Освітлення навчальних та навчально-виробничих приміщень.

Природне освітлення

Природне освітлення приміщень навчальних закладів слід проектувати з урахуванням вимог відповідних нормативних документів.

Допускається у потокових лекційних аудиторіях та кабінетах курсового і дипломного проектування, навчально-виробничих майстернях і лабораторіях з великогабаритним обладнанням передбачити тільки верхнє природне освітлення.

Необхідно передбачати сонцезахисні пристрої при орієнтації вікон: для районів України північніше 48º пн.ш. – на сектори горизонту 90 - 160º і 200-275 º; для районів України 45 - 48º пн.ш. - на сектор горизонту 75 - 285 º. Сонцезахисні пристрої повинні виконуватись із негорючих матеріалів.

Допускається проектувати без природного освітлення актові зали, конференц-зали, кінолекційні потокові аудиторії, кулуари, гардеробні, книгосховища, санітарні вузли (крім туалетів при навчальних секціях шкіл, шкіл-інтернатів та профтехучилищ), снарядні та роздягальні при фізкультурно-спортивних залах і басейнах, радіовузли, кіноапаратні, лабораторії фотодруку, стрілецькі тири, кімнати для зберігання навчальної зброї, інвентарні, холодильні камери при кухні, приміщення для персоналу їдалень (гардеробна, білизняна, санітарні вузли та душові).

Природне освітлення коридорів необхідно передбачати згідно з вимогами нормативних документів.

У будинках шкіл для світлопрозорого заповнення дверей та фрамуг (у дверях, перегородкахта стінах) для додаткового освітлення необхідно використовувати травмобезпечне або армоване скло. На засклених дверях з двох боків повинні передбачатися захисні грати пависоту не менше 1,2 м.

Усі навчальні приміщення загальноосвітніх навчальних закладів повинні мати природне освітлення. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) у навчальних приміщеннях світло повинно падати на робочі місця зліва.

При загальній площі класної кімнати 64 м² і більше обов’язково слід передбачити додаткове освітлення через рекреаційні приміщення. Якщо глибина приміщення становить більше 6,0 - 6,5 м, то необхідне двобічне освітлення.

Висота вікна при правосторонньому освітленні має бути не меншою 2,2 м при наявності глухої перегородки висотою 0,8 м від підлоги (при висоті приміщення 3,0 м). Допускається використовувати  матове скло для освітлення внутрішньої  світлонесучої стіни на висоті 0,8 – 1,0  м від глухої перегородки і далі 1,2-1,4 м віконне скло до стелі (при загальній висоті засклення 2,2 м ).  Мож ливе додаткове освітлення через прохідні коридори (не рекреаційні), умивальні, роздягальні при спортивних залах.

Орієнтація вікон навчальних приміщень повинна відповідати ви могам ДБН В.2.2-3-97. Для приміщень продовженого дня ре­ комендується східна орієнтація, для занять у першу зміну - захід­ на. Забороняється орієнтувати навчальні приміщення на північ (за винятком кабінетів образотворчого мистецтва та креслення, де не­ обхідно рівномірне освітлення).

При стрічковому заскленні, а також орієнтації на південь-схід, південь-захід, захід обов'язкове облаштування сонцезахисними засобами (штори з тканини з достатніми світло пропускними мож­ливостями - поплін, штапель, підйомно-поворотні жалюзі тощо). Природне освітлен­ня повинно бути  рівномірним і не створювати блиску.

Коефіцієнт природного освітлення (КПО) у навчальних при­міщеннях повинен дорівнювати 2,5% на робочих місцях 3-го ряду парт (1 м від внутрішньої стіни). При двобічному освітленні  мінімальне значення КПО визначається на другому ряді парт.

Рівномірність освітлення на робочому місці (відношення мі­німального рівня освітлення до максимального) повинна склади не більше 0,3.

Достатність і рівномірність освітлення можна оцінити за світло­вим коефіцієнтом (СК) (відношення загальної площі вікон до площі підлоги). Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висотою 2-2,5 м, при збереженні висоти підвіконника 0,8 м, шириною 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більшою 0,5 м, ви­сота підвіконня - 0,8 м, СК -1:4-1:5. Для забезпечення оптимально­го природного освітлення слід передбачити: кут, під яким видно небо з найбільш віддаленого робочого місця від вікна, повинен бути не мен­шим 5°; коефіцієнт затінення менше 3. Забороняється розміщення на підвіконні в навчальних приміщеннях високих кімнатних квітів.

Колір поверхні стелі, стін, меблів повинен бути жовтим, зеле­ним або бежевим (матових пастельних тонів). Стелю, верхні час­тини стін, віконні рами та двері слід фарбувати у білий колір, ко­ефіцієнт відбиття якого 0,8; у кабінетах технічних засобів навчан­ня (ТЗН) стіна, яка є фоном до екрану (телевізор, кінопроектор) повинна бути пофарбована в жовтий або бежевий колір з коефіці­єнтом відбиття 0,6; класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієн­том відбиття 0,1—0,2.

Усі полімерні матеріали, які використовуються при будів­ництві та реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів, а також оздоблення приміщень, настил підлоги, повинні мати по­зитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Оптимальне відношення яскравості для: «зошит-парта» - 4:1, «класна дошка-зошит» - 1:5-1:6,5, вікно-зошит» - 7:1, «класна дошка-вікно» -1:12. Допустимими рекомендуються такі співвід­ношення яскравості для поверхні: «зошит-парта» -2:1-3:1, «кла­сна дошка-зошит» - 1:3, 1:8-1:10, «вікно-зошит» - 15:1-17:1, «класна дошка-вікно» -1:5.

Штучне освітлення

В Україні з вересня до травня необхідно підвищувати рівень освіт­лення навчальних приміщень за допомогою штучного освітлення. Для освітлення третього ряду парт слід у навчальних приміщеннях передбачати окреме включення другого від вікон ряду електроламп. Рівень штучного освітлення і електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні від­повідати ДБН В.2.5-28-2006, ДБН В.2.2-3-97 (додаток 2.1).

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповід­ною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло, бути безпеч­ною та надійною. Рівень штучного освітлення навчальних примі­щень шкіл при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лкпри лампах люмінесцентних. В кабінетах креслення, майстернях рівень штучного освітлення повинен бути відповідно 200-400 лк 300-500 лк. У всіх приміщеннях школи слід передбачати систе­му загального освітлення.

Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання - повністю відбите світлорозповсюдження.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надава­ти перевагу люмінесцентним лампам (ЛТБ та ін.) і що мають пози­тивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи.

Із люмінесцентних світильників для навчальних приміщень можна використовувати серії ЛСО-02 (підвісний світильник роз­сіяного світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дошок слід використовувати люмінес­центні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світ­ла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується використовувати, зокрема, штучні випромінювачі з 3500° К неза­лежно від принципу генерування видимої радіації. У класних при­міщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору), освітлення ЛБ (білого кольору), ЛХБ (холодно білого кольору), ЛТПЦ (тепло-бі­лого кольору), МОД (2x40 Вт), ШПД (2x40 Вт).

Дня ламп розжарювання найбільш раціональні світильники переважно відбитого світлорозподілу.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно до лінії вікна на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2м.- від класної дошки, 1,6м- від задньої сті­ни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.

Питома потужність люмінесцентного освітлення повинна бути 24-28 Вт/м², при лампах розжарювання - 48 Вт/м².

При освітленні приміщення люмінесцентними лампами повинно бути передбачено додаткове освітлення класної дошки спеціальни­ми лампами із світильниками несиметричного світлорозповсюджен­ня; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи.

У приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світильники ПВЛ - 2x40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини навчальних приміщень необхідно викорис­товувати комбіноване освітлення (штучне і природне). Рівень ком­бінованого освітлення на робочих місцях повинен складати 600 лк з перевагою природного освітлення. Раціональне співвідношення між світловими потоками від вікна і штучного освітлення пови­нно бути 2:1.

У навчальних майстернях,  крім загального освітлення, слід передбачити місцеве біля верстатів. У майстернях з обробки дере­ва і металу з метою дотримання правил техніки безпеки, профілак­тики травм слід передбачати подвійне включення електрооблад­нання в електромережу.

Оптимальний рівень штучного освітлення спортивного залу складає 400лк  на рівні підлоги. Освітлювальна арматура, вікна та опалювальні прилади у спортивному залі повинні бути закриті металевими сітками.

Світильники миються не рідше 1 разу на три місяці, вікна -1 раз у півріччя.