Описати й показати на фрагменті навчального матеріалу вміння вчителя перевіряти розуміння й осмислення учнями навчального матеріалу. Приходить чоловік з полювання

 

- Знаєш, жінко, - каже, - сьогодні якийсь нещасливий день. Нічогісінько не вполював.

- Я передчувала, що саме так і буде!

- Чого це раптом?

- Ти забув вдома гаманця.

Для того, щоб перевірити розуміння учнями навчального матеріалу можна використовувати різні методи: бесіда, опитування (індивідуальне, фронтальне), метод вправ, робота з підручником. В даному випадку для перевірки розуміння й осмислення учнями навчального матеріалу, можна провести бесіду.

- Куди ходив чоловік?

- Куди люди зазвичай ходять на полювання?

- Хто з вас був коли-небудь на полюванні?

- Що роблять на полюванні?

- Кого можна вполювати на полюванні?

- Чому жінка передчувала, що її чоловік нічого не вполює?

- Навіщо потрібен гаманець на полюванні?

 

8. Скласти питання до диспуту за темою: "Причини невдач учнів в учбовій діяльності"

1. Хто винен у невдачах учнів в учбовій діяльності7

2. Чи може бути винен вчитель у невдачах учнів в учбовій діяльності? Як?

3. Чи можуть бути винні друзі у невдачах учнів в учбовій діяльності? Як?

4. Чи впливає сім’я на результати учбової діяльності учнів? Як?

5. Чому виникають у учнів невдачі в учбовій діяльності?

6. Від чого залежать ці невдачі?

7. Які ще фактори впливають на учбову діяльність учнів?

8. Як можна подолати невдачі учнів в учбовій діяльності?

9. Які ви знаєте способи усунення причин невдач учнів в учбовій діяльності?

10. Хто може допомогти учню в подоланні невдач?

11. Як треба організовувати робочий день учня, щоб допомогти йому подолати невдачі?

 

9. А.А. Куманов писав: "Міркувати про те, що мозок людини, яка навчається можна перевантажити, практика повністю відкидає. Його можна лише перевтомити. А перевтомити можна й не навантажуючи. Неробство — також джерело перевтоми"

А. Навести приклади перевтоми від "недовантаження" мозку.

Б. Показати на конкретному навчальному матеріалі способи усунення перевтоми.

А. 1)Вчитель на уроці читає лекцію, а не пояснює матеріал – від цього і може виникнути перевтома від „недовантаження” мозку.

2) Урок в молодших класах. Вчитель не провів фізичну хвилинку і тому діти не сприймають матеріал, відволікаються, розмовляють, від цього і виникає у них перевтома від „недовантаження” мозку.

Б. 5 клас, урок англійської мови

Тема: „ Неозначені артиклі a, an ”

1-й спосіб

Вчитель після пояснення правил вживання неозначених артиклів бачить, що діти втомились і з метою усунення перевтоми вчитель пропонує учням гру, замість виконання вправ з підручника.

- Зараз ми пограємо. Я буду кидати м’яч вам і той, хто його спіймає повинен буде придумати слово з вживанням неозначеного артикля a або an.

За допомогою цього ігрового моменту вчителю вдається усунути перевтому.

2-й спосіб

Провести фізичну хвилинку з ігровим моментом, яка усуне як фізичне так і розумове перевтомлення.

- Діти, зараз у нас буде фізична хвилинка, але вона буде незвичайна. Зараз ми поділимо клас на неозначений артикль a, та неозначений артикль an (вчитель ділить клас на дві групи).

- Зараз я буду називати слова, а ви повинні будете вставати тоді, коли ви будете знати, що саме той артикль, за який ви відповідаєте, вживається з даним словом.

- Pig, doctor, apple, cup, tram, egg, eye, pointer, elephant.

10. Навести власне ставлення до даного висловлювання Конфуція: "Поважати всяку людину, як самого себе, й поступати з нею, як ми бажаємо, щоб з нами поступали, вище нічого немає"

Я згодна з висловлюванням Конфуція, т.я. якщо ми хочемо, щоб нас поважали і добре до нас ставились, ми теж повинні поважати і добре ставитись до оточуючих нас людей.

Але є люди, які приймають це за необхідне, таке ставлення до них і можуть на добре ставлення до них відповісти навпаки, поступати погано з тією людиною, яка добре до них ставиться і поважає.

Я порівняла б це висловлювання з таким: „За все треба платити”. Тобто за добре ставлення до себе, треба платити добрим ставленням до оточуючих.

11. Сформулювати питання для перевірки сприймання тексту

"Людина від природи додержується самої високої думки про свою особу, пишається собою й добре думає тільки про себе; скромність її складається лише з того, що ніхто від цього не страждає. Вона - чисто зовнішня якість, яка тримає у вузді її погляди, жести, слова, тон й примушує її хоч би для вигляду поводитись з навколишніми так, як ніби то вона і в самому разі рахується з ними".

1. Хто від природи додержується самої високої думки про свою особу?

2. Про кого людина добре думає?

3. Ким пишається людина?

4. В чому проявляється скромність людини?

5. Хто „чисто зовнішня якість”? Чому?