Аналіз використання основних фондів

Усі показники використання основних фондів звичайно поділяються на дві групи показників:

• екстенсивного використання;

• інтенсивного використання.

Показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники інтенсивного використання пов'язані з його виробітком, тобто визначають рівень використання потуж­ності. Останні показники обов'язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри та ін.).

У процесі аналізу досліджуються склад і структура кален­дарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з пла­новим, вивчати його в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявністю інформації ана­лізують також склад і використання виробничих та допоміж­них площ.

Особливу увагу завжди звертають на розрахунки та аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Потрібно розібратися у тенденціях її зміни і вивчити фактори, які на неї впливають.

Після цього слід перейти до аналізу використання окре­мих типів устаткування і машин. Недоліки в їх викорис­танні можуть бути пов'язані з:

1) наявністю диспропорцій у діючому парку верстатів;

2) змінами асортименту структури випуску продукції, а отже, і потреби у тих або інших видах устаткування;

3) рівнем забезпеченості матеріально-технічними ресур­сами і кваліфікованою робочою силою;

4) технічним станом, якістю ремонтів і догляду за устат­куванням;

5) іншими причинами.

 

Таблиця 7.2. Дані для аналізу використання основних засобів.

Показники	За планом	Фак­тично	Відхи­лення (+,-)
1.Обсяг товарної продукції, тис. грн.	1320	1323	+3
2. Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн. 3. Виробничі площі, м^2	660	696,3	+36,3
4. Кількість верстатів, шт.	75	80	+5
5. Кількість годин, відпрацьованих усіма верстатами за рік,6. 3 них у першу зміну	150000 100 000	132300 94500	-17 700 -5500
Розрахункові показники
7. Фондовіддача (рядок 1: рядок 2)	2,0	1,9	-0,1
8. Кількість годин, відпрацьованих одним верстатом за рік (рядок 5::рядок 4)	2000	1653,75	-346,25
9. Випуск продукції на одиницю площі, грн./м^2 (рядок 1: рядок 3)	100	105	+5
10. Середньорічний виробіток одного верстата, грн (рядок 1: рядок 4)	17 600	16 537,5	-1062,5
11.Середній виробіток за 1 верстато-год, грн.(рядок 1:рядок 5)	8,8	10,0	+1,2
12.Коефіцієнт змінності (рядок 5:: рядок 6)	1,5	1,4	-0,1

 

Розрахунок впливу факторів на обсяг товарної продук­ції за даними, наведеними в табл. 7.2 І. З використанням величини основних фондів 1) зміна величини виробничих основних фондів 36,3 • 2 = 72,6 тис. грн.; 2) зміна фондовіддачі - (-20,1) • 696,3 ^= -69,63 тис. грн.

Разом +3,03 тис. грн. II. З використанням виробничих площ   1) зміна виробничих площ (-600) • 100 = -60,0 тис. грн.;

2) зміна випуску продукції в розрахунку на одиницю площі 5 • 12 600 = 63,0 тис. грн.

Разом 3,0 тис. грн. III. З використанням кількості верстатів 1) зміна кількості верстатів 5 -17,6 = 88 тис. грн.; 2) 2) зміна середньорічного виробітку одного верстата (-1062,5) - 80 = -85 тис. грн.

Разом. 3,0 тис. грн. IV. З використанням відпрацьованого часу 1) зміна кількості відпрацьованих годин (-17 700) • 8,8 = -155,76 тис. грн.; 2) зміна виробітку за 1 верстато-годину: 1,2 • 13 200 = 158,76 тис. грн.

Разом 3,0 тис. грн. Те саме, але з трьома факторами можна подати так: 1) зміна кількості верстатів 5 • 2000 • 8,8 = 88 000 грн.; 2) зміна кількості годин, відпрацьованих одним верста­том за рік, (-346,25) • 80 • 8,8 = -243 760 грн.; 3) зміна середнього виробітку за 1 верстато-годину 1,2 • 1653,75 • 80 = 158 760 грн.

Разом +3000 грн. Зведення резервів, тис. грн. 1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63 2. Доведення виробничих площ до планового рівня 60,0 3.  Підвищення середньорічного виробітку одного верстата до планового 85,0 4. Більш повне використання часу роботи верстатів 155,76 5. Доведення часу роботи кожного верстата до запланованого рівня 243,76

Всього 243,76

 

  Примітка. Оскільки всі резерви, крім другого, дублюють один одно­го, то слід брати тільки найбільший. Зменшення обсягу продукції за рахунок площ (екстенсивний фактор) не може бути резервом у разі виконання плану виробництва.

 

 

 

7.3. Аналіз забезпеченості і використання матеріальних ресурсів на підприємстві

Загальна оцінка виконання плану матеріально-технічного постачання

Обов'язковою умовою стійкого виробничого процесу е своє­часне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займається спеціальний підрозділ — відділ матеріально-технічного по­стачання, складські й транспортні служби. Значну увагу при­діляють цьому плановий і технічний відділи, головні адмініст­ратори підприємства.

У процесі аналізу необхідно дати оцінку, наскільки підприємство було в цілому забезпечене необхідними основ­ними й допоміжними матеріалами, комплектуючими виро­бами, паливом та електроенергією тощо. Слід з'ясувати при­чини і визначити винних осіб, якщо по будь-яки» позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.

Однією з причин може бути недбале складання плану по­стачання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матеріалів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас допускаються прорахунки в обся­гах потреби і термінах постачання. За допомогою аналізу слід з'ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства.

Після цього треба проаналізувати якість придбаних мате­ріалів, комплектність постачання і дотримання передбаче­них угодами термінів виробництва та ритму. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою зале­жить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов'язань. Це дає змогу уникну­ти багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними є також важливим фактором нормального забезпечення підприємства матері­альними ресурсами.

Мета аналізу — показати, як на підприємстві налагодже­но контроль за виконанням договірних умов постачальни­ками, які заходи вживались у разі затримок чи інших пору­шень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення.

Певним показником у цій справі можуть бути суми штраф­них санкцій, які подало підприємство своїм постачальни­кам для покриття збитків внаслідок порушень постачання. Доречно вивчити і "коефіцієнт корисної дії" цих санкцій, якість юридичного обґрунтування і супроводження. Взагалі юридичний бік процесу постачання, юридична підтримка до­говірних стосунків — дуже важлива справа, яка потребує ок­ремої оцінки при аналізі.