Міністерство освіти і науки україни. Міністерство освіти і науки україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Запорізький національний технічний університет

С.А. Панченко

Методичні вказівки до написання курсових,

Дипломних і магістерських робіт

для студентів денної та заочної форм навчання

Спеціальностей 6.030301, 7.03030101, 8.03030101

«Журналістика»

2014

Методичні вказівки до написання курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів денної та заочної форм навчання спеціальностей 6.030301, 7.03030101, 8.03030101 «Журналістика» / Укл.: С.А. Панченко. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2014. – 46 с.

 

Укладачі: С.А. Панченко, к.ф.н., доцент

 

Рецензент: д.ф.н., проф. Погребна В.Л.

 

Відповідальний за випуск: С.А. Панченко, к.ф.н., доцент

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

журналістики

 

Протокол № 8

від 27 січня 2014 р.

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................................................................. 4

Розділ 1. Загальні вимоги до студентських наукових робіт.............................................................. 6

1.1.Загальні зауваження................................................................................................................................ 6

1.2.Планування роботи....................................................................................................................... 7

1.3.Обсяг наукових робіт та основні вимоги до їх друкування.............................................. 9

Розділ 2. Оформлення списку використаних джерел............................................................................... 15

2.1. Порядок подання джерел у бібліографічному переліку.......................................................... 15

2.2. Основні елементи бібліографічного опису............................................................................... 15

Розділ 3. Основні вимоги до написання курсової роботи......................................................................... 19

Розділ 4. Основні вимоги до написання кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної роботи спеціаліста 27

Розділ 5. Основні вимоги до написання магістерської роботи................................................................. 31

Додатки....................................................................................................................................................... 34

 

ВСТУП

Курсові, кваліфікаційні роботи бакалавра, дипломні та магістерські роботи є важливими видами самостійної роботи студентів. У процесі їх написання під керівництвом професорів та доцентів кафедри студенти опановують методи і набувають вміння організації та проведення наукового дослідження.

Успішність наукових досліджень та написання робіт залежить від багатьох чинників, серед яких найважливішим є чітке уявлення про основні вимоги, що ставляться до них. Ці вимоги стосуються насамперед наукового рівня робіт, їх змісту, структури, форми викладу матеріалу, а також оформлення.

Теми робіт пропонуються студентам відповідно до провідної тематики кафедри, з урахуванням наукових зацікавлень майбутніх дослідників. Передбачається, що студент уже з першого курсу займається науковою роботою – бере участь у гуртках кафедри, готує доповіді на студентські наукові конференції тощо – і має власні наукові інтереси. Бажано, щоб проблеми, розглянуті в курсових роботах дали поштовх до їх майбутнього дослідження в дипломній, а в майбутньому, можливо, й у магістерській роботі.

Кваліфікаційна робота бакалавра – самостійне наукове дослідження студента-випускника, яке має продемонструвати рівень знань, набутих ним у межах навчального плану бакалавра, і ступінь оволодіння методикою наукової праці. Дослідження мусить будуватися на ґрунтовній теоретичній базі, самостійно дібраному фактичному матеріалі та аналізові власних журналістських матеріалів, воно не повинно бути компілятивним, позбавленим власних узагальнень та інтерпретацій.

Дипломною роботою студент завершує свою навчальну та наукову підготовку в університеті. Вона передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності. У ній обов'язково мають бути нові дані, нові спостереження в обраній проблемі або оригінальне висвітлення й узагальнення уже відомих фактів. Дипломна робота спеціаліста повинна засвідчити високий рівень загальнонаукової та спеціальної підготовки випускника, вміння проводити науково-дослідну роботу.

Вищі вимоги висуваються до магістерської кваліфікаційної роботи. Основне завдання її автора – продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і виконувати конкретні завдання. Вона має бути самостійним, оригінальним з погляду розвитку сучасної журналістикознавчої науки дослідженням, відзначатися високим ступенем наукової новизни, обґрунтованості й достовірності досягнутих результатів. Магістрант мусить добре знати стан розробки досліджуваної проблеми, критично оцінювати досягнення інших учених, самостійно робити вагомі, достатньою мірою аргументовані висновки, переконливо вести дискусії з іншими авторами, володіти методами і прийомами наукового дослідження. Магістерська кваліфікаційна робота повинна бути виконана на доброякісному фактичному матеріалі. Основою захисту тут є принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей.

Оцінюючи курсові, кваліфікаційні роботи бакалавра, дипломні та магістерські роботи комісія враховує не лише якість самого наукового дослідження, його наукову новизну, вміння захистити сформульовані положення та висновки, а й його оформлення.

Невідповідність в оформленні курсової чи дипломної роботи державним стандартам і встановленим вимогам може суттєво вплинути на остаточну оцінку роботи, а через значні відхилення робота може бути взагалі недопущена до захисту. Тому оформленню роботи повинна бути приділена особлива увага.

Цей навчально-методичний посібник покликаний допомогти студентам насамперед в оформленні наукових робіт. У його основі лежать державні стандарти та нормативні матеріали, які стосуються оформлення рукописів наукових робіт. У ньому також містяться поради щодо вибору теми, обґрунтування актуальності роботи, формулювання мети й завдань, структурування наукового дослідження, збирання й опису фактичного матеріалу, опрацювання наукової літератури. Значна увага відведена правилам бібліографічного опису друкованих видань.

 

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ РОБІТ

Загальні зауваження

Написання курсових, кваліфікаційних робіт бакалавра, дипломних робіт спеціаліста та магістерських робіт зі спеціальності “Журналістика” передбачає виявлення у студентів нахилів до наукової праці, які з часом можуть бути розвинені у подальшій діяльності під час написання дисертацій на здобуття вчених звань кандидата та доктора наук.

З огляду на необхідність дотримання єдиних загальноприйнятих стандартів в Україні це методичне видання має на меті пояснити й установити єдині норми щодо написання наукових праць студентами-журналістами Запорізького національного технічного університету. Необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій.

Назва курсової, дипломної або магістерської роботи повинна бути якомога більш лаконічною, відповідати суті вирішуваної наукової проблеми, вказувати на мету курсового, дипломного або магістерського дослідження та його завершеність. Іноді для більшої конкретизації до назви варто в дужках додати кілька слів, що конкретизують матеріал, який було взято для вивчення певної проблеми.

Наприклад:

“ОСОБЛИВОСТІ РЕПОРТАЖУ У РЕГІОНАЛЬНИХ ДРУКОВАНИХ ЗМІ (НА МАТЕРІАЛІ ЩОТИЖНЕВИКА “МИГ”)”,

або

“РЕПОРТАЖ ЯК ОСНОВА НОВИННИХ БЛОКІВ НА ВСЕУКРАЇНСЬКИХ ТЕЛЕКАНАЛАХ (ТИПОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)”.

У назві бажано не використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Зокрема, треба уникати назв, що починаються зі слів “ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАННЯ…”, “ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ШЛЯХІВ…”, “ДЕЯКІ ПИТАННЯ…”, “МАТЕРІАЛИ ДО ВИВЧЕННЯ…”, “ДО ПИТАННЯ…” та ін., у яких не відбито достатньою мірою суть проблеми.

Студент, який виконує курсову або дипломну роботу, повинен насамперед ознайомитися з вимогами до таких досліджень. Оскільки курсові та дипломні проекти повинні мати ознаки наукового дослідження, то, звичайно, особлива увага в них звертається на глибоке теоретичне висвітлення проблеми як у цілому, так і окремих її складових.

При написанні усіх видів робіт студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати для своєї роботи.

У разі виявлення використаного запозиченого матеріалу без посилання на автора або джерело викладач має право не допустити курсову, дипломну або магістерську роботу до захисту або в окремих випадках знизити оцінку до мінімальної.

У курсовій, дипломній або магістерській роботі треба стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень і тавтології.

Курсову роботу не пізніше, ніж за 3 тижні до початку сесії, дипломну та магістерську – не пізніше, ніж за місяць до захисту подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису в надрукованому вигляді, враховуючи правила оформлення, що будуть викладені на подальших сторінках.

 

Планування роботи

Підготовка курсової, кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної роботи спеціаліста або магістерської роботи потребує виділення її певних етапів та конкретних завдань, які необхідно розв’язати на кожному із них. Планування передбачає розподіл часу для написання роботи, дотримання визначених термінів та обсягів. Для виконання наукової роботи виділяється щонайменше шість етапів: вибір та затвердження теми; пошуки та вивчення літератури; складання та погодження з науковим керівником плану курсової або дипломної роботи; підбір та опрацювання фактичного та статистичного матеріалу; написання роботи; захист роботи.

Теми курсової, кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної роботи спеціаліста або магістерської роботи студенти обирають самостійно із запропонованого кафедрою переліку. Теми, які пропонує кафедра, переважно не збігаються із темами, які є у навчальній літературі. Такий підхід зорієнтований на стимулювання самостійного творчого наукового дослідження. До остаточного затвердження тем кафедра допускає зустрічні пропозиції студентів про внесення до тематики додаткових тем.

Тематика курсових та дипломних робіт щорічно коригується з урахуванням набутого на кафедрі досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Виконання завдань дослідження неможливе без ознайомлення з основними літературними джерелами з теми роботи. З метою повного їх виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек України, бібліотечні посібники, прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек тощо.

Під час джерелознавчих пошуків необхідно з’ясувати стан вивченості обраної теми сучасною наукою, щоб конкретніше і точніше визначити напрями та основні розділи свого дослідження.

Другий етап починається з вивчення та конспектування літератури з теми дипломного проекту, курсової або магістерської роботи.

 

Уважно вивчаючи джерела, необхідно набувати також більш конкретного уявлення про особливості наукового стилю журналістикознавства та вчитися виробляти власний науковий почерк.

 

Читаючи видання, треба уважно стежити за ходом авторської думки, вміти відрізняти головні положення від доказів й ілюстративного матеріалу. Часто статті з наукових збірників є складними для сприйняття, тому необхідно їх читати кілька разів, намагаючись виділити головну ідею та аргументи, якими автор її доводить.

Конспектуючи матеріал, слід постійно пам’ятати тему наукової роботи, щоб виписувати тільки те, що має стосунок до теми дослідження. Чим ширше й різноманітніше буде коло джерел, якими студент користувався, тим вищою є теоретична та практична цінність його дослідження.

Правильна та логічна структура наукової роботи – це запорука успіху розкриття теми. Процес уточнення структури складний і може тривати протягом усієї роботи над дослідженням. Попередній план роботи узгоджується з науковим керівником. Готуючись до викладення тексту курсової, дипломної чи магістерської роботи, доцільно ще раз уважно прочитати її назву, що містить проблему, яка повинна бути розкрита. Варто пам’ятати, що в назві відображено головні поняття, що мають аналізуватися на теоретичному і практичному рівнях у роботі. Проаналізований та систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів (глав і параграфів). Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ (параграф) – окрему частину цього питання.

Наприклад (детальний приклад див. Додаток Е):

 

ЗМІСТ

ВСТУП

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

РОЗДІЛ 2

Малюнок 1

Географія поширення газети “Запорізька правда”

(найбільша кількість читачів)

 

Якщо невеликий малюнок, схема, формула (не перевищує ¼ сторінки) уводиться до тексту як елемент увиразнення чи посилення розуміння, то між ним і основним тестом має бути відстань у 2 інтервали.

Малюнок 2

 

Якщо у роботі використовуються як маленькі так і великі малюнки, схеми, формули, то загальна нумерація має бути наскрізною (починатися у тексті й завершуватися у додатках).

 

РОЗДІЛ 2

ОСНОВНI ВИМОГИ

1. Після прізвища ставиться пробіл, а також пробіл між складовими ініціалів: Мельник В. М.

2. Після назви видання ставиться навскісна риска, пробіл, а потім дублюється прізвище автора з ініціалами попереду прізвища.

3. Знаки; та: розділяють пробілами з обох боків.

4. Відсутні пробіли в нумерації сторінок: 8–10.

5. У кінці опису ставиться крапка.

6. Дані про автора. Прізвища авторів наводяться у тій послідовності, в якій вони подані у виданні. Прізвища авторів розділяють комами. Якщо це роботи двох або трьох авторів, то можна подавати лише прізвище та ініціали першого, додаючи слова “та ін.”.

 

У науковій роботі ініціали осіб, яких згадують, пишуть перед прізвищем. У бібліографічному описі навпаки – на перше місце ставлять прізвище.

 

Вихідні дані видання. Після інформації про автора, назву і перевидання подають інформацію про те, де, хто і коли видав книгу. Після  назви  видання  і  після  вихідних даних ставлять крапку і тире

(. –).

Першим елементом вихідних даних є місце видання. Місце видання наводять повністю у називному відмінку. Скорочується лише назва м. Київ (К.).

В описах книг іноземними мовами допускається скорочення назв міст: англійською мовою – Нью-Йорка (N.Y.), російською – Москви (М.) та Санкт-Петербурга (СПб.). Якщо у книзі зазначено два місця видання, то в описі їх наводять через крапку з комою (;). Якщо одна із двох назв міст не скорочується, тоді вказують повну назву обох. Наприклад, “М.; СПб.”, “Київ; Львів”. Але “К.; Львів” – буде помилкою!

Після зазначення місця видання ставлять двокрапку після пробілу (:).

Обсяг видання – дані про кількість сторінок, аркушів, стовбців. Наприкінці опису, зазвичай у списку використаної літератури, зазначають загальний обсяг видання. Кількість сторінок пишуть цифрами і додають скорочено слово сторінка (с. – укр.; p. – англ.; S. – нім.; s – фр.).

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ

Тип джерела	Приклад оформлення
Книги:
Один автор	Іванов В. Техніка оформлення газети: курс лекцій / В. Іванов. − К.: Знання, КОО, 2000. − 222 с.
Два автори	Мельник Г., Тепляшина А. Основы творческой деятельности журналиста. Краткий курс / Г. Мельник, А. Тепляшина. – СПб.: Питер, 2008. – 272 с.
Частина книги, періодичного, продовжуваного видання	Гудков Д. Б. Прецедентные феномены в текстах политического дискурса / Д. Б. Гудков // Язык СМИ как объект междисциплинарного исследования: уч. пособие / отв. ред. М. Н. Володина. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – С. 136–139.
Матеріали вісників, збірників конференцій	Нечиталюк М. Турботи істориків журналістики / М. Нечиталюк // Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. Журналістика та перебудова. – 1990. – Вип. 16. – С. 68–70.
Багатотомний документ	Новая философская энциклопедия: в 4 т. [Електронний ресурс] / Ин-т философии РАН; Нац. обществ.-науч. фонд; Предс. научно-ред. совета В. С. Степин. – М.: Мысль, 2000 2001. – Т. 3. – 2001. – 2659 с. – Режим доступу: http://iph.ras.ru/enc.htm.
Автореферати дисертацій	Сніцарчук Л. Українська преса Галичини (1919–1939 рр.): політико-правові умови функціонування, тенденції розвитку, організаційно-журналістська практика / Афтореф. дис. … доктора наук із соціал. комунікацій: 27.00.04 / Л. Снісарчук / Інститут журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – К., 2010. – 32 с.
Словники	Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті / за заг. ред. Ю. Бідзілі. − Ужгород: ВАТ Вид-во «Закарпаття», 2007. − 224 с.
Журнальна стаття	Горобець В. Законотворча епопея: чи скоро фініш? / В. Горобець // Журналіст України. – 2012. – №6. – С. 7–9.
Газетна стаття	Преса – один із засобів ідеологічного впливу на маси // Радянська Волинь. – 1948. – 5 травня.
Електронні ресурси	Колісник Ю. Текст і дискурс: проблеми дефініцій [Електронний ресурс] / Ю. Колісник // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2010. – №675. – С. 111–114. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Ukr_term/ 2010 _675/ 25.pdf.

Розділ 3

Структура курсової роботи

Курсова робота повинна містити:

– титульний аркуш;

– зміст;

– перелік умовних позначень (при необхідності);

– вступ;

– основну частину (найчастіше складається з двох основних розділів – теоретичного і практичного, що можуть у свою чергу поділятися на підрозділи);

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (якщо вони необхідні).

Для прикладу оформлення курсової роботи загалом дивись Додатки А, Е.

Зміст

Зміст подають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів (при необхідності), загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (див. Додаток Е).

Вступ (2-3 сторінки)

Вступ розкриває сутність і стан наукового аспекту дослідження проблеми, що розглядається у роботі, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, враховуючи такі пункти.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаними проблемами обґрунтовують актуальність та доцільність роботи в галузі тієї чи іншої наукової проблеми.

Висвітлення актуальності в курсовій роботі не повинно бути багатослівним. Достатньо парою абзаців висловити головне – сутність проблеми і наукового знання.

Наприклад, тема курсової роботи «Висвітлення проблем культури у новинних блоках всеукраїнських телеканалів»:

Телебачення – це соціальне явище. “Численні дослідження у цілому світі показують, що коли йдеться про широкий загал, то з усіх засобів масової інформації перевагу віддають саме телебаченню” [11, 21].

Людина уже звикла до щоденного її інформування, яке найбільше здійснюється через цей вид ЗМІ. Сітка телемовлення обов’язково включає в себе блоки новин. Цей продукт телебачення структурується із сюжетів, які висвітлюють на екрані фабулу життєвої ситуації з будь-якої сфери життя. Невід’ємною й обов’язковою ланкою у цій композиції є новини культури, яка в кожному суспільстві є важливою як засіб об’єднання, духовного розвитку, відпочинку. Усі зв’язки (ділові чи особисті) починаються з культури. Вона нас довершує, вдосконалює як людей розумних і освічених. Отже, можна сказати, що культура творить нас, а ми – її.

Із подіями у царині культури нам допомагають ознайомлюватися щоденні інформаційні блоки новин. Така інформація носить повчальний і розважальний характер, тобто виконує рекреативну і виховну функції. Подібні новини повинні приносити задоволення, сприйматися як відпочинок. Їх основна місія – розширювати знання, не перенасичуючи мозок зайвою і складною інформацією для засвоєння.

Мета і завдання дослідження

Мета і завдання формулюють загальне спрямування роботи й ті питання, які необхідно вирішити для їх досягнення. Не варто формулювати мету іменником “дослідження…”, або “вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету. Краще використати дієслівні конструкції на зразок “мета передбачає дослідити… (вивчити тощо)”.

Наприклад:

Метою роботи є аналіз особливостей висвітлення проблем культури у новинних блоках всеукраїнських каналів.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

- визначити поняття “новина”;

- розглянути принципи створення новин та роль телеведучого в поданні матеріалу;

- вивчити процес і структуру випуску новин;

- проаналізувати проблемно-тематичний аспект висвітлення новин культури;

- дослідити жанрову своєрідність подання новин культури на всеукраїнських каналах телебачення.

Об’єкт і предмет дослідження

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження завжди вужчий за об’єкт і міститься в його межах.

Наприклад:

Об'єктом дослідження є новинні блоки на телеканалах “1+1”, “Інтер”, “ICTV”.

Предмет дослідження – специфіка висвітлення проблем культури у телевізійних новинах.

Методи дослідження

Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Наприклад:

У процесі дослідження застосовувалися такі методи: аналізу й синтезу під час вироблення наукової концепції, системний, аналізу і синтезу, проблемно-тематичний та порівняльний аналіз, спостереження, описово-аналітичний.

Методологічна і теоретична основа роботи

Цей пункт передбачає перелік основних авторів, концепції яких становлять основу курсової роботи із вказівкою наукової сфери, яка ними аналізується. Автори подаються за принципом алфавіту.

Наприклад:

До розгляду проблеми висвітлення новин зверталися такі вчені, як Г. Кузнєцов, В. Цвік, О. Юровський, – вони дослідили історичні, теоретичні та практичні аспекти телевізійної журналістики, де невід’ємною частиною блоку новин є культура. Детальне вивчення отримали телевізійні жанри журналістики у таких науковців, як З. Дмитровський, Н. Звєрєва, С. Муратов, В. Цвік та інші.

Наукова новизна одержаних результатів

Дається анотація нових наукових положень, запропонованих на основі висновків, до яких приходить студент у кінці роботи над курсовою.

 

При цьому бажано розкрити її детально, вказавши на наявність власного визначення певних базових понять дослідження (якщо вони запропоновані), оригінальної класифікації явищ, встановленої типології тощо.

Наприклад:

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі була здійснена спроба детально проаналізувати і порівняти проблемно-тематичний і жанровий аспекти висвітлення новин культури у новинних блоках на каналах “1+1”, “Інтер”, “ICTV”; подати типологію проблем культури, репрезентованих у ЗМІ, визначивши ступінь частотності їх звучання в ефірі.

Практичне значення одержаних результатів

У роботі треба подати відомості про можливості наукового використання отриманих результатів під час ваших подальших досліджень та/або порекомендувати сферу, де можна застосувати результати курсової роботи (під час розробки курсів, спецкурсів чи спецсемінарів у вищих навчальних закладах, для написання наукових робіт, у подальших дипломних дослідженнях тощо).

Наприклад:

Матеріали дипломного дослідження можуть бути використані під час подальших наукових розробок, а також при підготовці лекційних та практичних занять з курсу «Культурна проблематика ЗМІ», «Тележурналістика».

Апробація результатів роботи

Розділ факультативний (необов’язковий) івикористовується в разі наявності виступів на конференціях, участі в різних конкурсах, наукових семінарах.

Наприклад:

Апробація роботи була здійснена на Щорічній науковій конференції викладачів і студентів ЗНТУ, присвяченій Тижневі науки (Запоріжжя, 2012).

Публікації

Цей пункт передбачається за наявності статей або тез конференцій (форумів, семінарів, симпозиумів тощо) у фахових чи нефахових наукових збірниках.

Спочатку вказуються фахові, потім нефахові видання. Список складається від найдавнішого до найновішого джерела.

Структура роботи

Цей пункт передбачає визначення загального вигляду роботи та наведення основних даних щодо її обсягу (змісту та форми).

Варто врахувати той факт, що додатки і список використаних джерел до обсягу основної роботи не входять і не рахуються.

Наприклад:

Структура роботи: дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, 3 додатків. Обсяг основної роботи – 26 сторінок. Список використаної літератури включає 30 найменувань (викладених на 4 сторінках).

Основна частина роботи

Основна частина курсової роботи складається з розділів і підрозділів. Кожен розділ починають з нової сторінки. Основному тексту може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку досліджень.

 

У кінці кожного розділу обов’язково подаються стислі висновки, які потім у розширеному вигляді будуть вміщені у загальних висновках.

У висновках до теоретичного розділу, після детального аналізу стану розробки проблеми, подаються основні терміни та дефініції, що прийняті за робочі в цьому дослідженні.

У практичному розділі до висновків виносяться головні положення й узагальнення, до яких студент доходить на основі власного аналізу практичного матеріалу із залученням теоретичних концепцій, обраних для дослідження в теоретичному вигляді.

 

Розділ у науковому дослідженні не може завершуватися посиланням чи цитатою, оскільки наприкінці має бути поданий власний висновок студента щодо головних теоретичних і практичних аспектів роботи.

 

Ідеальне співвідношення теоретичного й практичного розділів у курсовій роботі має бути 1:1, або аналіз практичного матеріалу може трохи (на 10-20%) переважати.

Виклад матеріалу в основній частині підпорядкований провідній ідеї, чітко визначеній і сформульованій автором у назві роботи.

Під час переходу від одного до іншого аспекту проблеми намагаємося уникати перехідних конструкцій на зразок “тепер розглянемо…”, “а далі звернемося до вивчення…” тощо.

Висновки (2-3 сторінки)

Викладаються найбільш важливі наукові й практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити розв’язання проблеми, сформульованої в пунктах “Вступу” та “Мета й завдання”. На кожне із завдань має бути запропоноване вирішення у висновках дослідження.

У першому абзаці висновків коротко формулюється стан розробки питання в науці. Потім наводяться факти, що становлять наукову новизну дослідження. Далі містяться результати, отримані в практичному розділі, які репрезентують один із можливих аспектів розв’язання аналізованої в курсовому проекті проблеми.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації для їх використання.

 

Ніколи не використовуємо слово “висновки” у висновках до роботи чи її частин. У процесі узагальнення результатів намагаємося уникати багатослівності, що не вказує на конкретні результати роботи, наприклад, не пишемо речень на зразок: “Можна наводити ще багато інших особливостей тележурналістики, однак уже зазначених моментів достатньо, щоб зрозуміти, що у випадку з теленовинами ми маємо особливий тип телепрограм…”.

 

Список використаних джерел

Загальні вимоги до оформлення списку літератури вміщені вище (див. розділ 2).

Додатки

За необхідністю до додатків включають матеріал, який допоможе повніше сприймати матеріал. Це можуть бути:

– різноманітні таблиці, формули, малюнки, дані статистичних опитувань тощо;

– ілюстрації практичного матеріалу – витяги з газетних і журнальних матеріалів;

– допускаються аудіо- і відеокасети у файлах, які будуть демонструватися під час захисту.

 

Розділ 4

Структура дипломної роботи

Дипломна робота повинна містити:

– титульний аркуш;

– завдання;

– зміст;

– реферат;

– вступ;

– перелік умовних позначень (при необхідності);

– основну частину (найчастіше з трьох-чотирьох основних розділів – теоретичного і 2-3 практичних, що можуть у свою чергу поділятися на підрозділи);

– висновки;

– список використаних джерел;

– додатки (якщо вони необхідні).

 

У кваліфікаційних роботах бакалавра додатки є обов’язковими в разі наявності власних публікацій з аналізованої тем або інших журналістських проектів.

 

3. Зміст (див. Додаток Е).

4. Вступ (3-4 сторінки)

Основні вимоги (див. розділ 3 – вимоги до курсових робіт).

Реферат

Обов’язкова структурна одиниця дипломної роботи – коротка, стисла репрезентація роботи, яка передбачає наявність таких основних пунктів (зразок написання див. у Додатку Є):

– назва теми;

– кількість сторінок основного тексту;

– кількість використаних джерел;

– об’єкт дослідження;

– предмет;

– мета;

– завдання;

– методологічна й теоретична основа дослідження;

– методи;

– наукова новизна;

– сфера застосування;

– 7-12 ключових слів (основна термінологія, що використовується в тексті).

6. Основна частина роботи (див. розділ 3 – вимоги до курсових робіт).

7. Висновки (3-4 сторінки)

8. Список використаних джерел (див. розділ 2).

9. Додатки

Захист дипломної роботи

Захист дипломної роботи відбувається на засіданні екзаменаційної комісії (можливо, за участю представників засобів масової інформації, журналістів редакцій преси, телебачення й радіомовлення, якщо вони виступають зацікавленими особами або рецензентами роботи) та керівництва факультету. Регламент доповіді автора рекомендується не більше 10-12 хвилин, протягом яких викладаються основні положення виконаного дослідження, зокрема обґрунтовується актуальність теми, мета, завдання, об’єкт, предмет і проблеми дослідження, подається коротка характеристика використаних джерел. Завершується виступ висновками й рекомендаціями щодо питань, які розглянуті в дипломній роботі.

У разі потреби привертається увага й до труднощів, які долалися в процесі роботи над змістом, розробки новітніх аспектів і літературного їх опрацювання. Наприкінці виступу автор відповідає на запитання голови державної екзаменаційної комісії, її членів і всіх присутніх.

Заслуховується відгук наукового керівника, в якому пояснюються основні віхи співпраці зі студентом, ступінь виконання всіх завдань, поcтавлених у роботі.

Виголошується рецензія з урахуванням позитивних і негативних моментів дослідження, загального враження, побажань та оцінки, яку виставляє рецензент.

Студенту надається заключне слово для відповіді на зауваження, поставлені в рецензії, та загальних слів подяки науковому керівникові, рецензенту, комісії й усім присутнім.

Після обговорення робіт по закінченню всіх захистів дня голова комісії, посилаючись на одержані документи (текст роботи, рецензії, відгуки, виступи тощо), оголошує оцінку, яка була погоджена з усіма членами комісії.

Апеляція

У разі непогодження з оцінкою, одержаною на захисті дипломної роботи, студент має право написати заяву на ім’я голови державної екзаменаційної комісії з проханням переглянути роботу, вказуючи на ті моменти, що не були враховані під час захисту. При розгляді апеляції, якщо вона визнається обґрунтованою, призначається перезахист по закінченню всіх інших захистів. Оцінка на перезахисті виставляється остаточно й перегляду не підлягає.

Зберігання роботи

Роботи разом з відгуком наукового керівника та рецензією підшиваються та здаються технічним секретарем до архіву університету, де зберігаються упродовж 5 років.

РОЗДІЛ 5

ОСНОВНІ вимоги до написання

Магістерської роботи

Магістерська робота становить собою завершене серйозне наукове дослідження студента з актуальної теми, в якому магістрант на основі вивченого матеріалу з певної дисципліни не тільки збирає й компілює попередні розробки в галузі певної проблеми, а й пропонує власне бачення ситуації, реалізує свої нові погляди й створює особисті класифікації й унормування (теоретичний розділ), а з іншого – у практичних розділах здійснює власний глибокий аналіз, доходячи серйозних результатів, що відбиває у висновках і всебічно репрезентує на захисті.

Вимоги до змісту роботи:

1.Титульний аркуш магістерської роботи містить ті самі структурні елементи, що й курсова робота (див. Додаток Г).

Реферат

Обов’язкова структурна одиниця магістерської роботи – коротка стисла репрезентація роботи, яка передбачає наявність таких основних пунктів

– назва теми;

– кількість сторінок основного тексту;