Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міністерство внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ УкраїниСтр 1 из 5Следующая ⇒
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ Перший проректор НАВС з навчально-методичної та наукової роботи генерал-майор міліції В.В. Чернєй ____ ___________2014 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЖИТЛОВЕ ПРАВО За напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство»
Київ – 2014 Робоча програма з навчальної дисципліни «Житлове право» для підготовки фахівців ОКР «Бакалавр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст» у галузі знань «Право» (0304) за напрямом підготовки 6.030401 «Правознавство», денна форма навчання. ___.___________ 2014 р., 24 с.
Розробники: Залізняк В.А. – старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін ННІПП НАВС, кандидат юридичних наук
Робочу програму схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та психології НАВС. Протокол від 17. жовтня 2013 року № 14
Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін ННІПП НАВС _______________ В.І. Лебідь (підпис) ___._______________ 2013 року
Схвалено науково-методичною радою Національної академії внутрішніх справ
Протокол від ____._______________ 2014 року № ___
____._______________ 2014 року Голова _______________ В.В.Чернєй (підпис)
Ó Залізняк В.А. 2014 Ó Національна академія внутрішніх справ. 2014 Опис навчальної дисципліни
Примітка. Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить: для денної форми навчання: 36 год. – аудиторні заняття; 36 год. – самостійна робота.
Програма навчальної дисципліни Змістовий модуль І: Загальна частина. Змістовий модуль 2. Особлива частина Тема 4. Виникнення та реалізація права власності на житло. Правові основи створення та функціонування об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. Основою забезпеченості та гарантованості житлових прав власника жилого будинку є право приватної власності на нього. Кожна особа має право вільно володіти своїм майном. Термін “власність” поширюється на всі “безумовні” права, які може набувати особа, що пов’язані з приватним і публічним правом. Його можна набути різними шляхами, серед яких найпоширенішим є будівництво, купівля (викуп) або отримання будинку у власність у процесі приватизації, спадкування. Закон дозволяє придбання жилого будинку за договорами міни, дарування, довічного утримання тощо. Можна передбачити, що найближчим часом існуючий приватний житловий фонд поповниться жилими будівлями, зведеними підприємцями за свій кошт, для здавання житла в найом з метою отримання прибутку. Це стане одним з видів здійснення підприємницької діяльності, що відповідатиме умовам розвитку ринкової економіки. Відповідно до ст.4 Закону об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. На підставі ст.6 Закону ОСББ може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Разом | 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
САМОСТІЙНА РОБОТА
| № з/п | Назва теми | Кількість Годин |
| 1 | Тема 1. Поняття, предмет, система і принципи житлового права. Житловий фонд України та його юридична класифікація. | 4 |
| 2 | Тема 2. Договірне регулювання житлових відносин. | 8 |
| 3 | Тема 3. Особливості забезпечення жилими приміщеннями окремих категорій громадян. | 2 |
| 4 | Тема 4. Виникнення та реалізація права власності на житло. Правові основи створення та функціонування об'єднання співвласників багатоквартирних будинків. | 4 |
| 5 | Тема 5. Користування та розпорядження жилими приміщеннями. | 2 |
| 6 | Тема 6. Правові підстави та умови виселення громадян із житлових приміщень. | 4 |
| 7 | Тема 7. Відповідальність за порушення житлового законодавства. Вирішення житлових спорів. | 2 |
| Разом | 26 |
ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАНЯТТЯ
1. Компетенція Верховної Ради України щодо проведення житлової політики.
2. Компетенція Кабінету Міністрів України щодо здійснення житлової політики.
3. Житлові права та обов`язки громадян.
4. Віковий ценз на придбання у власність та одержання житла в оренду.
5. Поняття та призначення житлового фонду України.
6. Види житлових фондів України.
7. Структура та особливості регулювання житлових відносин, що виникають у приватному житловому фонді.
8. Юридична класифікація жилих будинків та приміщень.
9. Права та обов`язки власника жилого будинку приватного житлового фонду.
10. Непридатність жилих будинків для проживання.
11. Підстави для визнання громадян України такими, що потребують поліпшення житлових умов.
12. Облік громадян України, які потребують поліпшення житлових умов.
13. Черговість поліпшення житлових умов громадян України.
14. Передача житлового фонду у комунальну власність.
15. Умови, підстави та порядок прийняття на квартирний облік громадян.
16. Підстави зняття з квартирного обліку громадян.
17. Черговість надання громадянам жилих приміщень.
18. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень.
19. Норма жилої площі та жилого приміщення.
20. Поняття члену сім`ї наймача жилого приміщення. Права та обов`язки членів сім`ї наймача.
21. Перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов. Зняття з обліку.
|
|
22. Поняття та призначення службового приміщення.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ
При вивченні дисципліни застосовуються словесні та наочні методи навчання. Ці методи спрямовані на передачу і засвоєння студентами знань з формуванням у них умінь і навичок.
Словесні методи навчання
Головна їх особливість у тому, що інформація подається студентам через слово викладача, а сприймання її здійснюється у процесі слухання її. Цей метод може мати дві форми: евристичну (запитальну) — бесіда; та акроматичну (викладальну) — пояснення, розповідь, лекція, робота з підручником.
Бесіда — діалогічний метод навчання, за якого викладач із допомогою вдало поставлених питань спонукає студентамв відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.
Вона є одним із активних методів навчання і реалізується за допомогою чотирьох типів дидактичного діалогу: “викладач — студент”, “студент — студент”, “студент — підручник”, “студент — комп'ютер”.
Більш поширеними є перші два типи діалогу: “викладач — студент” та “студент — студент”, які використовують у найактивніших формах бесіди: парній і груповій роботі на семінарських і практичних заняттях, дискусії, диспуті. Діалог “студент — підручник” належить до групи методів самостійної роботи, використовується в процесі навчання і самонавчання. Діалог “студент — комп'ютер” досить ефективний метод, але за умови повної комп'ютеризації процесу навчання.
Метод бесіди застосовується на семінарських і практичних заняттях і реалізується за допомогою запитань — відповідей. Якщо запитання мають тільки інформаційний характер (“Що?”, “Де?”, “Коли?”), бесіда є повідомлюючою. Вона орієнтована на актуалізацію пам'яті, а мислення студентів є репродуктивним. Якщо запитання до студентів мають проблемний характер (“Чому?”, “Як Ви вважаєте?”, “Чим можна пояснити?” тощо), бесіда є евристичною, або сократичною. У цьому випадку мислення студентів творче, продуктивне. Вищий рівень евристичної бесіди — дискусія. Навчальна дискусія, яка є одним із найдинамічніших словесних методів навчання, має велике розвиваюче і виховне значення. У процесі дискусії студенти вчаться сперечатися, доводити, аргументувати, обстоювати свою думку, адекватно оцінювати себе, поважати думки інших..
Пояснення — словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо.
|
|
Головне його завдання — розкриття причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей розвитку природи, суспільства, людського мислення. Оскільки матеріал можна пояснювати різними логічними шляхами або способами міркування, пояснення може бути індуктивним або дедуктивним.
Індукція — спосіб міркування, при якому висновок отримують на основі аналізу окремих фактів. Індуктивне пояснення забезпечує можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень.
Дедукція — спосіб міркування, за якого частковий висновок робиться лише логічним шляхом від загальних положень. Дедуктивні методи зводяться до вивчення спершу загальних положень (законів, правил, формул та ін.), а потім — часткових випадків або виявів загального положення.
Лекція — інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.
Лекція відрізняється строгістю викладу. Читання лекцій передбачає ретельну підготовку викладача: визначення мети, складання чіткого плану, добір теоретичного й наочного матеріалу, логічний і послідовний виклад інформації. За призначенням лекції поділяють на: вступні (дають загальне уявлення про завдання, зміст дисципліни, розкривають структуру і логіку розвитку конкретної галузі науки, сприяють розвитку в учнів інтересу до предмета з метою його творчого засвоєння); тематичні (присвячують розкриттю конкретних тем навчальної програми); оглядові (головне завдання полягає у сприянні належного взаємозв'язку і наступності між теоретичними знаннями і практичними вміннями та навичками студентів. Читають перед іспитами (установча), виконанням практичних, творчих, самостійних робіт); заключні (підбивають підсумки вивченого матеріалу через виділення вузлових питань, зосередження уваги на практичному значенні здобутих знань; стимулюють інтерес учнів до вивчення дисципліни). Лекція за своєю суттю завжди діалогічна, вимагає від викладача врахування інтересів, настроїв, інформованості студентів. Науковий і фактичний матеріал її повинен відображати вузлові питання дисципліни. Готуючись до лекції, необхідно передбачити можливі запитання студентів.
Робота з підручником. Ця робота полягає в самостійному опрацюванні студентами друкованого тексту, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.
Самостійна робота студентів з підручником — один з найважливіших методів набуття систематичних, міцних і ґрунтовних знань. Вона більше, ніж будь-які інші методи, залежить від вікових особливостей студентів та рівня їхнього розвитку.
Наочні методи навчання
До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.
Метод ілюстрування — оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін.
Метод демонстрування — показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок тощо
|
|
Самостійне спостереження — безпосереднє споглядання та сприймання явищ дійсності. Активна і діяльна сутність людини вимагає, щоб студент здобував знання не тільки з книг, а й безпосередньо з життя, власних спостережень і дослідів.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Остання група методів навчання, які є складовим елементом процесу навчання - це методи контролю і самоконтролю. Вона дає досить повну картину всього процесу навчання, сприяє виявленню рівня дійсних досягнень студентів у навчанні, з'ясуванню недоліків цього процесу і шляхів їх подолання, внесення певних необхідних коректив у цей процес.
Оцінювання якості навчання – це система, яка складається із таких компонентів, як контроль, перевірка, оцінювання, накопичування статистичних даних та їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку.
Для реалізації прямого та зворотного зв’язку в організації навчального процесу дисципліни “Житлове право” викладачам необхідно здійснювати безперервний комплексний контроль у системному поєднанні видів, методів, форм перевірок та оцінювання навчальних досягнень студентів.
До таких методів належать:
1. Спостереження за навчальною діяльністю студентів та анкетування;
2. Метод усного опитування;
3. Метод письмового контролю;
4. Метод контролю рівня виконавських знань (за формами реалізації: практичних індивідуальних завдань, тестових опитувань, есе);
5. Метод активізації самоконтролю, взаємоконтролю, самоаналізу студентів власної навчальної діяльності;
6. Метод тестування навчальних досягнень.
Контроль успішності навчальної діяльності студента поєднує контрольні заходи та аналітичну роботу. Контрольні заходи мають на меті визначення академічних успіхів студента за допомогою відповідних контрольних заходів, передбачених навчальним планом, даною робочою програмою навчальної дисципліни з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS. Аналітична робота проводиться з метою визначення якості навчального процесу. Результати аналізу використовуються для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної роботи учасників навчального процесу.
В Академії контрольні заходи можуть проводитися у формі:
– вступного контролю – усне чи письмове опитування, що дає викладачеві можливість визначити рівень підготовленості групи до сприйняття нової для неї навчальної дисципліни, наявності базових знань в аспекті міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків;
– поточного контролю – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок;
– проміжного (рубіжного) контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих студентів діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;
– підсумкового модульного контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді заліку.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ
| Поточне тестування та самостійна робота | Сума | |||
| Змістовий модуль № 1 | 100 | |||
| Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | |
| 15 | 15 | 15 | 15 | |
| Змістовий модуль № 2 | ||||
| Т5 | Т6 | Т7 | ||
| 15 | 15 | 10 | ||
Т1, Т2... Т7 – теми змістовного модуля.
Оцінка в ЕСТS
Значення оцінки ЕСТS
Критерії оцінювання
Рівень компе-тентості
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Методичне забезпечення дисципліни включає:
1) матеріали з планування вивчення дисципліни:
– робочу програму,
– теми і плани лекцій,
– плани практичних занять,
– тематику ділових ігор і ситуаційних задач,
– завдання для самостійної роботи,
– тести об'єктивного контролю знань,
– питання до заліку.
2) матеріали з організації і проведення навчального процесу.
– методичні матеріали,
– підручники,
– тексти лекцій (робочі і фондові),
– інструктивно-методичні матеріали до практичних занять, до проведення ділових ігор і розв’язання ситуаційних задач, до самостійної роботи, до роботи з тестами, а також щодо підготовки до заліку.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Базова
13.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти
1. Конституція України від 28 червня 1996 р. /Відомості Верх. Ради України. – 1996. - №30 – ст. 141.
2. Житловий Кодекс Української РСР від 30 червня 1983 р. /Відомості Верх. Ради України. –1983. - №28. – ст. 356.
3. Житловий Кодекс Української РСР. Науково-практичний коментар. / За заг. ред. С.Я.Фурси. – К: Видавець Фурса С.Я.: КНТ. – 2008. – ст. 1280.
4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. /Відомості Верх. Ради України. – 2003 р. - №40 – 44. – ст. 356.
5. Житлове законодавство України / вид. „Істина”. – 2008. – ст. 320.
6. Житлове законодавство України. Комунальні послуги. Тарифи і пільги: Зб. нормат. актів. – К: Юрінком Інтер, - 2007. – ст. 416.
7. Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 р. №2482 – XII /Відомості Верх. Ради України. – 1992. - №36. – ст. 524.
8. Закон України „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги від 13 листопада 1996 р. №486/96-ВР/ВВР України. – 1996. - №52. – ст. 304.
9. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р. №280/97 – ВР /Відомості Верх. Ради України. – 1997 р. - №24. – ст. 170.
10. Закон України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 03.03.1998 р. №147/98 – ВР /відомості Верх. Ради України. – 1998. - №34. – ст. 228.
11. Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції Закону від 19.12.1991 р. №2001 - XII /Відомості Верх. Ради України. – 1992. - №13. – ст. 178.
12. Закон України „Про біженців” від 21.06.2001 р. №2557 – ІІІ /Відомості Верх. Ради України. – 2001 р. №47. – ст. 250.
13. Закон України „Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” від 29.11.2001 р. №2866 – ІІІ /Відомості Верх. Ради України. – 2002 р. №10. – ст. 78.
14. Закон України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” від 02.06.2005 р. №2623 – ІІ /Відомості Верх. Ради України. – 2005. - №26. – ст. 1108.
15. Закон України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1998 р. №2011 – ХІІ /Відомості Верх. Ради України. – 1992 р. - №15. – ст. 190.
16. Закон України „Про іпотеку” від 05.06.2003 р. № 898/IV / Відомості Верх. Ради України. – 2003 р. №38. – ст. 313.
17. Закон України „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію від 20 лютого 2003 року. №54 – IV / Офіційний вісник України. – 2003 р. – 312. – ст. 521.
18. Закон України „Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004 р. №1875 - IV/Відомості Верх. Ради України. – 2004 р. №47. – ст. 1899.
19. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту житлових прав громадян, які проживають у гуртожитках” від 3 березня 2005 р. /Відомості Верх. Ради України. – 2005. №6. – ст. 258.
20. Закон України „Про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки” від 24 червня 2004 р. /Відомості Верх. Ради України. – 346. – ст. 512.
21. Закон України „Про житловий фонд соціального призначення” від 12 січня 2006 року, №3334 – IV /Відомості Верх. Ради України. – 2006 р. №19-20. – ст. 259.
22. Закон України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” від 4 вересня 2008 р. №500 VI / Офіційний вісник України. – 2008. - №72. – ст. 2419.
23. Указ Президента України «Про прискорення реформування житлово-комунального господарства» від 19 жовтня 1999 р. № 1351/99.
24. Указ Президента України від 03.03.2006 р. „Про заходи щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла та стабільності на первинному ринку житла / ОВУ. – 2006 р. - №10. ст. 604.
25. Постанова Ради Міністрів Української РСР „Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання” від 26.04.1984 р. №189
26. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Україні, затверджено постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470 (ЗП УРСР. – 1984. – 312. – ст. 80. 1986 р. - №7. ст. 34; 1988 р. - №1. – ст. 1; 1991 р. №3. – ст. 15.
27. Постанова Ради Міністрів України РСР „Про затвердження Правил бронювання жилих приміщень в Українській РСР” від 09.09.1989 р. №3012/ ЗП УРСР,- 1985. - №9. – ст. 74.
28. Постанова Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок ”Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу” від 05.06.1985 р. №228/ ЗП УРСР. – 1985. -№6. –ст.. 46; 1986. - №7. – ст. 34; 1988. - №1. – ст. 1; 1989. - №1. – ст. 2.
29. Постанова Ради міністрів Української РСР „Про Затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР” від 31.01.1986 р. №31/ЗП УРСР. – 1986. - №2. – ст7.
30. Порядок надання додаткової житлової площі особам, які внаслідок чорнобильської катастрофи перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали інвалідами, дітям – інвалідам, які потребують особливого догляду, та сім’ям, що втратили годувальника з числа осіб, віднесених до категорії 1: Затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1996 року, №1589/Урядовий кур’єр, 1997 р. – 16 січня.
31. Постанова Кабінету Міністрів України „Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати від 1 серпня 1996 р. №879.
32. Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР. Затверджено постановою Ради міністрів УРСР від 04.02.1988 р. №37/ЗП УРСР.- 1988. - №2. – ст8; 1989 р. - №3. – ст13; 1989 р. - №7. ст. 42.
33. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку кредитування будівництва та придбання житла для військовослужбовців Збройних сил та інших військових формувань” від 28 жовтня 2004 р., №88/ОВУ. – 2004. - №4. – ст.. 169.
34. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання та порядку надання і користування житловими приміщеннями” від 31 березня 2004 р. №422.
35. Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 року № 1081/Офіційний вісник України. – 2006. -№ 31. – ст.. 2238.
36. Положення про Наглядову раду у сфері розподілу соціального житла: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. № 23/Офіційний вісник України. – 2007. - №3. – ст.. 103.
37. Постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання реалізації Закону України „Про житловий фонд соціального призначення” від 23 липня 2008 р. №682.
38. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Тимчасового договору про спільне володіння та користування неподільним і загальним майном гуртожитку” від 8 квітня 2009 р. №324/Офіційний вісник України. – 2009. - №27. – ст.. 899.
39. Постанова Кабінету Міністрів України „Деякі питання іпотечного кредитування” від 11 лютого 2009 р. №124/ОВУ. – 2009. - №14. – ст.. 429.
40. Порядок надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом: Затверджено Постановою кабінету міністрів України від 11 лютого 2009 р. №140/ОВУ. – 2009. - №14. – ст. 436
13.2. Основна література
41. Постанова Кабінету Міністрів „Порядок оренди житла з викупом” від 25 березня 2009 р. № 274/ОВУ. – 2009ю - №23. – ст. 754.
42. Порядок проведення безкоштовного капітального ремонту власних житлових будинків і квартир, що мають право на таку пільгу, а також першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир осіб, які мають на це право: Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. №565/ОВУ. – 2009. - №14. – ст. 436.
43. Перелік хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я УРСР від 08.02.1985 р. №52/Офіційний сайт Верховної Ради України (www.rada.gov.ua).
44. Правила утримання жилих будинків та при будинкових територій: Затверджено наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. №76/ОВУ. – 2005. - №35. – с. 2285. – ст. 2158.
45. Постанова Кабінету Міністрів України №529 від 20 травня 2009 р. „Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій” (ОВУ, 2009, №40, ст. 1353).
46. Постанова Кабінету міністрів України від 11 листопада 2009 р. №1249. „Про затвердження Державної цільової соціально-економічної програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки. (ОВУ, 2009 №92 ст. 3108)
47. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлового комунального господарства України «Про затвердження Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації» від 9 листопада 2006 р. №369.
48. Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлового комунального господарства України «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення» від 31 жовтня 2006 р. №359.
49. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та при будинкових територій» від 17 травня 2005 р. №76.
50. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Типового статуту об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя» від 27 серпня 2003 р. №141 (ОВУ. – 2003. - №51. – ст.2885.
51. Коментар судової практики розгляду житлових спорів За заг. ред М.К. Галянтича. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К, 2008. – ст. 336.
52. Постанова Пленуму Верховного Суду України №2 „Про деякі питання, що виникли на практиці застосування судами житлового кодексу України” від 12.04.1985/Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах. – К: Видавничий дім „Скіф”. – 2005. – ст. 152-163.
13.3. Допоміжна література
53. Винник Б. Поняття „житло” в законодавстві України та його правове значення/юридичний журнал. – 2005. - №3. – ст. 26-31.
54. Галянтич М. Приватно - правове регулювання забезпечення права громадян на житло в Україні/Право України. – 2003. - №7. ст. 70-73.
55. Галянтич М., Махінчук В. Право на житло як особисте немайнове право/Юридична Україна. – 2003. – №10. – ст. 19-24.
56. Галянтич М. Особисте немайнове право на житло (цивільно-правовий аспект)/Право України. – 2007. - №5. – ст. 32-36.
57. Галянтич М. Поняття „житло2 як особливого майнового об’єкта/Підприємництва, господарство і право. – 2007. - №7. – ст. 32-34.
58. Галянтич М. Соціальне значення житлового законодавства /Підприємництво, господарство і право. – 2008. -№5. – ст. 9-12.
59. Галянтич М. Розмежування договору соціального та комерційного найму(оренди) житла /Підприємництво, господарство і право. – 2007. - №8. ст. 24-28.
60. Коцюба В.О. Приватизація житла та її скасування. – К: Видавець Фурса С.Я. – 2007. – ст. 152.
61. Мічман Л. Про місце житлового права в системі національного права України/ Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №12. ст. 22-26.
62. Радченко Л. Довірче управління у сфері інвестування у житлове будівництво/ Право України. – 2008. №1. ст. 62-66.
63. Кукса В.П., Онищук Г.І., Руль М.В., Семчук Г.М., Чернявський В.П. Створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків – основа реформування житлового сектора. – К: Укрлітопис, 1996. – 64 с.
64. Галянтич М.К., Коваленко Г.І. Житлове право України. Навч. посіб. – К.; 2002.
65. Житлове право України: Навч. посіб./за ред.. В.С. Гопанчука, Ю.О. Заіки. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
66. Галянтич М.К. Житлове право України: Навч. посіб. – К.: Хрінком Інтер, 2007. – 528с.
14.Інформаційні ресурси
1. http://minregion.gov.ua/
2. http://www.kmu.gov.ua/
3. http://www.president.gov.ua/
4. http://rada.gov.ua
5. http://www.reyestr.court.gov.ua
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
|
| Поделиться: |
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 63; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!
infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.84.155 (0.119 с.)