Організованої та професійної злочинності.

При вивченні цієї теми потрібно засвоїти, що злочинна діяльність – це особливий вид діяльності осіб, які, маючи загальні соціально-психологічні особливості, володіють певними знаннями та навичками вчинення того чи іншого виду злочинів.

Першою ознакою професійної злочинної діяльності є неодноразовість, тобто систематичність вчинення певних злочинів.

Слід усвідомити, що професійна злочинна діяльність є, як правило, основним видом діяльності і основним джерелом існування особи.

Професійне злочинне заняття, як і будь-яка професійна діяльність, передбачає використання спеціальних знарядь.

Також важливою ознакою злочинної діяльності є взаємозв’язок зі злочинним світом (наявність особливої субкультури: жаргону, татуювань тощо).

Розглядаючи професійну злочинність, варто зазначити, що цей вид злочинності нерідко ототожнюють з рецидивною та організованою злочинністю. Але це не зовсім так, оскільки професійний злочинець може зовсім не мати судимостей, а рецидивіст не завжди стає професійним злочинцем.

Потрібно звернути увагу на те, що особливостями сучасної професійної злочинності є універсальність особи, яка вчинює крадіжки, переходячи до пограбувань та розбійних нападів, а нерідко – до вбивств.

При розгляді причин та умов професійної злочинності, треба мати на увазі, що вони ідентичні як для організованої, так і рецидивної злочинності, але їм властиві свої особливості. Це передусім недоліки суспільного контролю та правоохоронної діяльності, що сприяють надбанню злочинної кваліфікації та спеціалізації.

Розкриваючи зміст системи профілактичних заходів, важливо знати, що формування їх відбувається на основі причин та умов, з урахуванням правової регламентації та практично випробуваних організаційних основ.

Групова злочинність може розглядатися як нижча (найпростіша) форма організованої злочинності. Потрібно розрізняти види злочинних груп, регламентовані кримінальним законодавством, їх відмінні ознаки, а також вміти охарактеризувати їх порівняльну суспільну небезпеку. Для кримінологічної характеристики організованої злочинності істотні: дані про поширеність організованої форми злочинної поведінки, різних видів злочинів і різних соціально-демографічних груп злочинців; дані про чисельність учасників злочинних груп; про співвідношення організованої і рецидивної злочинності; про кримінологічну типологію злочинних груп.

Звертаючись до понять організованої злочинності «організований злочин» і «організована злочинність», потрібно, насамперед, розібратися у їх співвідношенні та розмежуванні і виділити три рівні організованості в злочинності:

1) організовані злочинні групи, не пов’язані між собою;

2) стійкі ієрархічні злочинні групи зі складним внутрішнім розподілом ролей, прав і обов’язків;

3) організації злочинного середовища чи об’єднання взаємодія ієрархічних злочинних груп, їх зв’язок з офіційними соціальними структурами. На основі узагальнення різних підходів до ознак організованої злочинності, істотно при цьому розрізняти два види організованої злочинності - загальнокримінальну і господарсько-посадову, а також засвоїти, що такими є:

- стабільність, стійкість, тривалість і сталість злочинної діяльності;

- складна ієрархічна система організації злочинної діяльності;

- значна територіальна поширеність злочинної діяльності;

- розмаїтість злочинної діяльності за видами вчинених злочинів;

- зрощування загальнокримінальної і господарсько-посадової злочинної діяльності (“тіньова” економіка);

- зв’язок злочинної діяльності з офіційними структурами органів державної влади і управління (корупція);

- наявність матеріального фонду для забезпечення злочинної діяльності (“общак”).

З урахуванням названих вище ознак організованої злочинності визначається і її суспільна небезпека, головними проявами якої можна вважати:

- порушення соціальних норм громадського життя, дезорганізацію економіки, значний матеріальний збиток, заподіюваний окремим особам, господарським структурам, державі;

- значну соціальну дезорганізацію, що викликає занепокоєння населення;

- розтління структур влади, державного апарату.

При поясненні причин зростання організованої злочинності і її вкрай несприятливих тенденцій варто виходити з того, що вони складалися об’єктивно через негативні наслідки радикальних економічних, політичних, соціальних перетворень, що відбуваються в державі, порушень і перекручень загальновизнаних правил і норм соціального буття, допущених тоталітарним режимом у всіх сферах життя нашого суспільства, безперспективності соціалістичного ладу, що існував тривалий період.

Визначаючи основні напрямки профілактики організованої злочинності, потрібно виділити загальносоціальні заходи, здійснювані різними державними і суспільними структурами, і спеціально-кримінологічні заходи, особливо ті, що входять у компетенцію правоохоронних органів, а також їх нормативно-правову регламентацію.

Література до теми 9:

1. Баронин А.С.  Психологический профиль убийц. Пособие по криминальной психологии и криминалистике.- Киев: ПАЛИВОДА А.В., 2001.- 175с.-

2. Борисов С.   Багровые хроники: Преступники и преступления.- М.: Книги "Искателя", 2004.- 319с

3. Геснер Г., Херцог У. За фасадом права: методы новой тайной полиции. - М., 1990.

4. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и настоящее. М., 1990.

5. Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю: Матеріали регіон. наук.-практич.ї конференції (19.05.2004 р.)/ МВС України. Донецьк. юрид. ін-т МВС при Донецьк. нац. університеті.- Донецьк, 2004.- 197с.

6. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30 червня 1993 року із змінами та доповненнями від 09.02.2006 р. №3421-ІУ. 

7. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 року із змінами та доповненнями від 01.12.2006 р. №424-У.

8. Закон України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) від 4 лютого 2004 року №1433 - IV.

9. Указ Президента України N 742 від 11 вересня 2006 року «Про Концепцію подолання корупції в Україні «На шляху до доброчесності»

10. Голіна В.В. Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження: Монографія.- Харків: Регіон-інформ, 2004.- 210с.-

11. Профілактика та виявлення злочинів у сфері економіки шляхом впровадження та використання захищених бланків суворого обліку: Метод. рек./ МВС України.НАВСУ.НДІ проблем боротьби зі злочинністю; Черкасов Ю.Е., Литвиненко В.І., Кулик О.Г., Козлюк В.В.; За ред. В.Д.Сущенко.- К., 2003.- 28с.

12. Система оказания помощи потерпевшим от торговли людьми в Украине (по результаьам исследования): Монография/ Междунар. женский правозащит. центр "Ла Страда Украина". Гос. ин-т проблем семьи и молодежи; Е.Левченко, О.Калашник, И.Шваб и др.- Киев, 2004.- 126с.-

13. Соціальний аналіз основних чинників торгівлі людьми: реальна ситуація та шляхи запобігання/ Державний комітет України у справах сім'ї та молоді. Держ. ін-т проблем сім'ї та молоді. Укр. ін-т соціальних досліджень; Авт. кол.: А.В.Алексєєва, Ю.М.Галустян, К.Б.Левченко та ін.- Київ, 2003.- 91с.