Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Система законодавства: види та структурні елементи
Система права дуже тісно пов'язана із системою законодавства зовнішньою формою права, що виражає побудову його джерел, тобто систему нормативно-правових актів. Право не існує поза законодавства, а законодавство у широкому його розумінні і є право. Розрізняють три основні види структурної організації законодавства: галузеву структуру, субординаційну і федеративну. Галузева (горизонтальна) — нормативно-правовий акт, галузевий інститут, підгалузь, галузь, правовий комплекс (комплексна галузь). Субординаційна (вертикальна) — зумовлена різною юридичною силою нормативно-правових актів. Федеративна — розглядається як організаційний принцип, що виходить із федеративної форми державного устрою, який передбачає наявність двох основних рівні в законодавства — федеративного (загальнодержавного) та законодавства суб'єктів федерації. Система законодавства України будується за галузевою і субординаційною структурами. Враховуючи існування в Україні Автономної Республіки Крим, можна зробити висновок проте, що у побудові українського законодавства частково є ознаки і федеративної структури. Такий висновок підтверджується нормами розділу X Конституції України, Автономна Республіка Крим — невід'ємна складова частина України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання. Вона має свою Конституцію, яку приймає її Верховна Рада і затверджує Верховна Рада України. Нормативно-правові акти Верховної Рали Автономної Республіки Крим та рішення її Ради міністрів не можуть суперечити Конституції і законам України та приймаються відповідно до Конституції України, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України та на їх виконання. Галузь законодавства — внутрішньо узгоджена сукупність нормативно-правових актів та окремих приписів, що об 'єднуються на підставі предмета правового регулювання. Законодавство — форма існування насамперед правових норм, спосіб надання їм визначеності й об'єктивності, їхньої організації й об'єднання в конкретні правові акти. Але система законодавства — це не просто сукупність таких актів, а їхня диференційована система, заснована принципах субординації і скоординованості їх структури і компонентів. Взаємозв'язок між ними забезпечується за рахунок різноманітних чинників, головним із який є предмет регулювання й інтерес законодавня в раціональній, комплексній побудові джерел права. Подібне відокремлення можливо за умови, якщо воно відбиває особливості змісту правового регулювання. Відокремити в законодавстві можна тільки те, що відокремлюється в дійсності. Будова законодавства розуміється як система лише тому, що вона є зовнішнім виразом об'єктивно існуючої структури права.
Єдність принципів розподілу правотворчої компетенції між державними органами на кожному з рівнів дозволяє виділити два субординаційних зразки законодавства: 1)акти вищих органів державної влади; 2)акти вищих органів державного управління. Вертикальна ж структура права — це його поділ на норми, інститути, галузі та ін [15]. В основі горизонтальної структури законодавства лежать горизонтальні зв'язки між елементами системи законодавства, звичайно похідні від характеру взаємозв'язків між складовими частинами предмета регулювання. За таким структурним розкладом галузі законодавства не збігаються з галузями права і їх число перевищує число галузей права. По-п'яте, якщо система права носить об'єктивний характер, то система законодавства здебільшого зазнає впливу суб'єктивного чинника і багато в чому залежить від волі законодавця. Об'єктивністьсис-теми права пояснюється тим, шо вона зумовлена різноманітними видами й особливостями суспільних відносин. Суб'єктивність законодавства відносна, тому що вона теж у відомих межах детермінована визначеними об'єктивними соціально-економічними процесами. Законодавству притаманна своя структура — спосіб зв'язку між її елементами. Система законодавства має кілька структурних аспектів, виокремлення кожного з яких має у своїй основі той чи інший критерій. Залежно від цих критеріїв вирізняють функціональну, горизонтальну, ієрархічну (вертикальну) структуру (аспекти). Залежно від функціонального призначення норматибно-правових актів можна виокремити: 1. головні нормативно-правові акти, які виконують основну функцію інтегратора (носія) певної сукупності нормативно-правових приписів. Це базові нормативно-правові акти, представлені своєю першопочатковою редакцією, як, наприклад, основи законодавства, кодекси;
2. допоміжні нормативно-правові акти, тобто такі, які вносять часткові зміни в чинні (головні) нормативно-правові акти, своєю формою це найрізноманітніші акти, від одиничних, яхі вносять зміни в одну статтю або припис, до таких, що являють собою викладення певного акта в новій редакції; 3. нормативно-правові акти, які виконують функцію припинення юридичної сили окремих нормативних положень а первісних структурних частин — статей, приписів, підпунктів, абзаців тощо. Особливістю цього виду актів є те, що вони - єдиний припис про визнання недіючими тих чи інших нормативних актів, їх структурних частин. За обсягом нормативного матеріалу вирізняють такі елементи горизонтальної структури законодавства: 1) нормативно-правовий припис, тобто письмове викладення павил поведінки, принципу, дефініції та інших елементів системи права. За своєю формою — це граматично, логічно і юридично завершена частина нормативно-правового акта, виражена в його структурних текстових підрозділах — статтях, пунктах, підпунктах параграфах, абзацах тощо. Нормативно-правові приписи є головними елементами змісту нормативно-правового акта як форми права. Структура нормативно-правових приписів закономірно обумовлюється в кожному окремому випадку структурністю норми права; 2) нормативно-правовий акт — це письмовий акт-документ державного органу, який містить сукупність нормативно-правових приписів, спрямованих на регулювання окремої сукупності суспільних відносин. В одних випадках нормативно-правові акти містять норми тільки певної галузевої належності (так звані цільні акти), в інших — норми права різних галузей права. Останні називаються комплексними; 3) інститут законодавства, який являє собою сукупність взаємопов'язаних та взаємодоповнюючих нормативно-правових приписів, спрямованих на регулювання відповідної уособленої сукупності суспільних відносин. Він може бути галузевим або міжгалузевим; 4) галузь законодавства, яка є взаємопов'язаною системою законодавчих актів. Головне призначення і цінність галузей законодавства в тому, що всі вони виступають засобом існування, вираження і організації структури змісту права на рівні його галузей. Тому в реальній дійсності в суспільстві і державі функціонують не окремі розрізнені системи, а єдина нормативио-правова регулятивна система. Галузі законодавства і галузі права співвідносяться таким чином: 1. галузь законодавства за обсягом може повністю збігатися з галуззю права, що має місце в кримінальному праві; За однією галуззю права можуть існувати кілька галузей законодавства, як то є в конституційному або цивільному праві; більшість приписів галузі законодавства є формою однієї галузей права, становлячи, проте, лише певну частину цієї галузі (наприклад, у законодавстві про охорону здоров'я і народну освіт одні приписи (їх більше) належать до адміністративного права другі — до трудового, цивільного та інших галузей права);
2. галузь законодавства може поєднувати в собі норми кількох галузей права. Залежно від юридичної сили нормативно-правових актів, яка визначається місцем правотворчого (правоустановчого) органу а державному апараті, вирізняють ієрархічну вертикальну структуру вітчизняного законодавства, до якої входять такі складові: 1. Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим. Головне місце в ієрархічній системі законодавства посідає Конституція України і закони, що встановлюють відправні засади правового регулювання (конституційні закони). Вона має найвищу юридичну силу і становить першооснову усього зако 2. кодекси — кодифіковані закони всередині законодавства, їхнє головне призначення — забезпечення на основі науковообгрунтованих принципів комплексного, всебічного і цілісного вирішення тих чи інших завдань економічного і соціального розвитку суспільства. Кодифіковані закони здебільшого функціонують як стрижневі акти, що падає формальної визначеності нормам певної галузі права і є активним центром регулювання суспільних відносин; 3. нормативні укази і розпорядження Президента України, які видаються у відповідності з Конституцією України; 4. підзаконні нормативно-правові акти органів виконавчої влади — постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази і інструкції Міністерств, Державних комітетів України; 5. акти органів виконавчої влади на місцях; 6. акти місцевих органів самоврядування по здійсненні функцій, які їм делеговані державними органами. Цей перелік структури вітчизняного законодавства не є ви черпним. Усередині цієї ієрархічної структури, залежно від юридичної сили, нормативно-правові акти можна поділити на два види: а) закони; б) підзаконні нормативно-правові акти. Функціональна, ієрархічна і горизонтальна структури занодавства забезпечують внутрішню узгодженість, юридтчну єдність і цілісність законодавства [6, с.256-258].
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 84; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.59.218.147 (0.01 с.) |