдовший м’яз голови й атланта – лежить вентрально від попереднього, тягнеться від поперечних відростків перших 2-х грудних хребців до крила атланта та вискової кістки.

П’ятий шар:

9. Остистийм’яз – від останніх грудних хребців до остистих відростків останніх 4-х шийних.

10. Багатороздільнім’язи – від 1-го грудного хребця до гребеня епістрофея.                                                                                                                                                                                                                   Схема 4.7.

Пошарове розташування мʼязів у ділянці холки

Перший шар:

1. Грудна частина трапецієподібного м’яза – тягнеться від надостистої звʼязки до ості лопатки.

2.Найширшийм’яз спини – від грудопоперекової фасції, останніх ребер або надостистої фасції до плечової кістки.

Другий шар:

Лопатковий хрящ.

Третій шар:

4. Грудна частина ромбоподібного м’яза – від надостистої звʼязки до медіальної поверхні хряща лопатки.

5. Грудна частиназубчастого вентрального м’яза – від бічної поверхні перших 8-9-ти ребер до медіальної поверхні лопатки.

Четвертий шар:

6.Дорсальний зубчастий краніальний м’яз – від дорсальної третини ребер (5 – 8 (12)) до остистих відростків грудних хребців (відноситься до м’язів грудних стінок, вивчається в наступній темі).

П’ятий шар:

7.Найдовшийм’яз грудної клітки – від остистих відростків грудних хребців до поперечних відростків перших грудних та останніх шийних хребців.

8.Клубово-реберний м’яз грудної клітки – від поперечнореберних відростків поперекових хребців до проксимальних кінців ребер.

9.Ос тистий м’яз – від остистих відростків перших грудних до остистих відростків останніх шийних хребців.

Шостий шар:

10. Багатороздільнім’язи – у вигляді окремих зубців розташовані між соскоподібними або поперечними та остистими відростками грудних хребців.

Знайдіть на препаратах м’язи вентрального тяжу, які розташовані на вентральній поверхні тіл хребців та їх поперечних відростків у ділянці шиї, попереку та хвоста (схема 4.4). Зверніть увагу, що в ділянці шиї довгий м’яз голови розташований латерально від довгого м’яза шиї, а в ділянці попереку, відповідно, більший м’яз попереку від меншого м’яза попереку.

Запам’ятайте, що короткі м’язи голови розташовані навколо двох перших суглобів шиї – атланто-потиличного та атланто-осьового. Користуючись схемою 4.4, атласами та підручниками знайдіть широкі каудальні та вузькі краніальні косі м’язи голови, що формують ромб на дорсальній поверхні атланта. Медіокраніально від них відшукайте більший та менший дорсальні прямі м’язи голови, що починаються, відповідно, або від дорсального гребеня епістрофея, або від дорсального горбка атланта, а закінчуються – на потиличній кістці. Відшукайте латеральний та вентральний прямі м’язи голови, які тягнуться від вентрального горбка атланта до яремних відростків або тіла потиличної кістки. 

При вивченні вентральних м’язів шиї зверніть увагу на послідовність їх розташування у дорсовентральному напрямку (від груднинно-нижньощелепного до груднино-щитоподібного). Використовуючи схему 4.6 визначте та запам’ятайте точки закріплення та топографію м’язів, що формують вентральний контур шиї.

Найбільшу увагу приділіть особливостям формування яремного жолоба у тварин різних видів, пам’ятаючи, що найкраще він виражений у коня. Він утворений нижнім краєм плечоголовного м’яза (верхня стінка жолоба) і верхнім краєм груднинно-нижньощелепного м’яза (нижня стінка жолоба). У великої рогатої худоби дно жолоба на всьому його протязі формує груднинно-соскоподібний м’яз. У коня в передній половині шиї - плечо-під’язиковий м’яз, у задній половині шиї жолоб не має м’язового дна. В яремному жолобі розміщена зовнішня яремна вена.

Визначте особливості анатомії та топографії м’язів за темою у різних видів свійських тварин.

Питання до самоконтролю:

1. На які м’язові тяжі поділяються м’язи хребетного стовпа?

2. На які дві групи поділяється дорсальний мʼязовий тяж?

3. Перерахуйте мʼязи латеральної групи дорсального мʼязового тяжа. Який напрям їх мʼязових волокон?

4. Перерахуйте мʼязи медіальної групи дорсального мʼязового тяжа. Який напрям їх мʼязових волокон?

5. Які мʼязи відносяться до вентрального мʼязового тяжа хребетного стовпа?

6. Яке пошарове розташування дорсальних мʼязів у ділянці шиї?

7. Назвіть мʼязи атланто-потиличного та атланто-осьового суглобів, укажіть, де розташовані ці мʼязи?

8. Яке пошарове розташування мʼязів у ділянці холки?

9. Які м’язи формують краї та дно яремного жолоба у різних видів тварин?

10. Перерахуйте мʼязи, що формують вентральний контур шиї?

11. Вкажіть точки закріплення вентральних мʼязів шиї?

12. В яких відділах хребетного стовпа найбільш розвинуті мʼязи? З чим це повʼязано?

13. На які групи за функцією поділяються мʼязи у ділянці шиї?                 

Заняття 19.

Тема. Мʼязи грудних стінок та живота. Видові особливості їх будови та розташування.

Мета заняття. Забезпечити засвоєння загальної схеми розподілу за функціональними групами мʼязів грудних стінок та живота. Вивчити особливості будови, фіксації до скелета та топографії мʼязів, що забезпечують вдих і видих та мʼязів черевної стінки.

Матеріальне забезпечення. Цілі дрібні трупи телят, собак, свиней з відпрепарованими мʼязами грудної стінки та живота (грудні кінцівки повністю відокремлені від тулуба на відстані 3-5 см від місця їх фіксації на скелеті кінцівок) з розітнутими грудною порожниною за реберно-хрящовою лінією та черевною порожниною за білою лінією живота з видаленням з них органів, а також скелети, муляжі тварин, схеми закріплення мʼязів.