Міністерство освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Кафедра безпеки

життєдіяльності

 

К О Н С П Е К Т Л Е К Ц І Й

з курсу «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

для студентів усіх професійних напрямів

підготовки денної та заочної форм навчання

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Методичною радою ОНАХТ

Протокол № 1 від 27.09.2010 р.

 

Одеса ОНАХТ 2010

Конспект лекцій з курсу «Цивільний захист» для студентів усіх професійних напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Автори О.А. Нетребський, З.М. Сахарова, І.А. Дюдіна. – Одеса: ОНАХТ, 2010. – 50 с.

 

 

Укладачі: О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор

             З.М. Сахарова, асистент

             І.А. Дюдіна, к.б.н., доц.

                 

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри безпеки життєдіяльності О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор.

 

 

 

 

ДИСЦИПЛІНА «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

ВСТУП

Цивільний захист (ЦЗ) або цивільна оборона (ЦО) України є найважливішою складовою державної системи забезпечення  національної безпеки.

Необхідність існування і розвитку ЦЗ (ЦО) обумовлена наявністю ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Сучасний ЦЗ (ЦО) України за останні 19 років пройшов значний шлях розвитку та удосконалення від цивільної оборони СРСР до потужної системи, яка спроможна об’єктивно оцінювати стан надзвичайних ситуацій, виробляти ефективні заходи і засоби їх локалізації і ліквідації і успішно реалізовувати їх у будь-яких умовах розвитку і існування.

Направленість даного конспекту лекцій полягає в наданні майбутнім фахівцям необхідних знань про надзвичайні ситуації, джерела і умови їх виникнення, роль і завдання ЦЗ (ЦО) в надзвичайних ситуаціях, організаційну будову і принципи функціонування ЦЗ(ЦО) в Україні, небезпечні і шкідливі чинники надзвичайних ситуацій техногенного характеру і захист населення і території від їх дії.   

Перелік питань для самостійної роботи

Тема 1. Основи цивільної оборони та цивільного захисту України

1. Основні положення Закону «Про цивільну оборону України».

2. Особливості цивільної оборони підприємств харчової промисловості.

3. Характеристика служб цивільної оборони на об’єктах господарської діяльності.

Тема 2. Надзвичайні ситуації техногенного характеру

4. Основні характеристики токсичних властивостей небезпечних хімічних речовин.

5. Вражаючі чинники аварій на радіоактивно небезпечному об’єкті.

6. Захист продовольчої сировини, готової продукції та води в умовах надзвичайних техногенних ситуацій.

Тема 3. Захист населення і території від надзвичайних ситуацій

7. Основні норми поведінки і дії людей при техногенних надзвичайних ситуаціях.

8. Само- і взаємодопомога при травмах і ураженнях.

Самостійна робота студента (СРС) займає 67% обсягу годин, які передбачені навчальним планом і для даної дисципліни є основним засобом оволодіння матеріалом.

Рекомендована література

Основна

1. Губський А.І.. Цивільна оборона К.- Міністерство освіти 1995,- 216 с.

2. Кучма М.М. Цивільна оборона (цивільний захист): Навчальний посібник. – 2-ге видання, виправлене і доповнене – Львів: «Магнолія 2006», 2007. –360 с.

3. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник: видання 2-ге, перероб. – К: центр навчальної літератури, 2006 – 438 с.

4. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97), МОЗ України. – К., 1997.– 122 с.

Додаткова

5. Атаманюк В.Г. и др. Гражданская оборона: ученик для вузов / В.Г. Атаманюк, Л.Г. Ширшев, Н.И. Акимов. Под ред.. Д.И. Михайлика. – М.: Высш. шк., 1986. – 207 с.

6. Довідник з цивільної оборони (з питань цивільного захисту населення і територій у надзвичайних ситуаціях мирного часу) ЗАТ «Укртехногрупа», Київ – 2001.

7. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання-Прес, 2007. – 487 с.

Завдання курсу:

Розвиток творчої активності, ініціативи та здатності приймати самостійно рішення стосовно змісту роботи керівного складу невоєнізованих формувань і служб з отриманої в академії спеціальності.

Девіз курсу ЦЗ (ЦО):

«Запобігти, врятувати, допомогти!»

Методологічна основа дисципліни «Цивільний захист». Ідентифікація, аналіз небезпечних і шкідливих чинників надзвичайних ситуацій техногенного характеру і розробка засобів і заходів захисту населення і територій від їх дії.

Оборони України

В ЦЗ (ЦО) України можна визначити такі особливості організації:

2.1. Територіально-виробничий принцип організації і функціонування.

Територіальний принцип полягає у створенні ЦЗ (ЦО) в масштабах держави і на територіях відповідно до адміністративно-територіального поділу України: у кожній одиниці адміністративного поділу, в Автономної Республіці Крим (АРК), в області, у місті, в міських та сільських районах, у селищах. Виробничий – в організації та функціонуванні ЦО у всіх галузях зайнятості населення: від міністерств та інших центральних органів до об’єктів господарської діяльності.

Під об’єктом господарської діяльності (ОГД) розуміють підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і підпорядкування, у тому числі і навчальні заклади різного рівня.

2.2. Спільне керівництво ЦЗ (ЦО) відповідно до її будови здійснює Кабінет Міністрів України (КМУ), міністерства й інші центральні органи виконавчої влади, Рада Міністрів Автономної республіки Крим (АРК), місцеві державні адміністрації, керівники підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і підпорядкованості (рис. 1.2).

Рис. 1.2 – Структура цивільної оборони України

Начальниками ЦЗ (ЦО) у державі є прем’єр-міністр України, а його заступником – керівник центрального органу виконавчої влади з питань НС та справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Начальником ЦО АРК є Голова Ради Міністрів АРК. Начальниками ЦЗ (ЦО) згідно з адміністративно-територіальним устроєм України є голови місцевих державних адміністрацій. В міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях (тобто на ОГД) начальниками ЦЗ (ЦО)  є їх керівники.

2.3. Безпосереднє виконання завдань ЦЗ (ЦО) здійснюється постійно-діючими органами управління зі справ ЦЗ (ЦО), у тому числі створеними у складі ОГД, та службами ЦЗ (ЦО). Органи управління у справах ЦЗ (ЦО), які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування. На ОГД – це штаб ЦЗ (ЦО) та ЗНС, або окрема посадова особа. На об’єктах з чисельністю працюючих до 200 може бути 0,5 посади працівника ЦЗ (ЦО) з оплатою на умовах сумісництва.

2.4. ЦЗ (ЦО) України опирається на матеріальні та людські ресурси всієї держави.

2.5. ЦЗ (ЦО) в державі є всенародна справа.

Кожний громадянин зобов’язаний (повинен) брати активну участь у заходах ЦЗ (ЦО), виконувати свій священний обов’язок по захисту Батьківщини.

В системі ЦЗ (ЦО) створюються, оснащуються і готуються сили ЦЗ (ЦО). До сил ЦЗ (ЦО) відносяться:

- державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба, підпорядкована керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, тобто Міністерству з надзвичайних ситуацій (МНС);

- спеціалізовані формування;

- невоєнізовані формування (створюються на ОГД).

Перед державною професійною спеціальною аварійно-рятувальною службою МНС поставлені завдання захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (РІНР).

Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійних ситуацій, проведення профілактичних та відновлювальних робіт створюються спеціалізовані формування.

Спеціалізовані формування – це організаційно оформлені підрозділи ЦЗ (ЦО), створені для проведення РІНР, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу і застосування спеціальних технічних засобів. Такі формування мають три рівні підпорядкування: центральний, територіальний (не нижче міста) та об’єктовий. Відповідно до рівня підпорядкування вони підрозділяються на: центрального підпорядкування – тобто МНС, створюються Кабінетом Міністрів України, і територіального, що створюються місцевою державною адміністрацією; об’єктового, що створюються адміністрацією підприємства.

Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються органу-засновнику, а оперативно, для застосування у випадку НС, відповідному органу управління у справах ЦЗ (ЦО).

На спеціалізовані формування покладаються:

- рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

- профілактична робота для запобігання аваріям і катастрофам;

- виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв’язку, іншого оснащення для ліквідації наслідків НС.

Для виконання покладених завдань спеціалізовані формування мають у своєму складі оперативні, допоміжні підрозділи, науково-дослідні організації та виробничі підприємства.

До складу оперативних підрозділів зараховуються працездатні особи, які досягли 20-річного віку, мають стаж роботи на ОГД, призначення до спеціалізованих формувань та досвід аварійної роботи. Комплектування здійснюється на підставі професійного добору за спеціальними інструкціями.

Невоєнізовані формування ЦЗ (ЦО) – це групи людей, об’єднаних у загони, команди, дружини, ланки, оснащених спеціальною технікою і майном, та підготовлених до дій у НС.

Штатну чисельність невоєнізованих формувань визначає керівник ОГД (підприємства), установи чи організації на підставі вимог Концепції ЦЗ (ЦО) України, Положення про ЦЗ (ЦО) України за погодженням з органом управління у справах Цивільної оборони.

Невоєнізовані формування створюються завчасно і комплектуються в обов’язковому порядку, визначеному Законом „Про Цивільну оборону України” і Положенням про Цивільну оборону України. Зарахування до невоєнізованих формувань не звільняє від основною діяльності.

Адміністрація ОГД несе відповідальність за створення, оснащення і підготовку невоєнізованих формувань.

До невоєнізованих формувань ЦЗ (ЦО) зараховуються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок із середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

 Для забезпечення заходів ЦЗ (ЦО), захисту населення і територій від наслідків НС, проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчою влади, місцевих державних адміністраціях, на ОГД незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби Цивільної оборони. Наприклад, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, енергетики, медичні. Оповіщення і зв’язку, комунально-технічні, матеріального забезпечення, протипожежні, торгівлі та харчування, технічні, транспортного забезпечення тощо.

Питання для самоперевірки

1. Роль та завдання міністерств України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

2. Роль та завдання Єдиної державної системи цивільного захисту.

3. Організаційна структура ЦЗ (ЦО) підприємства, установи і організації.

4. Сили ЦЗ України.

5. Визначення надзвичайних ситуацій та їх класифікація.

Література: [1, с. 4-18; 2, с. 9-28, 34-85; 3, с. 16-36, 40-79, 5, с. 12-19; 6, с. 3-23; 7, с. 11-29].

4. Організація евакуаційних заходів.

5. Індивідуальні засоби захисту шкіри.

6. Які засоби захисту органів дихання використовують від радіоактивного, хімічного, біологічного зараження.

Література: [1, с.121-131, с.135-141, 147-157; 3, с.82-83, 92-114, с.127-149; 5, с.79-93, с.98-103; 7, с.124-127]

 

Міністерство освіти і науки України

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

 

 

Кафедра безпеки

життєдіяльності

 

К О Н С П Е К Т Л Е К Ц І Й

з курсу «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

для студентів усіх професійних напрямів

підготовки денної та заочної форм навчання

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Методичною радою ОНАХТ

Протокол № 1 від 27.09.2010 р.

 

Одеса ОНАХТ 2010

Конспект лекцій з курсу «Цивільний захист» для студентів усіх професійних напрямів підготовки денної та заочної форм навчання / Автори О.А. Нетребський, З.М. Сахарова, І.А. Дюдіна. – Одеса: ОНАХТ, 2010. – 50 с.

 

 

Укладачі: О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор

             З.М. Сахарова, асистент

             І.А. Дюдіна, к.б.н., доц.

                 

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри безпеки життєдіяльності О.А. Нетребський, д-р техн. наук, професор.