Київський університет туризму, економіки і права

Київський університет туризму, економіки і права

Факультет міжнародних економічних відносин і менеджменту

Кафедра світового господарства і міжнародних

Економічних відносин

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

залікового кредиту

«ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ»

(кредитно-модульна система організації навчального процесу)

 

Для студентів третього курсу денної форми навчання

освітньо-професійної програми бакалавра Державного стандарту в галузі знань 0304 «Міжнародні відносини»,

спеціальність 6.030400 «Міжнародні економічні відносини»

 

Київ – 2009

Робоча програма з навчальної дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» (кредитно-модульна система організації навчального процесу) для студентів третього курсу денної форми навчання освітньо-професійної програми бакалавра Державного стандарту в галузі знань 0304 «Міжнародні відносини», спеціальність 6.030400 «Міжнародні економічні відносини» Київського університету туризму, економіки і права (КУТЕП) – К.: КУТЕП, 2009. – 56 с.

 

 

Укладач: Шевченко М.М. – кандидат філософських наук, доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин

 

 

Рецензенти:

Муковський І.Т. – доктор історичних наук, професор, професор кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин КУТЕП;

Абрамов В.І. – доктор філософських наук, професор, професор кафедри національної безпеки Національної академії державного управління при Президентові України.

 

 

Робоча програма навчальної дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» (кредитно-модульна система організації навчального процесу) обговорена і схвалена на засіданні кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин КУТЕП. Протокол № 1 від 27 січня 2009 р.

 

Розглянуто і схвалено науково-методичною комісією факультету міжнародних економічних відносин КУТЕП. Протокол №  1 від 27 січня 2009 р.

ЗМІСТ

 

1.	Передмова.........................................................	4
2.	Опис навчальної дисципліни..........................	8
3.	Вступ. Мета і завдання дисципліни, її місце у навчальному процесі.....................................	9
4.	Тематичний план залікового кредиту............	11
5.	Зміст залікового кредиту.................................	13
5.1.	Навчальна програма.........................................	13
5.2.	Зміст лекційних занять....................................	16
5.3.	Зміст семінарських занять...............................	18
5.4.	Зміст самостійної роботи студентів................	25
5.5.	Зміст індивідуальної роботи студентів...........	26
6.	Індивідуально-консультативна робота.........	41
7.	Оцінка знань студентів.....................................	41
7.1.	Форми поточного і підсумкового контролю знань..................................................................	41
7.2.	Перелік контрольних питань...........................	41
7.3.	Шкала оцінки знань студентів........................	44
7.4.	Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу ECST.......	45
7.5.	Зразок модульного завдання...........................	46
8.	Список рекомендованої літератури................	48

ПЕРЕДМОВА

 

Світовий устрій, етапами розвитку якого були утвердження Вестфальської системи, ялтинсько-постдамський поділ світу переможцями у Другій світовій війні, блокове протистояння періоду холодної війни, розпад колоніальної системи, розпад світової системи соціалізму, – перебуває в процесі швидкої і глибокої трансформації, результати якої покищо невідомі жодному із суб’єктів світової політики. Змінюється смисл політико-правових постулатів, які довготривалий період були підгрунттям конструювання системи міжнародних відносин. Накопичується критична маса суджень відносно понять «непорушності державного суверенітету», «право нації на самовизначення, включаючи відокремлення і створення незалежної держави», «демократія як панацея для вирішення всіх соціальних і економічних проблем», «демократизація світового порядку», «моральна необхідність надання допомоги слаборозвинутим країнам», «багатополярність / однополярність світу», і навіть «тероризм як головна загроза міжнародній безпеці». Чітко визначених позицій стосовно їхнього змістовного наповнення на сьогодні немає. Релятивізм їхнього теоретичного осмислення, а тим паче практичного застосування стає нормою глобальної гри держав, націй, мас-медіа і навіть окремо взятих яскравих особистостей.

Враховуючи зазначене, кожна країна, яка має намір на самостійну гру на світовій арені, повинна враховувати основні тенденції світового розвитку, які в свою чергу, переповнені невизначеністю. За таких умов найбільш актуального значення набуває інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах, яка має грунтуватися на сучасних теоріях міжнародних відносин з використанням сучасної методології наукового пізнання, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної практики та виявлення на цьому грунті характерних рис і особливостей, тенденцій розвитку міжнародних відносин на початку ХХІ століття. Це уможливлює наукове передбачення характеру майбутніх зовнішніх загроз національній безпеці нашій державі та концептуальних засад формування зовнішньої політики України.

Фахівець в галузі міжнародних відносин, архетипи мислення котрого грунтуються на постулатах 80-х і навіть 90-х років минулого століття – вже багато в чому інтелектуальний ретроград, який не здатний осмислити нову конфігурацію світового устрою, сформулювати або скоректувати зовнішньополітичну та зовнішньоекономічну концепції.

За цих умов перед освітньою системою, як одним із найважливіших соціальних інститутів, постає загальна проблема розробки і невідкладного впровадження нової філософії професійної освіти в галузі знань «Міжнародні відносини», яка б дала надійні методологічні орієнтири для організації ефективної підготовки майбутніх фахівців-міжнародників.

Ця обставина й визначає зв’язок загальної проблеми з найбільш важливими науковими та практичними завданнями як безпосередньо у сфері створення і широкого впровадження інноваційних технологій в галузі знань «Міжнародні відносини», так і опосередковано, через інноваційну підготовку фахівців-міжнародників нової генерації, здатних розробляти та успішно використовувати ці технології. Ці завдання уявляються надзвичайно відповідальними. Адже затримка у зміні традиційної парадигми професійної освіти в галузі знань «Міжнародні відносини» призводить до консервації нашого відставання у освітній сфері від провідних економічно розвинених країн світу. Можливі ж хибні положення, закладені у нову її концепцію, знижуватимуть ефективність підготовки фахівців-міжнародників і відповідно ускладнюватимуть успішну реалізацію стратегії входження України у світовий економічний простір.

Навчальна дисципліна «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» є складовою підготовки бакалаврів та магістрів за фахом «Міжнародні відносини», в якій викладаються концептуальні і методичні засади використання сучасних технологій для збору, аналізу, прогнозування і вироблення рекомендацій для прийняття управлінського рішення в системі зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності.

Дисципліна «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» надає фундаментальні знання з аналітики, формує інформаційну та прогностичну культуру, що є необхідними фахівцю-міжнароднику. Це зумовлено рядом факторів:

· глобалізацією всіх сфер суспільного життя;

· зміною парадигм цивілізації, міжнародних відносин та війни, що, в свою чергу визначило нові концептуальні засади відстоювання національних інтересів на міжнародній арені;

· швидкою зміною та розростанням інформаційного простору, що спричинило появу четвертого виміру міжнародних відносин – інформаційного;

· необхідністю врахування ведення інформаційних війн в бізнесі та політиці;

· необхідністю прийняття швидких та кваліфікованих рішень у багатьох сферах міжнародної діяльності.

Предметом навчальної дисципліни є комплексне вивчення технологій інформаційно-аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин.

Навчальна дисципліна складається з трьох змістових модулів, які охоплюють десять тем.

Вивчення навчальної дисципліни забезпечується реалізацією чотирьох навчальних блоків: теоретичного, практичного, самостійного і контрольного.

Теоретичний блок формує у студентів систему знань в галузі інформаційної аналітики, розкриває її суть та концептуальні засади інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах. Матеріал блоку є опорою для розкриття практичного орієнтованого курсу. Форма занять – лекції.

Практичний блок дозволяє проявити набуті теоретичні знання, навчитися застосовувати їх при розгляді тих чи інших питань навчальної програми. Організаційна й змістовна різноманітність практичного блоку забезпечується використанням наступних методів і форм: проведення групових занять (семінарів), підготовки доповідей, фіксованих тематичних виступів, виконання індивідуальних завдань з метою більш поглибленого опрацювання питань, що вивчаються, проведенням поточного контролю.

Блок самостійної роботи передбачає опрацювання студентами різноманітних теоретичних, довідкових, методичних, інформаційних та статистичних джерел у процесі виконання завдань самостійної підготовки (обов’язково) та індивідуальних науково-дослідних завдань (обов’язково) та рефератів (за бажанням).

Контрольний блок має своїм завданням стимулювати роботу студентів, здійснювати її оцінку в процесі поточного контролю і робити загальну оцінку якості їх підготовки в процесі підсумкового модульного контролю.

Для вивчення курсу рекомендується користуватися підручниками, навчальними та методичними посібниками, монографічною літературою, довідниками, Інтернетом.

Навчальна дисципліна «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Бакалавр» за спеціальністю 6.030400 «Міжнародні економічні відносини» напрямку 0304 «Міжнародні відносини».

 

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

 

Курс: 3. Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кредитів ЕСTS: 1,5	Шифр та назва напряму 0304 «Міжнародні відносини»	Обов’язкова Рік підготовки: ІІІ Семестр: 6 Лекції: 22 (теоретична підготовка) Семінари: 18
	Шифр та назва спеціальності: 6.030400 «Міжнародні економічні відносини»	Самостійна робота: 9 Індивідуальна робота: 5 Вид контролю: ПМК.
Змістових модулів: 3 Загальна кількість годин: 54	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Тижневих годин: 2 Аудиторних: 40 Самостійна робота: 9	Термін навчання: 4 роки

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

 

п/п	Назва теми. Навчальні модулі.	Всього	Кількість Годин				Форма контролю
			Лекції	Семінари	Інд. Робота	СРС
1	2	3	4	5	6	7	8
	Змістовий модуль 1. Загально-теоретичні питання інформаційно-аналітичної діяль-ності в між народ-них відносинах	21	10	8	2	1
1.	Вступ до курсу	2	2				Конспект
2.	Мета, зміст та методологія інформаційно-аналітичної роботи.	5	2	2		1	Конспект, виступ, реферат
3.	Припущення і передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності.	4	2	2			Конспект, виступ, реферат
4.	Системний підхід та теорія операцій в інформаційно-аналітичній діяльності.	4	2	2			Конспект, виступ, реферат
5.	Синергетичні та когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи.	6	2	2	2		Конспект, виступ, реферат
	Змістовий модуль 2. Методологія інформаційно-аналітичної діяль-ності в міжнарод-них відносинах.	26	12	10	3	1
6.	Методика формування інформаційної бази.	4	2	2			Конспект, виступ, реферат
7.	Методика розробки аналітичних прогнозів в галузі міжнародних відносин.	9	4	4		1	Конспект, виступ, реферат
8.	Методи аналітико-синтетичної обробки інформації.	4	2	2			Конспект, виступ, реферат
9.	Методика підготовки інформаційно-аналітичних документів.	4	2	2			Конспект, виступ, реферат
10.	Інформаційно-аналітична робота в закордонних установах.	5	2		3		Конспект
	Змістовий модуль 3. Індивідульне науково-дослідне завдання.	7				7	Звіт про виконання ІНДЗ
	Разом	54	22	18	5	9

ЗМІСТ ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Навчальна програма

Тема 1. Вступ до курсу.

Поняття і структура аналітики. Витоки аналітичної діяльності. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин. Історичний аналіз ролі аналітичної роботи в дипломатичній діяльності. Сучасні вимоги до аналітичної роботи дипломата. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб. Первинна, вища та «масова» аналітика. Стандартні роботи в рамках інформаційно-аналітичної роботи.

 

Зміст лекційних занять

Лекція 1. Вступ до курсу

1. Поняття і структура аналітики.

2. Проблема аналітичної діяльності в сучасному суспільстві.

3. Вимоги до аналітичної роботи фахівців в галузі міжнародних відносин.

4. Цілі й завдання інформаційно-аналітичних служб.

Література: а) основна: 1, 6, 7, 11-21, 23, 25, 28.

                 б) додаткова: 4-6, 14, 18, 21, 23, 34, 48, 57, 61, 70, 76.

 

Зміст семінарських занять

Питання для обговорення

1. Сутність та змістовні виміри інформаційно-аналітичної діяльності.

2. Логіка зв’язку ключових категоріальних визначень інформаційно-аналітичної діяльності.

Реферативні доповіді

Питання для обговорення

1. Специфіка та основні категорії прогнозування в міжнародних відносинах.

2. Принципи, методи та основні етапи прогнозування в міжнародних відносинах.

3. Типологія прогнозів в міжнародних відносинах.

Реферативні доповіді

1. Дослідження міжнародних відносин з позиції прикладного моделювання.

2. Прогностика як методологічне підгрунття ефективної діяльності фахівців-міжнародників.

3. Сутність та зміст інформаційно-прогностичної діяльності в міжнародних відносинах.

4. Прогностична культура фахівця-міжнародника.

5. Футурологія та її методологічна роль у передбаченні міжнародних конфліктів.

Література: а) основна: 1, 3, 5, 7-11, 15, 21, 23, 24, 27.

                 б) додаткова: 2, 7-10, 12. 21, 22, 25-28, 63-66, 69, 74.

 

Питання для обговорення

1. Сутність, методологія та структура системного аналізу.

2. Характеристика основних підходів в системному аналізі.

3. Теорія операцій в інформаційно-аналітичній діяльності.

4. Технологія побудови геоекономічного атласу.

Реферативні доповіді

1. Види системної діяльності і їх характеристика.

2. Принципи системного аналізу і їх характеристика.

3. Методи системного аналізу.

4. Системні теорії, їх автори і характеристика.

5. Технологія системного аналізу.

6. Класифікація системного аналізу.

7. Принципи і мета побудови геоекономічного атласу.

8. Наповнення та етапи створення геоекономічного атласу світу.

9. Спосіб відображення і «сторінки» геоекономічного атласу світу.

Практичне завдання для засвоєння теми

Складіть для обраної Вами країни геоекономічний атлас.

Література: а) основна: 1-5, 8, 9, 23.

б) додаткова: 21, 22, 28, 29, 31, 35-40, 42, 47, 51-56, 58, 59, 62, 63, 77.

 

Питання для обговорення

1. Сутність синергетичної парадигми.

2. Роль ідей синергетики в теорії та практиці інформаційно-аналітичної діяльності.

3. Когнітологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності.

Реферативні доповіді

1. Синергетика і майбутнє.

2. Ідеї синергетики в теорії міжнародних відносин.

3. Можливості синергетики в інформаційно-аналітичній діяльності.

4. Інтелектуальні системи суспільства.

5. Штучний інтелект в системі інформаційно-аналітичної діяльності.

6. Проблеми концептуальної залежності децидентів.

Література: а) основна: 1, 2, 23, 27.

                 б) додаткова: 22, 25, 33, 38, 39, 54, 58, 62-64, 76.

 

Питання для обговорення

1. Техніка застосуваня методу «3В» (buts – besoins – bases).

2. Методика формування інформаційної бази для прийняття стратегічних, тактичних та оперативних рішень.

3. Методика складання картотеки спостереження.

Реферативні доповіді

1. Методологічні проблеми формування інформаційної бази для прийняття стратегічних рішень.

2. Методологічні проблеми формування інформаційної бази для прийняття тактичних рішень.

3. Методологічні проблеми формування інформаційної бази для прийняття оперативних рішень.

Практичне завдання для засвоєння теми

Складіть для вашого підприємства картотеку спостереження у сфері зовнішньоекономічних зв’язків, керуючись у разі потреби наступними чинниками:

· конкуренція;  

· ринки;

· технології;  

· законодавство;  

· ресурси;

· загальні тенденції.

Література: а) основна: 1, 7, 22, 26, 28.

                 б) додаткова: 5, 7, 43, 60, 63.

 

Питання для обговорення

1. Методологічні проблеми розробки геополітичного прогнозу.

2. Методологічні проблеми глобального політичного прогнозування.

3. Методологічні проблеми розробки геоекономічного прогнозу.

Реферативні доповіді

1. Технологія розробки геополітичного прогнозу.

2. Технологія глобального політичного прогнозування.

3. Технологія розробки геоекономічного прогнозу.

4. Сценарії геополітичного майбутнього України в працях зарубіжних дослідників.

5. Сценарії геополітичного майбутнього України в працях вітчизняних дослідників.

Практичне завдання для засвоєння теми

Розробіть пошукові та нормативні прогнози в галузі міжнародних відносин на базі:

· дуалістичної парадигми геополітики;  

· цивілізаційної парадигми геополітики;

· інформаційної парадигми геополітики;

· геоекономічної парадигми геополітики. 

Література: а) основна: 1-11, 15, 22.

                 б) додаткова: 1-3, 5-13, 15-22, 24-32, 35-47, 49-69, 71-77.

Питання для обговорення

1. Техніка застосування конвент-аналізу в дослідженнях міжнародних відносин.

2. Техніка застосування інвент-аналізу в дослідженнях міжнародних відносин.

3. Техніка застосування когнітивного картування, методу індикаторів і статистичного методу в дослідженнях міжнародних відносин.

Реферативні доповіді

1. Теоретико-методологічні проблеми аналітико-синтетичної обробки інформації.

2. Теоретико-методологічні проблеми застосування статистичного методу в дослідженнях міжнародних економічних відносин.

3. Теоретико-методлогічні проблеми застосування методу індикаторів в дослідженнях міжнародних економічних відносин.

Практичне завдання для засвоєння теми

Складіть та співставте когнітивні карти різних політиків, і на цій основі змоделюйте їхню майбутню поведінку.

Література: а) основна: 1, 7, 23, 28.

                 б) додаткова: 5, 70.

Питання для обговорення

1. Структура і обсяг прикладного проекту.

2. Підготовка підсумкових документів прикладних проектів.

3. Стилістичні особливості змісту прикладних проектів.

Реферативні доповіді

1. Теорія та практика підготовки підсумкових документів прикладних проектів.

2. Методологічне забезпечення підготовки підсумкових документів прикладних проектів.

Практичне завдання для засвоєння теми

Здійснити порівняльний аналіз фундаментальних досліджень в галузі міжнародних відносин та підсумкових документів прикладних аналітичних розробок.

Література: а) основна: 1, 7, 28.

                 б) додаткова: 5, 14, 23, 34, 43, 60, 63, 70.

 

5.4. Зміст самостійної роботи студентів

Мета самостійної роботи – поглиблення знань, отриманих на лекційних заняттях і самостійне оволодіння знаннями в галузі інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах.

Самостійна робота студентів передбачає:

1. опрацювання основних і додаткових джерел наукової і навчальної літератури (обов’язково);

2. написання стислого конспект (обов’язково);

3. підготовку рефератів (за бажанням);

4. виконання індивідуального завдання (за бажанням).

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття «інформація».

2. Дайте визначення поняття «дані».

3. Які критерії оцінки інформації в аналітиці?

4. Дайте визначення поняття «аналітична інформація».

5. Дайте визначення поняття «інформаційна робота».

6. Дайте визначення поняття «якість інформації».

7. Які ви знаєте види режимів збирання інформації?

8. Дайте визначення поняття «аналітична робота».

9. Дайте визначення поняття «засоби аналітичної роботи».

10. Дайте визначення поняття «форми аналітичної роботи».

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення геоекономіки.

2. Які основні питання вирішує «Геоекономіка» як наука?

3. Яка структура світового геоекономічного атласу?

4. Назвіть етапи аналізу та прогнозування зовнішньоекономічних зв’язків на геоекономічній основі.

5. Назвіть основні практичні проблеми прогнозування в галузі міжнародних економічних відносин.

 

5.5. Зміст індивідуальної роботи студентів

 

Для підвищення теоретичного і методологічного рівня підготовки студентів, забезпечення поглибленого вивчення дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах» та більш широкого ознайомлення з проблемами сучасних досліджень в галузі інформаційної аналітики, робочою програмою передбачено виконання та захист студентами індивідуальних науково-дослідних завдань.

Метою виконання індивідуальних науково-дослідних завдань є: формування наукового світогляду, інформаційної та прогностичної культури; оволодіння методологією і методами аналітичного дослідження в галузі міжнародних відносин.

Науково-дослідна діяльність студентів включає в себе два взаємопов’язаних елементи:

1. Навчання студентів елементам дослідницької діяльності, організації та методики наукової творчості.

2. Наукові дослідження, що здійснюють студенти під керівництвом професорів і викладачів.

 

ЗМІСТ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

Вибір теми індивідуального науково-дослідного завдання (ІНДЗ) вільний.

Завдання полягає в дослідженні проблемних питань інформаційно-аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин, що передбачає самостійне опрацювання літератури за однією із запропонованих тем дослідницької роботи та оформленні її результатів у формі звіту.

Виконання індивідуального науково-дослідного завдання включає такі основні етапи:

Підбір літератури.

Спираючись на списки рекомендованої літератури студент підбирає собі один з підручників, який знайомить його з проблемою. Зрозумівши проблему, студент використовує енциклопедичні видання, в яких подаються визначення базових понять, а також монографічні роботи, в яких детально розглянуті певні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в галузі міжнародних відносин.

Вивчення наукової літератури – серйозна робота. Тому статтю або книгу варто читати з олівцем в руках, роблячи при цьому помітки.

Вивчення наукових публікацій бажано проводити за етапами:

· загальне ознайомлення з твором в цілому за його заголовками;

· перегляд всього змісту;

· читання в порядку послідовності викладання матеріалу;

· вибіркове читання будь-якої частини твору;

· виписки матеріалу, який становить науковий інтерес;

· критична оцінка записаного, його редагування та «чистовий» запис фрагменту тексту майбутнього звіту про виконання індивідуального науково-дослідного завдання.

При вивченні літератури не потрібно намагатися лише запозичувати матеріал. Паралельно необхідно обдумувати знайдену інформацію. Цей процес повинен здійснюватися протягом всієї роботи над дослідницькою темою, тоді власні думки, які виникають в ході ознайомлення з чужими роботами, слугують основою для отримання нового знання.

При вивченні літератури по вибраній темі використовується не вся інформація, а лише та, яка має безпосереднє відношення до дослідницької теми і є найбільш цінною і корисною.

Таким чином, критерієм оцінки прочитаного є можливість його практичного використання в дослідницькій роботі.

2. Визначення структури та складання плану звіту.

План звіту повинен включати 3–4 проблемних питання, сформульованих на основі попереднього знайомства студента з підібраною літературою. У структурі роботи слід передбачити короткий вступ, основну частину і висновки.

У вступі повинні бути присутні такі елементи:

· Актуальність теми – це обов’язковий елемент будь-якого наукового твору. Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Починати її опис з далеку нема особливої необхідності. Досить в межах 1–2 сторінках тексту показати головне – суть проблемної ситуації, з чого буде проглядатися актуальність теми.

Досить часто проблему ототожнюють з питанням (тобто з положенням, яке також необхідно вирішити). Вважається, що проблема – це теж саме питання, але найбільш важливе і складне. Це так і не так, оскільки специфічною рисою проблеми є те, що для її вирішення необхідно вийти за межі старого, уже досягнутого знання. Що ж стосується питання взагалі, то для відповіді на нього достатньо старого знання, тобто для науки питання проблемою не є.

Отже, виходячи з мети виконання індивідуального науково-дослідного завдання, студент повинен акцентувати увагу лише на використанні вже існуючих знань стосовно вирішенні питань в галузі міжнародної інформації (теорії, концепції).

· Короткий огляд літератури з теми науково-дослідного завдання, повинен показати ґрунтовне ознайомлення студента зі спеціальною літературою та його вміння систематизувати джерела, критично їх розглядати, виокремлювати головне.

· Формулювання мети науково-дослідницької роботи – це самостійне вивчення питань дослідницького завдання.

В основній частині викладаються матеріали науково-дослідної роботи, а також підсумовуються результати по кожному питанню.

З аключна частина передбачається собою не просто перелік отриманих результатів виконаної роботи, а їх підсумковий синтез, тобто формулювання того нового, що автор відкрив для себе під час виконання науково-дослідного завдання.

ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН І МЕНЕДЖМЕНТУ

ЗВІТ

ПРО ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НА УКОВО −ДОСЛІДНОГО ЗАВДАННЯ

ТЕМА: « Проблеми теоретичного визначення сутності інформаційно-аналітичної діяльності »

	Виконав: студент Дорошенко П.І. навч. гр.  33 МЕВ
	Керівник: к. філос. н., доцент кафедри світового господарства і МЕВ                        Шевченко М.М.

 

 

К иїв – 200 9

Зразок оформлення змісту

Зміст

Вступ............................................................................................ 3

1. Інформаційно-аналітична діяльність як предмет наукового аналізу..........................................................................................42. Сучасні джерела інформаційної аналітики……......................10

3. Предмет інформаційно-аналітичних досліджень міжнародних відносин...………………………………...........15

Висновки................................................................................... 18

Використана л ітература........................................................ 19

Додатки................................................................................... 20

 

ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ

НА УКОВО -ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ

 

1. Інформаційно-аналітична діяльність: світоглядний та методологічний зміст.

2. Предмет інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах: специфіка історичних змін наприкінці ХХ століття.

3. Особливості структури інформаційної аналітики.

4. Генезис інформаційно-аналітичної діяльності.

5. Структура і функції інформаційної аналітики в міжнародних відносинах.

6. Категоріальний апарат інформаційно-аналітичної діяльності.

7. Основні концептуальні парадигми інформаційно-аналітичної діяльності.

8. Сутність та логіка взаємозв’язку ключових категоріальних визначень інформатики і аналітики.

9. Інформаційно-аналітична діяльність: поняття, види та основні напрями.

10. Прикладні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародного політики.

11.  Прикладні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародного бізнесу.

12.  Прикладні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародного туризму.

13.  Основні концепції інформаційно-аналітичної діяльності.

14.  Класифікація та стуктура аналітики.

15. Методологічні засади інформаційної діяльності.

16.  Поняття «інформаційно-аналітичної діяльності»: ґенеза і динаміка змісту.

17.  Феномен інформаційної аналітики в сфері міжнародних відносин.

18. Проблеми аналітики у історико-філософській традиції.

19. Практичні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних економічних відносин.

20. Практичні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних політичних відносин.

21. Проблеми теоретичного визначення сутності інформаційно-аналітичної діяльності.

22. Еволюція інформаційно-аналітичної діяльності в контексті цивілізаційних трансформацій другої половини ХХ – початку ХХІ століть.

23. Стратегічний аналіз та геополітичне прогнозування: методологічні засади.

24. Стратегічний аналіз та геоекономічне прогнозування: методологічні засади.

25. Стратегічний аналіз та прогнозування на основі геоекономічного підходу (на прикладі України).

26. Стратегічний аналіз та прогнозування на основі геополітичного підходу (на прикладі України).

27. Регіональне геополітичне прогнозування та його роль у розвитку туризму в Україні.

28. Глобальне геополітичне прогнозування та його роль у формуванні зовнішньої політики України.

29. Теоретико-методологічні засади типології прогнозів у сфері міжнародних відносин.

30. Праксеологія прогностичної діяльності в сфері міжнародних відносин.

31. Теоретико-методологічні проблеми інформаційно-аналітичної діяльності.

32. Теоретико-методологічні проблеми інформаційно-прогностичної діяльності.

33. Генезис і становлення інформаційно-аналітичної діяльності в США.

34. Генезис і становлення інформаційно-аналітичної діяльності в Україні.

35. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства в системі державного управління України: проблеми та перспективи.

36. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства в системі державного управління США: досвід та перспективи.

37. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства в системі державного управління КНР: досвід та перспективи.

38. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства в системі державного управління Великої Британії: досвід та перспективи.

39. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства в системі державного управління Франції: досвід та перспективи.

40. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства в системі державного управління Російської Федерації: проблеми та перспективи.

41. Інформаційно-аналітична діяльність міжнародних фінансових установ: цілі та завдання.

42. Інформаційно-аналітична діяльність ТНК: цілі та завдання.

43. Інформаційно-аналітична діяльність зовнішньо-політичного відомства: історія та сучасність.

44. Особливості становлення та розвитку інформаційної аналітики в Україні.

45. Актуальні проблеми прогнозування у сфері міжнародних відносин.

46. Футурологічні підходи до передбачення майбутніх міжнародних відносин.

47. Геополітичне прогнозування: теорія та практика застосування.

48. Геоекономічне прогнозування: теорія та практика застосування.

49. Глобальне політичне прогнозування: теорія та практика застосування.

50. Місце і роль України в глобальному політичному і економічному просторі: проблеми аналізу і варіанти прогнозу.

51. Прогнозовані переваги та недоліки вступу України в СОТ.

52. Концептуальні засади інформаційно-прогностичної діяльності у сфері міжнародних економічних відносин.

53. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення економічної політики фірми.

54. Проблеми і пріоритети інформаційно-аналітичного забезпечення інтересів у міжнародному туризмі.

55. Інформаційно-аналітична діяльність туристичної фірми: сутність, принципи, завдання.

56. Актуальні питання правової регуляції інформаційно-аналітичної діяльності в Україні.

57. Технології формування інформаційної бази: методологічний зміст.

58. Інформаційне забезпечення прикладних досліджень міжнародних відносин.

59. Склад і типи інформаційних даних в структурі прикладних проектів.

60. Роль інформаційних технологій у забезпеченні прикладних проектів.