Методичні рекомендації по вивченню теми

 

У ході семінарських занять студенти, спираючись на документальні джерела та історичну літературу, повинні розглянути і проаналізувати історію створення та діяльності Організації Об’єднаних Націй, виявити тенденції та особливості її функціонування в різні періоди 60 – річної історії, оцінити роль та внесок ООН у побудову сучасного світу.

На початку розгляду теми необхідно докладно зупинитися на історії створення ООН, приділивши особливу увагу американському фактору. При аналізі процесу розробки Статуту ООН, в першу чергу зосередитися на проблемах, що виникли в ході дискусії: про порядок голосування у Раді Безпеки, про членство в ООН союзних республік СРСР. Розглядаючи роботу конференції у Сан – Франциско необхідно дати відповідь на питання – як вдалося поєднати інтереси і позиції великих держав з іншими державами світу і відобразити це у Статуті.

Аналізуючи діяльність ООН у 50 – 60 – ті роки, в першу чергу необхідно виявити негативний механізм впливу на ООН “холодної війни”, наскільки у цей період був задіяний потенціал світової системи безпеки щодо врегулювання регіональних конфліктів. Студенти повинні спробувати відповісти на питання – яку роль відіграла ООН у процесі деколонізації і яким чином ліквідація колоніальних імперій позначилася на її подальшій діяльності.

При розгляді факторів, що вплинули на зміцнення потенціалу ООН на рубежі 90 – х років, особливу увагу приділити завершенню “холодної війни”.

Завершуючи вивчення теми необхідно докладно зупинитися на характеристиці ролі ООН у сучасних міжнародних відносинах і на проблемах її реформування.

 

 

Тема ІІ: Проблеми безпеки та співробітництва в Європі у ІІ половині ХХ століття (8 год.)

 

Заняття І

 

1. Актуальність реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” у ІІ половині ХХ століття.

2. Вплив “холодної війни” на загальноєвропейські проблеми.

3. Створення та початок діяльності в Європі регіональних систем безпеки та економічного співробітництва.

Заняття ІІ

 

1. Вплив розрядки на вирішення загальноєвропейських проблем.

2. Проведення Наради із безпеки та співробітництва в Європі.

3. Заключний акт Наради із безпеки та співробітництва в Європі та його основні положення.

 

Заняття ІІІ

 

1. Успіхи та складності реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” у ІІ пол. 70-х рр.

2. Повернення до силових методів зовнішньої політики наприкінці 70 х – на початку 80 –х років.

3. “Нове політичне мислення” і загальноєвропейський процес.

 

Заняття ІV

1. ОБСЄ: нові завдання та напрямки діяльності у 90 – ті роки ХХ – на початку ХХІ.

2. Нова роль НАТО в системі європейської безпеки.

3. Прискорення інтеграційних процесів в Європі на рубежі ХХІ століття.

 

 

Джерела та література:

1. Заключительный акт Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе, Хельсинки, 30 июля – 1 августа 1975. М., 1987.

2. Общеевропейская встреча в верхах (1990; Париж). Документы и материалы. М., 1991.

3. Организация Варшавского договора: Документы и материалы. М., 1986.

4. Партнерство заради миру. Рамковий документ.// НАТО. Довідник. Київ,1997.

5. Північноатлантичний договір. - НАТО. Довідник. Київ,1997.

6. Стратегічна концепція Альянсу. // НАТО ревю – Документація, літо 1999.

7. Борко Ю.А.Общий европейский дом: что мы о нем думаем. М., 1991.

8. Дюрозель Ж.-Б. Історія дипломатії з 1919 року до наших днів.- Київ, 1996.

9. Европа на пути к новой модели безопасности. // Международная жизнь, 1995, № 4,5.

10. Кашлев Ю.Б.Общеевропейский процесс: вчера, сегодня, завтра. М, 1990.

11. Коппель А.Г., Пархомчук О.С. Міжнародні відносини ХХ сторіччя. Київ, 1999.

12. Коломойцев В.Ф. Вопросы европейской безопасности в 1980-е годы.// Преподавание истории в школе, 1993, № 3.

13. Кортунов С. Становление нового мирового порядка.// Международная жизнь, 2002, № 6.

14. Лоссовський І., Оснач М. Як форум політичного діалогу. 10 років участі України в діяльності ОБСЄ: деякі підсумки та основні пріоритети.// Політика і час, 2002, № 3.

15. Міжнародні відносини та зовнішня політика (1945 – 70 –ті роки). Київ, 2003.

16.  Міжнародні відносини та зовнішня політика 1980 – 2000 роки. Київ, 2001.

17. НАТО. Довідник. Київ,1997.

18. Пархалина Т. О новой архитектуре безопасности в Европе.// МЭМО, 1997, № 12.

19. Петраков М. «Учителя» и «ученики» в ОБСЕ? // Международная жизнь, 1994, № 5.

20. Проблемы европейской безопасности в свете концепции «общеевропейского дома».М., 1991.

21. Рахманинов Ю.Н. ОБСЕ в ХХІ веке: на пути к новой модели безопасности.// США, 1997, №1.

22. Рахманинов Ю.Н. ОБСЕ и вызовы времени.// Международная жизнь, 1994, № 5.

23. Ротфельд А. Поиски системы коллективной безопасности.// Международная жизнь, 1994, № 10.

24. Современные международные отношения. М., 200.

25. Фурман О.О. Єдина Європа: Проблеми становлення.Київ, 1990.

26. Шпангер Х.Й. НАТО на пути к плюралистическому сообществу безопасности.// Мировая экономика и междкнародные отношения, 1997, № 12.

27. Шустов В. Место ОБСЕ в европейской архстектуре.// Международная жизнь, 2001, № 11.

28. Шустов В. От Совещания к Организации по безопасности и сотрудничеству.// Международная жизнь, 2000, № 8-9.

 

Методичні рекомендації по вивченню теми ІІ.

У ході вивчення теми студенти, використовуючи документальні джерела та історичну літературу, повинні розглянути та проаналізувати передумови, зміст і роль загальноєвропейського процесу другої половини ХХ століття.

Вивчення теми необхідно розпочати із розгляду актуальності реалізації ідеї “загальноєвропейського дому” після Другої світової війни і чого реально можна було досягти на цьому шляху в умовах існування в Європі двох суспільно – політичних систем.

Аналізуючи розвиток міжнародної ситуації в Європі в 50 – 60 – ті роки необхідно виявити негативний вплив “холодної війни” на вирішення загальноєвропейських проблем.

При розгляді питання про створення і діяльність європейських регіональних систем безпеки слід скласти порівняльну таблицю щодо принципів організації і змісту діяльності НАТО і ОВД.

Вивчаючи особливості загальноєвропейського процесу у 70 – ті роки доцільно докладно зупинитися на характеристиці принципів взаємних відносин європейських країн, що ввійшли до Заключного Акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі.

Розглядаючи параметри європейської безпеки у пост конфронтаційний період необхідно особливу увагу приділити аналізу змін внутрішньої сутності та інституалізації Гельсінського процесу, а також трансформації НАТО.

 

 

6. завдання для самостійної роботи

 

Самостійна робота студентів є важливою складовою вивчення Історії міжнародних відносин. Вона допомагає засвоєнню теоретичного курсу, отриманню додаткових знань, спрямовує на ретельне вивчення окремих тем курсу, на уважне дослідження джерел, що відносяться до певних тем. Самостійна робота включає в себе докладне вивчення окремих тем та питань, які пропонуються для самостійного опрацювання. Передбачається ознайомлення з історичними джерелами у зв’язку з конкретною теоретичною проблемою даної теми. Література, яка допоможе студенту в цій справі, подається в спеціальному списку. Опрацьований матеріал студенти викладають у вигляді конспекту.

 

                                                ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ I