Податкове законодавство: зал ік

 

Поняття і роль податків.

 

Безпосередньо податки як джерело доходів державного бюджету в їх сучасному розумінні налічують кілька сотень років. Першим поняття "податок" розкрив А. Сміт у праці "Про багатство народів", в якій податок був визначений як тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати.

Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податково! системи.

Податок — це обов’язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПКУ.

Податки, як економічна категорія — це система економічних відносин, за допомогою яких здійснюється мобілізація коштів державою до централізованого фонду з метою задоволення суспільних потреб.

Податки, як правова категорія — це податковий кодекс, який передбачає види податків та зборів.

Ознаки податків:

Ø безповоротний платіж,стягується на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачено пільги щодо даного податку;

Ø має односторонній характер встановлення. Оскільки податок стягується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлено від індивідуальних потреб конкретного платника податку, то він є індивідуально безповоротний. Сплата платником податку не породжує зустрічного зобов'язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника (обов'язковість платежу);

Ø на відміну від інших обов'язкових платежів, може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

Ø категорія не тільки правова, але й економічна, оскільки це форма перерозподілу національного доходу. При сплаті податкового платежу відбувається перехід частини коштів із власності окремих платників у власність всієї держави. Такого переходу права власності немає при внесенні до бюджету обов'язкових платежів державними підприємствами. Ці платежі будуть податками лише за формою, а не за змістом (переважно перехід права власності при сплаті податку);

Ø виступає як індивідуальна безоплатність і виражається в тому, що при його стягненні держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платникові певного еквівалента, що дорівнює їхньому платежу (індивідуальна безоплатність).

Ø адресність

Ø вилучення їх на підставі податкового кодексу

Ø примусовий характер вилучення

Ø здійснення контрою єдиним органом (ДПС)

—   нецільовий характер, відсутність чітких вказівок про напрямки використання надходжень від певного податку;

—   безповоротність, тобто сплачені у вигляді податків кошти напряму не повертаються до платника.

 

Функції податків.

 

Функції податків можна згрупувати в два блоки:

I Основні

Найважливішою функцією податків є фіскальна. Відповідно до цієї функції податки виконують своє основне призначення — насичення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. У період становлення буржуазної держави цю спрямованість податків вважали єдиною. 

Регулююча функція слугує своєрідним доповненням попередньої і стосується як регулювання виробництва, так і регулювання споживання (наприклад непрямі податки). При цьому регулюючий механізм Існує об'єктивно і вплив на платників здійснюється незалежно від волі держави. Дуже часто під регулюючою функцією розуміють лише надання пільг окремим виробникам чи галузям. Однак податкове регулювання — складніший механізм, що враховує не тільки податковий тиск, а й перспективи того чи іншого виду діяльності, рівні прибутковості.

Контрольна функція реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. З допомогою цієї функції оцінюють раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряють, наскільки податки відповідають реалізації мети у сформованих умовах.

 

Додаткові функції податку утворюють підсистему, що охоплює кілька видів функцій:

Розподільна функція являє собою своєрідне відображення фіскальної: наповнити скарбницю, щоб потім розподілити отримані кошти.

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку або згортання виробничої діяльності. Як і регулююча, вона може бути пов'язана із застосуванням механізму пільг, зміною об'єкта оподаткування, зменшенням оподатковуваної бази. Іноді цю функцію розглядають як підвид регулюючої.

Накопичувальна функція являє собою своєрідне узагальнення всіх попередніх функцій і головну — з позицій реалізації цілей держави в податковій системі. Вона має тимчасовий характер, виступає як етапне, реалізуючи насичення бюджету на певний період. Кінцева мета податків — не тільки сформувати бюджет, а й сформувати мету, інтереси в розподілі цих коштів і інших коштів платників, тобто створити умови для нагромадження як юридичними, так і фізичними особами. У цьому разі йдеться про активне нагромадження, що полягало б у збільшенні потужностей, розвитку виробництва тощо. Здійснити це можна шляхом диференціації або зниження майнових податків, надання пільг при цільовому використанні коштів.

 

 

Класифікація податків.

 

Класифікація податків

1. В залежності від платників податків:

· податки з юр. осіб (податок на прибуток підприємств);

· податок з доходів фіз. осіб; податок на розкіш; податок на доходи фізичних осіб

· податок з доходів фізичних і юридичних осіб. - змішані, що припускають у якості платників як юридичних, так і фізичних осіб (збір за першу реєстрацію транспортного засобу, плата за землю

1. За рівнем встановлення розрізняють:

3. Загальнодержавні — податки і збори, що їх встановлює Верховна Рада України, що вводяться в дію винятково законами України і діють на всій території України;

4. Місцеві — податки та збори, перелік яких встановлює Верховна Рада України, вводять у дію місцеві органи самоврядування і які діють на території окремих регіонів України.

1. За методом встановлення:

· прямі;

· непрямі (акцизний податок; податок на додану вартість)

1. По способу встановлення податкових ставок:

· прогресивні податки;

· регресивні;

· змішані;

· рівноправні

1. За економічним змістом:

· використання різних ресурсів (напр. плата за землю, плата за використання лісових ресурсів, водних ресурсів тощо);

· доходи або прибуток

· різні дії (плата за торговий патент)

1. За характером надходжень:

· загальні надходження;

· спеціальні надходження (збір на соц. внесок)

Залежно від каналу надходження податкові платежі по-діляються на:

а)    закріплені, які безпосередньо і цілком надходять до конкретного бюджету;

б)    регулюючі — надходять одночасно до бюджетів різних рівнів у пропорціях, відповідних бюджетному законодавству.

Залежно від періодичності стягнення:

а)    систематичні (регулярні) — податки, які стягуються регулярно через певні проміжки часу протягом всього періоду діяльності платника (щомісячно, щоквартально);

б)    разові, що сплачуються один раз при здійсненні певних дій (податок з майна, що переходить у порядку спадкування, збір за першу реєстрацію транспортного засобу).