Тренери: Лазаренко Вікторія, Бондаренко Зоя.

Семінар-тренінг

Тема: „Усвідомлене батьківство: профілактика та

корекція дитячої та підліткової агресивності”

В рамках проекту

 „Школа як осередок соціально-педагогічної

роботи з дітьми та батьками у мікрорайоні”

Тренери: Лазаренко Вікторія, Бондаренко Зоя.

Мета: Популяризація засад усвідомленого батьківства, сприяння повноцінному розвитку дитини в громаді, попередження дитячої та підліткової агресивності.

Завдання:  

· Визначити зміст базових понять семінару-тренінгу „агресія”, „агресивність”, „агресивна поведінка”.

· Навчити педагогыв, батьків розпізнавати ознаки агресивної поведінки дітей та підлітків, причини її виникнення, емоції та почуття, що виникають у жертви та нападника.

· Надати педагогам, батькам інформацію про заходи профілактики, соціально-педагогічної допомоги та корекції агресивної поведінки дітей та підлітків.

 

 

Час	Вправи	Тривалість, хв.
10.00-10.10	Відкриття тренінгу. Представлення тренерів. Мета, завдання, регламент тренінгу. Вхідна анкета.	10
10.10-10.30	Знайомство за методикою „Хто і звідки ти”, визначення очікувань учасників. Визначення правил роботи в групі.	20
10.30-10.45	Вправа „Пригадай випадок агресивної поведінки з життя дитини в сім’ї”.	15
10.45-11.15	Вправа „Асоціативний ланцюжок”. Групова робота на опрацювання поняття „агресія”.	30
11.10-11.30	Інформаційне повідомлення „Причини та прояв агресивності та агресивної поведінки у дітей та підлітків”.	15
11.30-11.50	Обговорення шляхів профілактики та корекції агресивності та агресивної поведінки у дітей та підлітків.	20
11.50-12.00	Завершення тренінгу за методикою „Чарівна скринька”. Підведення підсумків семінару-тренінгу.	10

РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ ТРЕНІНГУ

Відкриття семінару-тренінгу

Час: 10 хв.

Привітання учасників; презентація тренерів, мети та завдань тренінгу. Ознайомлення учасників з регламентом роботи. Заповнення „вхідних анкет”.

Знайомство за методикою „Хто і звідки ти”

Мета: продовжити знайомство учасників, сприяти згуртованості групи та створенню комфортної атмосфери для роботи в групі.

Час: 20 хв.

    Хід проведення:

На аркуші, що розміщений на фліпчарті малюється схема, що представлена на малюнку 1.

                                            

                             6-7 років       8 років

                                12 років             11 років

                                        Рис. 1

 

Тренер роздає учасникам стікери та пропонує їм впродовж 3 хвилин записати на них наступну інформацію:

– своє ім’я;

– ім’я дитини;

– вік дитини;

– відповідь на яке питання з приводу теми ви хотіли б отримати відповідь.

 

По закінчені часу тренер просить кожного учасника прокоментувати свої відповіді та прикріпити стікер на аркуші фліпчарту в тому секторі, який відповідає віку його дитини.

Запитання для обговорення:

1. Що дало нам виконання цієї вправи?

 

    Визначення правил роботи в групі

Мета: обговорити умови взаємодії для продуктивної співпраці під час тренінгу.

Ресурси: Плакат „Правила роботи групи”, маркер, скотч.

    Хід проведення

  Тренер пропонує учасникам поміркувати над запитанням: „Яких норм поведінки нам важливо дотримуватись, щоб почуватись комфортно та продуктивно працювати? Через 1-2 хвилини тренер запрошує учасників поділитися своїми думками. При цьому він націлює учасників на те, що пропозиції щодо правил роботи групи повинні мати форму норм і правил поведінки, а не особистісних характеристик (так, не толерантність, а бути толерантним, не активність, а бути активним і т.і.).

Після того тренер просить усю групу уточнити зміст запропонованого правила і лише після того, як уся група погоджується з доцільністю запропонованого кимсь із учасників правила, записує подане формулювання на плакаті.

Плакат із правилами розташовують на видному місці. Його не змінюють до закінчення тренінгу, щоб тренер чи учасники групи могли звертатися до встановлених правил у разі їх порушення.

До уваги тренера:

Орієнтованими правилами співпраці можуть бути такі:

– Говорити по черзі;

– Бути позитивним до себе та інших;

– Дотримуватися регламенту;

– Бути активним;

– Працювати в групі від початку до кінця;

– Не критикувати;

– Обговорювати проблему, а не людину;

– Зберігати почуття гумору.

 

Запитання для обговорення:

1. Для чого на тренінгу приймають правила?   

 

Вправа „Пригадай випадок агресивної поведінки з життя дитини в сім ’ ї”.

Час: 15 хв.

Хід проведення:

Тренер просить учасників впродовж 3 хвилин пригадати випадок із життя дитини в сім’ї, який можна було б назвати агресивним. Потім просить учасників за бажанням розповісти його для усіх учасників.

Після презентації учасниками своїх історій тренер робить висновок, що, напевно, в нашому житті є безліч випадків, коли поведінка дитини в тій чи іншій мірі може мати агресивний прояв. Міра прояву агресивності в поведінці дитини може бути різною. Тому доречно визначити ваше розуміння агресивної поведінки, джерела її виникнення та розпізнавання ознак агресії в поведінці дитини. Тому учасникам семінару-тренінгу пропонується наступна вправа.     

Вправа: „Асоціативний ланцюжок”. Групова робота на опрацювання поняття „агресія”.

Мета: визначити рівень знань батьків про агресію, агресивність та агресивну поведінку дітей та підлітків, розуміння джерел її виникнення та розпізнавання ознак агресії в поведінці дитини.

Час: 30 хв.

Ресурси: Аркуш ватману А-1, поділений на 4 колонки з назвами „агресія”, „причини”, „емоції”, „поведінка”; 3 аркуша паперу А-3 з такими ж написами; плівка з визначенням понять, маркери.

   

Хід проведення:

1 етап (10 хв.)

    Тренер об’єднує учасників в 3 групи за методикою називання фруктів (банан, лимон, апельсин). Групи отримують аркуші А-3 та протягом 10 хвилин напрацьовують ідеї за схемою, що запропонована. Учасникам пропонується знайти слова-асоціації, пов’язані з поняттям „агресія” і записати їх у першу колонку схеми. Потім в другу колонку паралельно першій, записують причину, що на їх думку може викликати явище-асоціацію на слово „агресія” з першої колонки. В третю колонку паралельно першій та другій, записують емоції, пов’язані з явищем-асоціацією з першої колонки. І в четверту колонку паралельно попереднім, записують особливості поведінки, пов’язані з асоціацією з першої колонки.

  

2 етап (20 хв.)

Потім групи у великому колі по черзі озвучують свої асоціації до поняття „агресія”, а тренер записує їх у відповідну колонку ватману, утворюючи своєрідний асоціативний ланцюжок. Тренер слідкує за тим, щоб асоціації не повторювалися.

Потім тренер заповнює другу колонку „причини”, спираючись на пропозиції груп, які по черзі їх висловлюють, після загального обговорення та уточнення. Якщо групи висловлюють принципово різні пропозиції, але слушні, то можна сформулювати декілька варіантів причин на одне явище-асоціацію. 

Потім тренер заповнює третю колонку – „емоції”, обговорюючи варіанти, запропоновані групами. Третю колонку доцільно розділити ще на дві: „жертва” та „нападник”, та визначити різницю прояву емоцій у протилежних сторін агресивних дій.

І нарешті тренер, на основі пропозицій груп, заповнює четверту колонку – „поведінка”, тобто якими особливостями характеризуються дії людини, що виявляє агресію, або людини, що є жертвою агресії. Тому цю колонку також доцільно розділити на дві: „жертва” та „нападник”. Можливо слушних варіантів виявиться декілька, тому після загального обговорення та погодження всіма, їх можна також сформулювати декілька.  

Отже, в результаті виконання вправи, ми отримали визначену зусиллями учасників інформацію-схему стосовно поняття „агресія”, причин агресивних проявів, емоції, що виникають в процесі агресивних дій, особливості агресивної поведінки та наслідки, що можуть виявлятися в поведінці в подальшому. Дана схема-інформація може використовуватися у наступній міні-лекції або повідомлені тренера, в якому можна її узагальнити та доповнити.  

На допомогу тренеру: орієнтовна інформація наведена в таблиці 1.

Запитання для обговорення:

1. Що дало нам виконання цієї вправи?

2. Які труднощі виникли при виконанні вправи?

3. Що було визначити легше, а що складніше?

4. Чи доцільне виконання цієї вправи?

 

Інформаційне повідомлення „Причини та прояв агресивності, агресивної поведінки у дітей та підлітків”

 Мета: ознайомити учасників із сучасними науковими підходами щодо понять „агресія”, „агресивність”, „агресивна поведінка”, причинами їх виникнення, особливостями прояву.

Час: 15 хв.

Ресурси: проектор та плівки з опорним конспектом лекції або роздрукований опорний конспект лекції у вигляді роздаткових матеріалів для учасників. 

Хід проведення:

Тренер робить інформаційне повідомлення, в якому знайомить учасників з сучасними науковими підходами щодо понять „агресія”, „агресивність”, „агресивна поведінка”, причини їх виникнення, особливості прояву.

 

Час: 20 хв.

Мета: ознайомити учасників семінару-тренінгу з соціально-психологічними та соціально-педагогічними засобами профілактики та корекції агресивної поведінки у дітей та підлітків.

Хід проведення:

Тренер знайомить учасників семінару-тренінгу з соціально-психологічними та соціально-педагогічними засобами профілактики та корекції агресивної поведінки у дітей та підлітків та пропонує учасникам висловити свою думку щодо досвіду вирішення батьками даної проблеми у спілкуванні з дитиною в сім’ї.

 

Завершення тренінгу за методикою „Чарівна скринька”. Підведення підсумків семінару-тренінгу.

Мета: підвести підсумки роботи семінару-тренінгу та отримати зворотній зв’язок від учасників.

Час: 10 хв.

Ресурси: аркуш ватману із зображенням великої скриньки, кольорові кружечки за кількістю учасників тренінгової групи.

Хід проведення:

Кожен учасник отримує кружечок, який символізує скарб знань, умінь, що були отримані протягом першого дня тренінгової роботи. Тренер пропонує кожному учаснику написати про свої здобуті скарби (2 хв). Після цього учасники по черзі “кладуть скарби” у чарівну скриньку (прикріплюють кружечки на плакат із зображенням скриньки), коментуючи свою дію.

 

Оголошує  всім учасникам побажання натхнення у вихованні та розвитку своєї дитини.

 

 

Додаток

Информационное сообщение:

«Причины и проявление агрессивности и агрессивного поведения у

Детей и подростков»

           

Под агрессией понимают защитную форму поведения человека, которая выполняет функцию разрешения ситуации, выхода из сложившейся ситуации.

Под агрессивным поведением понимают осознанные действия, которые причиняют или намерены причинить ущерб другому человеку, группе людей или животному.

Э. Фромм определяет агрессию более широко – как причинение ущерба не только человеку или животному, но и вообще всякому неживому предмету или объекту.

Агрессивность – устойчивая черта личности, которая определяет готовность человека к агрессивному поведению.

Агрессия может рассматриваться в виде дихотомий, имеющих различные основания: 

■ физическая – вербальная;

■ активная – пассивная;

■ прямая – косвенная;

■ доброкачественная (не деструктивная) – злокачественная (деструктивная);

      

А. Басс и А. Дарки выделили следующие виды агрессивных реакций:

1) физическая агрессия – причинение ущерба, боли, использование физической силы против другого лица;

2) вербальная агрессия – выражение негативный чувств через крики, словесные угрозы, брань;

3) непрямая агрессия – негативные действия, направленные через другого человека или группу;

4) раздражительность – склонность к проявлению негативных чувств при малейшем возбуждении (грубость, вспыльчивость);  

5 ) негативизм – оппозиционная манера поведения: от пассивности до активной борьбы против правил поведения, установленных норм, законов, обычаев;

6) подозрительность – недоверие и осторожное отношение к людям, а также убежденность в том, что люди планируют и приносят вред;

7 ) обида – зависть, ненависть к окружающим за действительные или вымышленные действия;

8) чувство вины – возможное убеждение человека в том, что он является плохим человеком и ощущаемые им угрызения совести.    

Различают агрессию враждебную и инструментальную.

Враждебная агрессия – проявляется в поведении человека тогда, когда главной целью субъекта является причинение вреда и страданий жертве.

Инструментальная агрессия – проявляется тогда, когда человек, нападая на другого человека, не ставит цель причинить вред или страдания жертве, то есть агрессия не является самоцелью, а средством достижения других целей, реализацией различных желаний и потребностей.  

Однако, несмотря на различия в целях, А. Бандура считает, что и тот и другой вид агрессии является инструментом достижения своих желаний и потребностей.

       Агрессивные действия можно наблюдать у ребенка уже в раннем детстве. Большинство матерей не удивляет, когда ребенок брыкается, дерется, кусается, проявляет импульсивные приступы упрямства, вспышки злости или гнева, сопровождающиеся криком, громким плачем, драчливостью. И, хотя такие реакции ребенка неприятны и не поощряются, но и не считаются ненормальными.

       Причиной такого поведения является блокирование желаний, потребностей и намеченной программы действий. Поэтому такое поведение вызвано состоянием дискомфорта, фрустрации или беспомощности. Но при этом пока что самого ребенка назвать агрессивным можно весьма условно, так как у него нет намерений причинить ущерб, вред окружающим.

       Реакция в виде агрессивного поведения запускается в действие как врожденными, так и приобретенными механизмами (Г. Паренс).

       Выделяют две основные формы агрессии, с которой приходится сталкиваться родителям, воспитателям, окружающим.

1. Недеструктивная агрессия – это устойчивая самозащитная форма поведения, направленная на достижение поставленных целей. Такая форма поведения обусловлена врожденными механизмами и служит для адаптации к внешнему окружающему миру. Такая форма агрессии появляется у ребенка с первых месяцев жизни в процессе естественного познания им окружающего мира и является защитной реакцией в процессе удовлетворения потребностей, желаний, достижения целей и ее проявления являются естественными для адаптации к окружающей среде. Эти механизмы функционируют, хотя и примитивно, нос момента рождения. 

2. Враждебная деструктивность – то есть злобность, враждебность к окружающим, которая приносит вред, ущерб, боль. Ненависть, злостность, желание отомстить то же могут быть защитной формой поведения, но являются результатом накопления личностных проблем, возникают и активизируются в результате накопления сильных отрицательных неприятных переживаний (боль, дистрессы, подавления, унижения, отвержения и др.). Чрезмерная и непреодолимая боль, стресс вызывают желание устранить или избежать боль (физическую или психологическую). Поэтому возникает такой тип агрессии, который приобретает черты желания нанести вред или ликвидировать что-либо в окружающей среде, что мешает или вызывает чрезмерное неудовлетворение. Таким образом возникает и закрепляется другой вид агрессии – деструктивная враждебность, возникает как потребность самоутвердиться и контролировать жизненную ситуацию.

Первый тип агрессивности (недеструктивная)необходим для выживания и достижения успеха и может трансформироваться в социально-приемлемые качества и способы поведения: здоровую настойчивость, усилия в достижении цели, концентрирование, сосредоточение энергии для достижения желаемого результата.

Второй тип (враждебная, деструктивная) агрессия может развиться и перерасти в достаточно серьезные формы деструктивного поведения: физическое насилие и др.                

Агрессивное поведение – это один из ярких показателей социальной дезадаптации ребенка, а также нарушения процесса социализации в целом.

Социализация – это особый процесс включения ребенка в общество, процесс и результат усвоения, активного воспроизводства индивидом социального опыта.  

Социализация в конечном итоге заключается не только в том, чтобы дать ребенку представление о социальных нормах, социально принятых, социально приемлемых, социально одобряемых образцах поведения, санкциях и ролевых предписаниях. Но и перевести их во внутренний план, превратить их во внутренние механизмы и регуляторы поведения человека, чтобы человек сам, по собственному желанию руководствовался ими в своем поведении, чтобы это стало его внутренней потребностью.  

       Социализацией агрессии можно назвать процесс научения контролю над собственными агрессивными проявлениями или выражению их в формах, приемлемых в определенном сообществе. Совершенно очевидно, что «природный» агрессивный потенциал никуда не исчезает в более зрелом возрасте. Просто в результате социализации многие учатся регулировать свои агрессивные импульсы, управлять ими, сдерживать их, направлять их в другие виды деятельности, снимать эмоциональное и нервное напряжение, адаптируясь к требованиям общества.   

       Другие остаются весьма агрессивными, но учатся проявлять агрессию более тонко: через словесные оскорбления. Скрытое принуждение, завуалированные требования и др. тактические приемы. Третьи ничему не учатся и и проявляют свои агрессивные импульсы в физическом насилии. И здесь важную роль играет ранний опыт воспитания ребенка в конкретной среде, семейные традиции и эмоциональный фон отношений родителей и ребенка.

       На социализацию агрессии оказывают влияние следующие факторы:

1 – образец поведения и отношений родителей;

Вікові групи