Харчування в умовах радіаційного забруднення

Зменшити надходження радіонуклідів до організму людини з їжею можна шляхом зниження їх вмісту у продуктах харчування за допомогою різних технологічних прийомів, а також складаючи раціон із тих про­дуктів, які містять мінімальну кількість радіонуклідів.

Правильна технологічна та кулінарна обробка харчових продуктів починається з механічного очищення продуктів та харчової сировини від забруднення ґрунтом. Для цього продукти потрібно ретельно промити теплою, краще проточною, водою. Оскільки поверхня багатьох овочів та фруктів клейка, що спри­яє затримці на ній радіонуклідів, для миття може бути використаний розчин питної соди, після чого слід добре промити овочі та фрукти чистою теплою водою. Перед тим як мити деякі овочі (капуста, цибуля, часник тощо), з них треба зняти верхні, найбільш забруд­нені, листки.

Після миття картоплі та коренеплодів їх очищують від лушпиння та повторно миють теплою проточною водою. Фрукти теж потрібно старанно промити й очистити, особливо ті місця, що мають нерівності, тріщини, шорсткості. У зовнішніх шарах фруктів та овочів концентрується до 50% їх радіаційного забруднення.

Наступний етап обробки — вимочування у чистій воді протягом 2-3 годин.

Єдиний доцільний спосіб термічної обробки про­дуктів та харчової сировини - варіння. Під час ва­ріння значна частина радіонуклідів та інших шкідли­вих речовин (нітратів, важких металів тощо) переходить у відвар. Тому використовувати відвари продуктів, за­бруднених радіонуклідами, не можна. Якщо проварити продукт 5-10 хв. і злити воду, а потім продовжити варіння у новій порції води, то відвар є безпечним для використання.

М'ясо, та особливо, річкову рибу перед варінням необхідно вимочити у воді протягом 1-2 год., розріза­ти невеликими порціями і варити у чистій воді на слабкому вогні 10 хв. Потім злити відвар, залити чис­тою водою і варити до повної готовності. За такої умо­ви з м'яса вилучається від 20 до 50% цезію-137 та близько 50% стронцію-90. Добре очищені від м'яса кістки практично не містять цезію-137, а стронцій-90 з кісток переходить у бульйон у незначній кількості. Тому бульйон з кісток практично не містить радіонук­лідів і його можна вживати.

Слід зазначити, що перехід радіонуклідів з продуктів у відвар залежить у багатьох випадках від вмісту солі та кислотності води. Так, вихід у відвар стронцію-90 складає: у дистильованій воді - 30%, у водопровідній воді - 57%, у водопровідній воді з домішкою кальцію лактату - 85%.

Смажити продукти з підвищеним вмістом радіонуклідів недоцільно, оскільки всі вони залишаються у продукті. Відварений продукт потім можна підсмажити.

Правильна обробка річкової риби має важливе значення для запобігання потраплянню радіонуклідів до організму людини. Хижі річкові риби забруднені радіонуклідами більше, ніж риби, які харчуються планктоном. Під час обробки риби разом з лускою, нутрощами, зябрами вилучається до 16% цезію-137. Із 84% цезію-137, що залишився, приблизно 50% його знаходиться у кістках, плавниках та інших частинах риби, які не вживаються в їжу. У разі їх вилучення вміст цезію-137 зменшується ще на 40-42%. Після технологічної обробки та варіння у солоній воді вилучається приблизно 90% від початкового вмісту цезію-137.

Картоплю потрібно варити очищеною, з додаванням кухонної солі (6 г/л), за такого способу варіння у відвар потрапляє до 45% цезію-137 та стронцію-90.

Наводимо методи кулінарної обробка продуктів харчування, які можуть привести до істотного зниження вмісту в них радіонуклідів, запропоновані фахівцями Наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук України (далі - НЦРМ АМН України), із застереженням, що ці (методи) слід застосовувати в тих випадках, коли вміст радіонуклідів перевищує допустимі рівні в кілька разів. Якщо ж продукт забруднений у десятки і сотні разів вище допустимих рівнів, то ніяка обробка не зможе довести його до стану придатності і вживати його небезпечно.

Переробка молока

Значного зниження вмісту радіонуклідів у молочних продуктах, в домашніх умовах, можна досягти шляхом отримання із незбираного молока жирових та білкових концентратів. При цьому обов'язково варто знати, що побічні продукти переробки (сироватку, промивну воду) вживати в їжу не можна.

Так, при переробці молока на вершки вміст радіонуклідів в одержуваних вершках знижується в 4-6 разів, на сир і сметану – також у 4-6 разів, на твердий сир у 8-10 разів, на вершкове масло – у 90-100 разів, тобто топлене масло практично не містить радіонуклідів.

Продукти лісу (гриби)

Продукти лісу – найбільш небезпечна категорія продуктів харчування. Це пояснюється тим, що лісова підстилка є своєрідним екраном для радіонуклідів, що випали на ліси. Основна кількість радіонуклідів розташовується у верхньому шарі лісової підстилки товщиною 3-5 сантиметрів. Високий вміст радіонуклідів відзначається в корі дерев, мохах і лишайниках, ягодах і грибах. Особливу увагу варто приділити грибам.

Якщо ви зібрали гриби на якій-небудь ділянці лісу і радіаційний контроль показав значне забруднення цих грибів (у десятки або сотні разів вище допустимих рівнів), то на цю ділянку не варто ходити в наступні роки. Гриби там будуть “брудні” ще протягом десятилітть.

Забруднені радіоактивними речовинами гриби можна довести до прийнятної кондиції. Свіжі гриби слід очистити від землі та сміття, лісної підстилки, потім ретельно промити водою з трикратною зміною. Це знизить вміст радіоцезію у них у 2-3 рази. Гриби необхідно вимочувати в двопроцентному розчині повареної солі протягом декількох годин. У результаті вимочування грибів протягом 20 годин у розчині повареної солі при триразовій зміні розчину їхня активність знизиться в 10 разів. Зниження вмісту радіоактивних речовин у грибах у 10 - 20 разів можна досягти відварюванням їх у солоній воді протягом 30 - 60 хв., причому, кожних 15 хв. відвар необхідно зливати. Додавання у воду столового оцту чи лимонної кислоти збільшує перехід радіонуклідів із грибів у відвар. При такій обробці звичайно ж губляться смакові якості грибів. Тут ви стаєте перед вибором - гриби смачні, але небезпечні для здоров'я, чи трохи менш смачні, але безпечні. Варто знати, що в шляпках грибів радіоактивних речовин накопичується більше, ніж у ніжках, тому бажано знімати шкірочку з шляпок грибів. Як відомо, гриби сушать без попереднього миття, тому сушіння не знижує вмісту радіонуклідів. Навіть навпаки, їхня концентрація збільшується. При митті сушених грибів рівень радіації в них знижується у 3 – 4 рази, при кип’ятінні протягом 15 хвилин – практично у 5 разів, при вимочуванні сухих грибів протягом 2 годин у підсоленій воді – у 25 разів, протягом 10 годин – у 200 разів.

Для прикладу наводимо метод зниження вмісту цезію-137 у сухих грибах, розроблений Запорізькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією (далі - СЕС). Сухі гриби замочують у 30% розчині кухонної солі на 12 год., а потім промивають чистою водою, Концентрація цезію-137 знижується у 5 разів. Після цього гриби відварюють у такому ж розчині 30 хв. Наведений метод, за даними авторів, знижує вміст цезію-137 у 50 разів, а смакові якості грибів не змінюються.

Лісові ягоди

Лісові ягоди спочатку слід почистити від бруду, землі, потім ретельно промити теплою проточною водою. Проведені прийоми механічної очистки дозволяють видалити більш ніж 50% радіоактивних речовин, що знаходяться на поверхні і в зовнішніх прошарках ягід. Ефективним прийомом для зменшення вмісту радіонуклідів є вимочування ягід у чистій воді протягом 2 – 3 годин.

Таким чином, дотримання основних принципів радіозахисного харчування, правильна технологічна та кулінарна обробка продуктів і харчової сировини дозволяють знизити можливість внутрішнього опромінення, запобігти додатковим променевим навантаженням для себе та своєї родини.

 

Хімічна небезпека

У 2005 році в промисловому комплексі України функціонувало близько 1,6 тис. хімічно небезпечних об`єктів (далі - ХНО), на яких зберігалось або використовувалось у виробничій діяльності більше 330 тис. т небезпечних хімічних речовин (далі - НХР), у тому числі: близько 11,5 тис. т хлору; 230 тис. т аміаку та понад 90 тис. т інших НХР.

Усього в зонах можливого хімічного зараження (далі – ЗМХЗ) – територіях у межах яких під впливом зміни напряму вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини концентраціями при аваріях на цих об‘єктах - мешкає близько 14 млн. осіб (31,7% населення країни).

НХР здатні зумовлювати ураження не тільки людей, тварин та рослин, але й забруднити на тривалий час довкілля. Вони можуть потрапляти в організм людини різноманітними шляхами (через дихальні шляхи, слизові оболонки, травний канал, шкіру) у газо- та пароподібному, аерозольному, крапельно-рідинному стані і безпосередньо чи опосередковано можуть спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння живих організмів.

Населення, яке мешкає в ЗМХЗ при аваріях на ХНО, повинно знати властивості, відмінні ознаки й потенційну небезпеку НХР, які використовуються на даному об'єкті, знати способи захисту, вміти діяти при виникненні аварії й надавати першу медичну допомогу потерпілим.