Рахунків за виконану роботу тощо. Припинення членських правовід-

Носин позбавляє колишнього члена підприємства права на участь в

Управлінні його справами. Ніяких наступних правовідносин,

Пов’язаних із припиненням управлінських, у такого члена підприємст-

Ва не виникає, що пояснюється тим, що останні не містять у собі май-

Нових елементів.

Під подіями слід розуміти такі юридичні факти, які виникають

Незалежно від волі людей (наприклад, засуха, землетрус, пожежа або

інші стихійні лиха).

Ця класифікація має важливе не тільки теоретичне, але й прак-

Тичне значення. Так, стихійне лихо звільняє державні сільськогоспо-

Дарські підприємства від відповідальності за непоставку чи недопо-

Ставку сільськогосподарської продукції.

Незважаючи на різноманітність підстав виникнення аграрних

Правовідносин в цілому, вони, проте, являють собою єдиний органіч-

Ний правовий комплекс, хоча і мають суттєві відмінності, що характе-

Ризуються змістом, видами і формою конкретних аграрних правовід-

Носин. Одним з необхідних критеріїв класифікації аграрних правовід-

Носин є їх економічний зміст, бо вони формуються у сфері сільського-

Сподарського виробництва, з одного боку, і товарного обороту — з

Другого. Виходячи з цього, виробництво сільськогосподарської про-

Дукції без відносин із виробниками інших галузей народного госпо-

Дарства товаровиробниками аграрного сектора просто неможливий.

Система правовідносин в АПК

Правовідносини в АПК становлять собою відповідну ціліс-

Ність. Об’єднання їх різновидів (членських, земельних, майнових,

Трудових, управлінських, договірних, деліктних, правовідносин у сфе-

Рі державного регулювання сільського господарства тощо) в певну

Систему здійснюється не лише за формальними, а й за сутнісно-

Змістовними ознаками.

Системі правовідносин в АПК повною мірою притаманна інте-

Гративність. Її елементи – членські, земельні, майнові, трудові, управ-

Лінські, договірні та інші правовідносини – об’єднані в цілісність за

Сутнісно-змістовними ознаками. Формально всі ці різновиди склада-

Ються з однакових структурних елементів: суб’єктів, об’єктів, змісту

Та юридичних фактів (підстав виникнення, зміни й припинення), що й

67

Дозволяє досягти їх інтеграції. Система цих правовідносин існує, фун-

Кціонує, виконує певну роль, яка полягає у впорядкуванні сукупності

Суспільних аграрних відносин, що виникають при виробництві сільсь-

Когосподарської продукції. Для характеристики цієї системи справед-

Ливим є також і те, що діє не лише вона вцілому, а й кожний її еле-

Мент. Елементи систем різновидів аграрних правовідносин поєднані в

Цілісність за сутнісно-змістовними ознаками з урахуванням об’єкта

(для внутрішніх аграрних) кожного їх виду (членських, земельних,

Майнових, трудових, управлінських) або ж їх змісту (для зовнішніх

Аграрних).

Залежно від сфери, в якій виникають ті чи інші аграрні право-

Відносини, вони можуть бути поділені на дві великі групи: внутрішні

(внутрішньогосподарські) і зовнішні (зовнішньогосподарські). Цим

Відносинам притаманний свій зміст, характер нормативних актів, які

Їх регулюють, принципи, а також методи їх регулювання.

Внутрішні аграрні правовідносини визначаються як урегульо-

Ваний нормами аграрного права комплекс суспільних відносин, які

Виникають між сільськогосподарськими підприємствами і їх членами,

Сільськогосподарськими підприємствами і їх найманими працівника-

Ми, сільськогосподарськими підприємствами і їх структурними під-

Розділами й органами управління з приводу земель, майна, праці та

Інших об’єктів на підставі членства (участі) в сільськогосподарському

Підприємстві, трудового договору (контракту) із сільськогосподарсь-

Ким підприємством і які надають їх учасникам взаємозумовлені