Види та особливості податкових правовідносин.

 

Податкові правовідносини - це суспільні відносини, які виникають при встановленні та сплаті податків та інших обовязкових платежів та врегульовані нормами фінансового, цивільного та інших галузей права.

Особливості податкових правовідносин:

1. Субєкти податкових правовідносин ніколи не можуть бути рівними.

2. Обєктом цих правовідносин є доходи платників податків. Доходи можуть виступати або в грошовій формі, або майно.

3. Податкові правовідносини виникають в процесі фінансової діяльності і мають грошовий характер.

Всі податки платяться тільки в грошовій формі.

4. Податкові правовідносини повязані з певними нормативнми актами (ПКУ).

 

Податкові правовідносини відображають певні функції, тому їх можна поділити на:

1) загально-регулятивні (спрямовані на закріплення кола суб’єктів податкового права, їх загального юридичного статусу);

2) конкретно-регулятивні (спрямовані на закріплення конкретної поведінки суб’єктів);

3) комплексні (що виникають на стику загально-регулятивних і конкретно-регулятивних відносин);

4) охоронні (спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру).

Зміст загально-регулятивних відносин визначається нормами, що встановлюють принципи податків і повноваження окремих суб’єктів податкових правовідносин. Загальні і конкретно-регулятивні правовідносини утворюють основну масу правовідносин у суспільстві і регулюють суспільні відносини шляхом установлення суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.

Конкретно-регулятивні правовідносини виступають як форма реалізації загально-регулятивних податкових правовідносин. У цій ситуації загальні права й обов’язки проектуються на діяльність конкретних суб’єктів.

Комплексні податкові правовідносини перебувають на своєрідному стику конкретних і загально-регулятивних податкових правовідносин. Вони досить вузько персоніфіковані, передбачаючи конкретного платника (що відрізняє їх від загальних), але однією з їхніх ознак є складний зміст, що відрізняє їх від простих. Мабуть, можна порушити питання і про об’єднання в межах комплексних правовідносин податкових норм і норм інших галузей права.

Охоронні податкові правовідносини виникають за умови порушення прав і невиконання обов’язків, якщо учасники правовідносин мають потребу в правових способах захисту з боку держави. Однією із сторін таких правовідносин виступає компетентний суб’єкт, що є носієм владних повноважень і наділений державою повноваженнями примусу.

 

 

18. Права та обов`язки платників податків.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з Податковим кодексом України.

Платник податків зобов'язаний:

1. стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

2. вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

3. подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

4. сплачувати податки та збори;

5. подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань)

6. подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг;

7. не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи;

8. повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця;

9. забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом необхідних строків

 

Платник податків має право:

1. безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори

2. представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

3. обирати самостійно метод ведення обліку доходів і витрат;

4. користуватися податковими пільгами за наявності підстав;

5. одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит;

6. бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки

7. оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;

8. вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

9. на повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

10. за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток.

 

19. Права та обов`язки органів податкової служби

 

Посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

1. дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

2. забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

3. забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

4. не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

5. коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

6. не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

7. надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

8. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

 

Права

1. Отримувати від платників податків копії документів засвідчених підписом платника та скріпленою печаткою;

2. одержувати безоплатно від платників податків, установ банків копії документів про наявність рахунків вимагати від платників податків проведення інвентаризації основних фондів, товаро - матеріальних цінностей та коштів;

3. під час проведення перевірки вимагати надання первинних док., які свідчать про порушення податкового законодавства;

4. проводити контрольні розрахункові операції до початку фактичної сплати податків;

5. вимагати доступу до майна, приміщень, що є обєктом оподаткування;

6. звертатися до суду щодо припиненню юр. особи, фіз. особи - підприємця;

7. має право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій (накладення арешту на рахунок);

8. має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться в банку;

9. складати стосовно податкових осіб протоколи про адмін. правопорушення та виносити постанови про адмін. правопорушення;

10. користуються у служб. справах засобами звязку, які належать платникам податку;

11. мають право залучати фахівців, експертів та перекладачів;

12. мають право визначати суми податкових та грошових зобовязань платників податків;

13. застосовувати до платників податків фін. санкції, стягувати до бюджетів та фондів суми грош. зобовязань або податкового боргу;

14. надавати відстрочення та розстрочення грошових зобовязань або податкового боргу а також приймати податкові рішення про списання податкового боргу.

 

 

20. Види загальнодержавних податків та інших обов'язкових платежів.

 

Зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом України, і є обов'язковими до сплати на усій території України.

 

Ст. 9 Податкового кодексу України встановлює, що до за-гальнодержавних належать такі податки та збори:

1)    податок на прибуток підприємств; (є одним із видів прямого оподаткування – прибуткового, і оподатковує доходи юридичних осіб, на відміну від прибуткового податку, який стягується з громадян.)

2)    податок на доходи фізичних осіб; (Є платою фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Податковим кодексом України)

3)    податок на додану вартість (ПДВ); (Податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків. Цей податок непрямий (надбавка до ціни або послуги). Він відноситься до універсальних податків. Діє на всій території України і є надійним джерелом наповнення державного бюджету.)

4)    акцизний податок; (Це непрямий, загальнодержавний податок, який встановлюється на окремі товари. Ці товари мають назву " підакцизні товари". До підакцизних товарів відносяться: Тютюн і тютюнові вироби; Алкогольні напої і пиво (спирт, коньяк, вина тощо);. Нафтопродукти та Автомашини)

5)    збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

6)    екологічний податок;

7)    рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопро- водами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

8)    рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9)    плата за користування надрами;

10)  плата за землю;

11)  збір за користування радіочастотним ресурсом України;

12)  збір за спеціальне використання води;

13)  збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

14)  фіксований сільськогосподарський податок;

15)  збір на розвиток виноградарства, садівництва і хме-лярства;

16)  мито;

17)  збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

18)  збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

 

 

21. Порядок сплати податку на прибуток підприємств.

 

22. Порядок сплати податку на додану вартість.

 

23. Акцизний податок.

 

24. Податок на доходи фізичних осіб.

 

25. Оподаткування само зайнятих осіб.

 

26. Податковий кредит.

 

 

27. Податкова знижка. Податковий керуючий.

 

 

28. Екологічний податок.

29. Плата за землю.

30. Податкова декларація.

31. Поняття податкового правопорушення, їх класифікація.

32. Підстави притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства.

33. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків.

34. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.

35. Особливості застосування фінансових санкцій за порушення податкового законодавства.

36. Податкові пільги.

37. Правовий режим неподаткових платежів.

38. Ресурсні платежі в податковій системі.

39. Порядок стягнення платежів за природні ресурси.

40. Поняття і порядок введення місцевих податків.

41. Фіксований сільськогосподарський податок.

42. Податковий агент.

43. Оскарження рішень органів податкової служби.

44. Збір за спеціальне використання природних ресурсів.

45. Спрощена система оподаткування (єдиний податок).

46. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

47. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

48. Збір за місце для паркування транспортним засобом.

49. Туристичний збір.

50. Державне мито.

51. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

52. Плата за користування надрами.

53. Характеристика елементів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.