ПВНЗ «Буковинський університет»

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 9Следующая ⇒

ПВНЗ «Буковинський університет»

                          циклова комісія правознавства

                                                                                                  « Затверджую »

                                                                  Проректор з навчальної роботи

                                                               Шинкарюк І.О. ………...…….

                                                  «29» серпня 2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЛОГІКА                                         

Галузь знань: 0304 Право

Спеціальність: 5.03040101 Правознавство

Коледж ПВНЗ «Буковинський університет»

                                 Чернівці 2012 рік

    Робоча програма з логіки для студентів з галузі знань: 0304 Право, спеціальність: 5.03040101 Правознавство                        «29» серпня 2012

Розробник: доц.. к.пс.н. Леко Б.А.

Робоча програма затверджена на засіданні циклової комісії

Протокол від «29» серпня 2012 року №1

Голова циклової комісії

                                              ……………………..(Руснак Л.М.)

                                                   (підпис)

«29» серпня 2012 року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю) 5.03040101 Правознавство

Протокол від «30» серпня 2012 року №1

«30» серпня 2012 року   Голова.. ….(доц. к.ю.н.Селезньова О.М.)

                                                     (підпис)

                                              Наказ Міністерства освіти і науки,

                                                            Молоді та спорту України

                                                         29 березня 2012 року № 384

ПВНЗ «Буковинський університет»

                          циклова комісія правознавства

                                                                                                  « Затверджую »

                                                                  Проректор з навчальної роботи

                                                               Шинкарюк І.О. ………...…….

                                                  «29» серпня 2012 року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЛОГІКА                                          

Галузь знань: 0304 Право, 0305 Економіка та підприємство

Спеціальність: 6.0300402 Правознавство, 6.030508 Фінанси і кредит

ПВНЗ «Буковинський університет» юридичний факультет, економічний факультет

                                Чернівці 2012 рік

    Робоча програма з логіки для студентів з галузі знань: 0304 Право, 0305 Економіка та підприємство; спеціальності: 6.030402 Правознавство, 6.030508 Фінанси і кредит «29» серпня 2012 року.

Розробник: доц.. к.пс.н. Леко Б.А.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри суспільних дисциплін

Протокол від «30» серпня 2012 року №1

Завідувач кафедри

                                              ……………доц. к.і.н. Трачук О.В.)

                                                   (підпис)

«30» серпня 2012 року

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.030402  Правознавство

Протокол від «31» серпня 2012 року №1

«31» серпня 2012 року  Голова  ……(доц. к.ю.н.Селезньова О.М.)

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.030508 Фінанси і кредит,  

6.030508 Облік і аудит

Протокол від «31» серпня 2012 року №1

31 серпня 2012 року         Голова………….(к.е.н. Гладчук Г.Г.) 

                                                           (підпис)             
                                                      ВСТУП

Сучасний етап розвитку України висуває підвищені вимоги до функціонування та перебудови всіх сфер суспільного життя. Найважливішим напрямком даного процесу є подальша гуманізація вищої освіти, що забезпечуватиме зростання інтересу до людини в суспільстві в цілому.

Логіка як наука за допомогою спеціальних методів розглядає і вивчає об’єктивні, реально існуючі логічні феномени. Узагальнюючи результати досліджень у системі наукових понять, вона виявляє особливості, закономірності побудови логічних структур, функціонування їх механізмів, методику оперування ними.

Вивчення даного курсу передбачає ознайомлення студентів з теорією та практикою використання методології традиційної та сучасної символічної логік (класичної і некласичної) для розв’язку правознавчої та економічної проблематики.

Мета викладання дисципліни

Мета курсу «Логіка» – сприяти формуванню адекватного уявлення про предмет і роль логіки на сучасному етапі розвитку суспільства, можливості практичного застосування знань. Вивчення науки логіки передбачає ознайомлення студентів з логічною теорією мислення і оволодіння навичками логічного аналізу категоріального апарату, здобутого у процесі формування правового (економічного) знання та інтерпретації формалізованої мови науки логіки в сфері права та економіки; виявлення логічних помилок в міркуваннях з юридичним (економічним) змістом; виведення правового знання; доведення правових приписів на істинність або спростування на хибність.

Вона підпорядкована головному завданню – озброїти студентів знаннями про базові логічні поняття, що є необхідною умовою розвитку самої особистості студента, вдосконалення його мислительних процесів і системи аргументації у житті в цілому та майбутній професійній діяльності зокрема, пізнання самого себе та інших людей.

В результаті вивчення курсу “Логіка” студенти повинні засвоїти значення основних логічних понять і законів, навчитися їх використовувати практично у реальному житті. Крім того, вони мають уміти використовувати основні методи логічного аналізу з метою аналізу себе, своїх дій та вчинків, ситуації, дій та поведінки інших людей.

1.2 Завдання вивчення дисципліни:

Завдання викладання дисципліни ”Логіка”  полягає у тому, щоб:

1) ознайомити студентів, які навчаються на юридичному та економічному факультетах, із теоретичними основами логіки як філософської науки про процедуру правильного, аналітичного, критичного мислення; способами його організації та законами, дотримання котрих забезпечує формальну правильність здійснення інтелектуальних операцій і є умовою їх практичної ефективності;

2) на понятійному рівні розкрити студентам тенденції історичного розвитку логіки як галузі філософського та науково-методологічного знання;

3) навчити студентів, які навчаються на юридичному факультеті, практичним навичкам формування логічної культури мислення; критичного аналізу юридичних текстів; побудови нормованих повідомлень; освоєння прийомів формування логічної аргументації при проведенні судових дебатів;

4) уміти спостерігати, аналізувати почуте та побачене з точки зору його логічності та істинності, пояснити його взаємозв'язок з іншими структурами та системами.

1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

В результаті вивчення курсу “Логіка” студенти повинні засвоїти значення основних психологічних понять та навчитися їх використовувати практично у реальному житті.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати:

а) на понятійному рівні – об’єкт та предмет науки логіки; логічні основи аналізу юридичної мови; основні форми абстрактного мислення та логічні закони; способи визначення істинності висловлювань та особливості застосування логічних методів у теоретико-пізнавальної діяльності юристів;

б) на фундаментальному рівні – структуру та різновиди основних форм мислення; типи об’єктивних зв’язків та відношень між поняттями, висловлюваннями; вимоги формально-логічних законів, дотримання яких визначає логічну правильність міркувань;

в) на практично-методологічному рівні – правила виконання логічних операцій над поняттями, висловлюваннями, умовиводами; логічні способи доведення та спростування, прийоми ведення дискусій та полеміки.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен вміти:

а) на репродуктивному рівні – оперувати логічною термінологією з метою визначення сфери функціонування раціонального (абстрактно-логічного) мислення; застосовувати при побудові та аналізі юридичних текстів закони та правила логіки; правильно формулювати запитання; встановлювати відношення між висловлюваннями за істинністю; визначати тип логічних помилок в юридичних текстах, в міркуваннях учасників юридичного дискурсу;

б) на евристичному рівні – виявляти найтиповіші випадки порушень законів логіки, що зустрічаються в літературних творах, юридичних текстах, в публічних промовах учасників судових дебатів; наводити власні приклади, демонструючи тим самим свій рівень знань специфіки логічної організації форм абстрактного мислення; вміти здійснювати самостійно логічні операції над поняттями, висловлюваннями, умовиводами; знаходити власні аргументи для обґрунтування істинності/хибності певних тверджень (тез).

Курс «Логіка» викладається на І, ІІ та ІУ курсах (відповідно до спеціальності) у 1, 4, 7 семестрах в обсязі 81 год. (2,25 кредитів). Підсумковий контроль – письмовий залік (іспит).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

"ЛОГІКА"

П/п

Всього

Годин

Лекції

Семі ­ нари

Самостій­но

Д.ф.

З.ф.

Д.ф.

З.ф.

Д.ф.

Д.ф.

З.ф.

7

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Всього - 81 год.

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ „ ЛОГІКА ” ЗА ТЕМАМИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І

Тема 1. Логіка як наука: історія і сучасність (лекція).

Розвиток логіки в межах філософії та на сучасному етапі. Історичні відомості про виникнення та розвиток логіки. Логіка Давньої Індії та Давньої Греції. Логіка Аристотеля. Розвиток логіки в епоху Середньовіччя, Відродження та нового часу. Сучасна логіка. Основні значення поняття «логіка». Об’єкт і предмет логіки як науки. Методи науки логіки – методи пізнання і метод формалізації. Математична, теоретична та практична логіка. Значення логіки для студентів юридичної та економічних спеціальностей та їх майбутньої професійної діяльності.

  Ключові слова: філософія, логіка, арістотелівська логіка, формальна логіка, класична та некласична логіка, онтологія, гносеологія, методи логіки, математична логіка, раціональне мислення, пізнання, метод формалізації.

Семінарське заняття

1. Виникнення і генезис поняття логіки.

2. Логіка як наука: її предмет, метод, а також практичне значення її знань.

3. Історичні етапи розвитку логічного знання: логіка Давньої Індії, логіка Давньої Греції.

4. Особливості загальної або традиційної (арістотелівської) логіки.

5. Особливості символічної або математичної логіки.

6. Теоретична і практична логіка.

* запитання, які виносяться на семінарські (практичні) заняття, є основою для формування завдань модульних контрольних робіт.

Питання для самостійної роботи

1. Які розділи некласичної логіки Ви знаєте?

2. Мислення як об’єкт вивчення філософських наук та особливості його дослідження засобами логіки.

3. Історичні етапи розвитку науки логіки.

4. Логіка і право.

Рекомендована література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навч. посібник для економістів. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

2. Гладкий А.В. Введение в современную логику. – М.: МЦНМО, 2009. – 240 с.

3. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

4. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – Харків: Вид-во «Основа» при ХДУ; К.: Знання, КОО, 1999. – 256 с.

5. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки: Навчальн. посібник. – К: Либідь, 2002. – 152 c.

6. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – перераб. и доп. – М.: Юристь, 2001. – 256 с.

7. Конверський А.Є. Логіка традиційна та сучасна: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 440 с.

8. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 304 с.

9. Логіка для юристів: Лекції. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка. // www.http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/83/

10. Маковельский А.О. История логики. – К: Кучково поле, 2004. – 324 c.

11. Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка: навчально-методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. – Донецьк: ДонДДУ, 2004. – 235 с.

12. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К: Академія, 2003. – 368 c.

13. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підр. для вузів. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392 c.

14. Хоменко І.В. Логіка: Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 2004. – 265 с.

  Лекція 1 (доповнення, хто не вивчав психологію)

    Тема: Вступ до логіки.

1.Предмет і значення логіки.

2.Поняття мислення.

3.Форми мислення та його різновиди.

4.Значення логіки для судового пізнання.

Засновником логіки як науки був давньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр. до Р.Х.)… Його логіка про доказовість та засобів обґрунтування істини.

1.Предмет і значення логіки.

Термін «логіка» походить від грецького слова «логос», яке означає «слово», «думка», «поняття», «розум», «закономірність». Уперше термін «логіка» ввів у науку давньогрецький філософ Демокріт (бл.460-370 рр. до Р.Х.), назвавши свою працю: «Про логічне, або про правила».

Зазначений термін має кілька значень. Його можна застосувати як до матеріальної дійсності, так і до мислення.

Під цим терміном логіки розуміють:

1.Обєктивну закономірну послідовність речей і явищ, наприклад, коли говорять «невмолима логіка речей», «логіка фактів», «логіка суспільного розвитку».

2. Послідовність мислення. Коли кажуть, що «мислення логічне», в його міркуваннях залізна логіка» та ін., та це означає що мислення вирізняється зв’язністю, визначеністю, послідовністю. Приклад: зміна статті кримінального кодексу…).

Навпаки, якщо говорять, що його міркуванням бракує логіки, «де ж логіка» і т.д., то це означає, що мислення є безладне, непослідовне, суперечливе, тобто нелогічне.

2.Поняття мислення. Науку, яка вивчає мислення, називають логікою. Із цього можна дійти висновку, що предметом логіки як науки є мислення людини. З цього слідує що логіка – це наука про мислення.

До пізнавальних процесів людини відносяться: відчуття, сприймання, мислення, уява, пам'ять.

а)відчуття: зір, слух, нюх, дотик…;

б)сприймання: - віддзеркалення предметів і явищ у їх наочній цілісності. («Земля!! вигукує потерпілий,…, - «м'ясо»- вигукують туземці.

в)Уява – це чуттєвий образ тих предметів і явищ, які людина сприймала раніше. … але ми можемо уявити собі й те, що ніколи не бачили… русалку, чорта, відьму, лісовика і т.д. Уявлення студента-випускника відрізняється від уявлень студента – першокурсника.

г)пам'ять …

 Один з видатних філософів Р.Декарт висунув формулу «Я мислю, отже, я існую». З цього слідує що ця формула вочевидь висуває мислення на перший план у психічному житті людини, вважаючи мислення ознакою існування людини.

Суттєвим є поняття про диференціацію формально-логічного і психологічного аспектів у дослідженні мислення.

Об'єктом формально – логічного дослідження є основні форми мислення: поняття, судження, умовиводи. Виокремлення цих форм, їх систематизація і класифікація – важливе завдання формально-логічного дослідження мислення. …Логіка має справу із продуктами індивідуальної роботи, оскільки її цікавить правильне, істинне мислення.

Мислення – це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів і явищ в їх істотних зв’язках і відношеннях.

За допомогою мислення людина пізнає істотні ознаки, що виявляються спільними для споріднених у тому чи іншому аспекті предметів, і осмислює їх узагальнено, оперуючи поняттями.

Мислення людини нерозривно пов’язано з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки, оскільки у слові закріплюється нагромаджений життєвий досвід, який людина при потребі використовує. Практика слугує джерелом діяльності… Добрий день: «Я ваша тітка».

Значення мислення в житті людини:

*наукового пізнання світу;

*передбачення й прогнозування розвитку подій; (ви вже не переживайте про те, що сталося, краще подумайте, про те, що станеться).

*практичного опанування закономірностями дійсності;

*постановка їх на службу своїм потребам та інтересам.

(всі педагогічні системи світу прагнуть навчити людину мислити).

  Розумові дії та операції мислення.

Розумові дії – це дії з предметами, відображених в образах, уявленнях і поняттях про них. Вони відбуваються подумки за допомогою мовлення. Виокремлюють головні складові розумових дій.

1.Аналіз – це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

2.Синтез – це мисленнєва операція об'єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об’єктів у єдине, якісно нове ціле.

Синтезувати можна елементи, думки, образи, уявлення. Аналіз і синтез – це головні мисленні операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.

3.Порівняння – це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.

4.Абстрагування – це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві. (Наприклад: спостерігаючи переміщення в просторі різних за характером об’єктів – машини, людини, птаха, хмар, небесних тіл, ми виокремлюємо рух як спільну для них властивість і осмислюємо його як самостійну категорію.

 5. Узагальнення виявляється в мисленному об'єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування.

6. Класифікація – це групування об’єктів за видовими, родовими та іншими ознаками.

7. Систематизація – це упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об’єктів.

          3. Форми мислення та його різновиди.    

Результати процесу мислення (думки) існують у формі суджень, міркувань, умовиводів і понять.

Судження – форма мисленного відображення, яка полягає в запереченні або утвердженні будь-якого факту, зв’язку чи відношення між предметами та явищами.

Характерною властивістю судження є те, що воно існує, виявляється і формується в реченні. Проте судження та речення – речі не тотожні. Судження – це акт мислення,… а речення – це граматичне сполучення слів, що виявляє і фіксує це відображення.

Кожне судження включає суб’єкт і предикат.

Суб'єктом  є предмет судження, про який йдеться і який відображається в нашій свідомості. (Свідомість це не тільки відображення навколишнього світу і свідоме перетворення його).

Предикат – це відображення тих відносин, ознак, властивостей, які ми стверджуємо. Наприклад:

 «Усі студенти моєї групи, - мої друзі». (суб’єкт – предикат).

Судження є істинним, якщо воно правильно відображає відношення, які існують в об'єктивній дійсності. Істинність судження перевіряється практикою.

Міркування – це низка пов’язаних суджень, скерованих на те, щоб з'ясувати істинність якоїсь думки, довести її або заперечити.

Умовиводом є така форма мислення, в якій ми з одного або кількох суджень виводимо нове… В умовиводах через уже наявні в нас знання ми здобуваємо нові. (тільки дурні не змінюються, коли отримають нову інформацію).

Індуктивний умовивід – це судження, в якому на підставі окремих фактів, посилань, конкретного, часткового роблять узагальнення. Наприклад: «срібло, залізо, мідь - метали;

                «срібло, залізо, мідь при нагріванні розширюються».

Отже метали при нагріванні розширюються.

Поняття – це форма мислення, за допомогою якої пізнається сутність предметів та явищ дійсності в їх істотних зв’язках і відношеннях, узагальнюючи їх істотні ознаки.

Силогізми: (S, P, M) S –суб’єкт, P – предикат, M – середнє.

1.Вусі планети мають форму кулі. M Є P

2.Земля - планета.                               S   Є M

Земля має форму кулі.                       S Є P

4. Значення логіки для судового пізнання.

Судове дослідження, як і будь-яке пізнання відбувається за законами і правилами формальної логіки.

Предметом судового пізнання є, як правило, подія, що мала місце в минулому і недоступна безпосередньому сприйманню.

Судове пізнання – це в основному пізнання опосередковане, вивідне.

Головна роль тут належить логічним засобам пізнання, і насамперед – умовиводу. Так, судове дослідження спрямоване на установлення об’єктивної істини, за карною справою, відбувається у формі висування і доказу судових версій.

Щоб установити істину за справою, необхідно зібрати факти (докази), що відносяться до злочинної події, логічно їх опрацювати, висунути версії, розвинути їх, перевірити і довести істинність однієї версії і хибність останніх.

Уся розумова діяльність слідчого і судді відбувається в певних логічних формах, підлягає законам і правилам логіки. Дотримання їх є необхідною умовою пізнання об’єктивної істини за судовою справою.

Без дотримання правил логіки не може бути установлена об’єктивна істина за справою. Нігілістичне ставлення до законів логіки і процесу розслідування може мати вкрай шкідливі наслідки для практичної слідчої роботи.

Наука логіка вивчає, як правильно будувати умовиводи, прищеплює вміння оперувати поняттями й судженнями, застерігає від можливих логічних помилок.

Незнання законів і правил логіки, невміння користуватись ними у процесі судового пізнання нерідко призводить до різноманітних логічних помилок, котрі в судовій практиці із логічних перетворюються в судові помилки. А це позначається на долі конкретної людини.

Мабуть, немає іншої сфери суспільного життя, де порушень законів логіки, побудова неправильних умовиводів, приведення хибних аргументів завдають шкоду у галузі права.

Логічна грамотність – необхідна риса освіченості.

Юрист користується такими логічними категоріями, як поняття, судження, умовивід, дедукція, індукція, аналогія, версія, доказ і заперечення, знання яких значно підвищують культуру мислення, професійний рівень дослідження правових явищ.  

Тема 2. Мислення і мова (лекція).

Поняття про мислення, його типи та види. Особливості мислення. Мислення та відчуття. Зв'язок мислення та діяльності людини. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід. Види понять і суджень. Зв'язок мислення та мовлення. Зміст (смисл) і лексичне значення слова. Структура мислення. Правильне міркування. Неправильні міркування. Поняття про логічну помилку, їх види. Значення логічного мислення у юридичній (економічній) професії.

Ключові слова: мислення, міркування, мова, мовлення, поняття, судження, умовивід, діяльність, роздум, образ, теоретичне та практичне мислення, образне та словесно-логічне мислення, лексичне значення та психологічний смисл, семантика, засновки, висновок, паралогізми, софізми.

Семінарське заняття

1. Мислення (міркування): визначення і особливості.

2. Діяльність і мислення.

3. Структура мислення.

4. Правильні та неправильні міркування. Поняття про логічну помилку.

5. Логічна форма міркування.

6. Види і типи мислення.

7. Особливості мислення юриста.

8. Значення логіки для юристів.

Питання до самостійної роботи

1. Наведіть приклади логічних помилок у Вашій майбутній професійній діяльності.

2. Доведіть логічно, що знання логіки необхідне у Вашій майбутній професії.

Рекомендована література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навч. посібник для економістів. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

2. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

3. Бочаров В.А., Маркин В.И. Основы логики: Учебник для вузов. – М: ИНФРА, 1998. – 296 c.

4. Гладкий А.В. Введение в современную логику. – М.: МЦНМО, 2009. – 240 с.

5. Гомбоева Л.В. Индивидуальные контрольные задания по логике с методическими указаниями по их решению. – Улан-Удэ: Изд-во ВСГТУ, 2003. – 45 с.

6. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – Харків: Вид-во «Основа» при ХДУ; К.: Знання, КОО, 1999. – 256 с.

7. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки: Навчальн. посібник. – К: Либідь, 2002. – 152 c.

8. Ивин А.А. Логика: учебник для гуманитарных факультетов. – М.: Харвест, 2008. – 336 с.

9. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – перераб. и доп. – М.: Юристь, 2001. – 256 с.

10. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 304 с.

11. Купарашвили М.Д. Неклассическая логика: Учебное пособие. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2006. – 74 с.

12. Купарашвили М.Д., Нехаев А.В., Разумов В.И., Черняк Н.А. Логика: Учебное пособие для студентов. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – 124 с.

13. Логіка для юристів: Лекції. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка. // www.http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/83/

14. Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка: навчально-методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. – Донецьк: ДонДДУ, 2004. – 235 с.

15. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К: Академія, 2003. – 368 c.

16. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підр. для вузів. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392 c.

17. Хоменко І.В. Логіка: Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 2004. – 265 с.

Тема 3. Семіотика як наука про знаки. Мова як знакова система (лекція).

Семіотика як наука про знаки та знакові процеси. Поняття про знак. Поняття про мову та її основні функції. Мова і мовлення, їх співвідношення. Семантичні, синтаксичні, прагматичні та граматичні аспекти вивчення мови як знакової системи. Штучні мови. Види позамовних знаків. Структура знакового процесу. Типові логічні помилки. Вимови до мови права.

Ключові слова: мова, знак, знакова система, семантика, словниковий склад, мовлення, семіотика, граматика, алфавіт, семіозис, денотат, прагматика, ім’я, термін, парадокс, мова права.

Семінарське заняття

1. Семіотика як наука про знаки.

2. Поняття про знак. Види позамовних знаків.

3. Мовні знаки. Мова як знакова система.

4. Структура знакового процесу. Структура значення знака. Типові логічні помилки.

5. Виміри і рівні знакового процесу.

6. Мова права.

Питання до самостійної роботи

1. Які Ви знаєте найбільш відомі парадокси та софізми?

2. Охарактеризуйте специфіку мови права.

3. Визначне й опишіть структуру знакового процесу.

4. Основні розділи семіотики та їх характеристика.

Рекомендована література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навч. посібник для економістів. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

2. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – Харків: Вид-во «Основа» при ХДУ; К.: Знання, КОО, 1999. – 256 с.

4. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки: Навчальн. посібник. – К: Либідь, 2002. – 152 c.

5. Иванов Е.А. Логика. Учебник. М.: Издательство БЕК, 1998. – 309 с.

6. Ивин А.А. Логика: учебник для гуманитарных факультетов. – М.: Харвест, 2008. – 336 с.

7. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – перераб. и доп. – М.: Юристь, 2001. – 256 с.

8. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 304 с.

9. Купарашвили М.Д. Неклассическая логика: Учебное пособие. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2006. – 74 с.

10. Купарашвили М.Д., Нехаев А.В., Разумов В.И., Черняк Н.А. Логика: Учебное пособие для студентов. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – 124 с.

11. Логіка для юристів: Лекції. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка. // www.http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/83/

12. Мейдер В.А. Практикум по логике: (Задачи и упражнения). – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 1999. – 32 с.

13. Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка: навчально-методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. – Донецьк: ДонДДУ, 2004. – 235 с.

14. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К: Академія, 2003. – 368 c.

15. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підр. для вузів. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392 c.

16. Хоменко І.В. Логіка: Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 2004. – 265 с.

Тема 4. Методологічна функція формальної логіки (лекція).

Поняття про метод і методологію. Види теоретичних методів. Методи юридичних наук. Логічний метод. Логічні методи пізнання: аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія, екстраполяція, моделювання, гіпотеза.

Ключові слова: метод, методологія, логічний метод, аналіз, синтез, абстрагування, ідеалізація, узагальнення, дедукція, індукція, аналогія, екстраполяція, моделювання, гіпотеза, дескриптивна формалізація, математична формалізація.

Семінарське заняття

1. Метод і методологія.

2. Логічні методи дослідження (пізнання).

3. Метод формалізації.

Питання до самостійної роботи

1. Які логічні закони лежать в основі наведених висловлювань:

Ø Закон повинен бути точним.

Ø неможливо, щоб Закон мав і не мав юридичної сили?

2.  Охарактеризуйте логічні методи пізнання.

Рекомендована література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навч. посібник для економістів. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

2. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – Харків: Вид-во «Основа» при ХДУ; К.: Знання, КОО, 1999. – 256 с.

4. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки: Навчальн. посібник. – К: Либідь, 2002. – 152 c.

5. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – перераб. и доп. – М.: Юристь, 2001. – 256 с.

6. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 304 с.

7. Купарашвили М.Д. Неклассическая логика: Учебное пособие. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2006. – 74 с.

8. Купарашвили М.Д., Нехаев А.В., Разумов В.И., Черняк Н.А. Логика: Учебное пособие для студентов. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – 124 с.

9. Логіка для юристів: Лекції. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка. // www.http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/83/

10. Мейдер В.А. Практикум по логике: (Задачи и упражнения). – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 1999. – 32 с.

11. Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка: навчально-методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. – Донецьк: ДонДДУ, 2004. – 235 с.

12. Рузавин Г.И. Логика и аргументация: Учебник для вузов. – М.: Культура и спорт, 1997. – 350 c.

13. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К: Академія, 2003. – 368 c.

14. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підр. для вузів. – К.: Четверта хвиля, 1997. – 392 c.

15. Хоменко І.В. Логіка: Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Абрис, 2004. – 265 с.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Тема 5. Поняття як форма мислення (лекція).

Загальна характеристика поняття як форми мислення. Види понять. Відношення між поняттями, їх типи. Типи відношень між сумісними поняттями та графічне їх зображення. Відношення між несумісними поняттями, їх зображення. Види операції з поняттями: обмеження, узагальнене, поділ, додавання, віднімання, множення, визначення. Види визначень понять. Зміст і суттєві ознаки поняття.

Ключові слова: поняття, обсяг поняття, зміст поняття, конкретний, абстрактний, співвідносний, сумісні поняття, несумісні поняття; операції з поняттями, обмеження, узагальнене, поділ, додавання, віднімання, множення, визначення понять.     

Семінарське заняття

1. Загальна характеристика поняття як форми мислення.

2. Види понять. Логічна характеристика понять.

3. Типи відношень між поняттями.

4. Операції з поняттями:

a. Обмеження й узагальнення понять;

b. Операція поділу понять. Правила поділу понять;

c. Додавання, множення і віднімання понять (точніше – їх обсягів);

d. Операція визначення поняття. Правила визначення понять.

Питання до самостійної роботи

1. Основні види понять. Наведіть приклади.

2. Операції з поняттями. Проілюструйте операцію поділу понять та правила поділу.

3. Значення операції визначення поняття для Вашої професії.

Рекомендована література

1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навч. посібник для економістів. – Вид. 2-ге, допов. і перероб. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

2. Горский Д.П., Ивин А.А., Никифоров А.Л. Краткий словарь по логике. М.: Просвещение, 1991. – 208 с.

3. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручник. – Харків: Вид-во «Основа» при ХДУ; К.: Знання, КОО, 1999. – 256 с.

4. Жоль К.К. Вступ до сучасної логіки: Навчальн. посібник. – К: Либідь, 2002. – 152 c.

5. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика: Учебник для юридических вузов. – перераб. и доп. – М.: Юристь, 2001. – 256 с.

6. Конверський А.Є. Логіка: Підручник. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 304 с.

7. Купарашвили М.Д. Неклассическая логика: Учебное пособие. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2006. – 74 с.

8. Купарашвили М.Д., Нехаев А.В., Разумов В.И., Черняк Н.А. Логика: Учебное пособие для студентов. – Омск: Изд-во ОмГУ, 2005. – 124 с.

9. Логіка для юристів: Лекції. / Правничий коледж ЛНУ ім. І.Франка. // www.http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/83/

10. Мейдер В.А. Практикум по логике: (Задачи и упражнения). – Волгоград: Изд-во ВолГУ, 1999. – 32 с.

11. Пасько Я.І., Білецький В.В., Савенкова М.Є., Бурега В.В. Логіка: навчально-методичний посібник / Заг.ред. Бурега В.В. – Донецьк: ДонДДУ, 2004. – 235 с.

12. Тофтул М.Г. Логіка: Посібник. – К: Академія, 2003. – 368 c.

13. Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підр. для вузів. – К.: Четверта хвиля, 1997.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману