Б. Дискінезія жовчних шляхів.

В. Гістамінова теорія Епштейна Н.Б.

Г. Запалення жовчного міхура.

 

153. Тимчасове зниження працездатності, нормальний фізіологічний стан, це:

А. Втома.

Б. Перевтома.

В. Порушення координації.

Г. Різке зростання систолічного АТ.

Д. Різке зростання ЧСС.

 

154. Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів

А. Не реєструється.

Б. Може призвести до ураження ЦНС та нирок.

В. Може призвести до ураження нирок, печінки, серця.

Г. Може призвести до ураження серця, ЦНС, нирок, системи крові.

Д. Може призвести до ураження лише серцево-судинної системи.

 

155. Серед різних проявів патології у спортсменів найбільш часто зустрічається:

А. Захворювання дихальної системи.

Б. Захворювання ЛОР-органів.

В. Патологія шлунково-кишкового тракту.

Г. Захворювання опорно-рухового апарату.

Д. Захворювання серцево-судинної системи.

 

156. Для середнього ступеня втоми під час занять фізичними вправами характерні такі зовнішні ознаки:

А. Незначне почервоніння шкіри.

Б. Значне почервоніння шкіри.

В. Неточність виконання команд.

Г. Дихання через рот.

Д. Невпевнений крок.

 

157. Перевтома, це:

А. Пошкодження опорно-рухового апарату.

Б. Порушення обміну адреналіну.

В. Перенапруження коркових процесів.

Г. Тривалий спазм периферичних судин.

Д. Гостра серцева недостатність.

 

158. При скаргах спортсмена на болі в ділянці серця перш за все необхідно провести:

А. Фонокардіографію.

Б. Полікардіографію.

В. Ехокардіографію.

Г. Реовазографію.

Д. Електрокардіографію.

 

159. Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:

А. Травми та ушкодження опорно-рухового апарату.

Б. Неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень.

В. Тренування та змагання у хворобливому стані.

Г. Недоліки фізичного розвитку, слабкість м`язів.

Д. Гострі фізичні перенапруження, що виникають внаслідок надмірних навантажень

 

160. Печінковий больовий синдром у спортсменів є:

А. Фізіологічною особливістю.

Б. Перед патологічним станом.

В. Патологічним станом.

Г. Зустрічається у спортсменів-підлітків.

Д. Зустрічається у спортсменів, які порушують режим харчування.

 

161. Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають:

А. При фізичних навантаженнях на витривалість.

Б. При фізичних навантаженнях динамічного характеру.

В. При фізичних навантаженнях статичного характеру.

Г. Ніколи не виникають.

Д. Незалежно від фізичних навантажень.

 

162. Гостра судинна недостатність при фізичному перенапруженні може проявитись:

А. Підвищенням систолічного артеріального тиску.

Б. Зменшенням пульсового тиску.

В. Непритомністю, колапсом, шоком.

Г. Збільшенням пульсового тиску.

Д. Зниженням діастолічного артеріального тиску.

 

163. Ураження ЦНС при хронічному фізичному перенапруження проявляється:

А. Різко вираженими вегетативними розладами.

Б. Розвитком неврозу.

В. Порушенням мозкового кровообігу.

Г. Черепно-мозковими травмами.

Д. Порушенням координації рухів.

 

164. Функціональні екстрасистоли після фізичного навантаження:

А. Значно зменшуються або зникають.

Б. Не змінюються.

В. Значно збільшуються.

Г. Зменшуються або збільшуються.

Д. Не змінюються або збільшуються.

 

165. До безпосередньої причини виникнення гострої судинної недостатності під час занять спортом не відноситься:

А. Різка зупинка після інтенсивного руху.

Б. Удар у голову.

В. Навантаження на фоні наявності вогнищ хронічної інфекції.

Г. Гостра травма з больовим синдромом.

Д. Натужування при підйомі великої ваги.

 

166. У нормі протеїнурія після інтенсивного фізичного навантаження повинна зникати не пізніше, ніж:

А. 6 годин.

Б. 12 годин.

В. 24 години.

Г. 48 годин.

Д. 72 години.

 

167. Найчастіше гостра кардіоміопатія розвивається у спортсменів, які тренують переважно:

А. Витривалість.

Б. Силу.

В. Швидкісно-силові якості.

Г. Координацію.

Д. Спритність.

 

168. Для диференційної діагностики дистрофічних процесів в міокарді ЕКГ реєструють:

А. Під час проби Штанге.

Б. Під час проби Генче.