Цевого самоврядування з другого, з приводу конкретних об’єктів

(майна, земель, праці тощо) на підставі певних юридичних фактів і які

61

Надають їх учасникам взаємозумовлені права й обов’язки у сфері сіль-

Ськогосподарської й пов’язаної з нею діяльності.

Характерними ознаками аграрних правовідносин є те, що во-

ни:

Виникають, змінюються, припиняються на підставі правових

Норм.

Мають продовжувану, стабільну природу.

З. Їх характеризує різноманітний суб’єктний склад.

Мають специфічні об'єкти, найважливішим з яких є земля з її

Неповторними властивостями і якостями.

Різноманітні форми власності, на яких базується діяльність

Виробників сільськогосподарської продукції.

Учасники трудових відносин взаємно пов’язаніміж собою

Суб’єктивними правами та обов’язками. В межах цього зв'язку праву

Однієї особи кореспондує обов'язок іншої і навпаки.

Є вольовими правовідносинами, оскільки у них втілюється

Воля їх учасників.

Правове відношення – це двосторонній зв’язок, бо норма

Права надає право одній особі та покладає обов’язок на іншу, тобто

Когось уповноважує, а когось зобов’язує.

В одній і тій же галузі можуть мати як горизонтальний, так і

Вертикальний характер на відміну від традиційних галузей права: ци-

Вільного та адміністративного.

Охороняються державою, забезпечуються заходами держав-

Ного впливу. У більшості випадків здійснення суб’єктивного права і

Виконання обов’язків проходить без застосування заходів державного

Примусу. Якщо в цьому виникає необхідність, то зацікавлена сторона

Звертається до суду, який розглянувши юридичну справу, виносить

Владне рішення (правозастосовчий акт), в якому точно визначаються

Суб’єктивні права й обов’язки сторін.

До складу правовідносин входять такі елементи: суб'єкт, об'єкт і

Зміст правовідносин.

Специфічною ознакою аграрних правовідносин є їх суб’єкти,

До яких належать сільськогосподарські підприємства, їх об’єднання,

Фермерські господарства, особисті селянські господарства громадян,

Члени і наймані працівники сільськогосподарських підприємств та ін.

Суб'єктами аграрних правовідносин визнаються фізичні й

Юридичні особи, наділені правами та обов'язками у сфері виробницт-

62

Ва, переробки й реалізації сільськогосподарської продукції, а також у

Їхньому виробничо-технічному й соціальному забезпеченні.

Склад суб'єктів аграрних правовідносин, так само як і їхня роль

У сільськогосподарському виробництві, не лишилися незмінними. Во-

Ни змінюються внаслідок зміни самих регульованих аграрним правом

Суспільних відносин. Земельна й аграрна реформи докорінно змінили

Не тільки статус сільськогосподарських підприємств та організацій,

Які раніше функціонували, але й сприяли виникненню нових суб'єктів

аграрних правовідносин (більш детально зазначене питання розгляне-

Мо у наступному розділі).

В умовах розвитку аграрного сектора і зміни структури інвести-

Цій розширюються зв'язки учасників аграрних правовідносин України

З іноземними партнерами і створюються спільні підприємства, які та-

Кож є суб'єктами аграрних правовідносин.

Аграрні правовідносини відрізняються не тільки своїм особли-

вим складом учасників (суб'єктів), але й специфічними об'єктами.

Об'єктом правовідносин визнають матеріальні і нематеріальні

Блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійсню-

Ють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.

В аграрних правовідносинах поведінка їх суб'єктів спрямована

На різноманітні матеріальні (як правило, результати людської праці),

Нематеріальні (ділова репутація, честь, гідність) і природні блага (зем-

Ля, загальнопоширені надра, ліси, води)

Одним із найважливіших об’єктів аграрних правовідносин є зе-

Мля з її неповторними властивостями і якостями.