Г. Блокада колінного суглоба.

 

139. При реабілітації спортсменів з травмою використовуються:

А. Електрофорез з лідазою.

Б. Електрофорез з хімотрипсином.

В. Фонофорез з гідрокортизоном.

Г. Лікувальна гімнастика з дозованими спортивними вправами.

 

140. Найхарактернішими симптомами неповного розгинання м'язів задньої поверхні стегна є:

А. Гострий біль по задній поверхні стегна.

Б. Поява ділянки западання в пошкодженій області.

В. Гострий біль при спробі напруження м'язів ноги.

Г. Гематома підколінної області і задньої поверхні стегна.

 

141. Характерним синдромом розриву сухожиль двоголового м'яза плеча, є перераховані ознаки:

А. Різкий біль і тріск в момент розриву сухожиль.

Б. Поява припухлості в місці пошкодження.

В. Поява гематоми через декілька днів після травми.

Г. Різке ослаблення сили м'язів кисті.

Д. Наявність западання в місці обриву сухожилля.

 

142. До симптомів розриву ахилова сухожилля відносять:

А. Болі в місці пошкодження.

Б. Слабкість литкового м'яза.

В. Кульгавість при ходьбі.

Г. Неможливість піднятися на пальці стопи.

 

143. Після операції з приводу розриву ахилова сухожилля тренувальні навантаження дозволяються не раніше ніж через:

А. 1-2 місяці.

Б. 3-4 місяці.

В.5 місяців.

Г. 6-8 місяців.

Д. 10-12 місяців.

 

144. Перша стадія кардіоміопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження характеризується наявністю наступних ознак на ЕКГ:

А. Збільшення тривалості атріовентрикулярної провідності.

Б. Двохфазного зубця Т з патологічним зсувом сегменту ST вниз.

В. Повною інверсією зубця Т більш ніж в 2-х відведеннях з вираженою зміною сегменту PQ.

Г. Згладженим або двогорбим зубцем Т в 2-х або декількох відведеннях без змін сегменту ST.

 

145. Електрокардіографічні ознаки кардіоміопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження 2 ступеня включають:

А. Наявність згладжених або двогорбих зубців Т в 2-х або декількох відведеннях без зміни сегменту ST.

Б. Збільшення тривалості атріовентрикулярної провідності.

В. Повна інверсія зубця Т більш ніж в 2-х відведеннях з вираженими змінами сегменту ST.

Г. Двохфазність зубця Т з патологічним зсувом сегменту ST вниз.

 

146. Електрографічні ознаки кардіоміопатії внаслідок хронічного фізичного перенапруження 3 ступеня характеризується наявністю наступних ознак:

А. Згладженим або двогорбим зубцем Т в 2-х або декількох відведеннях без змін сегменту ST.

Б. Двофазного зубця Т з патологічним зсувом сегменту ST вниз.

В. Збільшення тривалості атріовентрикулярної провідності.

Г. Повною інверсією зубця Т більш ніж в 2-х відведеннях з вираженою зміною сегменту PQ.

 

147. Фармакологічні проби, що характеризують патогенетичні механізми дистрофічного процесу в міокарді:

А. З штучною гіпокаліємією.

Б. З блокадою адренергичних рецепторів.

В. З блокадою кальцієвих каналів.

Г. З нітрогліцерином.

 

148. До препаратів, які використовуються для виявлення початкового збільшення катехоламінів в міокарді, відносяться:

А. Анаприлін.

Б. Обзідан.

В. Індерал.

Г.Х калій та ізоптін.

 

149. Спортсмени, що мають позитивну динаміку ЕКГ на прийом блокаторів адренергічних рецепторів призначають все перераховане, окрім:

А. Обзідану.

Б. Рібоксину.

В.Індералу.

Г. Ізоптіну і панангину.

 

150. Спортсмену з дистрофією міокарду і гіперкальциемією слід призначити:

А. Ізоптін.

Б. Оротат калію.

В. Хлористий калій.

Г. Індерал.

 

151. Клініка печінково-больового синдрому спортсмена проявляється:

А. Болями в правому підребер'ї у момент інтенсивних навантажень.

Б. Скаргами на «голодні» болі, підвищеним апетитом.

В. Зниження фізичної працездатності.

Г. Збільшення печінки і кислотності шлункового соку.

 

152. До етіопатогенетичних чинників печінково-больового синдрому у спортсменів відноситься:

А. Порушення гемодинаміки при фізичному навантаженні, невідповідному функціональним можливостям організму.