ВопросСутність, принципи, функції права. Принцип верховенства права.

Сутність права — внутрішній зміст права як регулятора суспільних відносин, який виражається в єдності загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів через формальне (державне) закріплення міри свободи, рівності та справедливості.Поняттям права охоплюються два аспекти, які виражають його сутність:

— цілісно-нормативний;— регулятивний.Якщо з цілісно-нормативної точки зору право є мірою свободи, рівності та справедливості (правомірним порядком), то з регулятивної точки зору — спрямовано на впорядкування суспільних відносин (динамічний, регулятивний аспект). До сутнісних якостей права слід віднести його нормативність, представницько-зобов'язуючий характер правових норм, їх зв'язок із державою (названі вище ознаки права).

Принципи права — об'єктивно властиві праву відправні начала, незаперечні вимоги (позитивні зобов'язання), які ставляться до учасників суспільних відносин із метою гармонічного поєднання індивідуальних, групових і громадських інтересів. Іншими словами, це є своєрідна система координат, у рамках якої розвивається право, і одночасно вектор, який визначає напрямок його розвитку.Принципи є підставою права, містяться у його змісті, виступають як орієнтири у формуванні права, відбивають сутність права та основні зв'язки, які реально існують у правовій системі. У принципах зосереджено світовий досвід розвитку права, досвід цивілізації. Тому принципи права можна назвати стрижнем правової матерії. Усі принципи права можна поділити на:загально соціальні та спеціально-соціальні (юридичні)

Загальносоціальні принципи права: економічні; соціальні; політичні; ідеологічні, морально-духовні та ін.

Спеціально-соціальні (юридичні) принципи права: • Загальні — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається національна правова система, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї правової системи.Належать до всіх галузей права.• Галузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі.Властиві конкретній галузі права (наприклад, принцип рівності сторін у майнових відносинах — у цивільному праві; рівності держав, поважання державного суверенітету, невтручання у внутрішні справи держави та ін. — у міжнародному публічному праві).• Міжгалузеві — своєрідна система координат, у рамках якої розвиваються кілька відповідних галузей права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цих галузей. Властиві кільком спорідненим галузям права.

Призначення принципів права:— здійснювати узагальнене закріплення засад суспільного ладу;— забезпечувати однотипне формулювання норм права;— забезпечувати їх вплив на суспільні відносини шляхом правового регулювання та інших видів правового впливу.

Загальні принципи права:1. Принцип свободи означає, що право виступає як міра свободи — політичної, економічної, ідеологічної. Принцип свободи реалізується через надання свободи вибору суспільного ладу та форми правління, забезпечення захисту прав людини та задоволення основних потреб її життя, формування органів державної влади шляхом народного волевиявлення, створення умов для утвердження в суспільстві норм гуманістичної моралі, користування різними соціальними послугами держави та приватних осіб та ін.

2. Принцип справедливості означає, що право виступає як міра справедливості, як морально-правова домірність вкладеного та отриманого в усіх сферах життєдіяльності людини та їхнього правового забезпечення.

3. Принцип рівності означає рівність усіх перед законом, рівність прав та обов'язків, незалежно від національної, релігійної та іншої належності, службового та іншого становища, рівну відповідальність перед законом, рівний захист у суді;4. Принцип гуманізму, тобто людинолюбства, розкриває одну з найважливіших ціннісних характеристик права, домінування у формуванні та функціонуванні правової системи природних не-відчужуваних прав людини. Це — право на життя, здоров'я, особисту свободу та безпеку, право на охорону своєї честі та репутації, недоторканність особи та ін.; створення всіх умов, необхідних для нормального існування та розвитку особи.5. Принцип демократизму знаходить свій прояв у тому, що право та законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню та представницьку демократію.6. Принцип законності виражається у вимогах:

а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному;б) суворого додержання та виконання юридичних норм, правових приписів усіма суб'єктами — громадянами, їх громадськими та некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб.

Функції права — основні напрямки правового впливу на суспільні відносини з метою їхнього упорядкування.

Функції права можна класифікувати у такий спосіб: Загальносоціальні Спеціально-соціальні (юридичні)

Загальносоціальні: інформаційна інформування громадян, тобто до ведення до відома адресата, про напрямки регулювання суспільних відносин, про їхні права, обов'язки та відповідальність  орієнтаційна, — орієнтування громадян на позитивні правові настанови, які пропонують оцінку права та готовність діяти відповідно до його норм  виховна — загальноправовий вплив на духовну сферу, виховання поважання права Спеціально-соціальні (юридичні): Регулятивна, Охоронна   Регул - функція упорядкування суспільних відносин, визначення лінії поведінки людей, наділення їх певними правами та обов'язками         охоронна- функція встановлення та гарантування державою заходів юридичного захисту та юридичної відповідальності, порядку їх покладання та виконання, яка має на меті витиснення шкідливих для суспільства відносин та охорону позитивних. Регулятивна функція права може бути поділена на статичну та динамічну:

Регулятивна статична - функція упорядкування суспільних відносин шляхом закріплення основних прав і свобод особи, компетенції державних органів і посадових осіб (наприклад, фіксування правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження) Регулятивна динамічна - функція забезпечення активної поведінки суб'єктів права (наприклад, покладання обов'язку сплачувати податки, відбувати військову повинність) Охоронна функція виражається у такому: визначення заборон на вчинення протиправних діянь; встановлення юридичних санкцій за вчинення таких діянь; безпосереднє застосування юридичних санкцій до особи, яка вчинила правопорушення

Принцип верховенства права состоит в признании приоритета права над политикой, в ведущей роли правовых начал в деятельности государственного аппарата. Верховенство права - один из ведущих принципов современного цивилизованного общества, который заключается в утверждении права как основы взаимоотношений между субъектами социальной жизни. Право признается высшей ценностью общества, которую принимают, поддерживают и на которую ориентируются отдельные люди, социальные группы, их организации, включая государство. Этот принцип определяет взаимоотношения гражданского общества и государства. Через право, основанное на идеях свободы и справедливости, гражданское общество связывает государство, подчиняет его деятельность общесоциальным интересам, ставит ее в четко определенные рамки. В то же время государство признает права и свободы субъектов гражданского общества, гарантирует и защищает их; не допускает произвольного (неправового) вмешательства в жизнедеятельность субъектов гражданского общества. Принцип верховенства права определяет деятельность государственного аппарата и должностных лиц. Он реализуется в четком законодательном закреплении системы государственных органов, предметов их ведения и компетенции, прав и обязанностей должностных лиц. Он проявляется в безусловном верховенстве конституции и законов страны над любыми иными актами, издаваемыми органами государства. Принцип верховенства права состоит также в возможности оспорить в судебном порядке и отменить любые незаконные решения, принятые государственными ор- rauonit" ганами.