Визначення розмірів пиломатеріалів

5.7.1 В першу чергу визначають тип дошки, найближчої до осі поставу (серцевинна або центральна), дотримуючись наведених у табл. 5.4 рекомендацій; при виконанні курсового проекту передбачайте, якщо є можливість, випилювання центральних дощок.

 

Таблиця 5.4 – Найменша товщина центральних і серцевинних дощок

Діаметр пиловочника, см	Діаметр серцевини, мм	Найменша товщина дощок, мм
		центральних	серцевинних
15-17	12	16	30
18-20	15	19	35
21-25	20	25	40
26-30	25	35	45
31-35	30	45	50
36-40	35-40	не випилювати	40-50
41-45	40-50	не випилювати	45-60
46-50	50-60	не випилювати	50-70
51-60	60-70	не випилювати	60-80

 

5.7.2 Запишіть тип дошки (серцевинна або центральна) та їх кількість у поставі в табл. 5.5.

5.7.3 Визначте оптимальну товщину дошки за допомогою рис. 5.2. та запишіть одержане значення у табл. 5.5.

Примітка. Для серцевинної або центральної дошки перевірте одержане значення товщини на відповідність табл. 5.4 і, за необхідності, відкоригуйте його.

5.7.4 Визначте номінальну товщину дошки, приймаючи найближче номінальне значення товщини відповідно до стандарту (див. Додаток А), та запишіть одержане значення у табл. 5.5.

5.7.5 Визначте витрату ширини напівпоставу на випилювання дошки, користуючись табл. 5.2, та запишіть це значення у табл. 5.5.

5.7.6 Обчисліть відстань від осі поставу до зовнішньої пласті дошки:

 

С _n = С _{n –1} + D С _n,                               (5.8)

n ≥ 1,   С _n =0,

 

де С _n – відстань від осі поставу до зовнішньої пласті n -ї дошки, мм;

С _{n –1} – відстань від осі поставу до зовнішньої пласті (n–1) -ї (попередньої) дошки, мм;

D С _n –витрата ширини напівпоставу на випилювання n -ї дошки, мм;

n – номер дошки (починаючи від осі поставу).

Примітка: Для серцевинної або центральної дошки відстань від осі поставу до зовнішньої пласті попередньої дошки дорівнює нулю.

 

Запишіть значення відстані від осі поставу до зовнішньої пласті дошки у табл. 5.5.  Запишіть також це значення у наступний рядок табл. 5.5 як відстань від осі поставу до зовнішньої пласті попередньої дошки.

Проведіть вертикальну лінію на відповідній відстані від осі поставу на діаграмі-квадранті (рис. 5.1).

5.7.7. Порівняйте відстань від осі поставу до зовнішньої пласті дошки з відстанню А зони укорочення обрізних дощок від осі поставу.

Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться від осі поставу ближче, ніж А, виконайте п. 5.7.7.1.

Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться від осі поставу далі, ніж А, але в межах вершинного торця, виконайте п. 5.7.7.2.

Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться за межею вершинного торця), але в межах нижнього торця, виконайте п. 5.7.7.3.

Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться за межею нижнього торця, переходьте до п. 5.7.8.

Рис. 5.2 – Графік оптимальних товщин пиломатеріалів

Примітки:

1. Для серцевинної та центральної дошки відстань від осі поставу до внутрішньої пласті приймають дорівнюючою нулю.

2. Замість відстані від осі поставу до внутрішньої пласті бокової дошки використовуйте відстань до зовнішньої пласті попередньої дошки.

3. Для серцевинної дошки її товщина дорівнює подвоєній товщині, визначеній за допомогою рис. 5.2.

Таблиця 5.5 – Розрахунок поставу

Номер дошки

Тип дошки (С, Ц, Б)

Кількість дощок у поставі, шт.

Відстань від осі поставу до зовнішньої пласті попередньої дошки, мм

Оптимальна товщина дошки, мм

Номінальна товщина дошки, мм

Витрата ширини напівпоставу, мм

Відстань від осі поставу до зовнішньої пласті дошки, мм

Ширина необрізної дошки, мм

Номінальна ширина дошки, мм

Номінальна довжина дошки, м

Об'єм дошки, м^3

Об'єм дощок з урахуванням кількості у поставі, м^3

1

0

 

Загальний об’єм, м³: _____________

5.7.7.1 Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться від осі поставу ближче, ніж А, то в укорочуванні дошки нема потреби. Визначте ширину необрізної дошки і запишіть її у табл. 5.5.

Примітка: для цього на діаграмі-квадранті визначте точку перетину горизонтальної лінії (відповідної відстані від осі поставу до зовнішньої пласті дошки) та дуги, відповідній вершинному діаметру колоди. Проведіть від точки перетину вертикальну лінію до горизонтальної вісі та визначте ширину необрізної дошки.

Порівняйте вказану ширину необрізної дошки з наведеними у табл. 5.1 значеннями ширини дошки до усушки. Визначте максимальну можливу ширину обрізної дошки, яку можна з неї вирізати, і запишіть цю ширину у табл. 5.5.

Довжина дошки дорівнює довжині колоди; запишіть значення довжини дошки у табл. 5.5.

Виконайте пп. 5.7.2–5.7.7, враховуючи, що наступна дошка буде боковою.

5.7.7.2 Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться від осі поставу далі, ніж А, але в межах вершинного торця (див. переріз Б-Б на рис. 4.1), то дошку необхідно укоротити. Виконайте за допомогою діаграми-квадранту наступні дії.

Визначте ширину дошки у нижньому торці b _Н та запишіть це значення у табл. 5.6.

 

Таблиця 5.6 – Визначення розмірів укорочених дощок

Ширина дошки		Довжина не- укороченої дошки L, м	Оптимальна ширина укороченої дошки b У, мм	Оптимальна довжина укороченої дошки L У, м
у нижньому торці b Н, мм	у вершин­ному торці b В, мм

 

Визначте ширину дошки у вершинному торці b _В та запишіть це значення у табл. 5.6.

Обчисліть та запишіть у таблицю 5.6 оптимальну ширину b _У укороченої дошки, обчислену за формулою:

 

b _У = 0,58 b _Н,                                   (5.9)

де b _У –  оптимальна ширина укороченої обрізної дошки, мм;

b_Н – ширина дошки у нижньому торці, мм.

Користуючись табл. 5.1, визначте номінальну ширину дошки В_НОМ , яку можна отримати з дошки шириною b _У після її усушки, та запишіть номінальну ширину у табл. 5.5.

Запишіть у табл. 5.6 довжину неукороченої дошки

Обчисліть та запишіть у табл. 5.6 оптимальну довжину укороченої дошки, обчислену за формулою:

 

 .                            (5.10)

 

де L _У – оптимальна довжина укороченої дошки з піфагоричної зони колоди, м;

b_В – ширина дошки у вершинному торці, мм.

Визначте номінальну довжину цієї дошки, виходячи з вимог стандарту (див. Додаток А), та запишіть у табл. 5.5.

Виконайте пп. 5.7.2–5.7.7 для наступної бокової дошки.

5.7.7.3 Якщо зовнішня пласть дошки знаходиться за межею вершинного торця – тобто, у параболічній зоні (див. переріз А-А на рис. 1.1), то дошку необхідно укоротити. Виконайте за допомогою діаграми-квадранту наступні дії.

Визначте ширину дошки у нижньому торці b _Н та запишіть це значення у табл. 5.6. Запишіть у табл. 5.6 також ширину дошки у вершинному торці b _В =0.

Обчисліть та запишіть у табл. 5.6 довжину дошки, обчислену з урахуванням відстань від осі поставу до її зовнішньої пласті C _n:

 

 .                                 (5.11)

        

де L _П – довжина неукороченої дошки з параболічної зони колоди, м.

Обчисліть та запишіть у табл. 5.6 оптимальну довжину укороченої дошки, обчислену за формулою:

 

L _УП = (2/3) L _П,                                 (5.12)

 

де L _УП – оптимальна довжина укороченої дошки з параболічної зони колоди, м.

Визначте номінальну довжину цієї дошки, виходячи з вимог стандарту (див. Додаток А), та запишіть у табл. 5.5.

Обчисліть та запишіть у таблицю 5.6 оптимальну ширину b _У укороченої дошки (до усушки), обчислену за формулою:

 

b _У = 0,58 b _Н.                                  (5.14)

 

Користуючись табл. 5.1, визначте номінальну ширину дошки В_НОМ , яку можна вирізати з дошки шириною b _У після її усушки, та запишіть цю ширину у табл. 5.5.

Виконайте пп. 5.7.2–5.7.7 для наступної бокової дошки.

5.7.8 На цьому графічні побудови на діаграмі-квадранті завершені. Одержані значення відстаней від осі поставу до пластей дощок можуть використовуватись не тільки для розташування пил у поставі пилорами, але і для керування вертикальним переміщенням пилкового вузла горизонтального стрічкопилкового верстату чи переміщенням каретки з колодою вертикального стрічкопилкового верстату.