На жаль повністю припинено фінансування досліджень і науково-конструкторських розробок, хоч в кошторисі передбачалось для цього 15 тис. грн.

Таким чином резерви зростання фінансових результатів від операційної діяльності за даними табл. 9.5 становлять 23 тис. грн. (16 + 7).

Скористаємося даними табл. 6.

Ми уже знаємо про перевитрати коштів на збут продукції на суму 7 тис. грн. Дані табл. 6 переконливо свідчать, що головною причиною цього є збільшення майже втричі в порівнянні з кошторисом витрат на транспортування продукції. Серед інших відхилень найбільш суттєві у витратах на тару і оплату праці служби маркетингу (+1,6 і 2,4 тис. грн., відповідно). З цими перевитратами слід більш детально розібратися.

Одночасно насторожує той факт, що на підприємстві відсутні такі елементи сучасного маркетингу, як реклама і страхування товарних операцій. Очевидно, в першу чергу, ще результат кошторисних обмежень. Адже, повертаючись до даних табл. 5, можно побачити, що фактичні витрати на збут складають 32% від сум адміністративних витрат (55:173 • 100), а на 1 грн. реалізованої продукції за іншим розрахунком приходиться лише 4,4 коп. витрат на збут (55: 1243 • 100). Згадаємо також, що на підприємстві резерви зростання обсягу реалізації визначені в сумі майже 190 тис. грн., або 15,3% від фактичної виручки від реалізації. Враховуючи існуючі проблеми реалізації продукції на підприємстві (план недовиконаний на 3,6%), а також потенційні можливості її зростання слід, на нашу думку, збільшити фінансування маркетингової служби найближчим часом в 1,5-2 рази з відповідними структурними змінами витрат у кошторисі.

Таблиця 6. Дані про витрати на збут продукції у звітному році, тис. грн.

Показник	За кошторисом	Фактично	Відхилення	%
1. Витрати пакувальних матеріалів, тари	5,0	6,6	+ 1,6	132,0
2. Оплата праці та комісійні винагороди торговим агентам	18,0	20,4	+2,4	1133,0
3. Витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг)	1,0	_	-1,0	-
4. Витрати на попередпродажну підготовку товарів	_	0,8	+0,8	_
5. Витрати на утримання складів	17,0	15,2	-1,8	89,4
6. Витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції в т. ч. витрати на страхування	4,0 -	11,1 -	+7,1 -	277,5 -
7. Витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування	-	-	-	-
8. Інші витрати	3,0	1,7	-1,3	56,7
Разом	48,0	55,0	+7,0	114,6

Наприкінці вивчають результати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, та доходи і витрати від надзвичайних подій.

Аналізуючи фінансові результати, пов'язані з надзвичайними сітуаціями (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де - звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад, пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки).

Аналіз рентабельності продукції

Якщо сума прибутку показує абсолютний ефект від діяльності, то рентабельність характеризує міру цієї ефективності, тобто відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. У загальній формі рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат чи застосованих ресурсів (капіталу).

Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів є рентабельністю підприємства. Цей показник може бути визначений як відношення прибутку підприємства до сукупності виробничих фондів, балансових активів, власного чи акціонерного капіталу. Останній показник цікавить насамперед акціонерів і майбутніх інвесторів, оскільки він визначає верхню межу дивідендів.

Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво. Передусім обчислюється рентабельність усієї реалізованої продукції як відношення валового прибутку від реалізації до собівартості реалізованої продукції. Рентабельність продукції можна розрахувати також відношенням прибутку до обсягу реалізованої продукції. У такому вигляді цей показник більше застосовується у зарубіжній практиці.

У багатономенклатурному виробництві в процесі аналізу рентабельності виробів слід застосовувати спосіб групувань. Насамперед усі вироби групують за ознакою, рентабельна чи нерентабельна продукція. При цьому визначають кількість нерентабельних видів продукції, розраховують частку у відсотках до загальної кількості виробів, а також їхню частку в обсязі реалізованої продукції. Треба також визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу найважливіших профільних видів продукції, чи є нові перспективні вироби.

Дуже важливо здійснити групування продукції, що виробляється, за рівнем рентабельності:

· вироби з низкою рентабельністю;

· вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності у галузі);

· вироби високорентабельні.

· При цьому потрібно дати оцінку частки кожної групи в загальному обсязі реалізації.

· Нарешті, здійснюють групування виробів за ознакою ступеня та напряму зміни рентабельності порівняно з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів, рентабельність яких:

· помітно зросла;

· суттєво не змінилась;

· знизилась.

Групування виробів за названими та іншими ознаками дає змогу краще зрозуміти існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва. При цьому треба враховувати дію на рентабельність продукції таких чинників:

· зміну ринкових цін на продукцію даного підприємства;

· зміну податку на додану вартість;

· зміну рівня собівартості виробу з усіма факторами, які впливають на неї.

Серед чинників, які впливають на собівартість продукції, треба звернути особливу увагу на час випуску продукції. В перший рік, як правило, рентабельність дуже низька, проте в наступні кілька років спостерігається підвищення її рівня. Згодом її величина стабілізується, а в кінці виробництва навіть може почати падати. Однією з причин зростання рентабельності або супровідним їй чинником може бути збільшення обсягів виробництва цієї продукції. Вивчення впливу обсягу виробництва на рівень рентабельності - цілком самостійне питання аналізу прибутковості підприємства.

Рентабельність усієї реалізованої продукції можна визначити за даними табл. 3. Фактична рентабельність продукції за минулий рік становила:

Аналогічний показник за звітний рік становив:

Отже, загальне зростання цього показника за рік становило 2,3%. Показник рентабельності продукції в цілому на підприємстві може змінитися внаслідок зміни рентабельності окремих видів продукції та асортиментно-структурних зрушень у реалізованій продукції.