Люються, насамперед, Лісовим кодексом України, законами України

«Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд» та іншими

Законодавчими та підзаконними нормативно-правовими актами.

Стаття 3 Лісового кодексу так визначає поняття лісу: це — су-

Купність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники,

Тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своє-

Му розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і

На довкілля. Як бачимо, ліс є природним комплексом, який охоплює

Землі, надра, води, атмосферне повітря, об'єкти рослинного й тварин-

Ного світу, інші природні компоненти у їх екологічних взаємозв'язках.

Специфіка правового регулювання природних комплексів полягає в

Тому, що використання природних ресурсів у їх межах окрім відпові-

Дно земельного, гірничого, водного, атмосфероохоронного законодав-

Ства, законодавства про тваринний і рослинний світ регулюється та-

Кож спеціальним законодавством про цей природний комплекс: у на-

Шому випадку — лісовим. Ресурси лісу, будучи об'єктом регулювання

Відповідних галузей природноресурсового законодавства.

Стаття 36 Лісового кодексу поділяє ліси України за екологічним

І господарським значенням на 2 групи. До першої належать ліси, що

Виконують переважно природоохоронні функції, зокрема сільськогос-

Подарські протиерозійні, приполонинні, захисні лісосмуги. До другої

— ліси, котрі поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і

Для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості

Використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористу-

Вання. Правовий режим лісів першої групи суворіший і вимагає обме-

Ження в їх межах господарської діяльності.

265

Статті 49 і 50 Лісового кодексу вирізняють фактичні ознаки

Розмежування загального і спеціального використання лісових ресур-

Сів. Критерієм такого розмежування є обсяги використання лісових

Ресурсів. У порядку загального використання лісових ресурсів, суб'єк-

Ти аграрного права мають право вільно перебувати в лісах, безкошто-

Вно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, кві-

Ти, ягоди, горіхи, інші плоди, гриби. Оскільки ліс є природним ком-

Плексом, в розмежуванні загального і спеціального використання лі-

Сових ресурсів користуються також положенням законодавчих актів

Про окремі види природних ресурсів, що входять до лісової екосисте-

Ми.

Умовою спеціального використання лісових ресурсів є отри-

Мання земельної ділянки лісового фонду в користування чи у влас-

Ність. Така ділянка лісового фонду може надаватися одночасно кіль-

Ком лісокористувачам. На праві спеціального використання лісових

Ресурсів можна: заготовляти деревину під час рубок головного лісо-

Користування, заготовляти живицю, другорядні лісові матеріали (пень,

Луб, кора, деревна зелень тощо). Правовий режим спеціального лісо-

Користування є похідним від правового режиму спеціального земле-

Користування.

Щодо спеціального використання лісу на праві власності, то Лі-

Совий кодекс України у ст. 6 проголосив всі ліси виключно власністю

Держави. Водночас, положення Лісового кодексу України суперечить

Положенням ст. ст. 56 і 79 Земельного кодексу України, за якими зе-

Мельні ділянки лісового фонду загальною площею до 5 га держава

Може передавати у приватну власність фізичним та юридичним осо-

Бам у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств.

Оскільки право власності на земельну ділянку поширюється і на ліси,

Що на ній розташовані, суб'єкти аграрного права, які отримали від

Держави у приватну власність ділянку лісу площею 5 га, можуть доку-

Пити у суб'єктів права приватної власності необмежену кількість зе-

Мель лісового фонду. Це положення хоч і суперечить Лісовому кодек-

Су України, але діє, тому що Земельний кодекс України має переважну