Деструкція – порушення чи руйнування звичайної структури форми і змісту. Зокрема зустрічається у віршах таких стилів як футуризм і авангардизм.

Верлібр (франц. verslibre — вільний вірш) — неримований, нерів-нонаголошений віршовий рядок, вид вірша, єдність якого ґрунтується на відносній синтаксичній завершеності рядків і на їх інтонаційній подібності.

 

М. Семенко протягом усього свого творчого життя експериментував із формою вірша, шукав власну інтонацію, невимушену й наближену до розмовної, розробляв і опрацьовував нові мотиви, зокрема еротичні та урбаністичні. Провідним поетичним образом у поезії М. Семенка є місто. Його він оспівував у кількох поезіях з однойменною назвою.

  Аналіз вірша«Місто»

Вірш “Місто” має яскраво виражений урбаністичний характер.

Вид лірики: вірш-медитація.

Жанр: ліричний вірш.

Провідний мотив. У вірші «Місто» автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив життя великого мегаполіса, а й передав своє захоплення містом, що живе інтенсивним життям.

Композиція тв ору. Вірш «Місто» — це одне речення, у якому немає жодного розділового знака. Щоб передати динаміку життя великого міста, автор розбив деякі слова на частини, а деякі частини слів об’єднав між собою таким чином, що утворилися цікаві й незвичні неологізми, значення яких без контексту не можна зрозуміти.

Образи твору. Ліричний герой — людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші «Місто» центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.

Художні засоби

- звукові образи: «блимно й крапно»;

- зорові образи: «блиск лініями», «міняться силуетами»;

- дієслівні форми «сунути», «лізуть», «повзуть», «пересовуються», «міняться», «вирізують», «закріплюються» передають рух і створюють динамічну картину міста. Практично так автор передає зоровий образ міста;

- неологізми «автомобілібілі», «бігорух», «рухобіги», «життєдать», «житгєрух», «життєбензин» типові для футуристів, адже вони мали на меті оновити мову, нехтуючи усім попереднім культурним досвідом.

Вірш «Місто» не поділяється на строфи, рими відсутні, відсутня і внутрішня рима. Вірш-речення записано так, що кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, підкреслюючи значення кожного з них. Крім того, така побудова допомагає створити звукові образи.

Вірш М. Семенка «Місто» — це експеримент зі словом і звуком. Звуки відтворюють шум, гамір, суєту великого міста, але поет-футурист ніби упивається і димами від пахітоски (сигаретки), і чадом заводів, і запахом бензину, серед якого люди кахикають і кохаються.

Ідея вірша — висловити емоційне ставлення до міста, захоплення його багатогранністю, різноманітністю.

 

Які звуки наявні у творі? (Шум транспорту, заводів)

Що за допомогою звуків зумів передати поет? (Поспіх, гамір, шум міста)

Яким автор змальовує місто? (У рухах і звуках)

Яке життя людей у такому місті? (Звичне, буденне життя)

За допомогою чого автор передає ритм життя міста? (За допомогою збігу приголосних звуків)

Що є символом міста? (Символ урбанізації)

 

Аналіз вірша «Бажання».

Вид лірики: вірш-медитація.

Жанр: ліричний вірш.

Провідний мотив. Ліричний герой вірша «Бажання» хоче перевернути світ із ніг на голову, і тоді, на його думку, все стане на свої місця: діти отримають зорі, а гарна дівчина — барви, щоб її покохав хороший хлопець.

Він стягує місяця й дає йому «березової каші», роздає дітям зірки замість іграшок, а служниці Маші дарує весняні берези, щоб її покохав Петька.

Композиція. Вірш «Бажання» не поділяється на строфи, має тринадцять неримованих рядків. Поет використав верлібр, щоб повніше передати почуття героя: захоплення красою природи і сум через те, що навкруги, на його думку, немає ладу.

Художні засоби:

- метафори: «перевернути світ», «поставити все догори ногами», «дати березової каші», «місяця стягнуть», «барви, що кричать весняно»;

- риторичні питання: «Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?», «Але хто мені заперечить перевернути світ?»;

- риторичні оклики: «Хай би одягла на себе всі оті розкоші!», «о, хоч би тебе чорти вхопили!»

Віршовий розмір. Твір написаний верлібром, не має внутрішніх рим, кожен рядок нерівнонаголошений, але в цілому вірш тяжіє до ямбічної форми.

Вірш М. Семенка «Бажання», як і інші твори, відзначається мовними й формальними експериментами й намаганням епатувати читача.

 

Що хоче змінити головний герой? (Змінити світ)

Чому автор цього прагне? (Йому набридли закони старого світу)

Що означають фразеологізми «дати березової каші», «перевернути з ніг на голову»? (Перевернути з ніг на голову — змінювати, бешкетувати, створювати безлад. Дати березової каші — суворо покарати, критикувати кого-небудь)

Чому ліричний герой захоплений гамірним світом? (Бачить найосновнішу цінність — енергію, рух)

У чому він переконаний? (Ця могутня сила зламає старий світ)

Яким хоче бачити герой новий світ? (Вільним, дієвим, розкутим)

Яка тема твору? (Бажання бути необхідним, корисним; прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, змінити світ, наповнити його чимось новим, неповторним)

Які мотиви твору? (Урбаністичні)

 

Аналіз вірша«Запрошення»

Вид лірики: громадянська, публіцистична.

Жанр: ліричний вірш-послання.

Тема: Ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору.

  Ідея: заклик до старшого покоління інтелігентів, митців знайти спільну мову з новаторською молоддю.

Віршовий розмір: ямб.

Провідний мотив. У творі «Запрошення» автор закликає старше покоління інтелігенції знайти спільну мову з молодими митцями, запрошує всю небайдужу до творчості молодь у гості.

Композиція. Вірш «Запрошення» не поділяється на строфи.

Твір є пристрасним монологом молодого поета, який розкриває перед читачем різнобарвний світ модерної поезії.

 

Хто є ліричним героєм? (Життєрадісний, жвавий юнак)

Ким себе уявляє? (Духом із потойбічного світу)

Яким він бачить життя? (Таємничим, різнобарвним, загадковим)

Чи є в поезії точна вказівка на місто? (Так)

Що ви про цю місцевість можете розказати? (Це мальовничі пагорби на околиці Києва)

Чому автор описує саме цю місцевість? (Там тиша, спокій)

 

Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал уроку, знати біографію М. Семенка, уміти аналізувати твори поета.

2. Підготувати відповідь на питання, що виноситься на диференційований залік:

Авангардні тенденції в українській поезії 1920- х років (Михайль Семенко). Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми («Бажання», «Місто», «Запрошення»).