Провадження в суді присяжних

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил КПК.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Усі питання, пов'язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 КПК, судді і присяжні вирішують спільно.

Можливість реалізувати своє конституційне право на участь у правосудді як присяжного виникла у громадян лише з ухваленням нового КПК. Вперше за час існування українського кримінального процесу визначено поняття, особливості формування та діяльності суду присяжних, закріпила механізми реалізації громадянами права на участь у суді присяжних.

Існують дві моделі суду присяжних: європейська (континентальна, франко-германська) і класична (англо-американська).

Українське законодавство імплементувало європейську (континентальну) модель суду присяжних. За континентальною моделлю присяжні виступають з тими ж правами, що й судді, беруть активну участь у дослідженні доказів, визначають наявність у діях особи всіх елементів складу злочину.

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого може здійснюватися судом присяжних (два професійних судді та три присяжних

В Україні суд присяжних діє лише в місцевому загальному суді першої інстанції. В інших судах (наприклад, у спеціалізованому) або в апеляційній чи касаційній інстанціях суд присяжних не створюється і не діє.

Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідної місцевої ради, що формує і затверджує у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

При визначенні мінімальної кількості присяжних для кожного місцевого загального суду окремо територіальним управлінням Державної судової адміністрації слід враховувати кількість населення, яке проживає на відповідній території, кількість суддів, які працюють у відповідному суді (з можливістю одночасного розгляду декількох проваджень судом присяжних), статистичні дані (передусім динаміку щодо збільшення) про розгляд судами злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.

Присяжні під час провадження виступають як судді, і всі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді та присяжні вирішують спільно (наприклад, у дослідженні доказів, голосуванні). Виняток із цього правила становить питання, передбачене ч. З ст. 331 КПК (продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою), яке вирішує головуючий.

Судові рішення, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку

А) Вироки та ухвали суду першої інстанції про застосування примусових заходів

Виховного або медичного характеру.

Що тут скажеш… вони можуть бути оскаржені, якщо були ухвалені судом першої інстанції та не набрали законної сили

Б) Інші ухвали суддів першої інстанції

До інших ухвал, на які може бути подано апеляційну скаргу, належать ухвали:

· про закриття кримінального провадження (ст. 284 КПК);

· про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 288 КПК);

· про роз'яснення судового рішення або відмову в його роз'ясненні (ст. 380 КПК);

· про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні такого вироку (ст. 476 КПК);

· про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 516 КПК);

· про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку (ст. 539 КПК);

· стосовно виконання вироку суду іноземної держави (ст. 603 КПК);

· за результатами розгляду судом питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (ст. 610 КПК).

В) Ухвали слідчого судді

До таких належать ухвали слідчого судді:

· про відмову у наданні дозволу на затримання (ст. 309 КПК);

· про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні (ст. 309 КПК);

· про продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні (ст. 309 КПК);

· про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст. 309 КПК);

· про продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 309 КПК);

· про арешт майна або відмову в ньому (ст. 309 КПК);

· про відсторонення від посади або відмову у ньому (ст. 309 КПК);