Міністерство аграрної політики та продовольства україни

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ національний АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

      Факультет                                                   Кафедра

Механіки та енергетики                             тракторів і автомобілів

Трактори і автомобілі

(Ходова частина)

Робочий зошит

До виконання лабораторних робіт

студентами напрямів підготовки

Машинобудування»

Львів 2014

 

 

Рекомендовано до друку методичною комісією факультету механіки та енергетики

Протокол № від             2014 р.

 

 

Укладачі: к.т.н., Том’юк В.В.; к.т.н., Щур Т.Г., к.т.н., Шевчук В.В.

 

 

Відповідальний за випуск: доцент Ковалишин С.Й.

 

Видається в авторській редакції.

 

 

 

ã Львівський національний аграрний університет, 2014

 

 

Зміст

Лабораторна робота № 1. ходові частини колісних машин……….………………………
Лабораторна робота № 2. ХОДОВІ ЧАСТИНИ ГУСЕНИЧНИХ ТРАКТОРІВ ……………….......
Лабораторна робота № 3. Гальмівні системи тракторів і автомобілів ….……........
Лабораторна робота № 4. ПРОМІЖНІ З'ЄДНАННЯ І КАРДАННІ ПЕРЕДАЧІ……………………
Список рекомендованої літератури………………………………………..	31

Лабораторна робота №1

Ходові частини колісних машин

Мета роботи. Вивчити призначення, вимоги, класифікацію, будову та принцип дії ходових частин колісних тракторів і автомобілів, а також їх основні несправності, регулювання та технічне обслуговування.

Завдання. Розглянути наступні питання:

1. Призначення ходових частин, їх класифікація.

2. Охарактеризувати конструктивні схеми та особливості застосування ходових частин сучасних тракторів і автомобілів.

3. Ходова частина колісних тракторів та автомобілів.

4. Особливості будови ходових частин гусеничних тракторів.

Обладнання робочого місця. Плакати, каталоги, макети, трактори:   МТЗ-80, Т-40А, Т-150, Т-150К; автомобілі: ГАЗ-53АГ, ЗИЛ-130.

 

Загальні відомості

Ходова частина призначена для перетворення обертової енергії, створеного двигуном і перетвореної трансмісією, у поступальний рух машини (трактора чи автомобіля). Крім цього, ходова частина сприймає та передає вагу машини від остова через підвіску до опорної поверхні, а її реакції (горизонтальні і вертикальні) у зворотному напрямку.

Ходова частина будь-якої машини складається з остова, підвіски та рушіїв.

За конструкцією ходові частини поділяють на колісні, гусеничні і комбіновані (напівгусеничні). Напівгусеничні ходові частини відносять до додаткового робочого обладнання трактора та використовують в основному на універсально-просапних тракторах з метою збільшення їх прохідності. Останнім часом отримали поширення екофільні рушії. Вони забезпечують використання переваг колісних і гусеничних рушіїв у різних умовах експлуатації за рахунок швидкого переобладнання ходової колісної частини у гусеничну і навпаки.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Призначення та вимоги до ходової частини.

2. Загальна будова ходової частини.

3. Призначення остова та його класифікація.

4. Призначення підвіски і її загальна будова.

5. Типи еластичних елементів підвіски, їх принцип дії.

6. Загальна будова колісного рушія, його класифікація.

7. Основні показники маркування колісних рушіїв.

8. Мета та способи зміни ширини колії універсально-просапних тракторів.

9. Способи покращення тягово-зчіпних властивостей колісних машин.

10. Несправності ходових частин колісних машин.

 

Нотатки

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота №2

Питання для самоконтролю

1. Призначення та вимоги до ходової частини гусеничних тракторів.

2. Будова гусеничної ходової частини з еластичною підвіскою.

3. Будова гусеничної ходової частини з напівжорсткою підвіскою.

4. Еластичні елементи, які використовуються у еластичних, напівжорстких 4-х і 3-х точкових підвісках.

5. Будова та принцип дії натяжного та амортизуючого механізмів трактора Т-150.

6. Будова та принцип дії натяжного та амортизуючого механізму трактора Т-70С.

7. Особливості будови та принципу дії каретки балансирної підвіски трактора ДТ-75М.

8. Методика перевірки та регулювання натягу гусеничного ланцюга трактора Т-150.

9. Способи покращення тягово-зчіпних властивостей гусеничних тракторів.

10. Несправності ходових частин гусеничних тракторів.

Нотатки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота №3

Загальні відомості

Рульове керування колісного трактора чи автомобіля (машини) призначене для підтримання необхідної траєкторії руху транспортного засобу.

Рульове керування повинно задовольняти наступні вимоги:

· забезпечувати мінімальний радіус повороту машини, з метою досягнення нею максимальної маневреності;

· поворот керованих коліс повинен бути таким, щоб їх кочення по опорній поверхні здійснювалось без бокового проковзування;

· забезпечувати силовий та кінематичний зв’язок, тобто пропорційність зусилля на рульовому колесі та моменту опору керованих коліс повороту;

· забезпечувати відповідність між кутом повороту рульового колеса і кутом повороту керованих коліс;

· конструкція рульової передачі повинна забезпечувати відсутність коливань коліс у горизонтальній площині;

· керування машиною не повинно втомлювати водія; зусилля, яке прикладає водій до рульового колеса не повинне бути великим; поштовхи, які виникають від нерівностей дороги, не повинні передаватись на рульове колесо;

· конструкція рульового керування повинна бути простою, забезпечувати простоту в експлуатації та технічному догляді, характеризуватися високою надійністю.

Питання для самоконтролю

1. Призначення та вимоги до рульового керування колісних машин.

2. Схеми повороту колісних машин.

3. Загальна будова рульового керування.

4. Призначення понижуючого редуктора рульового механізму, його типи та передатне число.

5. Призначення рульової трапеції.

6. Передатне число рульового керування.

7. Призначення та типи шарнірів рульового приводу.

8. Люфт рульового колеса та його допустимі значення.

9. Переваги та недоліки гідрооб’ємного рульового керування у порівнянні із традиційним.

10. Умова потреби використання гідравлічного чи пневматичного підсилювача рульового керування.

11. Основні несправності рульового керування, їх причини та способи усунення.

12. Операції технічного обслуговування рульового керування.

Нотатки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Лабораторна робота №4

Загальні відомості

Ведучий міст становить сукупність об’єднаних в одну складальну одиницю механізмів трансмісії, призначених для трансформації, розподілу і перенесення обертової енергії (крутного моменту і частоти обертання) від вторинного валу коробки передач або роздавальної коробки до ведучих елементів (коліс чи зірочок), а також для перенесення поступального руху від рушіїв до несучої системи (остова).

За функціональною ознакою мости тракторів і автомобілів поділяють на ведучі, керовані опорні, комбіновані та підтримувальні.

У загальному випадку, ведучим вважається міст, який забезпечує підведення до коліс або зірочок ведучого моменту М_к із певною кутовою швидкістю w _к.

Керовані опорі мости передають вагу машини від остова через підвіску і рушії до опорної поверхні та реакції опорної поверхні у зворотному напрямі, а також забезпечують зміну напряму руху машини за рахунок повороту керованих коліс.

Комбіновані мости одночасно виконують функції ведучих і керованих мостів – трансформують, розподіляють та переносять обертову енергію від роздавальної коробки до керованих коліс під кутом.

Підтримувальні мости використовуються для більш рівномірного розподілу ваги машини опорною поверхнею з метою збільшення вантажопідйомності.

За розміщенням мости поділяють на передні, задні та проміжні.

Залежно від конструкції підвіски – незалежна чи залежна, мости – бувають розрізними і нерозрізними.

Питання для самоконтролю

1. Призначення ведучих мостів і вимоги до них.

2. Основні складові частини ведучих мостів колісних тракторів і автомобілів.

3. Призначення та класифікація головних передач.

4. Призначення, класифікація та вимоги до диференціалів.

5. Робота диференціала, мета та способи його блокування.

6. Тип диференціала трактора Т-150К, його переваги порівняно з іншими.

7. Будова та робота диференціала кулачкового типу.

8. Призначення та типи півосей.

9. Призначення та класифікація кінцевих передач.

10. Зміст та способи регулювання головних передач.

11. Основні несправності механізмів задніх ведучих мостів, ознаки їх прояву та способи усунення.

12. Операції технічного обслуговування ведучих мостів.

 

Нотатки

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ __________ ____________________

Лабораторна робота №5

Загальні відомості

 

У процесі виготовлення деталей тракторів і автомобілів, складання їх в окремі вузли та агрегати, а також під час експлуатації відбувається зміщення осей валів суміжних механізмів і агрегатів трансмісії внаслідок спрацювання деталей, послаблення кріплень, деформації остова (рами) під час руху машини та за рахунок зазорів між деталями окремих складальних одиниць і механізмів. За цих умов жорстке з’єднання валів агрегатів трансмісії є небажаним, оскільки це може призвести до значних навантажень на деталі, їх швидкого спрацювання та поломок. Для усунення вказаних явищ між валами встановлюють проміжні з’єднання. У випадку, коли енергію необхідно передавати під значними кутами на великі відстані, та у разі різних способів кріплення з’єднуваних агрегатів до остова машини використовують карданні передачі.

Проміжні з’єднання призначені для передачі крутного моменту між валами трансмісії (переважно між валом муфти зчеплення та ведучим валом коробки передач) в умовах можливої неспіввісності з’єднуваних валів у межах 2....10° та зміщення одного вала відносно іншого на 4...6 мм.

Карданні передачі призначені для передачі обертової енергії між механізмами та агрегатами у разі, коли вони перебувають на значних відстанях один від одного, кути між з’єднуваними валами коливаються у межах 10...20° і більше, і коли їх відносне розміщення може змінюватися в процесі руху машини. Здебільшого карданні передачі застосовують для з’єднання веденого вала коробки передач або роздавальної коробки з валами ведучих мостів.

Питання для самоконтролю

1. Призначення проміжних з’єднань та їх класифікація.

2. Призначення карданних передач та їх класифікація.

3. Загальна будова карданної передачі на базі карданних шарнірів нерівних кутових швидкостей.

4. Приклади марок машин і місця використання проміжних з’єднань.

5. Приклади марок машин і місця використання карданних передач на базі шарнірів рівних та нерівних кутових швидкостей.

6. Загальна будова проміжного одинарного еластичного з’єднання.

7. Загальна будова проміжного подвійного еластичного з’єднання.

8. Загальна будова карданного шарніра нерівних кутових швидкостей.

9. Основні несправності проміжних з’єднань і карданних передач, причини їх виникнення.

 

Нотатки

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антощенков В.М., Бойко М.Ф., Лебедєв А.Т. Трактори та автомобілі. Ч.4. Робоче, додаткове і допоміжне обладнання // Навчальний посібник / В.М. Антощенков, М.Ф. Бойко, А.Т. Лебедєв та інш.; За ред. проф. А.Т. Лебедєва. – Харків, 2006. – 164 с.

2. Білоконь Я.Ю., Окоча А.І., Войцехівський С.О. Трактори та автомобілі / Я.Ю.Білоконь, А.І.Окоча, С.О.Войцехівський. – К.: Вища освіта, 2003. – 560 с.

3. Водяник І.І. Експлуатаційні властивості тракторів і автомобілів / І.І. Водяник. – К.: Урожай, 1994. – 224 с.

4. Бойко М.Ф. Трактори та автомобілі. Ч.2. Електрообладнання // Навчальний посібник / М.Ф. Бойко. – К.: Вища школа, 2001. – 180с.

5. Головчук А.Ф., Орлов В.Ф., Строков О.П. Експлуатація та ремонт сільськогосподарської техніки. Книга 1. Трактори // Підручник / А.Ф. Головчук, В.Ф. Орлов, О.П. Строков; За ред. А.Ф. Головчука. – К.: Грамота, 2003. – 336 с.: іл.

6.  Дяченко В.Г., Саловський В.С., Кропівний В.М. Розрахунок автомобільних двигунів // Навчаьний посібник / В.Г. Дяченко, В.С. Саловський, В.М. Кропівний та інш.; За ред. к.т.н. В.Г. Дяченка, к.т.н. В.С. Саловського. – Кіровоград:КДТУ, 2003. – 266 с.: іл.

7.  Ксеневич И.П., Гуськов В.В., Бочаров Н.Ф. Тракторы. Проектирование, конструирование и расчёт // Учебник / И.П.Ксеневич, В.В.Гуськов, Н.Ф.Бочаров и др.; Под ред. И.П.Ксеневича. – М: Машиностроение, 1991. – 544 с.

8. Лебедєв А.Т., Антощенков В.М., Бойко М.Ф. Трактори та автомобілі. Ч.3. Шасі // Навчальний посібник / А.Т. Лебедєв, В.М. Антощенков, М.Ф. Бойко та інш.; За ред. проф. А.Т. Лебедєва. – К.: Вища школа, 2004. – 336с.

9. Надикто В.Т., Крижачківський М.Л., Кюрчев В.М., Абдула С.Л. Нові мобільні енергетичні засоби України. Теоретичні основи використання в землеробстві // Навчальний посібник / В.Т. Надикто, М.Л. Крижачківський, В.М. Кюрчев, С.Л. Абдула. – Мелітополь, 2005. – 337 с.

10.Николаенко А.В. Теория, конструкция и расчет автотракторних двигателей // Учебник / А.В. Николаенко. – М.: Колос, 1984. – 335 с.

11.Сандомирський М.Г., Бойко М.Ф., Лебедєв А.Т. Трактори та автомобілі. Ч.1. Автотракторні двигуни // Навчальний посібник / М.Г. Сандомирський, М.Ф. Бойко, А.Т. Лебедєв і інш.; За ред. проф. А.Т. Лебедєва. – К.: Вища школа, 2000. – 357с.

12. Скотников В.А., Мащенский А.А., Солонский А.С. Основы теории и расчёта трактора и автомобиля// Учебник / В.А. Скотников, А.А. Мащенский, А.С. Солонский; Под. ред. В.А. Скотникова – М: Агропром]издат, 1986. – 383 с.

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ та продовольства УКРАЇНИ