Моделі економічного кругообігу

У змішаній економіці головну координуючу роль виконує ринок. Пов'язуючи між собою продав­ців і покупців, ринок встановлює ціни і розподіляє обмежені ресурси згідно з платоспроможними потребами економічних суб'єктів. Але ринок – це не монолітна, а структурована система, яка складається з окремих видів ринку. Центральне місце в ринковій системі займають два види ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів. Ринок продуктів – це ринок, на якому домашні господарства купують вироблені підприємствами товари та послуги. Ринок ресурсів – це ринок, на якому підприємства купують у домашніх господарств ресурси, необхідні їм для виробництва: робочу силу, капітал і природні ресурси.

Ринок ресурсів

                   Виробничі витрати                       Грошові доходи

                                                                               

                        Ресурси                                      Ресурси

 

 

Ринок продуктів

                      Товари та послуги                   Товари та послуги

                           

                  Грошові доходи                            Споживчі витрати

Рис. 2.1. Модель економічного кругообігу в умовах чистого ринку

 

Через ринок ресурсів і продуктів домашні господарства і підприємства взаємодіють між собою. В процесі їхньої взаємодії відбувається економічний кругообіг, внаслідок якого в економіці визначається обсяг і структура виробництва, а між окремими ринками досягається рівновага. Щоб показати роль ринків у процесі взаємодії домогосподарств і підприємств, звернемося спочатку до моделі економічного кругообігу в умовах чистого ринку, тобто без участі держави (рис. 2.1). Економічна система є замкнутою. Доходи одних економічних суб'єктів є витратами інших економічних суб'єктів. У моделі наявні два види потоків: „доходи – витрати“ та „ресурси – товари та послуги“. Вони здійснюються одночасно в протилежних напрямках і постійно повторюються.

Як ми знаємо, в практиці не існує чистого ринку, є змішана економіка, в якій поряд із суб'єктами приватного сектора економіки велику координуючу роль виконує держава. Тому є потреба доповнити модель економічного кругообігу державою в особі уряду (рис. 2.2).

 

Ринок ресурсів

               Виробничі витрати                                                     Грошові доходи

				Уряд
		Ринок продуктів

            Ресурси                                                                    Ресурси

 

                                                      Ресурси     Витрати

 

                                           Податки                Товари та послуги 

                                              

                                       Тов. та послуги             Податки

 

                                                      Витрати    Товари та послуги

 

    Товари та послуги                                      Товари та послуги  

         Продукти                                                                        Продукти

Рис. 2.2. Модель економічного кругообігу в умовах змішаної економіки

 

На рис. 2.2. всі потоки, які відображають взаємовідносини між підприємствами й домогосподарствами, залишаються незмінними.

Але тепер на ринку ресурсів і продуктів з'явився ще один суб'єкт – уряд. Це означає, що домогосподарства й підприємства взаємодіють уже не тільки між собою, а й з урядом, від заходів якого теж залежить рівновага в економіці.

В моделі економічного кругообігу уряд виконує три функції:

1. Здійснює на відповідних ринках державні закупки ресурсів та продуктів і внаслідок цього несе відповідні витрати, які впливають на сукупні витрати економіки. На рис. 2.2 це відображають потоки по вертикалі.

2. Надає домогосподарствам і підприємствам колективні (суспільні) блага, пов'язані із утриманням бюджетної сфери (освіти, науки, культури, медицини, національної армії, міліції тощо). Це відображають верхні горизонтальні потоки, які поєднують уряд із суб'єктами приватного сектора економіки.

3. Для здійснення своїх витрат уряд формує державні доходи за рахунок збирання податків, а також надає допомогу (трансфертні платежі, пенсії тощо).

В моделі економічного кругообігу доходи уряду показані за допомогою потоків чистих податків, оскільки лише вони характеризують дійсну величину доходів, які уряд може використати для закупівлі ресурсів та продуктів на відповідних ринках. Стосовно трансфертних платежів, то вони не впливають на купівельну спроможність уряду (урядовий попит), а є інструментом перерозподілу доходів (ресурсів і продуктів) між окремими суб'єктами приватного сектора економіки.

Уряд взаємодіє не лише на ринку ресурсів та продуктів. Він є також активним учасником фінансового ринку. Це пояснюється тим, що він не завжди може збалансувати свій бюджет, тобто доходну і витратну частини державного бюджету. Внаслідок цього виникає бюджетний дефіцит, який повинен покриватися за рахунок позичок на фінансовому ринку. Зазвичай ці позички здійснюються через продаж державних облігацій та інших цінних паперів як фінансовим посередникам, так і безпосередньо домогосподарствам. Інколи чисті податкові надходження до бюджету можуть перевищувати урядові витрати. За цих умов уряд повертає отримані позички більшою вартістю, ніж отримує нові, що забезпечує чистий приплив грошових ресурсів на фінансовий ринок. Отже, державні закупки товарів та послуг залежать не лише від доходів уряду, а й від його позичок у суб'єктів приватного сектора економіки.

Наведена модель економічного кругообігу показує, як уряд може впливати на параметри економічної рівноваги.

По-перше, змінюючи обсяг державних закупок товарів та послуг, уряд має можливість адекватно впливати на сукупний попит економіки і, як результат, на обсяги ви­робництва.

По-друге, уряд може впливати на попит приватного сектора економіки через величину чистих податків. Змінюючи рівень оподаткування або величину трансфертних платежів, уряд може зменшувати або збільшувати доходи суб'єктів цього сектора, від яких залежить їхній попит.

Обидві моделі економічного кругообігу – це моделі закритої економіки, тобто такої, яка не має зв'язків із світовим господарством. У дійсності економіка будь-якої країни, як правило, є відкритою. Світове господарство доповнює внутрішні ринки та роздвоює потоки ресурсів, продуктів, доходів і витрат двома напрямками – по лінії внутрішніх і зовнішніх ринків. Якщо суб'єкти економічного кругообігу експортують на світовий ринок ресурси та продукти, то у зворотному напрямку вони одержують грошові доходи. Зовнішній світ бере участь в економічному кругообігу і через міжнародні фінансові ринки. Якщо національні заощадження є недостатніми для фінансування економіки, її суб'єкти, в тому числі уряд, можуть отримати.

Отже, схема кругообігу дає узагальнене уявлення про функціонування ринкової системи з урахуванням у ній державного сектора, дозволяє зрозуміти роль державного сектора в національній економіці.