Давство Європейського Союзу.

Коли йдеться про сільськогосподарські відходи, проблема кри-

Ється в самому визначенні їх поняття. Згідно зі ст. 1 Закону України

«Про відходи», відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети,

Що утворюються у процесі людської діяльності й не мають подальшо-

Го використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник

Має позбутися шляхом утилізації чи видалення. Таке визначення є не-

Повним щодо сільськогосподарських відходів, адже з органічних від-

Ходів найбільшу екологічну небезпеку становлять відходи тваринниц-

Тва.

Недаремно проектування тваринницьких комплексів продукти-

Вністю понад 5 тис. голів і птахофабрик підлягає обов'язковій попере-

Дній державній екологічній експертизі, оскільки діяльність таких ферм

Включена до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять під-

Вищену екологічну небезпеку. Але продукти життєдіяльності сільсь-

Когосподарських тварин не можна вважати речовинами, що утворю-

Ються у процесі людської діяльності — вони утворюються у процесі

Життєдіяльності тварин природним шляхом, відтак, на найнебезпеч-

Ніші органічні відходи законодавство про відходи взагалі не поширю-

Ється.

Важливою також є проблема безхазяйних відходів, тобто відхо-

Дів, які залишені власником у непризначеному для їх зберігання місці

І власник яких невідомий. Особи, котрі виявили такі відходи, зобов'я-

Зані повідомити про них місцеві державні адміністрації чи місцеві ра-

Ди. Постійно діюча місцева комісія з питань поводження з безхазяй-

Ними відходами провадить необхідні дослідження, за результатами

Яких складає акт, що передається до місцевої державної адміністрації

Чи місцевої ради, які, в свою чергу, зобов'язані прийняти рішення про

Подальше поводження з цими відходами. Фактично, з юридичним фа-

Ктом складання акту комісії пов'язується виникнення права державної

Власності на безхазяйні відходи.

Закон України «Про відходи» покладає обов'язки на суб'єктів

Аграрного права запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворен-

Ня відходів; забезпечувати приймання та утилізацію використаних па-

Кувальних матеріалів і тари, в яких міститься продукція сільськогос-

Подарських підприємств; вести облік, визначати склад і властивості

Утворюваних ними сільськогосподарських відходів; забезпечувати

300

Повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення й псу-

Вання відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна техноло-

Гія; брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами; за-

Безпечувати їх переробку чи видалення; не допускати зберігання та

Видалення відходів у несанкціонованих місцях або об'єктах; здійсню-

Вати контроль за станом місць або об'єктів розміщення власних відхо-

Дів; своєчасно вносити збір за розміщення відходів; надавати відпові-

Дним державним органам інформацію про утворювані ними сільсько-

Господарські відходи; призначати відповідальних осіб у сфері пово-

дження з відходами; забезпечувати розробку та виконання планів ор-

Ганізації роботи щодо цього; професійну підготовку, підвищення ква-

Ліфікації та проведення атестації фахівців з питань поводження з від-

Ходами, отримати дозвіл і ліміти на утворення та розміщення відходів

Та багато інших обов'язків.

Що ж стосується конкретного законодавства про відходи при

Класти до конкретного фермера, то не важко зрозуміти наскільки не-

Реально вимагати від нього дотримуватися перелічених вище обов'яз-

Ків. Саме тому вітчизняне законодавство про відходи є неефективним

І майже повсюди не виконується. Очевидною є потреба встановлення

Різних правових режимів для різних видів відходів: побутових, про-

Мислових, небезпечних, сільськогосподарських тощо. Щодо сільсько-