Мікроорганізми та їх роль у житті людини. Віруси та їх негативна дія на життя людини.

Мікроорганізми, або мікроби — мікроскопічні організми, тобто занадто маленькі, щоб бути видимими неозброєним оком. Вивченням мікроорганізмів займається мікробіологія. Мікроорганізми можуть бути бактеріями, археями, грибами або деякими іншими (ніж грибами)еукаріотами, але не вірусами або пріонами, бо останні загалом класифікуються як неживі, хоча мікробіологія вивчає і ці об'єкти. Мікроорганізми часто описуються як одноклітинні організми; проте, деякі одноклітинні бактерії або протісти видимі неозброєним оком, а деякі багатоклітинні види мікроскопічні.

Мікроорганізми живуть майже усюди на Землі, де є рідка вода, зокрема у вологому ґрунті, у гарячих джерелах, у верхніх шарах океанської води і глибоко усередині скель в межах земної кори. Мікроорганізми критично важливі для харчового ланцюжка в природі, особливо переробки поживних речовин в усіх екосистемах. Оскільки деякі мікроорганізми можуть також фіксувати азот, вони — важлива частина азотного циклу. Проте, патогенні мікроби можуть вторгатися до інших організмів і спричиняти інфекційні хвороби.

Використання мікроорганізмів в народному господарстві. Мікробіологія - біологічна наука, яка вивчає будову та життєдіяльність найпоширенішої групи живих організмів, невидимих для неозброєного ока. Значення мікроорганізмів: 1)корисне-а)кругообіг речовин у природі, б)родючість грунту, в)утворення покладів корисних копалин, г)виробництво органічних кислот, спиртів, вітамінів, амінокислот, ферментних препаратів, антибіотиків та ін.,д) харчова й легка промисловість: дріжджі (вино, пиво, хліб), молочнокислі бактерії (кисломолочні продукти, сири, квашіння, окислювання шкір); 2) шкідливе - а)збудники захворювань людей, тварин, рослин; б)псування харчових продуктів, руйнування різних матеріалів і товарів.

Віруси - є найдрібніші форми життями, які складаються з молекули нуклеїнової кислоти, носія генетичної інформації, оточеної захисною оболонкою з білків.

Основною рисою вірусів є те, що вони можуть розмножуватися тільки паразитуючи в клітинах зараженого організму. Віруси не мають власного апарату для синтезу органічних молекул, тому для самовідтворення вони використовують ресурси клітини хазяїна. У живій природі існує величезне число різноманітних вірусів, які паразитують в клітинах бактерій, рослин, тварин, у тому числі і людини.

Віруси відіграють важливу роль в життя людини, оскільки можуть викликати захворювання різного ступеня тяжкості. За епідеміологічними характеристиками, вірусні захворювання ділять на антропонозні, тобто ті, на які хворіє тільки людина (наприклад поліомієліт) і зооантропонозні, - які передаються від тварин людині (наприклад сказ).

25. Отруйні рослини та їх дія на організм людини.

Отруйними називаються рослини, що містять такі хімічні речовини, які, потрапивши в організм людини або тварини, викликаютьотруєння. Отруєння може призвести до тяжкого захворювання і навіть до смерті. Для самої рослини отруйні речовини мають велике значення. Вони захищають рослину від тварин, які могли б з'їсти його стебла, листя, коріння та насіння.

До отруйних речовин, що містяться в рослинах, відносяться азотисті сполуки (алкалоїди), з'єднання Сахаров зі спиртами, кислотами та іншими речовинами (глікозиди), рослинні мила (сапоніни), гіркі речовини, токсини, смоли, вуглеводні і ін

У деяких рослин отруйні кора і плоди, а листя і квітки зовсім нешкідливі (крушина), в інших отруйні квіти (гречка), у третіх - тільки плоди (полови), а у деяких видів отруйно вся рослина, крім плодів (сумах). Є рослини цілком отруйні (вороняче око). У міру розвитку рослини кількість отруйних речовин у ньому змінюється.

Людина і різні види тварин неоднаково сприйнятливі до різних отрут. Так, атропін, що міститься в беладона, наприклад, сильно діє на людей, небезпечний він для кішок, собак і птахів, але слабо діє на коней, свиней і кіз, а для кроликів зовсім нешкідливий. Птахи гинуть від плодів анісу, кмину і кропу, а людина використовує їх в їжу. Почасти таке явище пояснюється фізіологічними особливостями людини і різних видів тварин, і перш за все особливостями будови травних органів і нервової системи, тому що отруйні речовини у більшості випадків потрапляють в організм разом з їжею і в першу чергу діють на нервові клітини.

Діти, а також молодняк тварин більш чутливі до отрути і ліків, ніж дорослі, і тому набагато частіше отруюються отруйними рослинами. Це трапляється і тому, що діти не знають, які рослини отруйні. Отруйні рослини не можна брати в рот; невимите рукою, яка тримала їх, не можна торкатися очей. Деякі отрути знаходяться в соку рослин, який здатний розчинити жир, що покриває поверхню шкіри; усмоктуючись в шкіру і потрапляючи в кров, такий сік викликає отруєння. Отрута, введений в кров, діє сильніше, ніж що потрапив в організм з їжею.

Смерть при отруєнні настає від ураження найбільш важливих органів, в першу чергу дихання, потім травлення. При гострому отруєнні смерть настає через кілька хвилин. Слабкі отрути діють тривалий час, але також можуть призвести до смерті. Тому при отруєнні необхідно вживати термінових заходів. Перш за все потрібно обвести потерпілого до лікаря. Якщо це чомусь швидко зробити не можна, необхідно вивести отруйні речовини з організму, промивши шлунок великою кількістю води.Протиотрути приймаються тільки за вказівкою лікаря. Рослинні отрути в малих дозах часто використовуються як ліки. Отруйні рослини поділяються на кілька груп, залежно від того, на що вони впливають. Одні надають вплив переважно на центральну нервову систему (блекота, дурман, беладона, мак, полови), інші - на травний тракт та органи дихання (аронник, вовче лико, молочай, кукіль), треті - на серцево-судинну систему (вороняче око, конвалія). Головним чином на функції печінки впливають крестовник і люпин, а на тканинний обмін - маннік і посівної льон.